Постанова

від 11.01.2024 по справі 554/6081/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6081/22 Номер провадження 22-ц/814/272/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Голубенка Володимира Петровича

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2022 року, постановлене суддею Блажко І.О.

по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, обслуговуючого кооперативу "Автокооператив "Гайок" про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Голубенко В.П. звернувся в суд з позовом до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, обслуговуючого кооперативу "Автокооператив "Гайок" про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно: 9/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що згідно даних технічної інвентаризації складаються із 3-ої групи приміщень загальною площею 21,7 кв.м, жилою площею 7,7 кв.м у будинку садибного типу літ. «А-1», а саме: кухні 3-3 площею 9,7 кв.м, кімнати 3-4 площею 7,7 кв.м, сіней V площею 4,3 кв.м та сарая літ. «М», 1960 року забудови.

Вищевказана частка нерухомого майна належала батьку позивачів та чоловіку ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, без номера, виданого Першою Полтавською держнотконторою 27.08.1991 за реєстром № 2-3523, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 фактично прийняла, але юридично не переоформила своїх спадкових прав на дане майно.

Окрім того, ОСОБА_3 належало право постійного користування гаражем № НОМЕР_1 ,літ. Г-1, загальною площею 20,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 в обслуговуючому кооперативі «Автокооператив «Гайок», створеного рішенням Київської районної у м. Полтаві ради № 347 від 18.05.1982, розташованого на земельній ділянці розміром 2,67 га.

У відповідності дост. 1261 ЦК України, спадкоємцями її майна, є діти: син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні.

В даний час, у позивачів виникла необхідність отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, однак зробити це в нотаріальному порядку вони не в змозі, оскільки постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. за № 379/02-31 від 19.02.2021, їм відмовлено у цьому за відсутності необхідних документів, необхідних для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж, розташований в м. Полтава, обслуговуючий кооператив «Автокооператив «Гайок», та на 9/100 часток домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 .

В зв`язку із цим, позивачі просили визнати за ними право власності у рівних частинах на вищевказане спадкове майно.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, Автокооперативу «Гайок» про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 ,право власності на 1/2 частину 9/100 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що згідно даних технічної інвентаризації складаються із 3-ої групи приміщень загальною площею 21,7 кв.м, жилою площею 7,7 кв.м у будинку садибного типу літ.«А-1», а саме: кухні 3-3 площею 9,7 кв.м, кімнати 3-4 площею 7,7 кв.м, сіней V площею 4,3 кв.м та сарая літ.«М».

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частину 9/100 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що згідно даних технічної інвентаризації складаються із 3-ої групи приміщень загальною площею 21,7 кв.м, жилою площею 7,7 кв.м у будинку садибного типу літ.«А-1», а саме: кухні 3-3 площею 9,7 кв.м, кімнати 3-4 площею 7,7 кв.м, сіней V площею 4,3 кв.м та сарая літ.«М».

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Голубенко В.П., просив рішення суду в частині визнання за позивачами права власності на частку домоволодіння змінити, а в частині відмови у визнанні права власноті на гараж скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав за позивачами право власності не по 9/200 частин домоволодіння, а по частині 9/100 частин домолодіння, що при проведенні державної реєстрації може призвести до неправильного розуміння рішення суду, тому у відповідній частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Окрім того, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачами права власності на гараж, суд першої інстнації не врахував норми ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року відповідно до якої член гаражного кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж наданий йому в користування набуває права власності на це майно. Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази заборгованості ОСОБА_3 по пайових внесках, тому вона набула права власності на дане нерухоме майно.

Від представника Полтавської міської ради Рудич Н.С. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 набув право власності на спадкове майно - 9/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями: свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Полєжаєвою Н.П. та зареєстроване в реєстрі за № 2-3523, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 29-31, 150).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 зареєстроване та видане відділом ЗАГС міста Муравленко Тюменської області 25 червня 1996 року (а.с. 162 зворотня сторона).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно 9/100 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 була його дружина ОСОБА_3 , яка на підставіст. 549 ЦК УРСР 1963 року, яка діялана моментвідкриття спадщини, прийняла спадщину від спадкодавця ОСОБА_4 на вищевказане нерухоме майно, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але не зареєструвала право власності у встановленому порядку.

Рішенням Київської районної ради м. Полтави № 341 від 18.05.1982 «Про затвердження автокооперативу «Гайок»» затверджено авто кооператив «Гайок» в мікрорайоні Половки (а.с. 26).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 335 від 12.11.1997 «Про закріплення земельних ділянок» закріплено земельну ділянку площею 2,67 га. по АДРЕСА_1 в постійне користування за автогаражним кооперативом «Гайок» (а.с.27).

11 травня 1995 року ОСОБА_3 надано право на зайняття гаража (бокса) в гаражному кооперативі «Гайок», що підтверджується копією ордеру № 636 від 11 травня 1995 року (а.с. 25).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. ст.1218,1220,1221 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1258 ЦК Українипередбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідност. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині за заповітом є рівними,якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

18 березня 2020 року ПН ПМНО Ющенко В.В. зареєстровано спадкову справу № 11/2020 після померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу із спадкового реєстру № 63625099 від 19.02.2021 (а.с. 167 зворотня сторона, 168).

19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж, розташований в м. Полтава, обслуговуючий кооператив «Автокооператив «Гайок», та свідоцтва про право на спадщину за законом на 9/100 часток домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця, необхідні для вчинення нотаріальної дії; відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Даною постановою також відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж, розташований в м. Полтава, обслуговуючий кооператив «Автокооператив «Гайок», та свідоцтва про право на спадщину за законом на 9/100 часток домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця, необхідні для вчинення нотаріальної дії (а.с. 28).

Звертаючись до суду з позовом, позивачі просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 на 9/200 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 та на частину гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться по АДРЕСА_2 в обслуговуючому кооперативі «Автокооператив «Гайок».

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, визнав за позивачами право власності не по 9/200 частин домоволодіння, а по частині 9/100 частин вищевказаного будинку.

Положеннями ч. 1 ст. 18 ЦПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, відносно того, що суд першої інстанції некоректно сформулював резолютивну частину рішення, а саме визнав право власності кожного позивача на частину 9/100 частин домоволодіння належного спадкодавцю.

Позивачі в позовних вимогах просили визнати право власності за кожним на 9/200 частин домоволодіння, що відповідає їх частці у спадковому майні.

Саме таке формулювання надасть можливість виконати судове рішення та зареєструвати право власності без додаткових судових рішень щодо роз`яснення рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частину 9/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 підлягає зміні.

Відмовляючи в частині визнання права власності позивачів на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться по АДРЕСА_2 в обслуговуючому кооперативі «Автокооператив «Гайок», суд першої інстанції вказав, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не набула у визначеному законом порядку право власності на даний об`єкт нерухомості, тому він не входить до складу спадкового майна.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до складу спадщини входять виключно ті права спадкодавця, які належали йому на момент смерті.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі №204/5897/18, від 04 жовтня 2022 року у справі № 452/1417/19.

У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, суд першої інстанції встановили, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 не була власником гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться по АДРЕСА_2 в обслуговуючому кооперативі «Автокооператив «Гайок».

Як вбачається з ордеру № 636 від 11 травня 1995 року ОСОБА_3 було надано право на користування даним гаражем, право власності за спадкодавцем оформлене у встановленому законом порядку не було.

Виходячи з того, що позивачі не надали належних та допустимих доказів, які б підтвердили право власності на спірний гараж у спадкодавця ОСОБА_3 , суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що це майно не увійшло до спадкової маси та підстави для визнання за позивачами права власності на нього в порядку спадкування відсутні.

Відповідно п. 1 ч.1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на гараж з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду в цій частині, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, 2, ст. 375, ст.376 ч. 3, 4, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Голубенка Володимира Петровича задовольнити частково.

Рішення Октябрського районногосуду м.Полтави від14грудня 2022року в частині визнання права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частину 9/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 змінити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 9/200 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин