Ухвала

від 08.01.2024 по справі 522/128/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

08 січня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42023164690000053 від 28.09.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

встановив:

Ухвалою суду від 05 січня 2024 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42023164690000053 від 28.09.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

Під час підготовчого судового засідання як сторона обвинувачення так і сторона захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, прокурором подане клопотання про продовження на два місяці строку дії покладених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 року на обвинуваченого ОСОБА_5 , до якого застосований запобіжний захід у виді застави, обов`язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання прокурора. При цьому, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про скасування арештів з майна, накладених ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, у зв`язку з тим, що відпала потреба, у зв`язку з перекваліфікацією його дій з особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України на нетяжкий злочин - ч.2 ст. 369-2 КК України та те, що ч.2 ст. 369-2 КК України не передбачає конфіскації майна та зміну запобіжного заходу обвинуваченого, а саме зменшення розміру застави та виклик свідка.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_5 , який перебуває під заставою, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК). Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що в рамках даногокримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 3700 (три тисячі сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9930800 (дев`ять мільйонів дев`ятсот тридцять тисяч вісімсот) гривень(справа № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13110/23).

ОСОБА_5 було внесено визначений в ухвалі від 12.10.2023 розмір застави та ОСОБА_5 , отже він вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, визначених судом в ухвалі слідчого судді від 12.10.2023 року. 08.12.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК Україниу виді строк дії яких спливає 08.01.2024 року.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, прокурор зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

У ході розгляду клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні в ухвалах слідчого судді від 12.10.2023 року та 08.12.2023 року на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, за яке передбачено покарання у тому числі у виді позбавлення волі на строк позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, судом враховується, що судовий розгляд у даному кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст.23 КПК України, не допитаний сам обвинувачений, свідки, не досліджені письмові докази, тому може незаконно на них впливати та чинити спроби таких дій.

Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні які є доведеними прокурором.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність існуванняризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тож з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, слушними є доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії покладених на нього обов`язків відповідно до ухвали слідчого судді, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає доведеною необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду, за виключенням необхідності відвідування сім`ї, яка проживає в смт. Голованівськ, Кіровоградської області; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

У своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_4 просить покласти на обвинуваченого наступні обов`язки в рамках запобіжного заходу, а саме: утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Водночас стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідності зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки ризики негативної поведінки обвинуваченого та небезпека наслідків такої поведінки, яка загрожує належній реалізації мети та досягнення завдань кримінального провадження, мають більш вагоме значення з точки зору публічного інтересу в контексті обставин, що обумовлюють необхідність застосування такого запобіжного заходу (може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні).

На переконання суду, покладені на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, суттєво не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя обвинуваченого, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей зазначеного кримінального провадження.

Положення ч.7 ст.194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Одночасно у клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 захисник посилається на те, що розмір застави на досудовому слідстві в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 року, був визначений з урахуванням того, що дії обвинуваченого на той момент були кваліфіковані за ч.4 ст. 368 КК України, однак 28.12.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну підозри на кваліфікацію ч.2 ст. 369-2 КК України та обвинувальний акт з додатками надійшов до суду на підставі кримінального провадження № 42023164690000053 від 28.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, тому захисник ОСОБА_4 просить зменшити розмір застави та повернути надмірно сплачену суму застави.

Суд розглянувши клопотання захисника про зміну розміру застави, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд уважає, що незважаючи на те, що обвинуваченому ОСОБА_5 28.12.2023 року було повідомлено про зміну підозри на кваліфікацію ч.2 ст.369-2 КК України, а розмір застави був визначений в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 року з урахуванням вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, ураховуючи тяжкість та характер інкримінованого злочину, який є корупційним та має високий ступінь суспільної небезпеки, такий запобіжний захід як застава не втратив свою сутність, оскільки, як випливає зі змісту обвинувального акта, розміру неправомірної вигоди у цьому кримінальному провадженні є значним - 1000000 (один мільйон гривень), окрім того, злочин вчиненийв умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, обставин за які повинна була передана неправомірна вигода, високий ступінь встановлених ризиків, та з врахуванням інформації про майновий стан обвинуваченого та його родини, будь-яких доказів щодо зміни офіційного майнового стану обвинуваченого або його близьких осіб суду не надано, суд приходить до висновку, що лише застава в розмірі 3700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9930800 грн. зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, забезпечить його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, а тому не є підставою для зміни запобіжного заходу, а також є достатньою і прийнятною з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. За переконанням суду обставини даного кримінального провадження, існування ризиків, встановлених судом, розмір неправомірної вигоди, тобто існуюча на даний час серйозність ситуації виправдовує прагнення суду забезпечення присутності обвинуваченого в суді, у зв`язку з чим встановлення такого розміру застави з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним в даному кримінальному провадженні.

З цих підстав, на переконання суду, доводи сторони захисту щодо необхідності зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду цього клопотання.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про скасування арештів, накладених в якості забезпечення кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалами Київського районного суду м. Одеси по справах № 947/31744/23, №1-кс/947/13879/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13876/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13878/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13880/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13869/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13866/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13857/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13854/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13852/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13855/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13862/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13853/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13856/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13848/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13859/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13860/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13863/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13864/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13865/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13867/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13868/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13870/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13875/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13871/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14591/23 від 13.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14590/23 від 13.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14589/23 від 13.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13849/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13877/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13851/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/13872/23 від 27.10.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14304/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14294/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14314/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14311/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14308/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14309/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14294/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14302/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14303/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14300/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14310/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14316/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14317/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14315/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14312/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14291/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14301/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14295/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14307/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14296/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14298/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14299/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14293/23 від 06.11.2023 року, № 947/31744/23, №1-кс/947/14292/23 від 06.11.2023 року накладено арешт на майно, власниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як вбачається з копії вищезазначених ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, на час розгляду клопотань прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про накладення арешту на зазначене майно, ОСОБА_5 був підозрюваним за кримінальним провадженням № 42023164690000053 від 28.09.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Кримінальне провадження 42023164690000053 від 28.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 надійшло до Приморського районного суду м. Одеси з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 369-2 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, конфіскації майна не передбачено.

У разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, і у разі доведеності державним обвинуваченням, що майно, на яке накладено арешт одержано внаслідок вчинення злочину, до обвинуваченого може бути застосована спеціальна конфіскація, а відтак необґрунтованими суд визнає доводи сторони захисту, що зі зміною кваліфікації дій обвинуваченого на менш тяжкий злочин, відпала необхідність в застосуванні до майна арештних обмежень.

Одночасно суд вважає, що дане клопотання було подано передчасно, так як судом не було встановлено, чи було визнано майно, зазначене в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_5 речовими доказами, так як у суду наявний лише обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, які не містять відомостей про це, а прокурором на стадії підготовчого судового засідання не надаються суду матеріали кримінального провадження, що стосуються досудового слідства.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 31.10.2023 року по справі № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13850/23, якою накладено арешт на мобільний телефон марки Iphone IMEI35204888518005 з абонентським номером сім-карти оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 у корпусі чорного кольору, судом зазначається наступне.

Розглядаючи питання потреби подальшого арешту майна, суд виходить із того, що, як убачається із змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2023 року (справа № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13850/23) на зазначене майно накладено арешт з метою збереження його як речового доказу та з зазначеної ухвали вбачається, що вказане майно було визнано та залучено постановою в якості речового доказу у кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження, в межах якого накладено арешт на майно, перебуває лише на стадії підготовчого судового засідання, тобто суд ще навіть не перейшов до судового розгляду, не з`ясував ставлення обвинуваченого до злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, не визначився з порядком та обсягом доказів, які мають бути досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що скасування арешту з телефону марки Iphone IMEI35204888518005 з абонентським номером сім-карти оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 у корпусі чорного кольору, є передчасним.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року (справа № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13322/23), судом зазначається наступне.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, арешт на грошові кошти в загальній сумі 73700 доларів США, 26785 євро, 2400 гривень, 78970 гривень, 200 доларів США, дві банківські карти TARA BANKA держави Словаччина, зареєстровані на ім`я ОСОБА_6 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та документи до них, довідку про підтвердження фінансового стану ОСОБА_6 (баланс на рахунку, відкритому в АТ «Ощадбанк») - 6 689 028,31 гривень, період надходження 01.01.2021-28.03.2021 - 13 820 395, 31 грн., блокнот в обкладинці зеленого кольору з написом «SUNALTA» з рукописним текстом, виконаним ОСОБА_5 , мобільний телефон марки iPhone 14 Pro IMEI НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , був накладений ухвалою слідчого судді як на речові докази по справі. Доводів щодо необґрунтованості накладення такого арешту чи відсутності потреби у подальшому застосуванні такого заходу, стороною захисту не надано. Долю речових доказів і питання скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, а отже підстав для задоволення клопотання сторони захисту на даний час не вбачається.

Оцінюючи клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року (справа № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13323/23)судом зазначається наступне.

Як слідує з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року у справі № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13323/23, якою накладено арешт на майно, а саме на предмети, за своїми зовнішніми ознаками схожі на набої калібру 5,45 мм., у кількості 56 штук., метою накладення арешту на майно визначено забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучене майно відповідало критеріям ч.1 ст.98 КПК України.

Як вбачається з наданої копії постанови про закриття кримінального провадження від 28.12.2023 року, кримінальне провадження № 42023164690000053 від 28.09.2023 року закрито в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, що також було підтверджено прокурором у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що вилучені під час обшуку 09.10.2023 року схожі на набої калібру 5,45 мм., у кількості 56 штук, зберігалися ОСОБА_5 , чи кимось із членів його родини, та досудовим розслідуванням не отримано доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та кримінальне провадження № 42023164690000053 від 28.09.2023 року закрито в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення , суд дійшов до висновку, що у подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме на набої калібру 5,45 мм., у кількості 56 штук. відпала потреба, а за таких обставин, такий арешт підлягає скасуванню.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про виклик свідка старшого оперуповноваженого в ОВС 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області підполковника ОСОБА_7 , суд повторює, що кримінальне провадження перебуває лише на підготовчій стадії, тобто суд ще навіть не перейшов до судового розгляду, не з`ясував ставлення обвинуваченого до злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, не визначився з порядком та обсягом доказів, які мають бути досліджені в судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що зазначене клопотання є передчасним.

Керуючись ст. ст.314-316, 369-372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту кримінальному провадженні № 42023164690000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №106 Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 10:00 год. 18 січня 2024 року.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Забезпечення явки свідків кримінального провадження покласти на прокурора.

Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.07.2022 (справа № 947/31744/23, провадження № 1-кс/947/13323/23), на набої калібру 5,45 мм у кількості 56 штук - задовольнити та повернути їх законному власнику.

У задоволенні решти клопотань захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, допит свідка ОСОБА_8 та про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії покладених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 року на обвинуваченого ОСОБА_5 , до якого застосований запобіжний захід у виді застави, обов`язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду, за виключенням необхідності відвідування сім`ї, яка проживає в смт. Голованівськ, Кіровоградської області;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений порушить покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , який перебуває під заставою, закінчується 08.03.2024 року включно.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 12 січня 2024 року о 14:30 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/128/24

Номер провадження № 1-кп/ 522/178/24

Головуючий суддя- ОСОБА_1