Рішення

від 15.01.2024 по справі 484/6125/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/354/24

Справа № 484/6125/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання Туркалової І.В.

прокурора Жорової В.О.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ "Агрофірма Корнацьких" про конфіскацію земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ "Агрофірма Корнацьких" про конфіскацію земельної ділянки, в обґрунтування якої зазначив, що ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-559, виданого 26.11.2021 державним нотаріусом Першої Первомайської державної нотаріальної контори Сіраченко Т.П., успадкував земельну ділянку, площею 4,6563 га, кадастровий номер 4825483800:01:000:0112, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах колишньої Кумарівської сільської ради (на даний час Кам`яномостівської ОТГ) Первомайського району Миколаївської області. 26.11.2021 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На момент прийняття у спадщину вказаної земельної ділянки діяв договір оренди земельної ділянки, укладений 05.01.2015 між ОСОБА_3 (спадкодавцем) та ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Додатковою угодою від 15.12.2022 до вказаного договору оренди було внесено зміни щодо складу сторорін, у зв`язку з чим, орендодавцем на даний час є ОСОБА_1 та продовжено строк його дії на 14 років. Однак, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в порушення ч.4 ст.81, ст.145 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не відчужив вищевказану земельну дялнку, тому наявні підстави для вказаної конфіскації земельної ділянки у власність держави. Також прокурор просив стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте від представника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшло клопотання про розгляд спарви без участі їх представника, через відсутність коштів на відрядження.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України, причини неявки суду не відомі.

Від представника третьої особи - ТОВ "Агрофірма Корнацьких" адвоката Іванченка О.С., до суду надійшло клопотання про розгляд даної цивільної справи у відсутність предстаника ТОВ "Агрофірма Корнацьких" .

Дослідивши матеріали справи, заяви представника позивача та представника третьої особи, вислухавши думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Приписи ст. 131-1 Конституції України,ст. 56 ЦПК України,ст.23Закону України"Пропрокуратуру" наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності до положень ст. 145 ЗК України,Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Положення про Головне управління Держгеокадастру в області" здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів. На запит прокурора від 21.04.2023 № 54-1898 вих-23, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначило про відсутність заперечень щодо вжиття Первомайською окружною прокуратурою Миколаївської області заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави у зазначеній справі.

Станом на день надходження даного позову прокурора до суду, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру",ст.56ЦПК України існують всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-559, виданого 26.11.2021 державним нотаріусом Першої Первомайської державної нотаріальної контори Сіраченко Т.П., успадкував земельну ділянку, площею 4,6563 га, кадастровий номер 4825483800:01:000:0112, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах колишньої Кумарівської сільської ради (на даний час Кам`яномостівської ОТГ) Первомайського району Миколаївської області. 26.11.2021 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На момент прийняття у спадщину вказаної земельної ділянки діяв договір оренди земельної ділянки, укладений 05.01.2015 між ОСОБА_3 (спадкодавцем) та ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Додатковою угодою від 15.12.2022 до вказаного договору оренди було внесено зміни щодо складу сторорін, у зв`язку з чим, орендодавцем на даний час є ОСОБА_1 та продовжено строк його дії на 14 років.

Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод (1950р.),ратифікованою Закономвід 17липня1997р.№ 475/97-ВР,зокрема ст.1Першого протоколудо неї(1952р.)передбачено правокожної фізичноїчи юридичноїособи безперешкоднокористуватися своїммайном,не допускаєтьсяпозбавлення особиїї власностіінакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного та надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Ст.ст.13,14Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до ч.2 цієї статті у разі: 1) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 2) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннямиЦивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право", право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 22 ЗК Українивизначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 148 ЗК України, земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

На підставі викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, а тому є підстави для задоволення позову про конфіскацію земельної ділянки на користь держави.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури, слід стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.

Також необхідно роз`яснити, що в силу ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.4,12,81,141,142, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Первомайськоїокружної прокуратуриМиколаївської області,в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Миколаївськійобласті до ОСОБА_1 ,третя особа-ТОВ "АгрофірмаКорнацьких"про конфіскаціюземельної ділянки - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, земельну ділянку, належну ОСОБА_1 ізкадастровим номером 4825483800:01:000:0112, площею 4,6563 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Первомайського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури, витрати по сплаті судового збору, в сумі 3288 (трьох тисяч двохсот вісімдесяти восьми) грн. 80 коп.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ЄДРПОУ 39825404, місцезнаходження якого: просп.. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація.

Третя особа: ТОВ "Агрофірма Корнацьких", ЄДРПОУ 31929340, місцезнаходження якого: вул. Молодіжна, 24, с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області.

Первомайська окружна прокуратура Миколаївської області, ЄДРПОУ 02910048, вул. І.Виговського, 18, м. Первомайськ Миколаївської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.01.2024.

С У Д Д Я: І.А. ШИКЕРЯ