Рішення

від 07.04.2010 по справі 2-186/10/1605

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 2-186/10/1605

Провадження № -

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2010 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

Головуючої судді - Кривдун Т. О.,

при секретарі - Сапі А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Греб інків ського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, ОСОБА_3 , посилаючись на те, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі його батьками, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був збудований житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 та, станом на 15.04.1991 року даний будинок мав статус колгоспного двору, а вони разом проживали у ньому, та, будучи членами колгоспного двору мали право кожний на 1/2 частини вказаного житлового будинку.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грушківка помер його-батько, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину житлового будинку, яку успадкувала дружина спадкодавця, ОСОБА_4 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вступивши у володіння та користування спадковим майном, однак, за життя вона не встигла оформити Свідоцтво про право на спадщину за законом. Також, ОСОБА_4 на праві влсностї належала земельна ділянка площею 4,900га. на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акта, серія ПЛ №177410.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грушківка померла його мати, ОСОБА_4 , яка на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким належний їй жилий будинок по АДРЕСА_1 заповіла своєму синові, ОСОБА_3 , а все інше майно-йому, ОСОБА_2 . Після смерті матері він прийняв спадщину шляхом подання в установлений законом строк до Гребінківської держиотконтори заяви про~ прийняття спадщини, однак, у зв"язку з відсутністю нравов стан овлюю чого документу на будинок, йому було у цьому відмовлено, ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на його користь, подавши в установлений законом строк до Гребінківської держиотконтори заяву про відмову від спадщини.

У зв"язку з наведеним прохає визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 4,900га. у межах згідно з планом, розташовану на території Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №177410.

* Ухвалою судді від 22.03.20.10р. визначено, що позовна вимога в частині визнання права власності, в порядку спадкування, на земельну ділянку судовому розгляду не підлягає з урахуванням

роз`яснень, які наводяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування", згідно якого Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством та з огляду на відсутність спору між сторонами. За наявності умов для одержання в нотаріальній, конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, прохаючи їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, звернувся до суду з письмовою заявою від 29.03.2010р., в якій позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення, у зв`язку з неможливістю з`явитися у судове засідання прохав розглянути справу за його відсутності.

Відповідач- Сербинівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області- у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином завчасно, звернулися до суду з письмовою заявою від 30.03.2010р. (вих.№ 16/02-13), в якій позов визнали, не заперечували щодо його задоволення, прохали розглянути справу у відсутності представника сільської ради.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у попередньому судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, батьками позивача ОСОБА_5 були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які з 01.02.1954 року перебували у зареєстрованому шлюбі (що підтверджується актовим записом №2 в Книзі записів актів громадянського стану про шлюб с. Ґрушківка Гребінківського району Полтавської області відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , а.с.10) та за цей час ними був побудований житловий -будинок з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 (а.с.15). У`шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мали двох синів- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (в редакції від 22.12.1995р.), спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власйість цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору І збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991р. не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Станом на 15.04.1991 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були членами колгоспного двору (головою двору був ОСОБА_2 ) по АДРЕСА_1 , таким чином кожний із них мав право власності на 1/2 частини вказаного домоволодіння. Дана обставина підтверджується записами в особовому рахунку № НОМЕР_2 (номер по земельнокадастровій книзі №103) Сербинівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області за 1991-1995 роки (а.с.14). -

Судом установлено, що, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (дана обставина підтверджується актовим записом №2 від 11.02.2003р. у Книзі реєстрації актів про смерть Сербинівської сільської ради відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , а.с.12), відкрилася спадщина на належне йому на день смерті майно, а саме 1/2 частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 .

з

Відповідно до ст.529 ЦК України (в редакції 1963р., яка діяла на час відкриття спадщини), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі ст.ст.548,549 ЦК України (1963р.), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з мрменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном... Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За приписом п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2003р.), правила книги шостої (Спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено та знайшло підтвердження матеріалами справи, що ОСОБА_4 , яка була спадкоємцем першої черги за законом, та на час відкриття спадщини проживала постійно разом із спадкодавцем,,прийняла спадщину, фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, і протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини вона не заявила про відмову від неї, однак, за її життя Свідоцтво про право на спадщину за законом оформлено не було. Повнолітні працездатні сини спадкодавця- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,-які також були спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини проживали окремо від спадкодавця, в установлений законом строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулися, і, таким чином, спадщину після його смерті не прийняли.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , яка Померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (дана обставина підтверджується актовим записом №10 від 18.05.2009р. у Книзі реєстрації смертей Сербинівської' сільської ради відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , а.с.13), та по день смерті була зареєстрована і постійно проживала по АДРЕСА_1 (аю.23), за життя, а саме 29.01.2007р. залишила заповіт, яким на випадок смерті, заповіла належний їй жилий будинок з господарськими та побутовими спорудами за вказаною адресою своєму синові, ОСОБА_3 , а все інше майно-своєму синові, ОСОБА_2 (а.с.9).

У відповідності до ст.ст.1268,1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Судом установлено, що, після смерті матері, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем, в установлений законом строк, а саме 20.06.2009р.. звернулися з заявами про прийняття спадщини та про відмову від прйняття спадщини відповідно до Гребінківської державної нотаріальної контори (ДНК), внаслідок чого була відкрита та зареєстрована в Спадковому реєстрі спадкова справа за №160 на померлу ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в- Спадковому реєстрі від 20.06.2009р. та Витягами зі Спадкового реєстру (спадкові справи) (заповіти/спадкові договори) від 24.03.2010р. Таким чином, аналіз доказів по справі свідчить про те, що ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняв, відмовившись від неї на користь брата, ОСОБА_2 . Однак, постановою державного нотаріуса від 24.02.2010р. позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину у зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок (а.с.6).

Пояснення представника позивача, аналіз наданих доказів переконують суд у тому, що ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, набув право власності-на житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 .

За таких обставин, з урахуванням визнання позову відповідачами, задоволення пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права і свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог п.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття, незалежно від часу прийняття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328,1216,1220,1222,1223,1261,1269 ЦК України, ст.ст.8,І0-11,59-60,4.4 ст.130, ч.4 ст.174, ст.209,213-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами по АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на`рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Кривчун