Рішення

від 03.01.2024 по справі 305/2078/23

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/2078/23

Провадження по справі 2/305/66/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2024 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Пучиній Я.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області за правилами загального позовного провадження за позовною заявою адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 до Ясінянської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Фещенко І.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Ясінянської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . Після смерті батька позивачки залишилось спадкове майно. Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивачка не подала, оскільки мала складні стосунки з батьком через таємність його характеру і не була обізнана про наявне майно. На день смерті батька позивачка не проживала з ним та не була зареєстрована за однією адресою, що унеможливлює прийняти спадщину за законом. Позивачка звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про відкриття спадкової справи, однак їй було запропоновано звернутись до суду для продовження терміну для прийняття спадщини. Письмову відмову нотаріусом не видано. Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, на який отримав відповідь, що на день смерті ОСОБА_2 відсутні інші особи, зареєстровані за однією з ним адресою. Крім того, у позивача на утриманні перебувала мати, яка проходила періодичне лікування та потребувала постійного догляду. Також, позивач також має ряд хвороб, які потребують постійного медичного лікування, через що перебуває постійно в лікарні. Враховуючи вищенаведене, вважають строки пропуску на подання заяви про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини поважними, та такими, що підлягають встановленню додаткового строку на реалізацію прав позивача з питання спадкування за померлим батьком.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Фещенко І.С. про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились. Разом з цим, за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу за їх відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити позов.

Представник відповідача, Ясінянської територіальної громади, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик в системі «Електронний суд». У судове засідання не з`явився, проте на електронну адресу суду надійшла заява розгляд справи за відсутності представника відповідача, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2023 року, виданого Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.04.2023 року батьком ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_5 .

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (дату видачі свідоцтва неможливо встановити у зв`язку з поганою якістю копії) вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. У зв`язку з реєстрацією шлюбу, ОСОБА_1 змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16.01.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії довідки №0005483 від 25.07.2023 року, ОСОБА_5 , яка мешкає в АДРЕСА_2 , дійсно знаходилась на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні для хворих на інфаркт міокарду з 15.05.2012 року по 25.05.2012 року.

Як вбачається з адвокатського запиту від 24.08.2023 року вих. № 24082023-7А, адвокат Фещенко І.С. звернувся до Ясінянської територіальної громади стосовно надання інформації, чи звертались спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про відкриття спадкової справи та чи відкривалась спадкова справа уповноваженими особами Ясінянської територіальної громади, а також чи є зареєстрованими за однією адресою з померлим з ОСОБА_2 інші особи.

У відповідь на адвокатський запит Ясінянська селищна рада проінформувала листом від 04.09.2023 року №07.1-05/1320, що уповноважені особи Ясінянської селищної рада не мають доступу до Спадкового реєстру, не мають повноважень щодо вікриття спадкових справ та видачі свідоцтв про право на спадщину, а тому не володіють інформацією щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . Також зазначають, що у реєстрі територіальної громади відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , за інших осіб, які зареєстровані з ним за однією адресою у с. Чорна Тиса, Рахівського району Закарпатської області.

Вирішуючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд керується наступними положеннями законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 року у справі № 607/13549/21 провадження № 61-562св23, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Судом встановлено, що батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад 10 років тому. Позивачка обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини тим, що у неї на утриманні перебувала мати, яка проходила періодичне лікування та потребувала постійного догляду, а також зазначає, що сама має ряд хвороб, які потребують постійного медичного лікування, через що перебуває постійно в лікарні. Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаних причин позивачем та його представником суду надано не було.

Крім того, як вбачається з наданих документів, до матеріалів справи не долучено доказів наявності або відсутності спадкової справи стосовно спадкодавця, а також наявності у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З частини 1 статті 84 ЦПК України вбачається, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.ч. 1,2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках . Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами. Крім того, суд вважає, що не доведено наявність або відсутність іншого кола спадкоємців. У зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 до Ясінянської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник позивача, адвокат Фещенко Ігор Станіславович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 21, оф. 22.

Відповідач, Ясінянська територіальна громада, місцезнаходження смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд. 7 Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351452.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.