Постанова

від 15.01.2024 по справі 904/1531/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 року м.Дніпро

Справа № 904/1531/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 (прийняту суддею Манько Г.В.) у справі № 904/1531/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ-ГЛОБАЛ"

про стягнення 286 781 доларів США 34 центи

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Онлайн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Глобал" боргу за поставлений товар в сумі 286 781 доларів США 34 центи, що складає 10487192 грн. 11 коп.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у цій справі, повернуто позовну заяву і додані до неї документи.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем станом на 28.09.2023 не виконано вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки позовної заяви.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі № 904/1531/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що вказану ухвалу позивач не отримував, про її існування дізнався з Єдиного реєстру судових рішень 27 вересня 2023 року.

Апелянт вказує, що ним 28.09.2023 було усунуто недоліки позовної заяви. Натомість 28.09.2023 судом було повернуто позовну заяву без розгляду.

Скаржник стверджує, що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення №4930023009147, в якому зазначено, що воно було вручене 12 вересня 2023 представнику позивача за довіреністю. При цьому, у відповідному повідомленні у відповідній графі не міститься прізвища особи, яка отримала поштове відправлення від імені позивача, а міститься лише її підпис.

Водночас, за доводами скаржника, позивач не уповноважував жодну особу на отримання від його імені поштової кореспонденції.

На переконання апелянта, вказане повідомлення про вручення не є належним доказом отримання позивачем ухвали від 30 березня 2023.

Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції про сплив наданого позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви станом на 28 вересня 2023 є безпідставним, тоді як позивач, надаючи суду першої інстанції 28 вересня 2023 докази усунення недоліків позовної заяви, вчинив вказані дії в межах встановленого судом строку.

Також скаржником було надано лист АТ "Укрзалізниця" щодо обставин вручення поштового відправлення від 11.07.2023 № 4930023009147 адресованого ТОВ "Озон Онлайн".

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, про відкриття апеляційного провадження повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі № 904/1531/23; постановлено розгляд справи провести в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.

7.Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон Онлайн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Глобал" боргу за поставлений товар в сумі 286 781 доларів США 34 центи, що складає 10487192 грн. 11 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 позовну заяву залишено без руху; вирішено надати позивачу час для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того вказаною ухвалою роз`яснено позивачу, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення позивачем всіх недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно поштового повідомлення позивачу 12.09.2023 вручено ухвалу суду від 30.03.2023.

Разом з тим, позивачем станом на 28.09.2023 не виконано вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки позовної заяви.

У зв`язку з наведеним, позовну заяву було повернуто заявнику без розгляду.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Повертаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі ч.4 ст.174 ГПК України через не усунення заявником недоліків позовної заяви у визначений судом строк.

Згідно з частинами 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 42 ГПК України визначені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.1, п.3 ч.1 ст.42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).

Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо оформлення позовної заяви, її обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до позовної заяви.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судовий збір справляться у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Судовий збір справляться у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору в установленому розмірі, додано ли платіжне доручення №78 від 24.03.2023 на суму 1573 грн. 07 коп, що не становить 1,5 відсотка ціни позову.

Таким чином, встановивши, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.164 ГПК України, зокрема п.2 ч.1 цієї статті, господарським судом обґрунтовано постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2023 та надано заявнику строк - 10 днів, на усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 6 статті 174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Скаржник наголошує, що він не отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення про отримання зазначеної ухвали проставлена неуповноваженою особою.

Згідно з частинами 2-4 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 30.03.2023 була отримана позивачем 12.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення адресату поштового відправлення №4930023009147 (а.с. 72).

З урахуванням встановленого судом в ухвалі від 19.12.2022 строку, недоліки позовної заяви ДПС повинно було усунути не пізніше 22.09.2023.

Також вищевказана ухвала господарського суду Дніпропетровської області оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі по тексту - Правила).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що направлення судом першої інстанції рекомендованої кореспонденції на дійсну адресу позивача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначеною ним в позовній заяві є фікцією належного повідомлення. Отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою із проставленням у рекомендованому повідомленні про вручення відмітки про отримання, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил, а також доказів зазначення позивачем іншої адреси для листування, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником процесуальних документів, які направлені за належною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер, тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух справи.

При цьому, статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Також апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення в даній справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом судових рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху було прийнято судом 30.03.2023, тоді як ухвалу про повернення позовної заяви було прийнято 28.09.2023, а отже у позивача було достатньо часу дізнатись про рух поданої ним позовної заяви, чого позивачем зроблено не було.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції були вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення боржника про розгляд цієї справи, та отримання відповідних судових рішень (ухвал суду першої інстанції) залежало виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Щодо подання позивачем до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, колегія суддів зазначає, що ухвалу про повернення позовної заяви було підписано електронним цифровим підписом 28.09.2023 о 16:20, тоді як вказане клопотання було надіслано позивачем на електронну адресу суду 28.09.2023 о 16:30, тобто, після прийняття судом рішення про повернення позовної заяви без розгляду, а отже не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо поданого апелянтом листа АТ "Укрпошта" колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції встановив, що апелянтом не подано жодного належного доказу на підтвердження отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху його неуповноваженим представником.

Посилання апелянта на неправомірні дії поштаря колегією суддів оцінено критично, оскільки скаржником не надано доказів будь-яких звернень до АТ "Укрпошта" щодо некоректного вручення позивачу спірної поштової кореспонденції або щодо незаконних дій працівників ПАТ "Укрпошта" під час вручення поштових відправлень та проставленення дати отримання поштової кореспонденції на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Таким чином, порушення права на доступ до суду в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, судова колегія не вбачає.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі № 904/1531/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі № 904/1531/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко