Постанова

від 12.01.2024 по справі 460/11941/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/11941/23 пров. № А/857/15566/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (суддя Гресько О.Р., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 26.07.2023),

в адміністративній справі №460/11941/23 за позовом Приватного підприємства "Теплогазбуд" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2023 року позивач ПП "Теплогазбуд" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ГУ ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1) та ДПС України (далі відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01.03.2023 №8359143/32300672; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" податкову накладну №23 від 29.12.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Відповідачі подали спільний відзив на адміністративний позов, у якому висловили своє непогодження з його доводами. Просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8359143/32300672 від 01.03.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №23 від 29.12.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" №23 від 29.12.2022 датою її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що судом прийняте рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної/або розрахунку коригування на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Також вказує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не перелічуються документи, які зобов`язаний надати платник, а зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, оскільки перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений п.5 Порядку№520. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Однак подане позивачем повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених вимогами п.6 Порядку №1165 та п.5 Порядку №520, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком №1165, позивачем не надано до повідомлення, зокрема, позивачем не надано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У вказаному рішенні міститься також наступна додаткова інформація: «Не надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення даної господарської операції». Наголошує скаржник, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймається за формою згідно з додатком 3 Порядку №1165 та не може бути довільної форми. Таким чином вважає апелянт, що спірне рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Також вважає апелянт, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну розцінюється саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказує скаржник, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн не є співмірним із складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг відповідно до проміжного звіту про надану правову допомогу станом на 08.06.2023 року, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи, що справа розглядалася на момент лише в суді першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Серед долучених до справи документів відсутні докази тих обставин, що витрати в сумі 2000 грн були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 26.07.2023 та ухвалити нове судове рішення по справі, яким в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, у якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням всіх норм матеріального і процесуального права. Всі доводи відповідачів не підтверджені належними та допустимими доказами є надуманими, а деякі навіть недостовірними. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу, надану позивачу на стадії апеляційного провадження, в сумі 2000,00 грн..

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ПП "Теплогазбуд" (код ЄДРПОУ 32300672) зареєстроване юридичною особою та є платником податків, в тому числі платником ПДВ. Згідно з КВЕД основний вид економічної діяльності: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель. Крім того, позивач здійснює такі види економічної діяльності згідно з КВЕД: 46.13 - Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.14 - Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.18 - Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами та ін. (а.с. 23).

23.03.2020 Приватним підприємством "Теплогазбуд" (продавець) і Приватним акціонерним товариством "Рокитнівський скляний завод" (як покупцем) укладено Договір №996, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити у власність покупця щебінь вапняковий для скляної промисловості фракції 5-20мм (пункт 1.1. Договору) (а.с. 26).

15.04.2020 сторонами було укладено Додаткову угоду №1, якою пункт 1.1. Договору викладено в новій редакції, згідно з якою предметом поставки є щебінь фракції 5-20мм та/або фракції 20-50мм. Сторонами у пункті 5.1.1. Договору було узгоджено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару (а.с. 30).

29.12.2022 на виконання умов Договору №996 ПП "Теплогазбуд" було здійснено продаж для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" вапнякового щебеню за видатковою накладною №РН-0000093 в кількості 26,80 т. загальною вартістю 25460,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4243,33 грн.). Вказаний товар було доставлено до місцезнаходження покупця - смт.Рокитне Рівненської області залученим позивачем перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 44572445) на підставі Договору перевезення вантажу №19-12/01 від 19.12.2022, товарно-транспортною накладною №20131 від 29.12.2022, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022 (а.с. 37).

На виконання вимог податкового законодавства по першій із подій (за датою відвантаження товару) позивачем 13.01.2023 надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 29.12.2022 №23 на суму ПДВ 4243,33 грн. (вартість всього обсягу поставленого товару з ПДВ 25460,00 грн.) для реєстрації в ЄРПН (а.с. 11).

Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано позивачу квитанцію від 13.01.2023 за №9296565756 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) від 29.12.2022 №23 в ЄРПН зупинена, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (а.с. 12).

24.02.2023 позивачем було надано повідомлення №3 про надання пояснень та копії документів (57 додатків) на підтвердження факту постачання товару для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод", зокрема: Договір №996 від 23.03.2020 та додаткові угоди до нього, видаткова накладна №РН-0000093 від 29.12.2022, товарно-транспортна накладна №20131 від 29.12.2022, банківська виписка, акт звірки взаємних розрахунків з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод", Договір №23/03/2020-1 від 23.03.2020 зі специфікаціями, укладені з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", видаткова накладна №9546 від 29.12.2022, акт звірки взаємних розрахунків позивача з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", податкова накладна, складена постачальником товару, Договір перевезення вантажу №19-12/01 від 19.12.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022, Акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2022р. між позивачем та ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА". Подання вказаних пояснень та підтверджуючих документів не заперечується відповідачами (а.с. 14-16).

01.03.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8359143/32300672 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у її реєстрації є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити) (а.с. 17).

У графі "Додаткова інформація" вказаного рішення зазначено, що позивачем не надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 13.03.2023, шляхом подання скарги, що підтверджується квитанцією з реєстраційним номером 9047759792, до якої окрім поданих раніше разом з поясненнями документів було також подано Журнали-ордери і відомості по рахунку 361: Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.10.22 22.02.23 та по рахунку 631: Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.10.22 22.02.23 (а.с. 19).

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20.03.2023 №27782/32300672/2 скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржене рішення без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (а.с. 22).

Вважаючи рішення контролюючого органу від 01.03.2023 №8359143/32300672 протиправним, ПП "Теплогазбуд" звернулося до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

За правилами підпунктів а та б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а та б п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

За приписами пункту 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.74.2 ст.74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 ст.201 ППК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наявна в матеріалах справи квитанція від 13.01.2023 за №9296565756 свідчить, що підставою для зупинення поданої на реєстрацію ПН №23 від 29.12.2022 у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо відсутності у такій таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, послуги на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами в порушення ч.2 ст.77 КАС України суду не надано жодних належних та допустимих доказів щодо належної мотивації таких висновків, зокрема не вказано, якою саме була величина залишку обсягу постачання такого товару/послуги та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена.

Колегія суддів зауважує, що не зазначення у квитанції від 13.01.2023 про зупинення реєстрації ПН №23 від 29.12.2022 чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.02.2023 позивачем були надано повідомлення №3 про надання пояснень та копії документів (57 додатків) на підтвердження факту постачання товару для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод".

Предметом договору поставки №996 від 23.03.2020 та додаткових угод до нього є щебінь фракції 5-20мм та/або фракції 20-50мм. Сторонами у пункті 5.1.1. Договору було узгоджено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару.

У наданих контролюючому органу поясненнях від 24.02.2023 №3 позивач вказав, що на підтвердження факту постачання товару для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" надано контролюючому органу, зокрема: Договір №996 від 23.03.2020 та додаткові угоди до нього, видаткова накладна №РН-0000093 від 29.12.2022, товарно-транспортна накладна №20131 від 29.12.2022, банківська виписка, акт звірки взаємних розрахунків з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод", Договір №23/03/2020-1 від 23.03.2020 зі специфікаціями, укладені з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", видаткова накладна №9546 від 29.12.2022, акт звірки взаємних розрахунків позивача з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", податкова накладна, складена постачальником товару, Договір перевезення вантажу №19-12/01 від 19.12.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022, Акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2022р. між позивачем та ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА". Подання вказаних пояснень та підтверджуючих документів не заперечується відповідачами

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачами не спростовано, що податкова накладна №23 від 29.12.2022 була складена у зв`язку із настанням першої події - відвантаженням товару позивачем його покупцю згідно видаткової накладної №РН-0000093 від 29.12.2022. Документи, які в достатній мірі підтверджують факт вчинення вказаної господарської операції (Договір №996 від 23.03.2020 та додаткові угоди до нього, видаткова накладна №РН-0000093 від 29.12.2022, товарно-транспортна накладна №20131 від 29.12.2022, банківська виписка, акт звірки взаємних розрахунків з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод", Договір №23/03/2020-1 від 23.03.2020 зі специфікаціями, укладені з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", видаткова накладна №9546 від 29.12.2022, акт звірки взаємних розрахунків позивача з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", податкова накладна, складена постачальником товару, Договір перевезення вантажу №19-12/01 від 19.12.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022, Акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2022р. між позивачем та ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА") були в повному обсязі надані Головному управлінню ДПС у Рівненській області для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №23 від 29.12.2022 і зауважень до їх змісту або форми у податкового органу немає.

З огляду на положення норми пункту 187.1 статті 187 ПК України , у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів/надання послуг.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації ПН за правилами першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України події, застосований Верховним Судом у постановах від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

З урахуванням того, що факт подання позивачем разом з поясненнями актів звірок з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" (покупцем товару), ПрАТ "Тернопільський кар`єр" (первісним постачальником товару для позивача), ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА" (залученим перевізником товару), що підтверджується в тому числі наданим відповідачами разом з відзивом на позовну заяву копією повідомлення з електронного кабінету платника податків, що спростовує твердження, викладене у оскаржуваному рішенні про неподання позивачем актів звірок.

Оцінивши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №23 від 29.12.2022 на виконання вимог Порядку №520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги, що позивач не надав контролюючому органу документи, оскільки такі спростовуються встановленими і дослідженими судом фактичними обставинами справи.

Отже, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачу відмовлено у реєстрації спірної ПН саме з підстав ненадання платником податку копій документів, оскільки такі спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Також, пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, з огляду на словосполучення «може включати», необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вичерпний перелік підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведено у пункті 11 Порядку №520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено.

Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. Наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Додатково колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, з дійсним наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Тобто, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржене рішення ГУ ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій, які відображені в ПН №23 від 29.12.2022, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН в ЄРПН. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено. Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарських операцій, а також спростовує обставини віднесення позивача до Критеріїв ризиковості здійснення операцій за пунктом 1 цих Критеріїв.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

З огляну на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шо оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, яке належить скасувати.

Водночас, апеляційний суд зазначає про безпідставність доводів апелянта про те, що долучення позивачем до матеріалів справи більшого обсягу документів ніж той, що було надано до комісії ГУ ДПС у Волинській області, являється підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про оскарження спірного рішення комісії від 01.03.2023 №8359143/32300672, оскільки, як уже було вказано апеляційним судом вище, платником податків (позивачем) було подано як до Головного управління ДПС у Рівненській області достатню кількість документів на підтвердження підстав для реєстрації податкової накладної №23 від 29.12.2022 року так і до ДПС України в порядку оскарження рішення комісії регіонального рівня.

Відносно доводів апеляційної скарги з покликанням на дискреційність повноважень контролюючого органу при прийнятті рішення про реєстрацію ПН/РК, а також вказуючи, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації ПН №26, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції вирішено питання про розподіл понесених позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору і витрат на професійну правничу допомогу та апелянт (відповідач) не погодився із висновками суду щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., які вважає надмірними, неспівмірними із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Так, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із абз.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи завершено ухваленням 26.07.2023 року у справі Рівненським окружним адміністративним судом рішення.

Щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, стороною позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", проміжний звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 08.06.2023, рахунок від 08.06.2023.

Згідно п.1.1. Договору про надання правової допомоги від 12.05.2023, його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді у справі про рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8359143/32300672 від 01.03.2023р. та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" податкову накладну №23 від 29.12.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію. Вартість правничої допомоги складається з гонорару та фактичних (інших) витрат і становить 4000,00грн. На час ухвалення судового рішення доказів оплати позивачем правничої допомоги адвоката суду не надано.

Надані документи міститься опис наданих послуг по цій справі у суді першої інстанції та усі наявні дані, які дають можливість ідентифікувати надані послуги та прослідкувати взаємний зв`язок із даними спором.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вірно врахував, що справа вирішувалася за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи, і по даній категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на рішеннях Верховного Суду. Враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, окружний суд дійшов вірного висновку, що заявлена до відшкодування сума може бути задоволена частково у розмірі 2000,00 грн, яка є неспіввісною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, і в такому розмірі підлягає задоволенню, що не спростовано доводами апеляційної скарги відповідача-1.

Колегія суддів також враховує, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідачів на користь позивача на стадії апеляційного провадження в сумі 2000,00 грн..

Надавши правову оцінку таким вимогам позивача, колегія суддів з аналізу положень статей 134, 139 КАС України зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріалами справи підтверджується, що на обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції суду надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", ордер на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги станом на 01.11.2023, рахунок від 01.11.2023 на оплату позивачем гонорару за правову допомогу у справі №460/11941/23 відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 в апеляційній інстанції.

З урахуванням встановленого, на підставі наданих суду доказів складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також врахувавши предмет спору, критерій співмірності зі складністю справи, витрачений адвокатом час і обсяг виконання відповідних робіт та значення справи для сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір витрат на адвоката, який підлягає до відшкодування за участь в апеляційному провадженні, об`єктивно складає в апеляційній інстанції 1500 грн., з розрахунку вартості 1 години 1000 грн, із врахуванням затраченого адвокатом часу 1,5 год. на аналіз апеляційної скарги у справі №460/11941/23, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, узгодження проекту відзиву з ПП «Теплогазбуд», роз`яснення норм права та правових позицій, на які покликається у апеляційній скарзі податковий орган, а також правових підстав та позицій Верховного Суду, якими обґрунтовано відзив на апеляційну скаргу.

Такий розмір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача-1 (апелянта) у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1500,00 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст.134, 139, 243,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в адміністративній справі №460/11941/23 за позовом Приватного підприємства "Теплогазбуд" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" (код ЄДРПОУ 32300672) судові витрати пов`язані з розглядом справи, у виді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль