Рішення

від 09.01.2024 по справі 904/3440/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024м. ДніпроСправа № 904/3440/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6; ідентифікаційний код 38101636)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 503; ідентифікаційний код 41449359)

про стягнення 5 657 грн. 57 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3251/23 від 30.06.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення 5 657 грн. 57 коп., що складає 2 636 грн. 45 коп. - суми переплати за Договором від 24.03.2022 №30 у вигляді податку на додану вартість, 85 грн. 05 коп. - суми переплати за Договором від 29.03.2022 №33 у вигляді податку на додану вартість, 2 936 грн. 07 коп. - суми переплати за Договором від 21.04.2022 №21/04 у вигляді податку на додану вартість.

Також просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.; позов розглядати в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано супровідний лист (вх.№35262/23 від 17.07.2023), відповідно до якого позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 05.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, день вручення судового рішення під розписку.

Станом на 09.01.2024 до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 03.08.2023 представнику відповідача ухвали суду від 24.07.2023 (а.с.66).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 24.07.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 09.01.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - 6 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області як замовником, покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як постачальником, продавцем, було укладено договір від 24.03.2022 №30 (надалі - Договір від 24.03.2022 №30) (а.с.7-8).

Пунктом 1.1 Договору від 24.03.2022 №30 визначено, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений у п.1.2 цього договору, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Найменування товару: бензин А-92 - 1300л (пункт 1.2 Договору від 24.03.2022 №30).

Код за ДК 021:2015: "09130000-9 Нафта і дистиляти" (пункт 1.3 Договору від 24.03.2022 №30).

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.4 Договору від 24.03.2022 №30).

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 24.03.2022 №30 ціна цього договору становить 40 300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2 636 грн. 45 коп.

Пунктом 4.1 Договору від 24.03.2022 №30 визначено, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника після отримання товару на підставі видаткових накладних протягом 5 банківських днів.

Строк (термін) поставки (передачі) товару - до 01.04.2022 (пункт 5.1 Договору від 24.03.2022 №30).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2022 (пункт 10.1 Договору від 24.03.2022 №30).

Також сторонами було підписано Специфікацію до Договору на загальну суму 40 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 636 грн. 45 коп. (а.с.8).

На виконання умов Договору від 24.03.2022 №30 відповідач 24.03.2022 здійснив поставку товару позивачеві на загальну суму 40 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 2 636 грн. 45 коп., що підтверджується видатковою накладною від 24.03.2022 №0029/0000454, копія якої міститься в матеріалах справи.

Також, відповідачем було виставлено рахунок-фактура від 24.03.2022 №0029/0000513 на загальну суму 40 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 636 грн. 45 коп. (а.с.16).

Як вбачається, позивачем було проведено оплату за поставлений товар на загальну суму 40 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 636 грн. 45 коп., що підтверджується копію платіжного доручення від 25.03.2022 №144, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.13).

Крім того, між позивачем - 6 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області як замовником, покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як постачальником, продавцем, було укладено договір від 29.03.2022 №33 (надалі - Договір від 29.03.2022 №33) (а.с. 9-10).

Пунктом 1.1 Договору від 29.03.2022 №33 визначено, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений у п.1.2 цього договору, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Найменування товару: бензин А-92 - 40,625л (пункт 1.2 Договору від 29.03.2022 №33).

Код за ДК 021:2015: "09130000-9 Нафта і дистиляти" (пункт 1.3 Договору від 29.03.2022 №33).

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.4 Договору від 29.03.2022 №33).

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 29.03.2022 №33 ціна цього договору становить 1 300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 85 грн. 05 коп.

Пунктом 4.1 Договору від 29.03.2022 №33 визначено, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника після отримання товару на підставі видаткових накладних протягом 5 банківських днів.

Строк (термін) поставки (передачі) товару - до 08.04.2022 (пункт 5.1 Договору від 29.03.2022 №33).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2022 (пункт 10.1 Договору від 29.03.2022 №33).

Також сторонами було підписано Специфікацію до Договору на загальну суму 1 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 85 грн. 05 коп. (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору від 29.03.2022 №33 відповідач 29.03.2022 здійснив поставку товару позивачеві на загальну суму 1 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 85 грн. 05 коп. (видаткова накладна від 29.03.2022 №0029/0000484). Також, відповідачем було виставлено рахунок-фактура від 29.03.2022 №0029/0000550 на загальну суму 1 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 85 грн. 05 коп. (а.с.17).

Як вбачається, позивачем було проведено сплату за поставлений товар на загальну суму 1 300 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 85 грн. 05 коп., що підтверджується копію платіжного доручення від 29.03.2022 №150, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.14).

Також між позивачем - 6 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області як замовником, покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", як постачальником, продавцем, було укладено договір від 21.04.2022 №21/04 (надалі - Договір від 21.04.2022 №21/04) (а.с.11-12).

Пунктом 1.1 Договору від 21.04.2022 №21/04 визначено, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений у п.1.2 цього договору, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Найменування товару: бензин А-92 - 1360л (пункт 1.2 Договору від 21.04.2022 №21/04).

Код за ДК 021:2015: "09130000-9 Нафта і дистиляти" (пункт 1.3 Договору від 21.04.2022 №21/04).

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.4 Договору від 21.04.2022 №21/04).

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 21.04.2022 №21/04 ціна цього договору становить 44 880 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2 936 грн. 07 коп.

Пунктом 4.1 Договору від 21.04.2022 №21/04 визначено, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника після отримання товару на підставі видаткових накладних протягом 5 банківських днів.

Строк (термін) поставки (передачі) товару - до 04.05.2022 (пункт 5.1 Договору від 21.04.2022 №21/04).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 25.05.2022, а в частині гарантії отримання товару по талонам та в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань. У разі продовження строку воєнного стану, строк дії договору та виконання зобов`язань по ньому продовжується на строк продовження воєнного стану, визначеного Указом Президента України (пункт 10.1 Договору від 21.04.2022 №21/04).

Також сторонами було підписано Специфікацію до Договору на загальну суму 44 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 936 грн. 07 коп. (а.с.12).

На виконання умов Договору від 21.04.2022 №21/04 відповідач 22.04.2022 здійснив поставку товару позивачеві на загальну суму 44 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 2 936 грн. 45 коп., що підтверджується видатковою накладною від 22.04.2022 №0029/0000647, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.21).

Також, відповідачем було виставлено рахунок-фактура від 21.04.2022 №0029/0000736 на загальну суму 44 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 936 грн. 07 коп. (а.с.18).

Як вбачається, позивачем було проведено оплату за поставлений товар на загальну суму 44 880 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 936 грн. 07 коп., що підтверджується копію платіжного доручення від 21.04.2022 №197, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.15).

В матеріалах справи міститься копія Індивідуальної податкової консультації від 08.07.2022, відповідно до якої Державна податкова служба України розглянула звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо застосування до операцій з постачання запасних частин та комплектуючих до транспортних засобів нульової ставки податку на додану вартість з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" повідомляє таке: - зважаючи на те, що службу віднесено до категорії суб`єктів, що визначені Постановою №178, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України та Постанови 178 застосовується до операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту як безпосередньо службі, так і її підрозділам (територіальним органам), установам та організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету та належать до сфери управління служби; - нульова ставка податку на додану вартість відповідно до "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України та Постанови 178 застосовується як до операцій з постачання пального (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини для ремонту автомобільної техніки, акумуляторні батареї для автомобілів, автомобільні шини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб`єктів, що визначені Постановою №178. Нормами підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України та Постанови 178 не визначено відповідного переліку із зазначенням кодів з Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, чи кодів УКТ ЗЕД (а.с. 24-25).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.04.2023 №49-601-653/49-6 про повернення переплати за договорами про поставку товару, у якій вимагає від відповідача повернути грошові кошти за ПДВ, які були переплачені позивачем за договорами (а.с.27-29).

Позивач стверджує, що сплатив на користь відповідача податок на додану вартість, проте позивач відноситься до категорії суб`єктів, що визначені Постановою №178 та на позивача поширюється положення про нульову ставку податку на додану вартість відповідно до підпункту 195.1.2 пункті 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України, що і стало причиною виникнення спору та позивача позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші (частина перша статті 177 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Податок на додану вартість включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Порядок та механізм нарахування і сплати податку на додану вартість чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №910/59/22, від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 03.12.2021 у справі 910/12764/20.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пункт "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Статтею 193 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах 20 відсотків, 0 відсотків, 7 відсотків та 14 відсотків.

Згідно зі статтею 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається, 02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Як вбачається зі змісту індивідуальної податкової консультації Державна податкова служба України дійшла висновку, що зважаючи на те, що Службу віднесено до категорії суб`єктів, що визначені Постановою №178, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 застосовуються до операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту як безпосередньо Службі, так і її підрозділам (територіальним органам), установам та організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету та належать до сфери управління Служби.

Таким чином, товар - Бензин А-92, що є предметом договорів поставки від 24.03.2022 №30, від 29.03.2022 №33, від 21.04.2022 №21/4, укладених між позивачем та відповідачем, відповідно до вимог законодавства, яке чинне на момент укладення вказаних договорів та здійснення оплати за ними, віднесено до товарів, які на час укладення договорів обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення про ДСНС) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх з виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСHC від 12.11.2018 №661) ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління підпорядковується ДСНС

Згідно з пунктом 13 Положення Головне управління утримується за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законом. Форма власності Головного управління - державна.

Відповідно до 14 Положення Головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України своїм найменуванням.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність положень, укладених між сторонами договорів від 24.03.2022 №30, від 29.03.2022 №33, від 21.04.2022 №21/04 щодо визначення ціни товару з урахуванням податку на додану вартість вимогам чинного законодавства України.

З наведеного вбачається, що включення до вартості товару - бензину А-92 податку на додану вартість у розмірі:

- 2 636 грн. 45 коп. - за договором поставки від 24.03.2022 №30;

- 85 грн. 05 коп. - за договором поставки від 29.03.2022 №33;

- 2 936 грн. 07 коп. - за договором поставки від 21.04.2022 №21/04 та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", відповідно до якої поставка вказаного товару повинна оподатковуватися за нульовою ставкою.

Тобто, позивачем відповідачеві надмірно сплачена сума ПДВ в розмірі 5 657 грн. 57 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 19.04.2023 про повернення суми переплати за договорами поставки товару з вимогою щодо повернення грошових коштів за ПДВ, які були переплачені за договорами.

Отже, відповідач набув кошти в розмірі 5 657 грн. 57 коп. (сума ПДВ, включена до вартості товару за вказаними договорами) за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання. Це виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають, у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Основна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Враховуючи звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відповідачем позивачу товару за договорами від 24.03.2022 №30, від 29.03.2022 №33 та від 21.04.2022 №21/04 суд дійшов висновку про те, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми податку на додану вартість, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на загальну суму у розмірі 5 657 грн. 57 коп., тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом.

На момент розгляду справи доказів повернення 5 657 грн. 57 коп. позивачеві відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6; ідентифікаційний код 38101636) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 503; ідентифікаційний код 41449359) про стягнення 5 657 грн. 57 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 503; ідентифікаційний код 41449359) на користь 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6; ідентифікаційний код 38101636) 5 657 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 57 коп. - податку на додану вартість та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.01.2024