Рішення

від 12.01.2024 по справі 300/7734/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2024 р. справа № 300/7734/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 24 168 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік на загальну суму 24 168 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.11.2023 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена у відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області. Однак поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку без вручення, з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» з проставленням календарного штемпеля 21.11.2023.

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 21.11.2023.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

ТОВ «ТІМБЕР ГРУП», відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами станом на 20.10.2023 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на прибуток у сумі 23828 грн. та штрафних санкцій у сумі 340 грн. (а.с. 3).

Судом з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку відповідача за звітний податковий період 2022 рік, за результатами якої складено акт від 16.05.2023 №5634/09-19-04-06/40231860 (а.с. 6).

Вказаним актом встановлено порушення ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» термінів подання податкової звітності, оскільки платником податків не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік, у зв`язку із чим позивачем було складено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2023 №0045770406, яким до відповідача застосовано штраф у сумі 340 грн. (а.с. 7).

Вищезазначене повідомлення направлено відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Окрім того, відповідачем не сплачено податковий борг на суму 23828 грн., що виник відповідно до податкової декларації за 2021 рік, поданої 03.03.2022 (а.с. 4-5).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 25.04.2023 №0001515-1306-0919 (а.с. 9).

Податкові зобов`язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість у сумі 24 168 грн.

У зв`язку із добровільною несплатою податкових зобов`язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підставі вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області податкова декларація з податку на прибуток підприємства, а саме податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 03.03.2022 за звітний (податковий) період 2021 року на суму 24408 грн. (а.с. 4-5). У зв`язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 23828 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкове зобов`язання відповідача зі сплати податку на прибуток підприємства згідно вищезазначеної декларації у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту подання такої декларації.

Окрім того, до відповідача застосовано штраф у сумі 340 грн., оскільки платником податків не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік (а.с. 7).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 25.04.2023 №0001515-1306-0919 (а.с. 9-10), яку останній залишив без реагування.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, який рахується за ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» складає 24 168 грн., який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про борг за платежами (а.с. 3) та інтегрованою карткою платника податків (а.с. 11).

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 24 168 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 40231860, площа Героїв, 15, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ТОВ «ТІМБЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 40231860, площа Героїв, 15, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) в дохід бюджету податковий борг в сумі 24168 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят вісім) гривень з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 12 січня 2024 р.