Постанова

від 11.01.2024 по справі 520/17112/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 р. Справа № 520/17112/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Панов М.М.) від 31.08.2023 року по справі № 520/17112/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОМАГ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОМАГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.05.2023 № 8886220/40750827 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Торгівельний дім «АГРОМАГ» № 23 від 10.03.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 10.03.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім «АГРОМАГ», датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17112/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 29.05.2023 №8886220/40750827 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Торгівельний дім «АГРОМАГ» №23 від 10.03.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 10.03.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім «АГРОМАГ», датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОМАГ" (ЄДРПОУ 40750827) сплачену суму судового збору в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОМАГ" (ЄДРПОУ 40750827) сплачену суму судового збору в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393).

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17112/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АГРОМАГ", є юридичною особою приватного права - підприємство, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.08.2016 з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 40750827. Основними видами діяльності товариства є: КВЕД 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції (основний); КВЕД 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; КВЕД 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Також судом встановлено, що 24.02.2020 року між позивачем та ПП "О.L.КАR-АгроЗооВет-Сервіс" було укладено Договір № 200224-26/1, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість родентицидних засобів, засобів захисту рослин, добрив тощо (далі Товар), відповідно до умов даного Договору (додаткових угод, специфікацій та накладних до нього).

10 березня 2023 року Приватне підприємство "О.L.КАR-АгроЗооВет-Сервіс" придбало у ТОВ«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОМАГ» продукцію власного виробництва згідно видаткової накладної № АГ113 на загальну суму 354333,48 грн., у т.ч. ПДВ - 59055,58 грн. Транспортування продукції здійснювалось силами Приватного підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» згідно товарно-транспортної накладної № РАГ113 від 10.03.2023, що підтверджується матеріалами справи.

За результатом першої події позивач склав та направив на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну № 23 від 10.03.2023 на загальну суму 354333,48 грн., у т.ч. ПДВ - 59055,58 грн., Проте, комісією Головного управління ДПС у Харківській області згідно квитанції № 9056173926 від 21.03.2023 реєстрацію податкової накладної № 23 від 10.03.2023 було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з формулюванням «обсяг постачання товару/послуги 3214,3808, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D=9.0051%, "Р"=143833.01 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття».

При цьому, як зазначив суд першої інстанції, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОМАГ» не придбавало цей товар у інших суб`єктів господарювання, а згідно основного виду діяльності (КВЕД 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції) здійснювало виготовлення власної продукції з придбаної сировини, за допомогою сторонньої фірми TOB «ІК «АГРОПРОТЕКШН», згідно договору № 20200502/01 від 02.05.2020 про виготовлення продукції з давальницької сировини, про що позивач вказав у поясненнях від 12.05.2023 з додатковими документами, надісланих до Головного управління ДПС у Харківській області, що підтверджується Повідомленням про подання пояснень разом з копіями документів щодо податкових накладних від 12.05.2023, що міститься в матеріалах справи.

Проте, 29.05.2023 комісією Головного управління ДПС у Харківській області було винесене рішення № 8886220/40750827 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 10.03.2023 в ЄРПП у зв`язку з «неподанням платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено». При цьому конкретний перелік документів, які позивач не надав, Головним управлінням ДПС у Харківській області у оскаржуваному рішенні не вказаний.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем було подано скаргу від 31.05.2023 на ухвалене рішення, з додаванням пояснення та всіх належних документів. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення від 08.06.2023 № 48913/40750827/2 про залишення скарги без задоволення та залишення оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Доказами, що підтверджують, які саме документи додавались позивачем до пояснень під час процедури розблокування податкових накладних під час процедури адміністративного оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є зазначення про це у повідомленні про надання пояснень від 12.05.2023 пояснювальній записці та у скарзі від 31.05.2023 на рішення про відмову в реєстрації ПН № 23. Кожний документ під час процедури адміністративного оскарження направлявся відповідачам в електронному вигляді, в довільній формі, сформовані в Електронному кабінеті платника та надіслані відповідачам при наданні пояснень, а також разом зі скаргою від 31.05.2023 на рішення про відмову в реєстрації ПН № 23 від 10.03.2023, що підтверджується відповідними квитанціями та штампом по кожному документу про отримання. Вказані докази містяться в матеріалах справи.

Не погоджуючись із рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 29.05.2023 № 8886220/40750827 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Торгівельний дім «АГРОМАГ» № 23 від 10.03.2023, вважаючи його таким, що прийняте всупереч законодавству, яке регулює спірні правовідносини, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківський області № 8886220/40750827 від 29.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної є неправомірним та підлягає скасуванню, а податкова накладна № 23 від 10.03.2023, складена ТОВ "Торгівельний дім «АГРОМАГ» - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на нижчевикладене.

Стосовно доводів відповідача про невірне застосування судом першої інстанції приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5, п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, а також його тверджень відносно того, що позивачем по податковій накладній, стосовно якої виникли спірні правовідносини, не надано документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено та врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що 10.03.2023 позивачем виконано встановлені вищезазначеною нормою обов`язки складено податкову накладну та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

У свою чергу, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із аналізу зазначених вище законодавчих норм колегія суддів робить висновок про те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанцію від 21.03.2023, суд встановив, що у ній зазначено номер та дату складення податкової накладної; критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованими показниками "D" і "Р"; пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних в ЄРПН у вищевказаній квитанції не зазначено, а сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що пунктом 5 Порядку № 520, на переконання суду, визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком.

Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Позивачем, у свою чергу, було подано до Головного управління ДПС у Харківській області пояснення та копії наявних на той момент документів, які розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірну податкову накладну, та які вважались достатніми для їх реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до фактичних обставин справи, 29.05.2023 комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8886220/40750827 у зв`язку із ненаданням платником податку первинних документів. В свою чергу, в розділі «Додаткова інформація», податковий орган не конкретизує, які же саме документів не було надано платником для реєстрації спірної податкової накладної.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Суд також звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18.

Дослідивши наявні у справи матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН. При цьому суд зауважує, що із договору № 200224-26/1 від 24.02.2020 та доданих до нього первинних документів можливо встановити товар, який постачався, його ціну, відтак певних відсутність документів не впливала на встановлення змісту господарської операції, за наслідком якої складено податкову накладну, а отже, не могла слугувати підставою для відмови у реєстрації відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищенаведені суд зауважує, що висновки, на підставі яких було прийнято рішення № 8886220/40750827 від 29.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 23 від 10.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, не відповідають фактичним обставинам, а тому рішення є протиправним.

Судом першої інстанції зроблено аналогічний висновок, тому підстав погодитись із доводами відповідача про прийняття ним рішення із порушенням норм матеріального права та викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи судова колегія не вбачає.

Щодо позиції відповідача відносно того, що суд першої інстанції, зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкових накладних, що є ознакою втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, колегія суддів зазначає, що згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Судова колегія наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію ТОВ «ТД «Агромаг» податкову накладну № 23 від 10.03.2023 р. датою її подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Виходячи із наведених вище норми законодавства, а також із того, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає можливим та виключно необхідним здійснення реєстрації контролюючим органом податкової накладної, поданої ТОВ «ТД «Агромаг», у день, зазначений у рішенні суду першої інстанції.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів робить висновок, що ГУ ДПС у Харківській області при виданні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 23 від 10.03.2023, направленої ТОВ «ТД «Агромаг», та, як наслідок, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8886220/40750827 від 29.05.2023 діяло не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та нормативно-правовими актами України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, а також для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 23 від 10.03.2023, складену ТОВ «ТД «Агромаг» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17112/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло