Рішення

від 11.01.2024 по справі 283/2811/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/2811/23

провадження №2/283/131/2024

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2024 року Малинський районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І. розглянувши в місті Малині в залі суду цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

21.11.2023 ОСОБА_1 звернулася досуду звказаною позовноюзаявою,в обґрунтуванняякої зазначила,що вона працює у відокремленому підрозділі Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» по теперішній на посаді контролера-перонного.

Між адміністрацією Київської дирекції залізничних перевезень та Київським територіальним комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006- 2023 роки. Норми, умови, гарантії та пільги, що встановлені Колективним договором у відповідності до статті 18 КЗпП України розповсюджуються на всіх працівників Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця».

Пунктом 3.10. Колективного договору установлено, що працівникам дирекції, які безперервно пропрацювали у підрозділах AT «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року.

Маючи достатній стаж роботи на залізничному транспорті для отримання матеріальної допомоги, 11.07.2016 позивач подавала заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.10. Колективного договору. Сума допомоги на оздоровлення, яку роботодавець мав виплатити становить 14886 грн.

Однак, відповідач виплату не здійснив, чим грубо порушив права ОСОБА_1 гарантовані колективним договором. Як на підставу відмови у виплаті допомоги на оздоровлення, керівництво AT «Укрзалізниця» посилалось на те, що рішенням правління від 14.03.2022 № Ц-54/31 призупинено виплати за колективними договорами.

Позивач зазначає, що головною причиною не виплати допомоги є упереджене ставлення до позивача, а не відсутність коштів. Акціонерним товариством «Українська залізниця» здійснюється дискримінація відносно ОСОБА_1 . Окрім цього, товариство призупинило виплату коштів, передбачених колективними договорами в односторонньому порядку, не повідомивши працівникам про ухвалення вказаного рішення в порушення вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» без ініціювання питання щодо підписання змін/доповнень до діючих колективних договорів в частині призупинення/зміни строків виплати щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення.

Вимогами позову ОСОБА_1 просить стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік в розмірі 14886 грн. без врахування податків та зборів, та понесені судові витрати за подання позову.

15.12.2023 представником відповідача адвокатом Драгіциною Т.М. , яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1071985 від 04.12.2023, подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечила відносно вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначила, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» у розумінні ст.74 ГК України є державним комерційним підприємством. Працівники товариства в переліки працівників, яким матеріальна допомога на оздоровлення передбачена законодавством України не включені. Законодавством України виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена лише для деяких категорій працівників (педагогічні та науково-педагогічні працівники, державні службовці, бібліотекарі, медичні та фармацевтичні працівники, посадові особи місцевого самоврядування).

Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Акціонерного товариство «Українська залізниця» передбачена колективним договором, укладеним між адміністрацією Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» і Дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України, на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року, дія якого поширюється на правовідносини, що виникли з 24 лютого 2022 року, роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору.

З першихднів війнипрацівники AT«Укрзалізниця» здійснюютьперевезення гуманітарнихвантажів,військової технікита озброєння,забезпечуючи вагомийвнесок успільну перемогунад ворогом.У зв`язкуз необхідністювідновлення пошкодженоїта знищеноїворогом інфраструктуриAT«Укрзалізниця» понеславеличезні витрати,гуманітарні евакуаційніперевезення,що здійснювалисяAT«Укрзалізниця» набезоплатній основі,також потребувализначних коштів.У зв`язку з цим, рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року (витяг з протоколу засідання правління AT «Укрзалізниця» №Ц-54/31 від 14 березня 2022 року) було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління.

Таким чином, з березня 2022 року інші додаткові виплати, передбачені Колективним договором були призупинені. Тобто, дія призупинення виплат була здійснена на легітимних підставах і у встановлений спосіб.

Наразі такі виплати з березня 2022 року не здійснювалися жодному з працівників залізниці, тому твердження позивачки про те, що причиною невиплати зазначених коштів є упереджене ставлення до неї з боку роботодавця, яке спрямоване не пригнічення її прав, є неправдивим та безпідставним. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення роботодавцем саме призупинена, а не відмінена. Тому, предмет спору між сторонами цієї справи з цього приводу відсутній.

Відповідач заявляєпро сплив строкпозовної давностідля зверненнядо судупозовної заявоюу данійсправі.Предметом даногопозову єстягнення невиплаченоїматеріальної допомогина оздоровленняза 2022рік.Матеріальна допомогана оздоровленняне входитьдо заробітноїплати (основноїта додаткової),а належитьдо іншихвиплат (обґрунтуваннявикладено нижче),тому строкв якийпрацівник мігзвернутися іззаявою провирішення такоготрудового спорує тримісячним з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Заява про надання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік подана позивачкою до адміністрації 04 липня 2022 року. Таким чином, тримісячний строк на право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду для такої вимоги для неї закінчився 05 жовтня 2022 року, а позивачка звернулась до суду 22 листопада 2023 року. Будь-яких поважних причин пропуску строку, встановленого законом, позивачка не вказала, доказів на підтвердження такого не надала.

Вимогами відзиву представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Явка сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідачаадвокат Драгіцина Т.М. в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно біографічної довідки від 30.03.2023 за підписом в.о. начальника відділу кадрів Тимченко О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 липня 2016 року по даний час працює контролером перонним (квитковим) станції Клавдієво виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с.13).

Згідно з п.3.10 Колективного договору, укладеного між адміністрацією Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» і Дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України, на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки зі змінами та доповненнями, працівникам дирекції які безперервно працювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року (а.с.9-11).

04.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до начальника виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень із заявою про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно Колективного договору (а.с.12).

На підтвердження обставин викладених у відзиві на позов, представником відповідача надано до суду витяг з протоколу №Ц-54/31 ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022, згідно п.1.1.4 якого зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 призупинено виплату матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплат яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики(а.с.38).

Мотиви та застосовані норми права.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 10 КЗпП Українипередбачено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно достатті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат ( доплат, надбавок, премій і т. і. ) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Статтею 18 КЗпП Українипередбачено, що положення колективного договору розповсюджуються на усіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця і працівника.

Частиною другоюстатті 97 КЗпП Україниустановлені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими ( регіональними ) угодами.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, в абзаці першому пункту 3.10 Колективного договору передбачено надання один раз у календарному році матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених Законом на перше січня звітного року, працівникам філії, які безперервно працювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали відповідну письмову заяву.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченістаттями 43-46 Конституції України.

У той же час, відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 24 лютого 2022року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннямиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 6 цього ЗаконувУказі Президента України «Про введення воєнного стану в України»зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже положення Законом України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

З витягу з протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року убачається, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема, у пункті 1.1.4 вказано: «….. додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплата яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики».

Оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктом 3.10 Колективного договору між Державним територіально-галузевим об`єднанням «Південно-Західна залізниця» і Дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2002-2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки, їх призупинення відповідачем узгоджується із положеннямстатті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.

Таким чином виплати позивачці було призупинено, тому звернення з цієї підстави до суду не позбавляє ОСОБА_1 після закінчення воєнного стану звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе із нею відповідний розрахунок.

Керуючись ст. 81, 141, 263-265, 279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік відмовити повністю за безпідставністю.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право після закінчення воєнного стану звернутися до суду з такими вимогами, якщо АТ «Укрзалізниця» до того часу не проведе з нею відповідний розрахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 січня 2024 року.

Суддя