ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Справа № 160/22048/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗонової Л.В. за участі: представника позивача представника відповідача Петрицької В.В. Єфіменко О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023р. за №0206030701, яким встановлено порушення пп. 14.1.13. пп.14.32, пп.14.1.41, пп14.1.134. пп14.1.185, пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.189.2 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме: зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2023 року на суму 3 441 892 грн.;
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023р. за № 0206040701, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/ розрахунків коригування на суму ПДВ 254 805,00 грн. та застосовано у зв`язку з цим штраф в розмірі 50% у сумі 127 402,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки складені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі». Позивач зазначає, що під час проведення перевірки перевіряючими були досліджені всі наявні у ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» документи, позивачем було відображено повну інформацію відповідно до первинних бухгалтерських документів, проте перевіряючими не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції, підтверджені належними первинними документами, які доводять формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку. Позивач надав для перевірки всі необхідні підтверджуючі документи на проведення господарських операцій по придбанню робіт у ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд», які відповідають всім вимогам діючого законодавства та складені згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивач зазначає, що ним не було порушено норми п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 та п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ, оскільки не надавалися у перевіряємому періоді послуги на безоплатній основі і, як наслідок, не повинен був відображати суми ПДВ у сумі 573 218 грн. у складі податкових зобов`язань з ПДВ відповідних періодів понесення витрат. Також позивач зазначає, оскільки ним не було допущено порушень в частині збільшення/зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, а відповідачем протиправно донараховано податок на додану вартість, відповідно не було порушень щодо не реєстрації податкових накладних, як наслідок підстав для прийняття ППР від 02.08.2023р. за № 0206040701 у відповідача також не було. Вищевикладені факти підтверджують відсутність встановлених в акті перевірки порушень, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, позивач вважає, що спірні рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірності та є підставою для скасування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» згідно наданих первинних документів, встановлено неправомірне завищення сум від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2023 на загальну суму ПДВ 3 441 892 грн. внаслідок заниження суми податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму ПДВ 3 328 455 грн. за рахунок не нарахування податкових зобов`язань за неповернення тари багаторазового використання та безповоротної тари, не проведення нарахувань податкових зобов`язань за безоплатно надані послуги та внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 3 381 199 грн сформованого від взаємовідносин з сумнівним суб`єктом господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд». Господарські взаємовідносини ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» із вказаними в акті перевірки контрагентами не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами мали, реальний зміст, а первинні документи надані до перевірки свідчать про їх формальне складання без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію. Так, витрати акумульовані на бухгалтерському рахунку 9491 «Інші витрати операційної діяльності» є послугою зі зберігання давальницької сировини та готової продукції, яка приносить економічні вигоди іншому СГ (замовнику), є послугою, яку позивач в розумінні пп.14.1.13 та пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ надавало в перевіряємому періоді на безоплатній основі та повинно було відображати суми ПДВ у складі податкових зобов`язань відповідних періодів (дати фактичного здійснення таких послуг), відповідно, перевіркою також встановлено порушення в частині заниження податкових зобов`язань у задекларованих підприємством деклараціях з податку на додану вартість в результаті не проведення нарахувань на загальну суму 573 218 грн. У зв`язку з чим, позивачем також самостійно не нараховано податкові зобов`язання по зазначеним операціям та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН в порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що було підставою для прийняття ППР від 02.08.2023р. за № 0206040701 Відповідач зазначає, що контролюючим органом правомірно проведено перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки №2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі», на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав обґрунтування викладені в позовній заяві, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» (код ЄДРПОУ 32616426), зареєстровано в 26.09.2003 року. Основний вид господарської діяльності: 10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів.
Судом встановлено, у період з 22.05.2023р. по 14.06.2023р., відповідно до п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами перевірки складено Акт № 2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023 року, у висновках якого зазначено наступні порушення:
1) пп.14.1.13. пп.14.32, пп.14.1.41, пп14.1.134. пп14.1.185. пп.14.1.231 п.14.1 ст.14., п.44.1 ст.44., п185.1 ст.185, п.188.1 ст.188., п.189.2 ст.189., п.198.1, п.198.2. п.198.6 ст.198 ПКУ, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» занижено суму позитивного значення, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 3267762 гривень, а саме у кварті 2021 року 998451 гривень, у травні 2021 року 193016 гривень, у вересні 2021 року 428435 гривень, у травні 2022 року 802231 гривень, у серпні 2022 року 238158 гривень, у листопаді 2022 року 617471 гривень, та завищено суму від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2023 року на 3441892грн;
2) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підприємством не складено та незареєстровано податкові накладні в ЄРПН, що тягне за собою відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України накладення штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ.
12.07.2023р. не погоджуючись із вказаними висновками акту перевірки №2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023р., ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» були надані на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення (№ 243 від 12.07.2023р.), за результатами розгляду яких, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області б/н та б/д (вх.№65 від 02.08.2023р.) заперечення було залишено без задоволення, висновки акту перевірки без змін.
На підставі акту перевірки № 2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023 року відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0206030701 від 02.08.2023р., яким за порушення пп.14.1.13 пп.14.32, пп.14.1.41, пп14.1.134, пп14.1.185, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.189.2 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме: зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2023 року на суму 3 441 892 грн.;
- № 0206040701 від 02.08.2023р., яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/ розрахунків коригування на суму ПДВ 254 805,00 грн. та застосовано у зв`язку з цим штраф в розмірі 50% у сумі 127 402,50 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» (Підрядник) укладено Договір підряду № ИКА217 від 20.02.2019р.
Згідно п.п.1.1, 1.3 вказаного Договору, предметом вказаного договору є: в порядку та на умовах визначених Сторонами в цьому Договорі, Підрядник на свій власний ризик, з використанням власних та залучених трудових ресурсів, устаткування, обладнання та техніки, з своїх матеріалів та матеріалів Замовника (у випадку необхідності) зобов`язується за завданням Замовника виконати ремонтні та будівельно-монтажні роботи, на об`єкті Замовника: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг» за адресою вул.Маршала Малиновського, буд.120; 122 м.Дніпро» в об`ємі, вартістю та в строки згідно зі Специфікаціями (Додатками) до даного Договору (далі за текстом. Договору - «Роботи»), а також усунути всі недоліки, що виникли в межах гарантійного терміну через неякісне виконання робіт, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Роботи. Детальний перелік робіт та строки виконання кожного окремого об`єму робіт визначаються Сторонами в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору.
Також, під час розгляду справи судом досліджені наступні письмові докази, які наявні в матеріалах справи:
- копія договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р на 5 арк.; - реєстр Додаткових угод та Специфікацій до Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. з копіями додаткових угод та Специфікацій до Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. на 109 арк.; - реєстр первинних документів по Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. з копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, актів виконаних будівельно-монтажних робіт, видаткової накладної, відображених в обліку у період з 01.09.2019 по 31.03.2023 на 162 арк.; - реєстр податкових накладних з квитанцією, зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД» за період з 01.09.2019 по 31.03.2023 з копіями податкових накладних з квитанціями на 219 арк.; - копія виписки АТ «Райффайзен Банк» за рахунком ПрАТ «ІНТЕРКОРН» НОМЕР_1 за період з 20.02.2019 по 31.08.2019 (операції з оплати за виконані роботи ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд»), сформованої 20.07.2023 на 1 арк.;
- копія виписки АТ «Райффайзен Банк» за рахунком ПрАТ «ІНТЕРКОРН» НОМЕР_1 за період з 01.09.2019 по 31.03.2023 (операції з оплати за виконані роботи ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд»), сформованої 29.05.2023 на 8 арк.;
- копія Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.09.2019 14.06.2023 між ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» та ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД» на 2 арк.;
- копія Дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг» за адресою: вул. Маршала Малиновського, 120; 122 в м. Дніпро від 27.04.2018р. № ІУ 113181171358 на 1 арк.;
- копія рішення Дніпровської міської ради від 30.01.2018р. № 78 «Про надання дозволу ПрАТ «ІНТЕРКОРН» на проектування та будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних вагів по вул. Маршала Малиновського, 120; 122 (Самарський район) на 2 арк.;
- копія Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкту: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг» за адресою: вул. Маршала Малиновського, 120; 122 в м. Дніпро № ІУ123201223919 від 15.01.2021р. на 1 арк.;
- копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» серія А01 № 055966 на 1 арк.;
- копія витягу зі Статуту ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» на 4 арк.;
- копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» № 100255432;
- копія протоколу зборів засновників ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» № 1 від 21.10.2009р. про обрання директором ОСОБА_1 на 1 арк. ;
- копія Дозволу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 1146.18.12 від 19.12.2018р., виданого ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» на 1 арк.;
- копія ліцензії ДАБІ України від 04.04.2018р. № 19-Л, виданої ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» на 1 арк.;
- оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» (код доступу 346295073656) на 24.08.2023р. на 7 арк.;
- реєстр Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. та додатків і додаткових угод до Договору № 2 від 01 жовтня 2012 року про переробку давальницької сировини з копіями Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. та копіями додатків і додаткових угод до Договору № 2 від 01 жовтня 2012 року про переробку давальницької сировини на 50 арк.; - реєстр Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Довідок до них по Договору № 2 від 01 жовтня 2012 року про переробку давальницької сировини з копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Довідок до них по Договору № 2 від 01 жовтня 2012 року про переробку давальницької сировини на 89 арк.; - реєстр фактичних калькуляцій послуги (визначення ціни) по Договору № 2 від 01.10.2012р. про переробку давальницької сировини за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. (за період перевірки) та копії фактичних калькуляцій послуги (визначення ціни) по Договору № 2 від 01.10.2012р. про переробку давальницької сировини за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. (за період перевірки) на 45 арк.; - реєстр витягів з виробничого звіту ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. (за період перевірки) на 45 арк.; - реєстр витягів з контрольних значень витрат допоміжних матеріалів на 1 тн продукції СВ 78%/71% ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. (за період перевірки) на 46 арк.;
- копія Витягу з технічної документації ПрАТ «ІНТЕРКОРН» (Технологічний опис фасування сиропів у тару та додаткові витрати на зберігання та відвантаження готової продукції) на 1 арк.;
- реєстр фактичних калькуляцій послуги послуга з переробки давальницької сировини (пакування фруктози кристалічної) з копіями фактичних калькуляцій послуги послуга з переробки давальницької сировини (пакування фруктози кристалічної) на 7 арк.;
- реєстр Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) послуги з переробки давальницької сировини (пакування фруктози кристалічної) з копіями Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) послуги з переробки давальницької сировини (пакування фруктози кристалічної) на 7 арк.;
- реєстр Актів списання товарно-матеріальних цінностей в процесі виробничо-господарської діяльності ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за період з 01.03.2022р. по 31.03.2023р. з копіями Актів списання товарно-матеріальних цінностей в процесі виробничо-господарської діяльності ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за період з 01.03.2022р. по 31.03.2023р. на 30 арк.;
- реєстр довідок про фактичне споживання електроенергії за період 01.03.2022р. по 31.03.2023р. з копіями довідок про фактичне споживання електроенергії за період 01.03.2022р. по 31.03.2023р. на 15 арк.;
- реєстр Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з відповідального зберігання та фактичних калькуляцій послуг до них за період з 01.03.2022р. по 30.04.2022р. з копіями Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з відповідального зберігання та фактичних калькуляцій послуг до них за період з 01.03.2022р. по 30.04.2022р. на 6 арк.;
- реєстр «Обороти ПрАТ «ІНТЕРКОРН» між субконто Статті витрат і Номенклатура» за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. (за період перевірки) з «Оборотами між субконто Статті витрат і Номенклатура» за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на 48 арк.; - копія листа ПрАТ «ІНТЕРКОРН» № 182 від 17.05.2022р. «лист) Про надання річної фінансової звітності за 2022 рік разом зі Звітом незалежного аудитора» разом з копією Звіту незалежного аудитора за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року на 26 арк.; - копія листа ПрАТ «ІНТЕРКОРН» № 574 від 15.08.2022р. «Про надання річної фінансової звітності за 2021 рік разом з аудиторським, яка оприлюднена 15.08.2022р. на 2 арк.; - копія Звіту незалежного аудитора за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року на 33 арк.; - копія листа ПрАТ «ІНТЕРКОРН» № 199 від 21.05.2021р. «Про надання річної фінансової звітності за 2020 рік разом з аудиторським, яка оприлюднена 30.04.2021р. на 1 арк.; - копія Звіту незалежного аудитора за рік, що закінчився 31 грудня 2020 року на 27 арк.; - копія наказу № 118 від 28.12.2018р. «Про затвердження Положення про облікову політику та дати переходу на облік за МСФЗ» на 1 арк.
Згідно постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2023р. по справі № 206/3925/23, набрала законної сили 26.09.2023р., провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (директор ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»), за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У вказаній постанові зазначено: «З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 32616426), юридична адреса: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 120, де ОСОБА_2 обіймає посаду директора, встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:
- п. п. 14.1.13, п. п. 14.32, п. п. 14.1.41, п. п. 14.1.134, п. п. 14.1.185, п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.2 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ «СТРІТАНД» занижено суму позитивного значення, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 3267762 гривень, а саме у кварті 2021 року 998451 гривень, у травні 2021 року 193016 гривень, у вересні 2021 року 428435 гривень, у травні 2022 року 802231 гривень, у серпні 2022 року 238158 гривень, у листопаді 2022 року 617471 гривень, та завищено суму від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2023 року на 3441892 гривень;
- п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством не складено та незареєстровано податкові накладі в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.».
Відповідно до постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2023р. по справі № 206/3927/23, набрала законної сили 26.09.2023р., провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (головний бухгалтер ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»), за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. 19-1.1 п.19-1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно пп. 20.1.4 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку Украйни), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; - застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
В силу норм пунктів 44.1-44.3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до пункту 111.1 статті 111 Податкового кодексу, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.
Згідно з пунктом 111.2 статті 111 Податкового кодексу, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Водночас, за умовою пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, відповідно до пункту 111.3 статті 111 Податкового кодексу, притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов`язку її доведення в порядку, передбаченому законом.
Крім того, пунктами 112.1 та 112.2 статті 112 Податкового кодексу визначено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Водночас, пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п. 137.4 ст. 137 ПК України).
За змістом п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За правилами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Абзацом 1 пункту 200.2 статті 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статі 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із приписами абзаців 2-6 пункту 201.3 статті 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У пункті 201.10 статті 201 ПК України зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пунктом 203.1 статті 203 ПК України).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту перевірки від 21.06.2023р. № 2320/04-36-07-01/32616426 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 32616426) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків».
Так, в п.3.2 Акту перевірки зазначено, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту по рядку 17 за перевіряємий період встановлено його завищення (з урахуванням рядку 16 Декларації «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» наростаючим підсумком) на загальну суму 128 829 017 грн.
В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД», які відбувались на підставі договору підряду від 20.02.2019 № ИКА217 (стор.35 Акту перевірки).В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що послуги підряду придбані ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» за перевіряємий період у ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД», яке в свою чергу не є кінцевим виконавцем зазначених робіт. Враховуючи викладене, неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських операцій по ланцюгу постачання послуг ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БІЗНЕСПРОМ» - ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД» - ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» через відсутність достатніх трудових ресурсів для проведення робіт з будівництва, відсутність запасів ТМЦ, відсутність об`єктів оподаткування (складів, техніки, виробничих потужностей тощо) для реалізації послуг з будівництва та у зв`язку з наявними доказами щодо їх «фіктивності».
Під час розгляду справи, судом було досліджено Договір підряду № ИКА217 від 20.02.2019р., укладений між ПрАТ «ІНТЕРКОРН» та ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» та первинні документи, які складенні на виконання умов вказаного договору, копії яких наявні в матеріалах справи.
Так, на виконання умов вказаного договору, сторонами підписані двосторонні акти виконаних робіт, які засвідчують факт виконання підрядних робіт за цим договором. У Таблиці № 4 наведено реєстр Актів виконаних будівельно-монтажних робіт з Довідками про вартість будівельних робіт та витрати, які складені по факту виконаних будівельно-монтажних робіт та видаткова накладна, які підписані ТОВ «Будівльна компанія «Новобуд» та ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за Договором підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. за період з 20.02.2019р. по 31.03.2023р. на загальну суму з ПДВ 23 002 655,56грн. (у тому числі ПДВ 3 833 775,93грн), зокрема за період перевірки з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на загальну суму 21 614 336,68грн (у тому числі ПДВ 3 602 389,45грн).
Відповідно до п.4.1 Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р., «…Підрядник здійснює власними засобами та за свій рахунок забезпечення виконання Робіт всіма витратними матеріалами, необхідними для виконання даного Договору, устаткуванням, обладнанням, машинами та механізмами, а також трудовими ресурсами (персоналом), а також за свій власний рахунок несе будь-які інші витрати, необхідні для виконання Робіт, визначених п.1.1 даного Договору згідно зі Специфікаціями (Додатками) до даного Договору, якщо інше не передбачено Сторонами в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору.».
Вартість будівельно-монтажних робіт віднесено ПрАТ «ІНТЕРКОРН» до вартості об`єкту "Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг" на рахунок бухгалтерського обліку 15 "Капітальні інвестиції". Матеріали Підрядника входять до вартості виконаних будівельно-монтажних робіт, та враховані разом з вартістю будівельно-монтажних робіт. Підрядник виконував підрядні роботи, як з власних матеріалів, так і з матеріалів Замовника, що узгоджено умовами Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р., а саме пунктом 4.6 Договору.
Так, згідно з п.4.6 Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р., «…Всі матеріали (за виключенням матеріалів, наданих Замовником) та комплектуючі, необхідні для виконання об`єму робіт по даному Договору входять в загальну вартість робіт по даному Договору.»
Пунктом 6.1 Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. встановлено, що приймання-передача виконаних робіт за цим Договором здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі виконаних робіт.
При цьому, Договором підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. не обумовлено застосування примірних форм №КБ-2в та №КБ-3.
Разом з тим, Національними стандартами України (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) передбачено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві № КБ-2в та КБ-3.
Проте, згідно з пунктами 1.2., 1.3. Національного стандарту України (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) «Правила визначення вартості будівництва», який чинний з 01.01.2014 р. визначено, що:
«…1.2. Цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії…1.3. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.»
Зазначене підтверджує і Мінрегіонбуд своїми листами від 09.03.2010 р. №12/19-2-9-21-2368, від 06.05.2010 р. №2/12-20/4993, від 16.03.2010 р. №12/19-3-9-14-295, від 12.01.2012 р. №7/15-488, застосування примірних форм № КБ-2в та КБ-3 рекомендоване під час взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів, а також кошти державних підприємств, установ та організацій. Щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, то застосування таких форм обумовлюється лише договором підряду.
Таким чином, суд погоджується із твердженням позивача, що на сьогодні будівельні організації зобов`язані оформляти первинні документи в один із зазначених нижче способів:
1) застосовувати примірні форми №КБ-2в та №КБ-3, якщо це обумовлено в договорі підряду;
2) застосовувати форми №КБ-2в та №КБ-3, у т. ч. дороблені та перероблені, без будь-якої обумовленості у договорі;
3) розробити самостійно форми актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві.
Такі самостійно розроблені форми мають містити обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
Так, судом встановлено, що акти приймання виконаних робіт, складені та підписані між ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» та позивачем містять всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та засвідчують конкретні факти, які спричинили наслідки правового характеру у вигляді виникнення прав на результати робіт у ПрАТ «ІНТЕРКОРН», а тому є первинними документами.
Отже, в актах виконаних будівельно-монтажних робіт (первинних документах) зазначені фактично виконані об`єми робіт, вартість яких позивач повинен відшкодувати підряднику (ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд»).
Таким чином, суд зазначає, що Акти виконаних робіт, підписані ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» та позивачем на виконання Договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. фіксують факт здійснення господарських операцій (реально виконаний об`єм робіт по об`єкту: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг за адресою: вул. Маршала Малиновського 120; 122 в м. Дніпро»), підписані обома Сторонами, скріплені печатками сторін, є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки мають всі обов`язкові для первинного документа реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, акти, що засвідчують факт виконання робіт, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку. Копії актів виконаних будівельно-монтажних робіт були додані до позовної заяви, наявні в матеріалах справи та досліджені судом під час розгляду справи.
Таким чином, ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД» та позивач підписали Акти виконаних робіт у встановленому порядку з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995р. № 88.
Суд зазначає, що на момент укладення договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. з ПрАТ «ІНТЕРКОРН» та у період виконання своїх договірних зобов`язань перед позивачем, та на момент складання Акту перевірки від 21.06.2023р. ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» мало статус платника ПДВ, витяг платника ПДВ не було анульовано, ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» не було вилучено з ЄДРПОУ, не перебувало в процесі припинення підприємницької діяльності, провадження у справі про банкрутство щодо нього не було порушено, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого міститься в матеріалах справи.
Тобто, ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд», було зареєстроване, як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100255432 від 04.12.2009р., був внесений до ЄДРПОУ, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 055966 від 22.10.2009р., оригінали яких були пред`явлені позивачу для ознайомлення під час укладення договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р., тобто ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» мало всі ознаки податкової правосуб`єктності, зокрема, було зареєстроване як суб`єкт господарювання, перебувало на обліку в податкових органах, мало статус платника ПДВ, не було визнано банкрутом тощо.
ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» мало право на оформлення та реєстрацію податкових накладних, а зареєстровані та надані ПрАТ «ІНТЕРКОРН» податкові накладні, перелічені в Акті перевірки від 21.06.2023р., відповідають вимогам чинного законодавства та оформленні з дотриманням усіх його вимог та є підтверджуючими документами щодо проведення господарських операцій по придбанню будівельних робіт у ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд», про що свідчить і відсутність відмови в реєстрації податкових накладних.
В силу положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так сторонами в судовому засіданні визнаний факт того що державна реєстрація контрагентів позивача по спірним господарським операціям, не скасована як станом на момент вчинення вказаних господарських операцій так і станом на час розгляду справи судом.
Крім того, на момент укладення, зазначеного договору підряду ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» мало Ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 04.04.2018р. № 19-Л, видану ДАБІ України 25.04.2018р., Дозвіл на виконання робіт зі зведення, монтажу, демонтажу будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, виданий Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області № 1146.18.12 від 19.12.2018р., Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстровану через ЦНАП за № 301047-086975-123-06-20108 від 20.12.2018р., копії яких також були пред`явлені та надані позивачу під час укладення договору підряду № ИКА217 від 20.02.2019р.
Факт будівництва об`єкту: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних вагів за адресою: вул. Маршала Малиновського, 120; 122» та реальність взаємовідносин за договором підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. також підтверджують і дозвільні документи позивача, а саме:
- дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг» за адресою: вул. Маршала Малиновського, 120; 122 в м. Дніпро від 27.04.2018р. № ІУ 113181171358;
- рішення Дніпровської міської ради від 30.01.2018р. № 78 «Про надання дозволу ПрАТ «ІНТЕРКОРН» на проектування та будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних вагів по вул. Маршала Малиновського, 120; 122 (Самарський район);
- сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкту: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг» за адресою: вул. Маршала Малиновського, 120; 122 в м. Дніпро № ІУ123201223919 від 15.01.2021р.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що Договір підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. з додатковими угодами та специфікаціями до нього, податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, акти виконаних будівельно-монтажних робіт, видаткова накладна, платіжні доручення, які підтверджують оплату виконаних підрядних робіт, Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.09.2019 14.06.2023 між ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» та ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД», дозвільні документи на будівництво об`єкту: «Нове будівництво цеху з виробництва фруктози кристалічної та автомобільних ваг за адресою: вул. Маршала Малиновського 120; 122 в м. Дніпро»), є документами, що підтверджують проведення господарських операцій по придбанню будівельних робіт у ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» та відповідають вимогам діючого законодавства України, що підтверджує те, що позивач не завищував показники податкового кредиту в сумі 3 381 199 грн. та не порушував п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.
Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.
Наявні в матеріалах справи первині документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Також суд бере до уваги, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.
Суд вважає, що фактичні дані, які підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської операції, прямий зв`язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю позивача, розумну ділову мету позивача та підтверджують, що операції по придбанню позивачем товарів у контрагентів є реальними, фактично відбулися.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Крім того, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Вказана правова позиція у даному рішенні узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі №810/1550/16
Відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, зміст господарської діяльності позивача, а також умови укладених договорів, суд зазначає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про фактичне вчинення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, враховуючи вимоги статті 77 КАС України, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні докази своїх висновків про порушення позивачем законодавства.
Щодо посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд», суд звертає увагу, що в Акті перевірки від 21.06.2023р. не міститься жодного посилання або підтвердження на те, що на момент перевірки стосовно цих осіб є вирок суду з цього приводу, відповідно вирок суду по цим підприємствам відсутній, доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадовців підприємства в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених контрагентами.
Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, яка кореспондується з частиною четвертою статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в частині, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, відповідно до ч.1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів.
Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.
Стосовно посилання відповідача на внесення ТОВ «Будівельна компанія «БІЗНЕСПРОМ», ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА», ТОВ «Будівельна компанія «СТРОЙ ІНЖИНІРИНГ» - контрагентів ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд» до переліку ризикових платників податку, суд зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості приймається комісією регіонального рівня при відповідності хоча б одному з 8-ми критеріїв (абз. 2 і 3 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165).
Рішення ж про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, комісія регіонального рівня приймає в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства (п.10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520).
Таким чином, суд звертає увагу, що включення платника податків до переліку ризикових платників податку не свідчить про нереальність здійснених ним господарських операцій та, само по собі, не спростовує наданої таким платником податків інформації щодо такої діяльності, як і не має прямим наслідком відмови в реєстрації чи скасуванні реєстрації податкових накладних складених зазначеним суб`єктом.
Більш того, за договором підряду № ИКА217 від 20.02.2019р. підрядником (ТОВ «Будівельна компанія «Новобуд») у період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р., податкові накладні у повному обсязі зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. ПрАТ «ІНТЕРКОРН» на підставі зареєстрованих податкових накладних відображено податковий кредит на рахунку 6441 «Податковий кредит підтверджений» та включено зареєстровані податкові накладні в сумі 3 381 197,32 грн. до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ у періодах виникнення, що підтверджується зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) ТОВ «Будівельна компанія «НОВОБУД» за період з 01.09.2019 по 31.03.2023 з квитанціями, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, а також Актом перевірки від 21.06.2023р., та фактично не заперечується відповідачем по справі.
Також, в Акті перевірки відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» в частині заниження податкових зобов`язань у задекларованих підприємством деклараціях з податку на додану вартість в результаті не проведення нарахувань відповідно до п.189.2 ст.189, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПКУ у загальній сумі 2 755 237 грн. (Заниження податкових зобов`язань за рахунок нарахування ПДВ при здійсненні операцій з продажу тари).
Як було зазначено судом вище, основним видом діяльності позивача є: 10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів.
Судом встановлено, між ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» (Виконавець) та ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» (Замовник) укладено Договір № 2 від 01.10.2012 року про переробку давальницької сировини.
Згідно п.2.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Сторонами в цьому Договорі Виконавець зобов`язується за завданнями Замовника надати послуги з переробки давальницької сировини Замовника з метою виготовлення з неї готової продукції (надалі Продукція), перелік якої зазначений у Додатку №1 до цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти виготовлену Продукцію та оплатити вартість виконаних робіт. Послуги надаються з використанням як допоміжних матеріалів Замовника, так і власних матеріалів Виконавця.
У зв`язку з виконанням умов вказаного Договору, були складені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Довідки до них за Договором №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. за період перевірки з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. та фактичні калькуляції (визначення ціни) за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. послуг з переробки давальницької сировини Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» за Договором №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., які підтверджують, що витрати на збут входять до вартості наданих послуг. Витяги з фактичної калькуляції послуги з переробки давальницької сировини ПрАТ «ІНТЕРКОРН» по-місячно за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. було надано при проведенні перевірки відповідачу, що останнім не заперечується.
Наказом по ПрАТ «ІНТЕРКОРН» від 28.12.2018р. № 118 затверджено «Положення про облікову політику Позивача (далі Положення), яке є чинним на підприємстві з 01.01.2019р.
Згідно з п.1.5 Положення про облікову політику Позивача, порядок обліку готової продукції, незавершеного виробництва, супутньої продукції, зворотних відходів та калькулювання собівартості визначається окремими організаційно-розпорядчими документами.
Згідно з п.6.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007р. № 2 та п.7 п.п.16.2.1. п.16.2 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007року №373, при вибутті, вартість тари включається до:
- виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва (підприємством обрано рахунок 23 «Виробництво»), таким чином на підприємстві витрати на пакування готової продукції, яке відбувається згідно з технологічним процесом та проводиться у цехах підприємства до моменту здавання її на склад готової продукції, вартість тари включається до виробничої собівартості продукції на рахунок обліку 23 «Виробництво»;
- витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах готової продукції (підприємством обрано рахунок 93 «Витрати на збут»), таким чином на підприємстві витрати на пакування готової продукції розлив готової продукції в тару та пакування, проводиться після передачі готової продукції на склад, вартість тари та пакувальних матеріалів включаються до витрат на збут продукції та ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут».
Відповідно до п. 1.8 «Виручка за договорами з клієнтами» Положення про облікову політику ПрАТ «ІНТЕРКОРН», чинного з 01.01.2019р. (далі Положення), витрати на пакування відносяться до витрат на виконання зобов`язань за договором з клієнтом.
Згідно з п. 1.8 Положення про облікову політику ПрАТ «ІНТЕРКОРН», «…Компанія визнає актив внаслідок витрат, понесених з метою виконання договору, тільки якщо ці витрати відповідають усім таким критеріям:
- витрати відносяться безпосередньо до договору або очікуваного договору, який Компанія може чітко окреслити (наприклад, витрати, пов`язані з послугами, що надаватимуться в рамках оновлення існуючого договору, або витрати на розробку активу, який буде переданий за конкретним договором, який наразі ще не затверджений);
- витрати генерують або покращують ресурси Компанії, які будуть використовуватися при задоволенні зобов`язань щодо виконання у майбутньому;
- очікується, що витрати будуть відшкодовані.
До витрат, пов`язаних безпосередньо з договором, належать:…
…(б) прямі витрати на матеріали (наприклад, сировина та матеріали, що використовуються у наданні обіцяних послуг клієнту);…
…(г) витрати, які, відповідно до договору, явно оплачує клієнт…
Детальний перелік витрат, пов`язаних безпосередньо з договором, наводиться за окремими розпорядчими документами відповідно до видів діяльності Компанії.»
Відповідно до п.4.50 Концептуальної основи МСФЗ «…4.50 Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на основі безпосереднього зв`язку між понесеними витратами та заробленим доходом від конкретних статей. Цей процес, що його, як правило, називають відповідністю витрат доходам, передбачає одночасне або комбіноване визнання доходів та витрат, які виникають безпосередньо та разом у результаті тих самих операцій або інших подій…».
Згідно зі статтею 3.6 пункту 23 розділу 4 та Додатком до Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Мінекономіки від 22.05.2002р. № 145, витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції) відносять до витрат на збут. Серед іншого такі витрати включають вартість пакувальних матеріалів та інші витрати на пакування і передпродажну підготовку товарів.
Згідно п.6.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2, «…Вартість тари при вибутті включається до витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах;…».
Витрати на збут є частиною вартості проданої (реалізованої) продукції, робіт (послуг). За нормами МСБО визначено, як слід відображати доходи і витрати у звітності компаній, виділяючи принцип визнання витрат та принцип визнання доходів, принцип співвідношення доходів і витрат, що забезпечує нормативне регулювання визнання доходів і витрат та їх співставлення: «співвідношення доходів і витрат передбачає, що витрати повинні бути відображені в бухгалтерському обліку за той же період, що і дохід, для отримання якого вони були зроблені». Основною вимогою відповідності доходів і витрат є те, що витрати повинні бути відображені у фінансовій звітності за той же період, що і доходи, для отримання яких вони були зроблені. Звертаю увагу, що таку саму норму містять і НП(С)БО №16 «Витрати», а саме: пункт 7 «…Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.».
Таким чином,матеріалами справи підтверджено, що витрати, які були включені позивачем до витрат на збут на рахунку 93 у перевіряємих звітних періодах з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. були понесені для отримання доходів, а саме для отримання доходу від реалізації послуг з переробки давальницької сировини. Що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Довідками до них за Договором №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. за період перевірки з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. та фактичні калькуляції (визначення ціни) за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. послуг з переробки давальницької сировини Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» за Договором №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., які підтверджують, що витрати на збут входять до вартості наданих послуг. Витяги з фактичної калькуляції послуги з переробки давальницької сировини ПрАТ «ІНТЕРКОРН» помісячно за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. було надано при проведенні перевірки відповідачу у вигляді копій (додаток до Листа ПрАТ «ІНТЕРКОРН» №218 від 14.06.2023р.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем під час перевірки було надано відповідачу витяги з фактичних калькуляцій (визначення ціни) за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. послуг з переробки давальницької сировини Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» за Договором №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., в яких визначено такі складові вартості послуги з переробки давальницької сировини, як сировина та основні матеріали, електрична енергія, оплата праці, відрахування на соціальне страхування, напівфабрикати власного виробництва, в т.ч. електроенергія, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати, в т.ч. електроенергія, витрати на збут, в т.ч. тара та пакувальні матеріали, адміністративні витрати та інші операційні витрати, прибуток.
На підставі викладеного, суд погоджується із твердженням позивача, що витрати на тару та пакувальні матеріали вже включені до вартості послуги з переробки давальницької сировини.
Фактичні калькуляції послуги (визначення ціни) послуги з переробки давальницької сировини помісячно за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на загальну суму з ПДВ - 3 017 012 252,35 грн. були надані до позовної заяви, містяться в матеріалах справи та були досліджені судом під час розгляду справи.
Вищезазначене підтверджує факт того, що позивачем понесені фактичні витрати, які відображені у фактичних калькуляціях послуги (визначення ціни) послуг з переробки давальницької сировини Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» за Договором № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на суму з ПДВ - 3 017 012 252,35 грн. і ці витрати повністю включені до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» за Договором № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на суму з ПДВ - 3 017 012 252,35грн.
У фактичних калькуляціях послуги (визначення ціни) послуги з переробки давальницької сировини Замовнику ТОВ «ІНТРЕСТАРЧ УКРАЇНИ» за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. включено «Витрати на збут, у тому числі тара та пакувальні матеріали» на загальну суму 15 511 999,02грн, це витрати які пов`язані безпосередньо з виконанням послуг з переробки давальницької сировини у рамках Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., у тому числі тара та пакувальні матеріали на суму 13 782 609,71 грн., витрати сформовані на підставі даних щомісячних Виробничих звітів та Актів списання ТМЦ, які надавались під час проведення перевірки відповідачу, та які відображено у обліку на рахунку 93 «Витрати на збут», про що позивач надав разом з позовом Витяги з даних бухгалтерського обліку «Обороти між субконто Статті витрат і Номенклатура» по рахунку витрат 93 «Витрати на збут» та рахунках 201 «Сировина та матеріали» та 204 «Тара та тарні матеріали», та які включено до Фактичної калькуляції послуги (визначення ціни) помісячно за період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р. на загальну суму 13 782 609,71 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2021р. у справі № 910/5447/20 дійшов такого правового висновку: «…Згідно зі статтею 685 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та(або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов`язання. Обов`язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування. Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.
За відсутності законодавчої вказівки щодо оплати тари та (або) упаковки товару слід виходити з того, що обов`язок продавця щодо належного затарювання та (або) упаковки товару встановлено диспозитивною нормою. А відтак, якщо інше не передбачено умовами договору, продавець зобов`язаний відповідно до законодавчих приписів затарювати та (або) упаковувати товар без стягнення будь-якої додаткової плати. Його витрати на тару та (або) упаковку товару включаються до ціни договору купівлі-продажу. Диспозитивний характер норми частини 1 статті 685 Цивільного кодексу України дозволяє на умовах конкретного договору встановлювати інший порядок, у тому числі й оплату витрат продавця на затарювання та (або) упакування товару…».
Враховуючі дані бухгалтерського обліку та досліджені судом дані витягів з фактичних калькуляцій ПрАТ «ІНТЕРКОРН» за перевіряємий період з 01.09.2019р. по 31.03.2023р., встановденго, що підприємство сформувало витрати, які були понесені на виконання послуг з переробки давальницької сировини, які складають 2 314 706 152,07 грн. без ПДВ, при цьому, вартість послуги з переробки давальницької сировини, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за перевіряємий період, становить на рівні не нижче понесених витрат та дорівнює 2 514 176 876,93 грн. без ПДВ отже витрати на збут, зазначені в Відзові на позов як порушення, враховані у вартості послуг з переробки давальницької сировини у повному обсязі. База оподаткування з постачання послуги з переробки давальницької сировини визначена правильно та з урахуванням норм Податкового кодексу України, а саме з дотриманням норм п.188.1 ст.188.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не здійснював постачання тари та пакувальних матеріалів та не зобов`язаний був нараховувати податкові зобов`язанням з ПДВ згідно з нормами п.185.1 ст.185 ПКУ, оскільки вартість тари та пакувальних матеріалів включено до вартості послуг з переробки давальницької сировини та включено у повному обсязі до бази оподаткування ПДВ за нормами п.188.1 ст.188 ПКУ. Тара та пакувальні матеріали за умовами Договору №2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. не є зворотними, не повертаються на ПрАТ «ІНТЕРКОРН» (Позивачеві), а тому у позивача не було підстав для включення вартості тари та пакувальних матеріалів окремо до бази оподаткування ПДВ за нормами п.189.2. ст.189 ПКУ.
Так, відповідно до п.4.12 Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., «…Сторони дійшли згоди, що послуга з розливу готової продукції в тару включає в себе: розлив готової продукції в тару та пакування.
Для пакування використовуються тара та пакувальні матеріали, під якими в цьому Договорі розуміються: піддон дерев`яний, плівка «Стретч», мішки п/е, хомут пластиковий, стрічка п/п та інші пакувальні матеріали. Тара за цим Договором є незворотньою.».
Згідно з п.189.2. ст.189 ПКУ, «…Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача».
Таким чином, суд зазначає, що п.189.2. ст.189 ПКУ не може бути застосований до позивача в спірних правовідносинах, оскільки за вказаних обставин тара є незворотньою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було занижено податкові зобов`язання у задекларованих підприємством деклараціях з податку на додану вартість у сумі 2 755 237 грн., відповідно не було порушення вимог п.189.2 ст.189, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Щодо посилання податкового органу на заниження податкових зобов`язань, за рахунок не нарахування ПДВ за безоплатно надані послуги зі зберігання давальницької сировини та готової продукції, яка приносить економічні вигоди іншому СГ (замовнику), суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем з 01.03.2022р. введено в дію рахунок бухгалтерського обліку 9491 «Інші операційні витрати» для відображення витрат пов`язаних з простоєм. Листом за № 217 від 14.06.2023р. позивачем надані на адресу відповідача пояснення до Запиту № 7 від 14.06.2023р. та наведено перелік витрат, які були понесені позивачем під час простою.
Так, позивачем було понесено витрати на: 1. Підтримання технологічного обладнання у працездатному стані та стані готовності до запуску; 2. Технічне обслуговування обладнання та поточні ремонти; 3. Збереження завантажених у обладнання іонообмінних та хроматографічних смол; 4. Забезпечення умов зберігання готової (давальницької) сиропної продукції Замовника, яка знаходиться на відповідальному зберіганні, та про що було виставлено Акт про зберігання давальницької продукції; 5. Забезпечення умов зберігання сировини та допоміжних матеріалів на складах.
Готова продукція, що зберігається на відповідальному зберіганні на складах Позивача належить Замовнику ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА», витрати понесені на забезпечення належних умов зберігання давальницької готової продукції з комплексом заходів визначені у Додаткових угодах до Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. Витрати були враховані на рахунку обліку 931, про що також наведено на стор.3 Листа № 217 від 14.06.2023р.
Між Замовником та Виконавцем у рамках Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. були укладені Додаткові угоди № 18 та 19, які діяли тимчасово, а саме: з 05.03.2022р. по 30.04.2022р., у цьому періоді Виконавець (Позивач), у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року не мав можливості продовжувати виробничо-господарську діяльність у звичайному режимі.
Згідно з п.4.9 Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р., Виконавець продовжував надавати послуги з відповідального зберігання зерна кукурудзи, допоміжної сировини (допоміжних матеріалів), що постачаються Замовником та знаходяться на відповідальному зберіганні. Про що свідчать Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з відповідального зберігання на загальну суму з ПДВ - 10 681 900 грн. та фактичні калькуляції послуг до них на загальну суму з ПДВ - 10 681 900 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, по факту надання всіх вищезазначених послуг позивачем було складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Так, в Акті перевірки наведено реєстр послуг з відповідального зберігання, які позивач надав Замовнику - ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА», та на підставі наданих пояснень та первинних документів відповідачем зроблено висновок, що «витрати визначені на рахунку витрат 931 були перевиставлені Замовнику, що підтверджується зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними».
Витрати пов`язані з комплексом заходів, які здійснювались під час простою відносились на рахунок бухгалтерського обліку 9491 «Інші операційні витрати» у періоді виникнення протягом періоду простою виробничих потужностей з 01.03.2022р. по 31.03.2023р., позивачем було понесено витрат на загальну суму 2 866 094,85 грн. Сума витрат сформована на підставі Актів списання ТМЦ, копія яких наявні в матеріалах справи. Списання ТМЦ на рахунок 9491 за період з 01.03.2022р. по 31.03.2023р. відображено у бухгалтерському обліку на загальну суму 1 078 153,55грн.
Облік споживання електричної енергії під час простою за період з 01.03.2022 року по 31.03.2023р відображено у бухгалтерському обліку на рахунок 9491 «Інші виробничі витрати» на загальну суму 1 787 941,50грн, списання проводиться на підставі Довідок про фактичне споживання електроенергії ПрАТ «ІНТЕРКОРН» (Позивача) за період з 01.03.2022 року по 31.03.2023р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Суд погоджується із твердженням позивача, що вказані заходи не можуть кваліфікуватися як послуга зі зберігання давальницької сировини та готової продукції у рамках Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р. і, як наслідок, такі висновки зроблені відповідачем не відповідають дійсності, оскільки перелічені заходи та списані матеріали на виконання вищезазначених заходів не здійснювались на виконання умов Договору № 2 про переробку давальницької сировини від 01.10.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що підприємством з 01.03.2022р. по 31.03.2023р. під час простою для виконання зазначених заходів списано матеріали на суму без ПДВ - 2 866 094,85 грн, які зазначені в «п.2)» на стор.26 Акту перевірки, витрати віднесено на рахунок обліку 9491 «Інші операційні витрати».
Облік готової продукції, сировини та допоміжних матеріалів Замовника ведеться на забалансових рахунках 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» та 022 «Матеріали прийняті для переробки», та не є власністю ПрАТ «ІНТЕРКОРН».
Власні сировина, допоміжні матеріали, запчастини та інші ТМЦ ведуться на рахунках обліку 20 «Виробничі запаси» та рахунку 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети», та є власністю позивача. Виробничі основні засоби рахуються на рахунку обліку 10 «Основні засоби» та рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», та також є власністю позивача, основні засоби розташовані на орендованих земельних ділянках.
При цьому судом встановлено, що витрати понесені на простій підприємства у сумі зазначеній в Акті перевірки 2 866 094,85 грн. без ПДВ покрито прибутком від господарської діяльності у повному обсязі. Фінансовий результат до оподаткування за даними Звіту про фінансові результати за 1 квартал 2023 року стр. 2290 становить прибуток 1 063тис.грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було порушено норми п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 та п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ, оскільки не надавалися у перевіряємому періоді послуги на безоплатній основі і, як наслідок, не повинен був відображати суми ПДВ у сумі 573 218 грн. у складі податкових зобов`язань з ПДВ відповідних періодів понесення витрат. Витрати враховані на рахунку 9491 «Інші операційні витрати» є витратами підприємства під час простою та спрямовані на простій власних виробничих потужностей, зберігання власної сировини та матеріалів.
Таким чином, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача № 2320/04-36-07-01/32616426 від 21.06.2023р. не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими у судовому засіданні.
Також, судом враховано, що на адресу позивача податковим органом було направлено більше 7 запитів про надання інформації та первинних документів для проведення перевірки, на кожний з яких позивач надавалися змістовні відповіді на поставленні запитання, що підтверджується копіями листів ПрАТ «ІНТЕРКОРН» «Про надання інформації та копій первинних документів для проведення перевірки» № 188 від 22.05.2023р. на 3 арк., № 193 від 25.05.2023р. на 1 арк., № 195 від 29.05.2023р. на 1 арк., № 205 від 02.06.2023р. з додатковими відомостями до листа № 205 на 14 арк., № 208 від 07.06.2023р. на 1 арк., № 213 від 08.06.2023р. на 1 арк.
При цьому, зауважень від податкового органу щодо ненадання або надання не в повному обсязі інформації або документів на вказані запити відповідачем не було, що підтверджується Актом перевірки та не заперечується відповідачем.
На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023р. №0206030701 про неправомірне завищення сум від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за березень 2023 на загальну суму ПДВ 3 441 892 грн. внаслідок заниження суми податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму ПДВ 3 328 455 грн. за рахунок не нарахування податкових зобов`язань за неповернення тари багаторазового використання та безповоротної тари, не проведення нарахувань податкових зобов`язань за безоплатно надані послуги та внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 3 381 199 грн. сформованого від взаємовідносин з сумнівним суб`єктом господарювання, є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023р. за № 0206040701, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 127 402,50грн., суд зазначає, що в цій частині «порушення податкового законодавства» є похідним від донарахування податку на додану вартість, протиправність якого встановлено судом вище, відповідно, відсутні підстави для донарахування штрафної санкції позивачу, за вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідно також підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи, судом також враховано, що постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2023р. по справі № 206/3925/23, набрала законної сили 26.09.2023р., провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (директор ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»), за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. А також, постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15.09.2023р. по справі № 206/3927/23, набрала законної сили 26.09.2023р., провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (головний бухгалтер ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»), за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ч. 1 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України)
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України)
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним суму судовий збір у розмірі 26840,00 грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2023 року №0206030701.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.08.2023 року №0206040701.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного акціонерного товариства "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі" (49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 120, ЄДРПОУ 32616426) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 18.12.2023р., у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці з 04.12.2023р.
Суддя Н.В. Турлакова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2023 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116262915 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні