КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2024 року м. Київ№ 320/16629/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого суд судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Бориспільської міської ради;
2) Виконавчого комітету Бориспільської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської міської ради (далі по тексту відповідач 1), Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі по тексту відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міської ради щодо ненадання в повному обсязі інформації та копій документів за запитом №09/11-13 від 09.11.2021;
- зобов`язати Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів за запитом позивача до Бориспільської міської ради №09/11-13 від 09.11.2021 протягом 5 робочих днів з дня надбання рішенням законної сили.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, протиправно не надав у повному обсязі інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом.
Посилаючись на положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивач заявляє про порушення відповідачем норм чинного законодавства, прав та законних інтересів позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради на запит позивача повідомлено, що для отримання повних відомостей про плату за користування земельною ділянкою запропоновано звернутися до ГУ ДПС у Київській області.
Також відповідач зауважив, що Бориспільська міська рада у даному спорі не є належним відповідачем, оскільки відповідь на запит позивача надавав Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що станом на момент надання відповіді на відзив жодної відповіді від відповідача не надходило.
На думку позивача, оскільки запитувана інформація стосується бюджету територіальної громади, він має володіти такою інформацією.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
15.02.2022 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву.
21.02.2022 позивачем подано відповідь на відзив.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.
05.01.2024 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідь на запит позивача надана є правомірною, обґрунтованою та законною.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради було направлено запит про отримання публічної інформації від 09.11.2021 № 09/11-13, в якому він просив відповідача: «Надати відомості про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:05:001:0418 в період з 2019 по 2021 роки». Відповідь на цей запит позивач просив направити на вказану у запиті електронну адресу.
У відповідь на запит Виконавчий комітет Бориспільської міської ради направив на електронну адресу позивача лист від 17.11.2021 № 12-33-4613, в якому повідомив, що органом, який контролює справляння надходжень до бюджету за земельний податок є Державна податкова служба, а тому для отримання відомостей про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку запропоновано звернутись до ГУ ДПС у Київській області.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо ненадання в повному обсязі інформації та копій документів по запиту, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI, одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Частиною першою статті 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
У відповідності до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною четвертою тієї ж статті передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Положеннями статті 21 Закону № 2939-VI визначено, що інформація на запит надається безкоштовно.
У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
Приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (частини 3 статті 22 Законом №2939-VI).
Отже за змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації:
1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;
2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;
5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.
Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
При цьому, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
Зокрема, така правова позиція викладена в пункті 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» та постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 522/817/15-а та від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а.
Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2016 у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
З наведеного слід суд дійшов висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
Судом встановлено, що позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради було направлено запит про отримання публічної інформації № 09/11-13 від 09.11.2021, в якому він просив відповідача: надати відомості про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:05:001:0418 в період з 2019 по 2021 роки.
За висновком суду, запитувана інформація, безумовно, є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень та прийняття ним рішень, а також була відображена (задокументована) ним.
Водночас, незважаючи на те, що запит на публічну інформацію було адресовано Бориспільській міській раді, відповідь на цей запит була надана листом від 17.11.2021 №12-33-4613 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.
Тобто фактично Бориспільською міською радою було перенаправлено запит до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради для надання відповіді.
Надаючи оцінку діям відповідача-2 щодо надання інформації на запит, суд зазначає наступне.
Так, у відповідь на запит позивача Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради направлено, в якому рекомендовано звернутись до ГУ ДПС у Київській області
Суд зауважує, що незважаючи на те, що запит на публічну інформацію був адресований Бориспільській міській раді, відповідь на цей запит була надана Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, що свідчить про виконання відповідачем-1 положень частини першої статті 22 Закону №2939-VI щодо направлення запиту належному розпоряднику.
Водночас в частині надання відповіді запит вказана норма відповідачем-2 дотримана не була, оскільки запит не був направлений до належного розпорядника Головного управління ДПС у Київській області з одночасним інформуванням позивача про це, що свідчить про непослідовність дій відповідача-2 та порушення ним положень частини першої статті 22 Закону №2939-VI.
Суд зауважує, що саме ГУ ДПС у Київській області володіє зазначеною інформацією, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до зазначеної статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
За приписами пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
З вказаних норм вбачається, що до місцевих зборів належить плата за землю, а адміністрування такого збору здійснюється податковим органом.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради було допущено протиправну бездіяльність, оскільки запит позивача повинен бути направлений до належного розпорядника інформації, а саме до ГУ ДПС у Київській області, з одночасним інформуванням позивача про це.
Проте таких дій Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради вчинено не було, що свідчить про непослідовність дій відповідача 2 та порушення ним положень статті 22 Закону №2939-VI.
З метою захисту прав позивача, необхідно визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо не направлення запиту позивача 17.11.2021 №12-33-4613 до належного розпорядника (ГУ ДПС у Київській області) з одночасним інформуванням про це позивача, відповідно до положень статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI та зобов`язати Виконавчий комітет Бориспільської міської ради направити запит позивача у вказаній частині до належного розпорядника з одночасним інформуванням про це позивача.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів по запиту позивача № 09/11-13 від 09.11.2021 протягом 5 робочих днів із дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, відповідно до положень статті 22 Закону № 2939-VI, відповідач повинен був направити запит позивача до ГУ ДПС у Київській області, оскільки запитувана позивачем інформація у нього відсутня.
Таким чином, задоволення вказаної вимоги позивача є недоцільним, оскільки відповідач не матиме змоги надати позивачеві відповідної інформації як такої, що відсутня у нього.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цьому випадку відповідачем не доведено правомірності вчиненої бездіяльності.
З огляду на викладене, суд уважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VI. Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо не направлення запиту ОСОБА_1 № 09/11-13 від 09.11.2021 до належного розпорядника (ГУ ДПС у Київській області) з одночасним інформуванням ОСОБА_1 про це, відповідно до положень статті 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Зобов`язати Виконавчий комітет Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 33003375, місцезнаходження: 08301, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72) направити запит ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) № 09/11-13 від 09.11.2021 до належного розпорядника (Головного управління ДПС у Київській області) з одночасним інформуванням про це запитувача.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Жук Р.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2024 |
Оприлюднено | 15.01.2024 |
Номер документу | 116263997 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Жук Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні