Рішення

від 12.01.2024 по справі 140/21616/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/21616/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства спеціального зв`язку до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство спеціального зв`язку звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.06.2023 №Ю-5049-0320 на суму 307 287,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно прийняв вимогу, оскільки відповідно до пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПК України) платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Також відповідно до п. 9-23 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі Закон №2464-VI) встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану.

Державне підприємство спеціального зв`язку, користуючись наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №228, яким затверджений Порядок підтвердження можливості сплачувати податки, надавати звітність (реєструвати податкові накладні тощо) або мали, а потім втратили таку можливість, подало до податкового органу заяву про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, а також документи, що це підтверджують.

Контролюючим органом прийнято рішення щодо підтвердження неможливості своєчасного виконання Державним підприємством спеціального зв`язку податкового обов`язку, а тому, на думку позивача, до Волинського обласного вузла спеціального зв`язку, який є відокремленим підрозділом Державного підприємства спеціального зв`язку, не застосовується відповідальність, передбачена ПК України або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи за його невиконання/несвоєчасне виконання.

На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач Головне управління ДПС у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало.

Відповідно до частини 3 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 12 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

14.06.2023 Волинський обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.06.2023 №Ю-5049-0320, якою встановлено станом на 31.05.2023 заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 307 287,45 грн.

Позивач не погодився із цією вимогою про сплату боргу (недоїмки) та оскаржив її в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 17.07.2023 №19401/6/99-00-06-02-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.06.2023 №Ю-5049-0320 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, виноситься з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що відповідно до пп.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, не приймаються судом до уваги, оскільки єдиний внесок не є податком, а є збором та вимога, якою визначена сума боргу зі сплати ЄСВ по своїй правовій природі не є рішенням про застосування відповідальності, а відображає суму заборгованості позивача зі сплати ЄСВ.

Посилання позивача на те, що вимога є протиправною, оскільки відповідно до п. 9-23 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану, то стосовно цього суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач проводив документальну перевірку позивача для того, щоб прийняти спірну вимогу.

Спірна вимога відповідачем прийнята на ті суми ЄСВ, які позивачем самостійно визначені в податкових розрахунках.

Позивач вказує, що не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, що підтверджено рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 13.10.2022 №59086/6/26-15-04-04-08 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, однак, як зазначалося вище, заборгованість зі сплати єдиного внеску не є податковим боргом, а тому такі обставини не є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, всупереч ст.77 КАС України не довів суду належними та допустимими доказами, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята протиправно, а тому позов задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вимоги статті 139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення на користь відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державного підприємства спеціального зв`язку (01032, місто Київ, площа Вокзальна, будинок №3, код ЄДРПОУ 24366929) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 червня 2023 року №Ю-5049-0320 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук