Ухвала

від 12.01.2024 по справі 520/565/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 січня 2024 р. Справа № 520/565/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі № 520/565/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТОРГ ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 задоволено позов ТОВ "ЕКСІМТОРГ ЛТД"до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

20.11.2023 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску строку неповажними, апеляційна скарга залишена без руху, наданий апелянту 10 денний строк для усунення недоліків шляхом направлення клопотання із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску.

22.12.2023 апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання вказано, що вперше апеляційна скарга подана своєчасно, проте ухвалою суду від 09.10.2023 її повернуто заявнику. Повторно апеляційну скаргу подано у найкоротший строк з моменту, коли відповідач дізнався про повернення апеляційної скарги.

Зазначає , що строк між первинною та повторною подачею апеляційної скарги залежить від можливості сплатити судовий збір. В підтвердження вчинення дій по сплаті судового збору надає листи ГУ ДПС у Харківській області до ДПС України від 30.03.2023 та від 03.04.2023, в яких просить сприяти у вирішенні питання збільшення/наближення бюджетних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Оцінивши наведені апелянтом обставини та обґрунтування причин пропуску строку, суд вважає їх неповажними з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду ухвалено 16.02.2023, таким чином останнім днем для подачі апеляційної скарги є 16.03.2023.

Проте, апеляційна скарга подана вперше 18.04.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ст.295 КАС України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, несплатою судового збору, ненаданням доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги, надано 10 денний строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, сплати судового збору, надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

03.08.2023 ГУ ДПС у Харківській області надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску строку неповажними. У задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.

Клопотання про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - задоволено, продовжено строк для усунення недоліків протягом 10 денного терміну з моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 повернута апеляційна скарга скаржнику.

Копія ухвали суду про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 09.10.2023 о 19:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд" ( а.с. 179).

20.11.2023 скаржником повторно подано апеляційну скаргу з платіжним дорученням про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

В якості підстав поважності пропуску строку, скаржник посилається на відсутність фінансування для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.6 ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Колегія суддів вказує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Надані скаржником листи про збільшення кошторисних призначень не є достатніми доказами щодо відсутності коштів для сплати судового збору, оскільки апелянтом не надано доказів реагування ДПС України на ці звернення, а також доказів відсутності коштів для сплати судового збору саме по цій справі.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, 17.11.2023 скаржником сплачено судовий збір та 20.11.2023 повторно подано апеляційну скаргу.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, у період з 09.10.2023 (з дня постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги) по 17.11.2023 (день сплати судового збору) наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності оскарження судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.09.2022 року у справі № 560/403/22 та від 27.07.2023 у справі № 520/4422/22.

Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Також колегія суддів вказує, що скаржник, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження при повторному поданні апеляційної скарги, вказує, що вперше її було подано в визначені ст. 295 КАС України строки, але в подальшому повернено апелянту через не усунення недоліків зазначених судом.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу було також подано поза межами строків, визначений КАС України та без сплати судового збору.

Таким чином, апелянтом не підтверджено поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження з дня прийняття оскаржуваного рішення суду (16.02.2023) по день подання апеляційної скарги як вперше (18.04.2023), так і вдруге (20.11.2023), а тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі № 520/565/22, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі № 520/565/22 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023по справі № 520/565/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТОРГ ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова