Постанова

від 11.01.2024 по справі 380/6916/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6916/23 пров. № А/857/18616/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 380/6916/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Костецьким Н.В. у м. Львів Львівської області 24 травня 2023 року за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення 24 травня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М Плюс» (далі також ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.01.2023 № 8158353/38047930 Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також Комісія) про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ, прийняту 12.01.2023, реєстраційний № 9295237105, датою її подачі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, оскільки вважає оскаржуване рішення безпідставним та необґрунтованим, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до поданого позивачем повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТОВ (форма № 20-ОПП) від 14.12.2022 числиться лише офіс (м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172). Крім цього, Комісією при прийнятті рішення від 26.01.2023 № 8158353/38047930 встановлено відсутність у ТОВ факторів виробництва товарів, виконання робіт, вирощування сільськогосподарськими товаровиробниками або надання послуг відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, що на постійній основі постачається (надається) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються платником податку. Таким чином, в оскаржуваному рішенні податкового органу відповідачем зазначено підставу його прийняття.

Тобто вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тими ж доводами, що й відзив на позовну заяву.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою 29.12.2011. Основним видом діяльності є 14.12 Виробництво робочого одягу, також здійснює економічну діяльність: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. ТОВ є платником податку на додану вартість з 01.05.2012.

12.01.2023 позивач склав та направив до контролюючого органу разом із поясненнями та документами, які підтверджують обставини викладені в письмових поясненнях, Таблицю даних платника податку на додану вартість.

Комісією прийнято рішення від 26.01.2023 № 8158353/38047930 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, згідно змісту якого Таблицю даних платника податку на додану вартість від 12.01.2023, яка зареєстрована у контролюючому органі за № 99295237105 не враховано з підстав відсутності факторів виробництва товарів, виконання робіт, вирощування сільськогосподарськими товаровиробниками або надання послуг відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, що на постійній основі постачається (надається) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються платником податку.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не надано обґрунтувань щодо твердження про те, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі також - ПК України).

Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (підпункт 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі також - Порядок № 1165) визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

У розумінні Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (абзац 7 пункту 2).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Пунктом 13 Порядку № 1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до відповідача таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням, в якому зазначив вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Пункти 15-17 Порядку № 1165 передбачають, що таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податків повинно містити чітку підставу для відмови у врахування такої.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку на додану вартість Комісією прийнято рішення від 26.01.2023 № 8158353/38047930 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано відсутність факторів виробництва товарів, виконання робіт, вирощування сільськогосподарськими товаровиробниками або надання послуг відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, що на постійній основі постачається (надається) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються платником податку.

Так, відповідач, приймаючи оскаржене рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, обмежився лише загальною оцінкою, зазначивши про відсутність факторів виробництва товарів, виконання робіт, вирощування сільськогосподарськими товаровиробниками або надання послуг відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, що на постійній основі постачається (надається) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються платником податку. При цьому, не конкретизувавши, що саме стало підставою для прийняття такого рішення та на яку саме інформацію посилається суб`єкт владних повноважень у ньому.

Апеляційний суд, з урахуванням пункту 17 Порядку № 1165, звертає увагу, що законодавець у даному випадку встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідне рішення не може вважатися належним чином оформленим. Податковий орган у згаданому рішенні повинен зазначити конкретну причину, на підставі якої ним не було враховано подану таблицю даних платника податку.

Аналогічні правові висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 20.04.2023 року у справі № 380/4746/22.

Враховуючи те, що оскаржуване у даній справі рішення податкового органу не містить доказів невідповідності визначених у таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, а також документального підтвердження виявленої невідповідності, таке рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано.

Більше того, як встановлено судом першої інстанції із наданих позивачем доказів (договори про виготовлення продукції з давальницької сировини, поставки, купівлі-продажу спецодягу та швейних виробів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікацій товару, видаткових накладних), ТОВ має достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для надання послуг з пошиття виробів із давальницької сировини, а також має необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності оргтехніки, швейних машин, обладнання для пошиття спеціального одягу.

У розрізі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення від 26.01.2023 № 8158353/38047930 Комісії про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

На підставі вищенаведених висновків про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ від 12.01.2023, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Водночас, як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 380/6916/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11.01.2024