Рішення

від 11.01.2024 по справі 640/24229/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року № 640/24229/20

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ», товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛМ МІЛЛ ПРІНТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ», товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛМ МІЛЛ ПРІНТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 13.04.2020 № 1401/5 «Про відмову у задоволенні скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України від 29.11.2019 року».

Позовні вимоги обґрунтовані непогодженням позивача з прийнятим Міністерства юстиції України наказом від 13.04.2020 № 1401/5 «Про відмову у задоволенні скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України від 29.11.2019 року».

Зауважуючи про безпідставність прийнятого наказу позивач зазначив, що станом на 28.11.2019, тобто на дату прийняття рішень про скасування арештів на нерухоме майно, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к не набрала законної сили, у відповідності до приписів вимог чинного законодавства, а тому рішення про скасування записів про арешти прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною за відсутності законних підстав. В свою чергу, видача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мирською Наталією Василівною свідоцтв про придбання нерухомого майна на аукціоні та державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомості за адресою: м. Київ. вул. Мурманська, 7 за ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» стало можливим в результаті скасування обтяжень (арештів), внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що було проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також є незаконними.

Як на підставу протиправності дії приватного нотаріуса щодо зняття обтяжень позивач звертає увагу на приписи п.п.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав, яким встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. В той же час, станом на 28.11.2019 (та до 21.12.2019) ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к (як повний текст, так й її резолютивна частина) була відсутня на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Повний текст ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к, як й її резолютивну частину, було оприлюдено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.12.2019.

На підставі викладеного вище, не погоджуючись з наказом від 13.04.2020 № 1401/5 «Про відмову у задоволенні скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України від 29.11.2019 року», яким було залишено поза увагою доводи позивача при розгляді скарги, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись з аргументами та доводами викладеними в позовній заяві, представником відповідача було подано відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та обґрунтовуючи свою позицію зазначив, що за результатами розгляду скарги колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції дійшла обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» посилаючи на наступне: «оскаржував рішення прийняті приватним нотаріусом Мурською Н.В. відповідно до законодавства, оскільки державна реєстрація права власності ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» на об`єкти нерухомого майна проведена на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), які підтверджують виникнення таких прав, та за відсутності в Державному реєстрі прав відомостей про обтяження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, представник відповідача зазначив, що під час вчинення дій щодо зняття обтяжень приватним нотаріусом було дотримано дійсну процедуру щодо вчинення таких дій, а тому підстави для задоволення поданої позивачем скарги були відсутні.

На підставі вказаних висновків представник відповідача просив суд відмовити у задоволення позовних вимог.

Третіми особами було використано надане їм право на подання відповідних пояснень у яких такі особи підтримали викладені у позовній заяві аргументи та доводи та просили суд задовольнити позовні вимог та скасувати оскаржуваний наказ.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що за заявою акціонерного товариства «Укрексімбанк» (також/далі - акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») про здійснення ліквідатором ПрАТ «Бліц-Інформ» Куліченком Максимом Валерійовичем незаконних дій щодо майна, яке перебуває в заставі та іпотеці акціонерного товариства «Укрексімбанк», Генеральною прокуратурою України внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000002328 від 01.11.2019.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі №757/60304/19-к у рамках кримінального провадження №42019000000002328 від 01.11.2019 було накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ПрАТ «Бліц-Інформ», перебуває в заставі/іпотеці АТ «Укрексімбанк».

18.11.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були зареєстровані вищевказані обтяження (арешти) на майно банкрута.

28.11.2019 було оголошено резолютивну частину ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. у справі №757/61774/19-к, відповідно до якої (резолютивної частини) суд ухвалив: «скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. №757/60304/19-к від 14.11.2019. Повний текст ухвали буде складений і оголошений учасникам судового провадження 03.12.2019».

28.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною було проведено державну реєстрацію скасування обтяжень (арештів), накладених на майно ПрАТ «Бліц-Інформ».

В подальшому, з 20.00 години 28.11.2019 до 00.30 години 29.11.2019 було проведено державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7 на підставі виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною відповідних свідоцтв про право власності.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями щодо проведення державної реєстрації, акціонерне товариство «Укрексімбанк» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 29.11.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2019 за №41806-33-19), в якій просив провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса

Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором-приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною.

27.02.2020 колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів

За результатами розгляду скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 29.11.2019, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.11.2019 за №41806-33-19 на рішення 28.11.2019 №49924157, 49924156, 49924172, 49924121, 49924147, 49924159, 49924168, 49924131, 49924161, 49924160, 49924070, 49924169, 49924163, 49924166, 49924167, 49924140, 49924154, 49924063, 49924173, 49924170, 49924151, 49924150, 49924162, 49924155, 49924109, 49924091, 49924103, 49924082 від 29.11.2019 №49924175, 49924174, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною стосовно нежитлової будівлі літер С, нежитлової будівлі літер XVI (цифра), нежитлової будівлі літер ХХХІХ (цифра), нежитлової будівлі літера И, нежитлової будівлі літера З, нежитлової будівлі LV, нежитлової будівлі літер О, нежитлової будівлі літер ХLІІ (цифра), нежитлової будівлі літера ХСІ (цифра), нежитлової будівлі літер LX (цифра), нежитлової будівлі літера LXXVII (цифра), нежитлової будівлі літера LXXXVІI (цифра), нежитлової будівлі літер ХХIV (цифра), нежитлової будівлі літера ХСІХ, нежитлової будівлі літер С (цифра), нежитлової будівлі літера СІI, нежитлової будівлі літера СIII, нежитлової будівлі літера Л, нежитлової будівлі літера Н', нежитлової будівлі літера LXXXVIII, нежитлової будівлі літер М, нежитлової будівлі літера ХСVIII, нежитлової будівлі літера XCVI, нежитлової будівлі літера XCV, нежитлової будівлі літера ХСІІI, нежитлової будівлі літера XCIV, нежитлової будівлі літера LXXXV, нежитлової будівлі літера LXXXIII, незавершеного будівництва літера VIII, нежитлової будівлі літер LXXX розташованих за адресою: м. Київ. вулиця Мурманська, будинок 7, колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у складі Є.Горовця, О.Онішук, Д. Кирилка, В.Лубовика, В.Желінського, О.Колотілова, складено висновок від 27.02.2020, відповідно до якого рекомендовано Міністерству юстиції України відмовити у задоволенні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 29.11.2019 у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийняті оскаржувані рішення відповідно до законодавства.

Наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2020 №1401/5 відмовлено у задоволенні скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 29.11.2019 у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийняті оскаржувані рішення відповідно до законодавства.

Акціонерне товариство «Укрексімбанк» вважаючи наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 №1401/5 «Про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк У країни» від 29.11.2019» протиправним, звернулось до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (в редакції чинній на момент здійснення оскаржуваних дій) (далі - Положення).

У відповідності до п.1 визначено, що Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Згідно п.3 встановлено, що основними завданнями Мін?юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 4 визначено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності;

- розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення;

В свою чергу, враховуючи сутність спірних правовідносин, суд звертає увагу на приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), яким закріплено на законодавчому рівні систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, процедуру проведення державної реєстрації, перелік документів необхідних для вчинення таких дій та порядок їх оскарження.

Відповідно до ст.6 Закону №1952-IV, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Стаття 7 Закону №1952-IV визначає повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав

1. Міністерство юстиції України:

- забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

- здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

- забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

- організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

- здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

- забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

- розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

- складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

- надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Міністерство юстиції України наділений повноваженнями розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, які подані особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі з дотриманням вимог Закону.

Стаття 37 Закону №1952-IV встановлює порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені п.п.«а», « 1» і «e» п.2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Рішення, передбачені підпунктами «а»-«в» п.2 ч.6 цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених п.п.«ї» та «І» п.2 ч.6 цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені п.п.«е» та «є» п.2 ч.6 цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

- скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

- на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

- наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

- наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

- є рішення цього органу з того самого питання;

- в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

- скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

- закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

- державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Так, судом встановлено, що до Міністерства юстиції України 29.11.2019 звернулось акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» зі скаргою на рішення державного реєстратора, яка була зареєстрована за вх.№41806-33-19 від 29.11.2019.

Вказана скарга була подана на рішення від 28.11.2019 №№49924157, 49924156, 49924172, 49924121, 49924147, 49924159, 49924168, 49924131, 49924161, 49924160, 49924070, 49924169, 49924163, 49924166, 49924167, 49924140, 49924154, 49924063, 49924173, 49924170, 49924151, 49924150, 49924162, 49924155, 49924109, 49924091, 49924103, 49924082, від 29.11.2019 №49924175, 49924174, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною стосовно нежитлової будівлі С, нежитлової будівлі літери XVI, нежитлової будівлі літер XXXIX, нежитлової будівлі літери И, нежитлової будівлі літери 3, нежитлової будівлі LV, нежитлової будівлі літер 0, нежитлової будівлі літер XLII, нежитлової будівлі літера XCI, нежитлової будівлі літер LX, нежитлової будівлі літера LXXVII, нежитлової будівлі літера LXXXVII, нежитлової будівлі літер XXIV,нежитлової будівлі літера XCIX, нежитлової будівлі літери С, нежитлової будівлі літера СІ, нежитлової будівлі літера СІІ, нежитлової будівлі літера Л, нежитлової будівлі літера Н, нежитлової будівлі літера LXXXVIII, нежитлової будівлі літер М, нежитлової будівлі літер XCVIII, нежитлової будівлі літера XCVI, нежитлової будівлі літера XCV, нежитлової будівлі літера ХСІІ, нежитлової будівлі літера XCIV, нежитлової будівлі літера LXXXV, нежитлової будівлі літера LXXXIII, незавершеного будівництва літера VIII, нежитлової будівлі літер LXXX, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, будинок 7.

На засіданні Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яке відбулось 27.02.2020 була розглянута дана скарга та встановлено наступне.

«Скаржник, який є іпотекодержателем нерухомого майна, у своїй скарзі зазначає, що ухвалами Господарського суду м. Києва від 29.05.2019 та від 28.08.2019 у справі №910/2592/19 про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ» його було визнано забезпеченим кредитором боржника на загальну суму 1 773 854 193 грн. Також, у скарзі є посилання на те, що 18.11.2019 в Державному реєстрі прав було зареєстровано арешти на об`єкти нерухомого майна, накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2019 у справі №757/60304/19-к, і що оскаржувані рішення було прийнято всупереч цій

З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Мурською Н.В. проведена державна реєстрація переходу права власності на об`єкти нерухомого майна від ПрАТ «Бліц-Інформ» до ТОВ «ПАЛМ МІЛ ПРІНТ».

Оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Мурською Н.В. за результатом розгляду заяв ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ», до яких додані свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) посвідчених приватним нотаріусом Мурською Н.В. 28.11.2019 за реєстровими номерами 3293, 3292, 3303, 3283, 3286, 3294, 3300, 3284, 3295, 3291, 3278, 3301, 3297, 3298, 3299, 3285, 3289, 3277, 3304, 3302, 3288, 3287, 3296, 3290, 3282, 3280, 3281, 3279, 3306, 3305.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к було скасовано повністю арешт на об`єкти нерухомого майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2019 у справі №757/60304/19-к.

28.11.2019 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Волкової С.Я. від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к приватним нотаріусом Мурською Н.В. було проведено державну реєстрацію скасування обтяжень, внесених до Державного реєстру прав згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі « 757/60304/19-к.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваних рішень Державний реєстр прав не містив відомостей про обтяження об`єктів нерухомого майна.»

В свою чергу, враховуючи вказане, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у відповідності до приписів п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 Закону 1952-IV та Порядком №1127.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, згідно з п.3 ч.4 ст.24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної в п.6 ч.1 ст.24 Закону, не застосовується у разі державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Враховуючи вищевказане, колегією було зроблено висновок, що оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Мурською Н.В. відповідно до законодавства, оскільки державна реєстрація прав власності ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» на об`єкти нерухомого майна проведена на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), які підтверджують виникнення таких прав, та за відсутності в Державному реєстрі прав відомостей про обтяження об`єктів нерухомого майна.

На підставі підготовленого висновку, Міністерством юстиції України прийнято наказ №1401/5 від 13.04.2020 «Про відмову у задоволенні скарги акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України від 29.11.2019».

Виходячи з мотивувальної частини позовної заяви судом встановлено, що основною підставою визнання протиправності прийняття оскаржуваного наказу, стало, на думку позивача, порушення приватним нотаріусом Мурською Н.В. порядку проведення реєстраційних дій, а саме, те, що реєстраційні дії здійснюються на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Позивач вважає, що набрання ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі №757/61774/19-к, яка була постановлена 28.11.2019 (оголошено вступну та резолютивну частину), а повний текст проголошено 03.12.2019, відбувається з моменту оголошення повного тексту відповідного рішення.

В контексті вказаного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України), зокрема ст..376, 532 встановлюють момент набрання законної сили рішенням, яке не підлягає оскарженню, і не пов`язують вказаний строк з проголошенням повного тексту прийнятого судового рішення.

Відповідно до ч.5 та 6 ст.376 КПК України чітко регламентовано, що ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Стаття 532 КПК України передбачає, що вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення. Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Стаття 533 КПК України встановлює наслідки набрання законної сили судовим рішенням, а саме вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб. які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб. органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Судом в ході розгляду справи та з всебічного аналізу матеріалів встановлено, що відповідно до відомостей з веб-порталу «Судова влада України» розділ «Стан розгляду справ» у відомостях стосовно справи №757/61774/19-к зазначено: «Стадія розгляду: Розглянуто. Рішення набрало законної сили 28.11.2019».

Тобто, вищевикладене дає підстави суду для висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача в даній частині, оскільки виходячи з меж вимог чинного процесуального законодавства та резолютивної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/61774/19-к, є підстави для висновку про набрання законної сили такою ухвалою 28.11.2019.

Щодо аргументів позивача про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною при вчиненні реєстраційних дій було порушено приписи вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 статті 27 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, у тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.311 Закону №1952-IV визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Відповідно до ч.4 ст.311 Закону №1952-IV інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Втім, суд звертає увагу, що станом на момент вчинення реєстраційних дій державним реєстратором відповідні положення ст.311 Закону №1952-IV не застосовуються, оскільки інформаційна взаємодія та функціонування належної системи не запроваджено.

Вищенаведена ст.311 Закону №1952-IV внесена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту права власності» №1666-VIII (далі Закон №1666-VIII), що прийнятий 06.10.2016 року та набрав чинності 02.11.2016 року.

Відповідно до ч.2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту права власності» до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній форі відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення су засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суд про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, виходячи з аналізу викладених вище приписів норм законодавства суд приходить до висновку, що приймаючи рішення щодо державної реєстрації, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною було надіслано запит до суду та отримано копі судового рішення із яким звернувся заявник з метою перевірки законності такої рішення та здійснення необхідної перевірки автентичності такого рішення.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суд ухвалю рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно статтею Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, яки безумовно поширюється також на ухвали судів (слідчих суддів) про забезпечення позов (кримінального провадження).

Одним з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульова. Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» в 26.10.1984-має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що вони здійснюється. З огляду на що, прийняте судом рішення має бути виконання уповноваженою на те особою.

Судом встановлено, що у зв`язку із відсутністю в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к, на звернення ПрАТ «Бліц-Інформ» щодо вчинення реєстраційних дій, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Наталією Василівною було підготовано запит про отримання копії рішення суду у зв`язку з проведенням реєстраційних дій, що був зареєстрований канцелярією Печерського районного суду м. Києва 28.11.2019 вх№168799. (т.1, а.с.236), та на вказаний запит Печерським районним судом м. Києва було видано належним чином засвідчену копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2019 у справі №757/61774/19-к.

Отже, виходячи з вищевикладеного в сукупності суд приходить до висновку про відсутність в діях приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни протиправності, що дає підстави для висновку про відсутність належних та допустимих підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, ч.2 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч.3 ст.19 КАС України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

В свою чергу, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Суд звертає увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №826/9341/17 наведений такий правовий висновок:

«Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства».

Статтею 37 Закону №1952-IV передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 ст.37 Закону №1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з ч.6 ст.37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття відповідного рішення, передбаченого пп.пп. а - є ч. 6 ст. 37 цього Закону.

Частиною 10 ст.37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

У даній справі суб`єктом владних повноважень відмовлено у задоволенні скарги акціонерного товариства «Укрексімбанк» на дії державного реєстратора (приватного нотаріуса).

Пунктом 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, встановлено, що у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Тобто, у разі задоволення позову Міністерство юстиції України має здійснити повторний розгляд скарги акціонерного товариства «Укрексімбанк» на дії державного реєстратора (приватного нотаріуса).

Відтак, в результаті прийняття рішення у даній справі акціонерне товариство «Укрексімбанк» або інша особа не набуває жодних прав щодо нерухомого майна, з приводу реєстрації права власності на яке було подано до Міністерства юстиції України відповідну скаргу.

Отже, виходячи в сукупності з викладеного вище, суд приходить до висновку, що в цій справі спір не стосується прав на майно, а стосується виключно відносин щодо неналежного, на думку позивача, виконання Міністерством юстиції України публічних владних управлінських функцій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, у цій справі дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Міністерства юстиції України, прийняті відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому спір у справі №640/24229/20 є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись ст.9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ», товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛМ МІЛЛ ПРІНТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.