Рішення

від 09.01.2024 по справі 226/1950/23

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1950/23

Справа № 226/1950/23

Провадження № 2/226/553/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Чередниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення належних при звільненні сум,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення належних при звільненні сум.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 17.06.2020 року по 28.09.2023 року він працював у Державному підприємстві «Селидіввугілля». 08.09.2023 року він подав заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію та просив здійснити з ним повний розрахунок при звільненні. 28.09.2023 року його було звільнено за ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з виплатою одноразової допомоги. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок та йому було нараховано до виплати (з урахуванням попередньої заборгованості по заробітній платі) 37943,22 грн. Відповідач порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Просить суд стягнути з відповідача на його користь належні при звільненні суми у розмірі 37943,22 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що на час звільнення позивачу була нарахована вихідна допомога у розмірі 22576,00 грн. Крім цього перед позивачем у відповідача налічувалась заборгованість по заробітній платі за 2022 рік у розмірі 15367,22 грн, з яких за лютий 2022 року 7563,26 грн, за березень 2022 року 7331,11 грн, за квітень 2022 року 472,85 грн, що загалом становило 37943,22 грн. 02.11.2023 року відповідачем була перерахована позивачу заборгованість по заробітній платі за лютий 2022 року у сумі 7563,26 грн. 23.11.2023 року відповідачем проведено остаточний розрахунок з позивачем по заборгованості по заробітній платі у сумі 30379,96 грн. Відомості про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується довідкою наданою відповідачем.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 17.06.2020 року по 28.09.2023 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював машиністом електровозу підземним 4-го розряду з повним підземним робочим днем у шахті, був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію з виплатою одноразової вихідної допомоги (а.с. 7-зворотня сторона 12, 20- зворотня сторона, 24-28).

Згідно розрахункового листка за вересень 2023 року (РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 нараховано заробітну плату з урахуванням заборгованості за попередні періоди роботи у сумі 37943,22 грн після утримання обов`язкових платежів та зборів (а.с.13).

Згідно довідки Державного підприємства «Селидіввугілля» №260-11 від 24.11.2023 року, заборгованість по належним при звільненні сумам відповідача перед позивачем ОСОБА_1 станом на 24.11.2023 року відсутня (а.с.34).

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки станом на час розгляду справи відповідачем в повному обсязі погашено заборгованість по заробітній платі та іншим належним при звільненні сумам перед позивачем, доведено факт відсутності заборгованості.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову та про інші витрати позивачем не заявлено, інші учасники справи щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду не зверталися, то суд вважає за необхідне судовий збір віднести за рахунок держави.

На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 77, 80, 83,141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Державного підприємства «Селидіввугілля», місцезнаходження: 85401, м.Селидове Донецької області, вул.Карла Маркса, буд.41, код ЄДРПОУ 33426253, про стягнення належних при звільненні сум відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 15.01.2024 року.

Суддя О.А.Рибкін