Справа № 373/1543/23
Номер провадження 2/373/57/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
08 січня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Керекези Я.І.,
за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №373/1543/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА», про конфіскацію земельних ділянок,
встановив:
Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, та просить конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області:
- земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:03:033:0128), площею 1,7002 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37881588, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53738858 від 25.08.2020);
- земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:04:001:0519), площею 0,54 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883105, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740560 від 25.08.2020);
- земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:04:004:0165), площею 0,6601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020. (номер відомостей про речове право: 37883376, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740826 від 25.08.2020);
- земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:03:005:0156), площею 1,6939 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883968, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53741332 від 25.08.2020).
Також просить стягнути сплачений судовий збір на користь Київської обласної прокуратури.
Посилається, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою Російської Федерації, у серпні 2020 року набула право власності на чотири окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223382000:03:033:0128, 3223382000:04:001:0519, 3223382000:04:004:0165, 3223382000:03:005:0156, які знаходяться на території Дівичківської територіальної громади Бориспільського району Київської області, та зареєструвала право власності на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас, не відчужила земельні ділянки протягом року на користь інших осіб та незаконно продовжує володіти ними та передала їх в оренду СТОВ «НІКА» строком на 15 років.
Крім того, підставою надання відповідачу у власність всіх чотирьох земельних ділянок вказано розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 254 від 25 лютого 2009 року. Разом з тим, у самому розпорядженні мова йде лише про одну земельну ділянкую
Бориспільською окружною прокуратурою на початку 2023 року виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні відповідачем зазначених земельних ділянок.
На повідомлення прокурора про виявлене порушення та необхідність звернутись з позовом до суду Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області 27 березня 2023 року надало відповідь прокурору про відсутність в Управлінні бюджетних коштів для захисту прав держави в судовому порядку, в тому числі і для сплати судового збору.
Оскільки відповідачка є іноземним громадянином та упродовж року після набуття права власності на землю сільськогосподарського призначення (з 21 серпня 2020 року по даний час) не відчужила їх, прокурор просить суд конфіскувати земельні ділянки на користь держави.
04 серпня 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.
20 листопада 2023 року ухвалою суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Прокурор Гречка Е.А. направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
При цьому, суд зважає на те що інтереси держави в суді прокурор представляє на підставі положень ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з`явилася, відзив на позов, будь-яких заяв чи клопотань не надала. Про суть справи, місце та час судового розгляду повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Представник Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області направив до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Директор третьої особи СТОВ «НІКА» направив суду заяву про розгляд справи без присутності представника товариства.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та вирішити її на підставі наявних доказів.
Судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, документована паспортом громадянина Російської Федерації серія та номер НОМЕР_2 , який видано15 квітня 2014 року Федеральною міграційною службою.
Розпорядженням Голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 254 від 25 лютого 2009 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,6939 га, яка знаходиться на території Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с. 27-28). Зазначення про будь-які інші земельні ділянки розпорядження не містить
Даним Розпорядженням ОСОБА_1 попереджено, що право власності на земельні ділянки може бути припинено у випадках, передбачених ст.ст. 140, 143 Земельного кодексу України.
25 травня 2010 року ОСОБА_1 як громадянка України отримала чотири Державні акти на чотири окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223382000:03:033:0128, 3223382000:04:001:0519, 3223382000:04:004:0165, 3223382000:03:005:0156. В Державних актах зазначено, що підставою їх видачі є Розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 254 від 25 лютого 2009 року (а.с. 29-32).
Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 36-52), довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна (а.с. 56-63) та копій договорів оренди (а.с. 64-71) ОСОБА_1 є власником наступних земельних ділянок: кадастровий номер 3223382000:03:033:0128, площею 1,7002 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37881588, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53738858 від 25.08.2020); кадастровий номер 3223382000:04:001:0519, площею 0,54 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883105, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740560 від 25.08.2020); кадастровий номер 3223382000:04:004:0165, площею 0,6601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020. (номер відомостей про речове право: 37883376, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740826 від 25.08.2020); кадастровий номер 3223382000:03:005:0156, площею 1,6939 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883968, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53741332 від 25.08.2020).
Право власності на чотири земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 як за громадянкою Російської Федерації.
Усі чотири земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано в оренду СТОВ «НІКА».
За даними Переяславського відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №80.3240-245/80.3240.1-23 від 26 квітня 2023 року у Переяславському відділі відповідно до наявних обліків інформація щодо документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон, документування посвідкою на тимчасове чи постійне проживання в Україні на громадянку ОСОБА_1 відсутня. Дана обставина підтверджується й листом Бориспільського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №80.3222-1045/80.3222.1-23 від 22 грудня 2023 року.
Натомість, як вже зазначалося, матеріли справи свідчать, що ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації та документована паспортом громадянина НОМЕР_3 , який видано15 квітня 2014 року Федеральною міграційною службою, який поданий нею державному реєстратору при реєстрації 21 серпня 2020 року права власності на земельні ділянки, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України. а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно до ст. 19 ЗК України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних земель.
Частина 5 ст. 22 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Нова редакція ч.5 ст. 22 ЗК України у взаємозвязку із ч.1 ст. 130 цього Кодексу передбачає, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.
Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
Підстави набуття права власності на землю громадянами визначені у ст. 81 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2, ч.3 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
Отже, єдиною законною підставою отримання у власність іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення є прийняття спадщини.
Разом з тим, в даному випадку має місце та обставина що відповідач ОСОБА_1 набула земельні ділянки сільськогосподарського призначення у 2009 році за часів, коли вона мала громадянство України, зареєструвала це право у 2020 році, же будучи громадянкою РФ.
Як вже зазначалося, згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною четвертою статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.
Також ч. 2 ст. 81 цього Кодексу дозволяється іноземним громадянам та особам без громадянства набувати права власності на земельні ділянки лише несільськогосподарського призначення.
Водночас ч. 4 ст. 81 ЗК України допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження.
Так, згідно з зазначеною частиною статті 81 цього Кодексу землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Особливостей (уточнень) щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення особами, які отримали у власність ці ділянки за часів перебування у громадянстві України, а згодом змінили таке громадянство, статті 22, 81 та ін. ЗК України не містять.
Разом з тим слід зазначити, що статтею 145 цього Кодексу встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.
Так, відповідно до ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.
Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до пункт «в» ч.1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч.2 ст. 145 ЗК України).
У відповідності до ч.4 ст. 145 Земельного кодексу України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92цс 13), основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обгрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Нормами Земельного кодексу України чітко визначена неможливість іноземців мати у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення та обов`язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою Російської Федерації, після державної реєстрації права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення протягом року добровільно їх не відчужила.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 не виконала вимоги ч.1 ст. 145 ЗК України та безпідставно залишається власником земельних ділянок, які не можуть перебувати у її власності згідно Закону, оскільки відповідні земельні ділянки відносяться до особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, які є основним національним багатством українського народу та перебувають під особливою охороною держави.
Пунктом 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.
Згідно ч.1 ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності суд дійшов висновку, що право власності відповідачки на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223382000:03:033:0128, 3223382000:04:001:0519, 3223382000:04:004:0165, 3223382000:03:005:0156, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та розташовані на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, - підлягають примусовому припиненню шляхом конфіскації у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Отже, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
При поданні позову за рахунок бюджетних коштів Київської обласної прокуратури, сплачено судовий збір у розмірі передбаченому ЗУ «Про судовий збір», що згідно квитанцій за три вимоги майнового характеру складає суму 8052,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь платника судового збору у відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10-13, 56, 76-81, 89, 259, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА», про конфіскацію земельних ділянок - задовольнити.
Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:03:033:0128), площею 1,7002 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37881588, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53738858 від 25.08.2020).
Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:04:001:0519), площею 0,54 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883105, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740560 від 25.08.2020).
Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:04:004:0165), площею 0,6601 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020. (номер відомостей про речове право: 37883376, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53740826 від 25.08.2020).
Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області земельну ділянку (кадастровий номер 3223382000:03:005:0156), площею 1,6939 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дівичківської ОТГ Бориспільського району Київської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37883968, індексний номер рішення про державну реєстрацію 53741332 від 25.08.2020).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (одержувач коштів: Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909996, банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) сплачений судовий збір в розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
-особа, якій законом надано право на звернення до суду - виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 21, м. Бориспіль, Київська область, код ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури 02909996;
позивач - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, місцезнаходження: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 39817550;
відповідач - ОСОБА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
третя особа - СТОВ «НІКА», місцезнаходження: вул. Гагаріна, 62-А, с. Дівички, Бориспільський район, Київська область; код ЄДРПОУ 31295850.
Суддя: Я. І. Керекеза
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 16.01.2024 |
Номер документу | 116275319 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні