Ухвала

від 11.01.2024 по справі 460/311/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2024 року м. Рівне№460/311/24Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ ВЕСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ ВЕСТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 28 657,33 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст. 161 КАС України: у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Всупереч зазначеному, позивачем не надано доказу надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Щодо строку звернення до суду. Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" строки звернення до суду не встановлені, тому на цей спір поширюються положення ст. 122 КАС України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що днем закінчення строку, який припадає на вихідний або святковий, є перший за ним робочий день (ст. 254 Цивільного кодексу України), обчислення строку звернення з цим позовом розпочалося з дня виникнення підстав, що дають позивачу право на його пред`явлення, тобто з 18.04.2023.

Разом з тим, позов пред`явлено 09.01.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказав про відсутність відповідного бюджетного фінансування (КЕКВ 2800) на квітень - травень 2023 року для оплати судового збору.

Суд зауважує, що з долучених до заяви доказів вбачається, що кошти за напрямком КЕКВ 2800 були наявні на рахунку позивача у сумі 75 152 (дата надходження на квітень - травень 2023 року), проте позивач звернувся до суду з цим позовом лише 09.01.2024.

Крім того, у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "...особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів".

Оцінюючи доводи позивача щодо пропущення строку звернення до суду у зв`язку з поверненням аналогічного позову ухвалою суду від 04.08.2023 у справі № 460/17368/23, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звертався до Рівненського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, однак позовна заява ухвалою суду від 04.08.2023 у справі № 460/17368/23, була повернута позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, зокрема, несплатою судового збору.

Втім, обставини звернення заявника з первинною позовною заявою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку на повторне звернення, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку на звернення реалізовувати право на таке звернення.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 825/1378/17, від 08.11.2019 у справі № 813/258/17, від 21.11.2019 у справі № 804/3200/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 справі № 640/3393/19.

Та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданого позову без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а первинне звернення в межах встановлених строків з позовною заявою до суду не є безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку для подання позову до суду, а поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на пропущення строку звернення до суду у зв`язку з виділенням коштів на оплату судового збору лише 27.12.2023, не є поважними, а тому суд не приймає їх до уваги.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

До матеріалів позовної заяви позивач долучив платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 2684,00 грн., тобто не в повному розмірі.

За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 344,00 грн., а також надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу копій позовної заяви та доданих до неї документів, та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 44, 160, 161, 169, 241, 248, 256 КАС, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Замкова, 10 А/1,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ ВЕСТ" (вул. Промислова, 5М,с. Нова Любомирка,Рівненська обл., Рівненський р-н,35321) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя В.В. Щербаков