Рішення

від 11.01.2024 по справі 192/1554/23

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1554/23

Провадження № 2/192/81/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 січня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Савчукової В. В.,

представника позивача адвоката Жили Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачок про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за її життя уклали договір оренди земельної ділянки, площею 7,1300 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мопрівської сільської ради, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230, власником якої була ОСОБА_4 .

05 листопада 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт на випадок своєї смерті, згідно якого заповідала спірну земельну ділянку позивачу.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина до складу якої також входила і спірна земельна ділянка.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23серпня 2022 року позивачу було встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 .

Позивач звернувся до Чорноморської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку.

Але державний нотаріус постановою відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, з тих підстав, що спірна земельна ділянка належить не ОСОБА_4 а її спадкоємцям відповідачкам по справі.

Тому позивач просив визнати свідоцтва про право на спадщину за законом видані відповідачкам на спірну земельну ділянку недійсними, скасувати державну реєстрацію прав власності на спірну земельну ділянку за відповідачками, припинити право власності відповідачок на спірну земельну ділянку і визнати право власності за ним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві і просила позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового засідання належним чином, приймав участь в справі через повноважного представника.

Відповідачки в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судом постановлено розглядати справу в порядку заочного розгляду справи.

Суд вислухавшипредставника позивача,з`ясувавши обставинипо справі,дослідивши докази,що маютьсяу справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини встановлено такі обставини (Т. 1 а. с. 27-31).

ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07липня 2021 року серії НРЕ № 242277, зареєстроване в реєстрі за № 1-117, була власником земельної ділянки розміром 7,130 га, в межах згідно з планом, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мопрівської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

Заповітом посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 05 листопада 2012 року, ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила таке розпорядження, а саме належну їй земельну ділянку, площею 7,130 га, яка розташована на території Мопрівської сільської ради Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідала ОСОБА_1 .

Згідно рішення про внесення змін до рішень обласної ради Дніпропетровської обласної ради № 20-2/VІІ від 19 лютого 2016 року, Мопрівська сільська рада приєднана до Новопокровської селищної територіальної громади.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвами про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2021 року серії НРК № 726548, зареєстрованим в реєстрі за № 1-597 та серії НРК № 726549, зареєстрованим в реєстрі за № 1-598, ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частка у спадщині та ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частка у спадщині, після померлої ОСОБА_4 , належить на праві приватної власності земельна ділянка розміром 7,130 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новопокровської селищної ради, колишня назва Мопрівська сільська рада, Солонянського району, Дніпропетровської області.

В силу положень ст. 82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, міститься запис про державну реєстрацію 09 жовтня 2021 року права власності за відповідачками на земельну ділянку кадастровий номер 1225083800:02:197:0230, площею 7,1300 га, по 1/2 частці за кожною (Т. 1 а. с. 42-45).

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 травня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку, площею 7,1300 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230, з тих підстав, що документи, за яким майно належить спадкодавцю ОСОБА_7 відсутні, оскільки на час звернення позивача, вказана земельна ділянка належить на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом відповідачкам.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1301ЦК Українипередбачено,що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини,встановлено,що державнийнотаріус відкривши спадкову справу не здійснив повідомлення позивача про відкриття спадщини, тим самим безпідставно видав свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачкам, які не мали права спадкування на спірну земельну ділянку при наявності заповіту, тому суд вважає, що доводи позивача про необхідність визнання зазначених свідоцтв недійсними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи, що судом визнаються недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом видані на ім`я відповідачок, щодо спірної земельної ділянки, тому у відповідність до положень зазначеного Закону, підлягають скасуванню державні реєстрації прав власності відповідачок на спірну земельну ділянку, а також підлягає припиненню права власності відповідачок на спірну земельну ділянку.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Враховуючи, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, у строк встановлений судом та видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, і позивачу було відмовлено у видачі такого свідоцтва з підстав, що ОСОБА_4 на час видачі звернення позивача із такою заявою не є власником спірної земельної ділянки, тому, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на спірну земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Стосовно заходів забезпечення позову, то враховуючи, що суд задовольняє позов позивача, клопотань про скасування заходів забезпечення позову учасниками справи не подано, тому у відповідність до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 10 серпня 2023 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили (а. с. 78-80).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду в рівних частках (Т. 1 а. с. 9, 65, 68, 69).

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 1216, 1223, 1269, 1301 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати недійсним видане Чорноморською міською державною нотаріальною конторою 09 жовтня 2021 року за реєстровим номером 1-597 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230 на ім`я ОСОБА_2 .

Скасувати реєстрацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230.

Визнати недійсним видане Чорноморською міською державною нотаріальною конторою 09 жовтня 2021 року за реєстровим номером 1-598 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230 на ім`я ОСОБА_3 .

Скасувати реєстрацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 7,1300 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мопрівської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області, нині Новопокровської селищної ради Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083800:02:197:0230 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 .

Судові витрати по справі покласти на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15 січня 2024 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.