Рішення

від 12.01.2024 по справі 120/11178/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 січня 2024 р. Справа № 120/11178/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмвого провадження адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до приватного акціонерного товариства "Ямпільське АТП - 10551" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Ямпільське АТП-10551".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 203295,46 грн, яка добровільно ним не погашена. З метою погашення вищевказаного податкового боргу позивачем здійснювалися заходи щодо його стягнення шляхом виставлення інкасових доручень, які повернуті банками без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках позивача, що стало підставою для звернення до суду для надання дозволу на погашення боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Ямпільське АТП-10551" зареєстровано як суб`єкт господарської діяльності, перебуває на обліку в головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно облікової картки платника податків станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 203295,46 грн, що складається з:

- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 156604,05 грн, з урахування штрафних санкцій у розмірі 147504,52 грн та пені - 9099,23 грн;

- військового збору у розмірі 2029,88 грн, з урахування штрафних санкцій у розмірі 1339,76 та пені 169,61 грн;

- податку на нерухоме майно (нежитлова) у розмірі 20168,24 грн;

- єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 24493,29 грн.

Вказана податкова заборгованість підтверджується рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі № 120/2280/20 та від 17.02.2022 року у справі № 120/17951/21, якими зокрема, вирішено стягнути відповідні суми із вищезазначених заборгованих податкових зобов`язань.

Окрім того, податковий борг підтверджується податковою вимогою № 89562-54 від 25.11.2019 року, податковим повідомлення-рішеннями № 0003031306 від 22.10.2019 року.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області вживалися заходи на погашення заборгованості, а саме були виставленні платіжні інструкції платіжними інструкціями № 547 від 20.02.2023 року, № 548 від 20.02.2023 року, № 549 від 20.02.2023 року, № 546 від 20.02.2023 року,

Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання згідно пунктів 11.7 та 11.11 Глави 11 додатків 8, 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Враховуючи неможливість здійснення стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, виконуючи імперативні приписи Податкового кодексу України, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується наступним.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт ПК України).

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до матеріалів справи головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 02.12.2019 року про опис майна відповідача у податкову заставу.

Надалі, відповідачем проведено опис наявного у відповідача на праві власності майна, що відображено у акті опису майна № 9 від 31.03.2021 року та № 13/00426348 від 07.06.2023 року.

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту статті 95 ПК України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Долученими до матеріалів справи копіями інкасових доручень підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні (а.с. 14-17).

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог щодо надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150) до приватного акціонерного товариства "Ямпільське АПТ - 10551" (вул. Автотранспортна, буд. 11, м. Ямпіль, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 00426348) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

Стягнути податковий борг приватного акціонерного товариства "Ямпільське АПТ - 10551" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису № 9 від 31.03.2021 року та № 13100426348 від 07.06.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович