Постанова

від 10.01.2024 по справі 440/6296/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 р.Справа № 440/6296/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/6296/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" (далі - ТОВ "Агро-Край") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі- відповідач), в якій просило:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС:

- №00000410702 від 05.01.2022, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 84 758,75 грн;

- №00000390702 від 05.01.2022, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 368 578,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 по справі №440/6296/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 по справі №440/6296/22 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Агро-Край" (код ЄДРПОУ 41472791, вул. Лохвицька, 29, м. Гадяч, Полтавська область) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.07.2017, про що в Єдиному державному реєстрі вчинено запис за №10701020000069674 (а.с. 56-58). Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. На момент проведення перевірки позивач був зареєстрованим платником ПДВ з 06.02.2017.

У період з 22.11.2021 по 26.11.2021 посадовими особами ГУДПС на підставі наказу від 19.10.2021 №2470-П (а.с. 188) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Агро-Край" з питань правильності, повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "ТМ Конкорд" (код 41472791) за період з 01.06.2020 по 30.06.2020, результати якої оформлено актом від 03.12.2021 №10453/16-31-07-02-08/41103827 (а.с. 169-179).

Вказаним актом зафіксовано факт порушення ТОВ "Агро-Край" вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 67 807,00 грн, в т.ч. за липень 2020 року в сумі 67 807,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 368 578,00 грн, у т.ч. за липень 2020 року на суму 368578,00 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту ГУДПС згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.2 ст. 123 ПК України 05.01.2022 були сформовані податкові повідомлення-рішення:

- №00000410702, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ "Агро-Край" збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ в загальному розмірі 84 758,75 грн, у тому числі 67 807,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 16951,75 грн - за штрафними санкціями (а.с. 167);

- №00000390702, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ "Агро-Край" зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у декларації з ПДВ від 18.08.2020 №9204202759 за звітний період липень 2020 року в розмірі 368 578,00 грн (а.с. 168).

За результатами розгляду скарги ТОВ "Агро-Край" на вищевказані податкові повідомлення-рішення (а.с. 142-147) ДПС України 27.06.2022 винесено рішення №6172/6/99-00-06-01-05-06, яким вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 149-151).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю висновків податкового органу, оскаржив ці податкові повідомлення-рішення до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано лише документи, які формально засвідчують результати господарських операцій, у зв`язку з чим грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №00000410702 та №00000390702 від 05.01.2022 є правомірними, а позовні вимоги щодо їх скасування такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС:

- №00000410702 від 05.01.2022, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 84 758,75 грн;

- №00000390702 від 05.01.2022, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 368 578,00 грн.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Так, за змістом п.14.1.36 ст.14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами п.185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування в т.ч. є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

При цьому відповідно до положень п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

З матеріалів справи встановлено, 15.06.2020 р. між ТОВ "Агро Край" (Покупець) та ТОВ "ТМ Конкорд" було укладено договір поставки №АКК15/06-2020 згідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (надалі - "Товар") на умовах, передбачених даним Договором і відповідними Додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору поставка Товару на склад Покупця проводиться за рахунок Постачальника.

Додатковою угодою №1 до Договору поставки №АКК15/06-2020 від 15.06.2020 року передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар кукурудза 3 кл. (врожай 2019 року) за ціною (без ПДВ) 4 416,67 грн/т на суму 4 743 503,58 грн (в т.ч. ПДВ 790 583,93 грн)) у строки і на умовах, передбачених в Договорі та цій Додатковій угоді.

Згідно до п. 5 Додаткової угоди №1 місце поставки: склад господарства (Полтавська обл., Гадяцький р-н., с. Веприк, вул. Зіньківська буд. 1- 390 т., Полтавська обл., Гадяцький р-н., с. Книшівка, вул. Миру, 16 250 т, Полтавська обл., Гадяцький р-н. с. Сватки вул. Першотравнева, буд. 69 250 т).

17.06.2020 р. ТОВ "ТМ Конкорд" (постачальник) здійснював поставку кукурудзи у кількості 163, 900 т на суму 868670, 65 грн (в т.ч. ПДВ 144778,44 грн)) на склад позивача за адресою Полтавська обл., Гадяцький р-н., с. Книшівка, вул. Миру. 16.

На підтвердження проведення вказаної господарської операції з поставки кукурудзи позивачем надано видаткову накладну №ТМ-0000001 від 18.06.2020 р., а також ТТН №1706-4 від 17.06.2020р., ТТН №1706-1 від 17.06.2020р., ТТН №1706-2 від 17.06.2020р., ТТН - №1706-4 від 17.06.2020р.

19.06.2020 р. ТОВ "ТМ Конкорд" (постачальник) здійснював поставку кукурудзи у кількості 89,020 т на суму 471806,35 грн (в т.ч. ПДВ 78634,39 грн)) на склад позивача за адресою Полтавська обл., Гадяцький р-н., с. Веприк, вул. Зіньківська буд. 1.

На підтвердження проведення вказаної господарської операції з поставки кукурудзи позивачем надано видаткову накладну №ТМ-0000002 від 19.06.2020, а також ТТН №1906-2 від 19.06.2020р., ТТН №1906-1 від 19.06.2020р.

27.06.2020 р. та 28.06.2020 р. ТОВ "ТМ Конкорд" (постачальник) здійснював поставку кукурудзи у кількості 241, 100 т на суму 1277830,97 грн (в т.ч. ПДВ 212971,83 грн)) на склад позивача за адресою Полтавська обл., Гадяцький р-н. с. Сватки вул. Першотравнева, буд. 69.

На підтвердження проведення вказаної господарської операції з поставки кукурудзи позивачем надано видаткову накладну №ТМ-0000003 від 28.06.2020, а також ТТН №2706 від 27.06.2020р., ТТН №2706-1 від 27.06.2020р., ТТН №2706-2 від 27.06.2020р., ТТН №2706-3 від 28.06.2020р., ТТН №2706-4 від 28.06.2020р., ТТН №2706-5 від 28.06.2020р..

06.07.2020 р. ТОВ "ТМ Конкорд" (постачальник) здійснював поставку кукурудзи у кількості 53,940 т на суму 285882,22 грн (в т.ч. ПДВ 47647,04 грн)) на склад позивача за адресою Полтавська обл., Гадяцький р-н., с. Веприк, вул. Зіньківська буд. 1.

На підтвердження проведення вказаної господарської операції з поставки кукурудзи позивачем надано видаткову накладну №ТМ-0000004 від 06.07.2020, а також ТТН №0507-3 від 04.07.2020р., ТТН №0507-1 від 04.07.2020р.

Також, вказані поставки підтверджується книгами складського обліку ТОВ "Агро Край" та матеріальними звітами складів, що знаходяться за адресами с. Веприк, с. Книшівка, с. Сватки.

Позивачем на підтвердження факту оплати придбаного товару надано платіжні доручення від 22.06.2020 №902567977 на суму 1008768, 81 грн., від 23.06.2020 №903496375 на суму 109267,00 грн., від 30.06.2020 р. №127414 на суму 1064859,14 грн., від 08.07.2020 №127575 на суму 237440,21 грн., від 30.07.2020 №1280690 на суму 483855,03 грн.. Загальна сума складає 2904190,19 грн.

В акті перевірки 03.12.2021 №10453/16-31-07-02-08/41103827 контролюючим органом зазначено, що станом на 22.11.2020 р. заборгованість відсутня.

В подальшому кукурудзу придбану у "ТМ Конкорд" було передано у власність покупцю ТОВ «Веприк плюс» за договором купівлі-продажу №К1/01/2020 від 01.01.2020 р.

Згідно п. 1.1 вказаного Договору продавець (ТОВ "Агро Край") зобов`язується в порядку і на умовах визначених цим договором, передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, згідно видаткових накладних, а покупець (ТОВ «Веприк плюс») зобов`язується прийняти та оплатити цей товар будь-яким способом визначеним законодавством України.

Пунктом 1.3 зазначено, що загальна вартість (ціна) товару за цим договором встановлюється згідно видаткових накладних.

Також, 24.03.2020 р. між ТОВ "Агро Край" (постачальник) та ТОВ «Веприк плюс» (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №119_120_03.20_СГП.

Згідно п. 1.1 вказаного Договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, якості, асортименті і на умовах, передбачених у цьому договору і додаткових угодах, які, з моменту їх підписання стають невід`ємними частинами цього договору.

На підтвердження проведення вказаних господарських операцій з поставки кукурудзи позивачем надано видаткові накладні №384 від 25.06.2020 на суму 212160,00 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 40 000 кг); №407 від 29.06.2020 на суму 471806,35 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 89,02 т); №417 від 01.07.2020 на суму 530400,00 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 100 000 кг); №418 від 01.07.2020 на суму 318240,00 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 60000 кг); №440 від 18.07.2020 на суму 286097,76 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 53 940 кг); №455 від 20.07.2020 на суму 212160, 00грн. (кукурудза 3 клас у кількості 40 000кг); №456 від 20.07.2020 на суму 126977,76 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 23 940кг); №469 від 30.07.2020 на суму 530400,00 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 100 000кг); №500 від 01.08.2020 на суму 217782,24 грн. (кукурудза 3 клас у кількості 41060 кг).

Вказані поставки підтверджується книгами складського обліку ТОВ "Агро Край" та матеріальними звітами складів, що знаходяться за адресами с. Веприк, с. Книшівка, с. Сватки.

Так встановлено, що зі складу с. Сватки за видатковими накладними №418 від 01.07.2020, №455 від 20.07.2020, №469 від 30.07.2020, №500 від 01.08.2020 було передано у власність ТОВ «Веприк плюс» 241060 кг кукурудзи.

Зі складу с. Веприк за видатковими накладними №407 від 29.06.2020 та №440 від 18.07.2020 було передано у власність ТОВ «Веприк плюс» 142 960 кг кукурудзи.

Зі складу с. Книшівка за видатковими накладними №384 від 25.06.2020, №417 від 01.07.2020, №456 від 20.07.2020 було передано у власність ТОВ «Веприк плюс» 163940 кг кукурудзи.

Таким чином, надані позивачем первинні документи підтверджують фактичне надходження товару в розпорядження позивача та подальшу його реалізацію.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.90 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані підприємством копії первинних документів по господарським операціям у перевіряємий період за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Доводів про те, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або містять неправдиву, недостовірну інформацію податковим органом не наведено.

В акті перевірки від 03.12.2021 №10453/16-31-07-02-08/41103827 контролюючий орган зазначає, що з аналізу ланцюгів постачання було встановлено відсутність факту придбання ТОВ «TM Конкорд» кукурудзи, таким чином, джерело походження придбаної ТОВ "Агро Край" кукурудзи 3 класу у ТОВ «TM Конкорд» не встановлено, а отже є свідченням нереального придбання товару у TOB «TM Конкорд», а оформленні належним чином первинні документи не дають підстав на відображення результатів господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Між ти колегія суддів зазначає, що можливі порушення суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання товарів не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 05.10.2022 року у справі №640/12691/19.

Доводи відповідача про недотримання податкового законодавства контрагентом підприємства є неприйнятними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податків здійснювати контроль за дотримання постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету.

Також визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку, при цьому реальність операцій з подальшої реалізації придбаного позивачем товару (кукурудзи) відповідачем не заперечується та підтверджується документально.

Щодо посилань відповідача, що ТОВ «АГРО-КРАЙ» надано до перевірки картку аналізу зерна від 08.06.2020 року без зазначення наступних реквізитів: назва господарства, пункт навантаження-розвантаження, відправник, маса, партії, склад (елеватор) силос, зовнішній вигляд зерна, проба відібрана-розшифровка підпису, сорт та те, що згідно даних ЄРПН відсутня інформація щодо проведення господарських взаємовідносин ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» (код 00955880) з ТОВ «ТМ Конкорд»; інформація щодо наявності у ТОВ «ТМ Конкорд» складських приміщень відсутня, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до картки аналізу зерна від 08.06.2020 р. отримувачем кукурудзи врожаю 2019 року було саме ТОВ «TM Конкорд», а не позивач.

Доводи відповідача, що у декларації, поданої за червень 2020 року ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» відсутні операції здійснення господарської діяльності за червень 2020 р., колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відсутність таких даних не свідчить беззаперечно про відсутність таких операцій у вказаний та попередній податковий період.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом не з`ясовано питання у ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів» щодо наявності або відсутності господарських відносин з ТОВ «ТМ Конкорд», а недоліки в оформлені картки аналізу зерна від 08.06.2020 року та недекларування в податковій декларації наданих господарських послуг не може беззаперечно свідчити про відсутність господарських операцій позивача.

Відповідачем були надані пояснення щодо опису майна ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» в якому зазначено, що відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна:

-за адресою м. Ромни, вул. Горького. 106 знаходяться наступні об`єкти: млинзавод, котельня-майстерня, склад готової продукції, столярна майстерня, автомобілерозвантажувач, зерносклад (площею 1890,6 кв.м), гараж, підсобне приміщення, насосна, зерносклад (проща 1060,9 кв.м), кузня, погріб, побудований корпус, компресорна, зерносклад (проща 848,0 кв.м), депо мотовоза, пожежна водойма, вбиральня, димова труба, ємність для зберігання висівок, борошна, зерновідходів.

-за адресою м. Ромни, вул. Прокопенка, 41 знаходяться наступні об`єкти: склад (проща 1755,7 кв.м), склад (площа 766,2 кв.м), які передані у оренду з 23.07.2018 ТОВ «Підприємство ДМС»

-за адресою м. Ромни, вул. Горького, 106 А знаходяться нежитлові приміщення площею 983,7 кв.м., які перебувають у податковій заставі згідно акту опису від 06.05.2021 № 22.

Також вказано, що юридичною адресою (місцем знаходження) Роменський комбінат хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України» (код ЄДРПОУ 00955880) є: м. Ромни, вул. Прокопенка, 10 що підтверджується звітністю даного підприємства та інформацією наявною у ЄДРПОУ.

Отже, адреса зазначена у ТТН (м. Ромни, вул. Прокопенка, 10) є юридичною адресою ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів», в той же час, у власності ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» перебувають зерносклади, складські приміщення, що знаходяться у місті Ромни, в тому числі за адресою м. Ромни, вул. Прокопенка, 41.

Між тим, посилання на те, що вказані приміщення передані в оренду, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідачем не було перевірено чи були відносини ТОВ «ТМ Конкорд» з орендодавцями вказаних приміщень.

Крім того, податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Колегія суддів зазначає, що господарська діяльність контрагента позивача не перевірялась, зустрічні перевірки проведені не були, усі викладені в акті доводи були сформовані за результатами аналізу даних податкової інформації, наявної в базі даних.

Під час проведення перевірки позивача не була проведена зустрічна звірка або перевірка господарської діяльності контрагента позивача, не було також звернень до цього підприємства про надання пояснень або підтверджуючих документів.

В акті податковим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, а висновки про господарську діяльність контрагентів та його контрагентів-постачальників зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій.

Таким чином, інформація, що висвітлена без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку контрагентів постачальника позивача, не може бути використана в якості доказів здійснення безтоварних операцій та впливати на господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом у вигляді застосування до позивача фінансової відповідальності.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 04.01.2024 року у справі №120/9359/21-а.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а , від 01.02.2023 року у справі №300/1753/21.

Щодо посилання апелянта на результати опитування та відповідей власників/перевізників транспортних засобів щодо підтвердження або спростування факту надання транспортних послуг або транспортних засобів в оренду ТОВ «ТМ Конкорд», колегія суддів зазначає наступне.

Сам факт отримання свідчень від водіїв про їх непричетність до стосунків із ТОВ «ТМ Конкорд» не є беззаперечною обставиною, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених за участю таких осіб. Такі пояснення у розумінні положень КАС України не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 04.04.2023 року у справі №120/4244/19-а.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У випадку, коли предметом господарської операції є придбання товару, а не транспортні послуги, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не впливає на оприбуткування платником податків придбаного товару і право на формування податкового кредиту у зв`язку з придбанням товару.

Правовий висновок, аналогічний цьому, вже висловлювався у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2019 року у справі №816/681/16.

Пунктом 11.3 та 11.4 Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Оформлення товарно - транспортної накладної є обов`язковим для учасників транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників).

Отже, ТТН оформляється в підтвердження виконання договору про надання послуг з перевезення вантажу, укладеним між двома суб`єктами підприємницької діяльності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач виступав як покупець, між тим постачальником, що здійснював поставку та оформлював ТТН був ТОВ «ТМ Конкорд».

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.05.2023 у справах №280/5471/19.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості, колегія суддів зазначає наступне.

Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Крім того, сама по собі відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов`язана з реальністю чи можливістю поставки товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №560/12630/21.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що податковою перевіркою з даних АІС «Податковий Блок» по ТОВ «ТМ Конкорд» встановлено наявність інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: станом на 01.11.2018, на 01.01.2020, зокрема 4 земельні ділянки у Вінницькій області і межах Мигалівецької с/ради, Путлівецької с/ради, Бернашівської с/ради, Колюхівської с/ради, при цьому, рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.02.2020 у справі №913/442/19, що не оскаржувалося та набрало законної сили 31.03.2020 договори суборенди ТОВ «ТМ Конкорд» земельних ділянок на території Путлівецької та Колюхівської сільських рад визнані недійсними у судовому порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вказаним рішенням суду визнано недійсність договорів щодо суборенди землі лише стосовно земельних ділянок, що знаходяться на території Путлівецької та Колюхівської сільських рад. Однак, стосовно земельних ділянок на території Мигалівецької та Бернашівської сільських рад відповідачем не надано жодної інформації, а тому посилання на те, що у контрагента позивача не було можливості вирощувати зерно є необґрунтованим.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 28.02.2023 року у справі №640/16421/19.

Щодо посилань, що в єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація щодо відкриття кримінального провадження №42018000000001479 від 18.06.2018 відносно ТОВ «ТМ Конкорд», колегія суддів зазначає наступне.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.

Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагент позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Крім того, підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 05.10.2020 року у справі №640/12691/19, від 06.10.2022 року у справі №160/8965/19.

Контролюючим органом не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення Головного управління ДПС №00000410702 від 05.01.2022, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 84 758,75 грн та №00000390702 від 05.01.2022, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 368 578,00 грн.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 по справі № 440/6296/22 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС №00000410702 від 05.01.2022, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 84 758,75 грн та №00000390702 від 05.01.2022, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 368 578,00 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 12.01.2024 року