Ухвала

від 26.12.2023 по справі 757/51339/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51339/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора відділуОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001414.

Слідчий або прокурор у судове засідання не з`явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 62019100000001414 від 08.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Розпорядженням Голови Обухівської Районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_4 №89 від 08.02.2010 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», незаконно передано з державної у приватну власність 23земельні ділянки загальною площею 42 га наступним особам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Вказаним земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери 3223155400:01:003:0011, 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:001:0005, 3223155400:01:001:0006, 3223155400:01:001:0007, 3223155400:01:001:0008, 3223155400:01:001:0009, 3223155400:01:003:0010, 3223155400:01:001:0011, 3223155400:01:001:0012, 3223155400:01:001:0013, 3223155400:01:001:0014, 3223155400:01:002:0002, 3223155400:01:005:0012, 3223155400:01:005:0013, 3223155400:01:005:0014, 3223155400:01:005:0015, 3223155400:01:002:0003, 3223155400:01:005:0016, 3223155400:01:003:0012, 3223155400:01:003:0013, 3223155400:01:003:0014, 3223155400:01:003:0015.

Проект землеустрою, який розроблявся при оформленні права власності на земельні ділянки, погоджений колишнім в.о. начальника управління Держкомзему в Обухівському районі Головного управління Держкомзему у Київській області ОСОБА_28 .

Проте, вказані земельні ділянки передані у приватну власність з порушенням норм Земельного кодексу України.

Так, відповідно до «Каталогу координат і висот знаків міської межі Києва» шифр: У-02-1523«Д», складеного Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок «УкрГІІГіС» за результатами проведених у 1989-1990 роках робіт по виносу меж м. Києва, та інших матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, земельні ділянки, які були виділені у приватну власність громадянам України розпорядженням Обухівської РДА №89 від 08.02.2010, розташовані на території, що не входить в межі компетенції Обухівської РДА.

Це свідчить про те, що розпорядження №89 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» підписано та погоджено службовими особами Обухівської районної державної адміністрації, які не мали на те відповідних повноважень.

Крім того, за наявними даними, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:01:003:0011, 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:001:0005, 3223155400:01:001:0006, 3223155400:01:001:0007, 3223155400:01:001:0008, 3223155400:01:001:0009, 3223155400:01:003:0010, 3223155400:01:001:0011, 3223155400:01:001:0012, 3223155400:01:001:0013, 3223155400:01:001:0014, 3223155400:01:002:0002, 3223155400:01:005:0012, 3223155400:01:005:0013, 3223155400:01:005:0014, 3223155400:01:005:0015, 3223155400:01:002:0003, 3223155400:01:005:0016, 3223155400:01:003:0012, 3223155400:01:003:0013, 3223155400:01:003:0014, 3223155400:01:003:0015 підпадають під підтоплювану територію, територію зелених насаджень загального користування, територію захисної зелені та повністю або частково розташовані в нормативних розмірах прибережної захисної смуги р. Дніпро.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру вищезазначені земельні ділянки з присвоєними їм кадастровими номерами відносяться до прибережної захисної смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та забороною передавати їх у приватну власність.

Разом з цим, одразу після незаконного відведення вказаних земельних ділянок у приватну власність на підставних осіб, здійснено неодноразові зміни їх конфігурації та перехід права власності.

Зокрема, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки із кадастровими номерами 3223155400:01:003:0013 площею 1,3336 га (виділена ОСОБА_26 ) та 3223155400:01:003:0014 площею 1,3335 (виділена ОСОБА_27 ) були продані ОСОБА_25 , яким вони в свою чергу об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:003:0016 площею 2,6672 га, яка в подальшому розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:01:003:0021 (площею 2,0000 га) та 3223155400:01:003:0020 (площею 0,6672 га).

В подальшому, 09.07.2021, ОСОБА_25 подарував ділянку 3223155400:01:003:0020 (площею 0,6672 га) ОСОБА_29 .

Разом з цим, допитаний ОСОБА_27 повідомив, що протиправний механізм з виділення вищезазначених земельних ділянок реалізований за попередньою змовою групою осіб у змові з ОСОБА_4 (колишній Голова Обухівської РДА). Зокрема повідомив, що особам, на чиє ім`я були виділені зазначені у даному клопотанні ділянки, у тому числі ОСОБА_27 , було надано вказівку написати заяви на отримання земельних ділянок. Фактично він ділянку не отримував та не володів нею.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі,відчуження.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У даному випадку, підставою застосування арешту майна - є заборона для осіб у володінні яких воно знаходиться віджувати, користуватись та видозмінювати майно.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, збереження речового доказу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, в зв`язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти укримінальному провадженні№ 62019100000001414від 08.10.2019 арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування (у тому числі користування шляхом забудови, вилучення лісових насаджень) на земельну ділянку із кадастровим номером 3223155400:01:003:0020 площею 0,6672 га, яка належить на праві власності ОСОБА_29 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1