Ухвала

від 12.01.2024 по справі 200/6409/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 січня 2024 року Справа №200/6409/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Жданівської міської ради про визнання незаконними дій і скасування запису про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жданівської міської ради, в якому просить: - визнати незаконними дії щодо внесення до реєстру фізичних осіб підприємців запис № 22620060005000403 про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця; - скасувати, як незаконний, в реєстрі фізичних осіб підприємців запис № 22620060005000403 про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Ухвалою суду від 4 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувані докази.

Ухвалою суду від 5 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Жданівської міської ради про визнання незаконними дій і скасування запису про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця залишено без руху. Надано ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 12 січня 2024 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Жданівської міської ради про визнання незаконними дій і скасування запису про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.

До суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, з якого випливає, що позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування сказаного клопотання заявниця зазначає, що про те що відповідач здійснив внесення до реєстру фізичних осіб підприємців запис № 22620060005000403 про припинення її державної реєстрації як фізичної особи підприємця вона дізналася лише з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі № 200/4418/23. Після того, як вона дізналася про цей факт, вона відразу направила на адресу Донецької обласної держаної адміністрації відповідний запит, оскільки не знала де саме перереєструвався відповідач. Посилається на те, що лише після отримання відповіді з Донецької обласної державної адміністрації, вона дізналась про те, що відповідач не перереєструвався на не окуповану території України. Також зазначає, що 12.05.2020 вона не зареєструвалася на території міста Костянтинівка, Донецької області як ФОП, а перереєструвалася з міста Жданівка, Донецької області до м. Костянтинівка Донецької області. Зазначає, що з 2014 року по 2020 рік вона здійснювала підприємницьку діяльність на території м. Костянтинівка, Донецької області, без відповідної перереєстрації, що не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки фізична особа-підприємець може здійснювати свою підприємницьку діяльність на всій території України незалежно від місця реєстрації. Крім того, зазначає, що відповідач жоднім чином не попередив її про припинення її реєстрації в місті Жданівка, Донецької області як ФОП.

Приписами ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В отриманому судом витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 31941745 від 05.12.2023 щодо позивача зазначені реєстраційні дії, зокрема:

- Державна реєстрація фізичної особи підприємцем, 03.05.2007 16:18:57, 22620000000000403, ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Жданівської міської ради Донецької області;

- Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, 28.10.2014 10:38:18, НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , Димитровське міське управління юстиції Донецької області;

- Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, 28.10.2014 10:39:04, НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , Димитровське міське управління юстиції Донецької області, Підстава: власне рішення.

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Позивач зазначає, що вона дізналася про запис № 22620060005000403 лише з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 200/4418/23.

Указаним рішенням суду задоволено частково позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2023 №056550005413. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.2023 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду безробіття з 01.02.1999 по 30.07.1999.

У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено наступне: «З метою належного розгляду справи судом сформовано запит та отримані відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відповіді від 02.10.2023 №251665 ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) зареєстрована як приватний підприємець з 03.05.2007 за адресою АДРЕСА_1 . Номер запису в реєстрі 22620000000000403. Водночас, державну реєстрацію припинення ФОП за її рішенням здійснено 28.10.2014. Номер запису в реєстрі 22620060005000403.

Згідно відповіді від 02.10.2023 №251678 ОСОБА_1 зареєстрована як приватний підприємець з 12.05.2020 за адресою АДРЕСА_2 . Номер запису в реєстрі 22690000000016518».

ОСОБА_1 не була учасником справи № 200/4418/23.

Судом у цій справі встановлено, що 12 травня 2020 року щодо позивача була здійснена державна реєстрація фізичної особи підприємцем (12.05.2020 15:51:33, номер запису 22690000000016518, ОСОБА_5 , Департамент реєстрації Харківської міської ради), місцезнаходження: Україна, 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Демещенко, будинок 199, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 31941745 від 05.12.2023

Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини, який у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, Європейський суд з прав людини раніше визначив позовну давність в якості законного права правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після спливу певного періоду з того часу, як правопорушення було скоєне (справа «OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS проти Росії», № 14902/04, § 570, рішення від 20 вересня 2011 року).

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд вважає безпідставними доводи позивачки щодо поважності підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки, як було зазначено, 12 травня 2020 року було здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а не «перереєстрацію» (зміну відомостей) щодо місцезнаходження.

Суд зазначає, що станом на 12 травня 2020 року позивач здійснила заходи щодо державної реєстрації її як фізичної особи-підприємця, що підтверджує те, що до 12 травня 2020 року вона була обізнана про відсутність у неї статусу фізичної особи-підприємця.

Отже, щонайменше станом на 12 травня 2020 року позивач була обізнана про припинення її підприємницької діяльності, яка була вперше зареєстрована 03.05.2007. Тому суд вважає безпідставним посилання позивачки на обставини, які встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 200/4418/23.

Додатково необхідно зазначити, що до суду не надано жодних доказів здійснення позивачем господарської діяльності з листопада 2014 року до травня 2020 року.

Також судом отримано лист від Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.12.2023 № 2346/5/05-99-12-04, в якому зазначено, що за період з 2014 по 2023 роки позивачка подавала наступну звітність:

- податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати за липень 2020 року вересень 2020 року;

- податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку за 3 квартал 2019 року, 2 квартал 2020 року, 1 4 квартали 2021 року, 1 4 квартали 2022 року, 1 3 квартали 2023 року.

На підтвердження зазначеного Головним управлінням ДПС у Донецькій області додана відповідна звітність позивачки.

Водночас судом установлено, що звітність позивача із відомостями про нарахування заробітної плати (податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку) за 3 квартал 2019 року датовано лише першим серпням 2021 року.

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивачка була чудово обізнана про припинення її підприємницької діяльності в жовтні 2014 року (запис № 22620060005000403), і відсутні жодні підстави вважати, що до травня 2020 року вона продовжувала здійснювати господарську діяльність у встановленому законодавством України порядку.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що в заяві про поновлення строків звернення до суду не зазначено певних обставин, які перешкоджали або ускладнювали позивачу звернення до адміністративного суду.

З точки зору стороннього розсудливого спостерігача посилання позивачки на те, що вона не була обізнана при припинення її підприємницької діяльності в жовтні 2014 року (запис № 22620060005000403), а в травні 2020 року здійснила лише «перереєстрацію» - є необґрунтованим і не відповідає дійсності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Жданівської міської ради про визнання незаконними дій і скасування запису про припинення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана 12 січня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков