Рішення

від 15.01.2024 по справі 904/5725/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5725/23

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельний кооператив "Домобудівельник-IV", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 83 515 грн 23 коп. за типовим договором з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 № 533

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 20.10.2023 № 8220/09, в якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-IV" заборгованість у загальній сумі 83 515 грн 23 коп., з яких: 66 126 грн 75 коп. - заборгованість за теплову енергію, спожиту у період з березня по квітень 2022, 3 438 грн 67 коп. - пеня, 2 826 грн 30 коп. - 3% річних, 11 123 грн 51 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 № 533.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

У поданій позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 15.11.2023 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

30.11.2023 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 15.11.2023, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Домобудівельник-IV" (колективний споживач, відповідач) укладено типовий договір №533 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 14-19).

За умовами п. 1 договору виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати дану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Інформація про колективного споживача: 1) адреса: індекс 50093, область Дніпропетровська, район Довгинцівський, населений пункт місто Кривий Ріг, вулиця Сахарова, номер будинку 11; 2) максимальне теплове навантаження будинку 0,4115 Гкал/год; опалювальна площа будинку 5927,80 кв.м (п. 3 договору).

Послуга надається за допомогою систем (необхідне підкреслити): автономного теплопостачання; індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку; за межами будинку (п. 4 договору).

Будинок обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: SKM-1, зав. № 033580, місце встановлення підвал (п. 5 договору).

За умовами п. 6 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії нам індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 10 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Розподіл між споживачами обсягу послуги, спожитої в будинку, здійснює колективний споживач / уповноважена особа.

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії щомісяця з 25 по 31 число з 8 по 17год здійснюється виконавцем у присутності колективного споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або колективний споживач щомісячно подає виконавцю звіт про фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії згідно журналу обліку споживання послуги з постачання теплової енергії в термін з 25 числа по 31 число поточного місяця (п. 15 договору).

Відповідно до п. 17 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Станом на дату укладення цього договору тариф на теплову енергію становить 1701,68гривень за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це колективному споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 рік, №71, ст. 2507), - в редакції її постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання (п. 18 договору).

Згідно п. 19 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Виконавець формує та надає колективному споживачу рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою колективного споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача (п. 20 договору).

В пункті 21 договору визначено, що колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком плати за спожиту послугу.

За бажанням колективного споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 22 договору).

Під час здійснення оплати колективний споживач зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата за спожиту послугу, сплата пені, штрафів) (п. 23 договору).

Плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 24 договору).

За умовами п. 26 договору колективний споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором; забезпечити своєчасну підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу сплачувати пеню в розмірах, установлених цим договором; дотримуватися вимог нормативно-правових актів та укладеного договору.

Відповідно до п. 29 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу колективний споживач

зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави перед колективним споживачем за надані населенню пільги та житлові субсидії та в інших випадках, визначених законом (п. 30 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 39, 40 договору).

За умовами п. 41 договору припинення цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними, зокрема перерахунок плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості, здійснення остаточних нарахувань плати за послугу та остаточних розрахунків.

У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 42 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, типовий договір №533 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 був чинним протягом спірного періоду.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №11 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, вул. Сахарова є позивач Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

На виконання умов договору, позивач у період березень -квітень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 146 787 грн 25 коп.

На підтвердження зазначеного факту АТ "Криворізька теплоцентраль" суду надано акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):

№9992 від 31.03.2022 за березень 2022 року у кількості 82,05Гкал на суму 139 623 грн 17 коп. (а.с. 43);

№13219 від 30.04.2022 за квітень 2022 року у кількості 4,21Гкал на суму 7 164 грн 08 коп. (а.с. 45).

Зазначені акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) містять посилання на договір №533 від 01.11.2021 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.

Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату:

№9992 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 139 623 грн 17 коп. (а.с. 44);

№13219 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 7 164 грн 08 коп. (а.с. 46).

Відповідач частково розрахувався за поставлену теплову енергію, сплативши на рахунок позивача грошові кошти у сумі 80 660 грн 50 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 68-70).

Залишок несплаченої суми становить 66 126 грн 75 коп., а саме за актом №9992 61 742 грн 67 коп., за актом №13219 4 384 грн 08 коп.

АТ "Криворізька теплоцентраль" направило на адресу відповідача претензію за №4919/30 від 22.06.2023 на суму 66 126 грн 75 коп. Позивач просив розглянути дану претензію протягом 7 календарних днів з дня її отримання та перерахувати заборгованість у розмірі 66 126 грн 75 коп. (а.с. 50).

Відповідач 18.07.2023 отримав вказану претензію, що підтверджується рекомендованим повідомленням, проте відповіді на неї не надав, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за типовим договором №533 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 у сумі 66 126 грн 75 коп. не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача 83 515 грн 23 коп., з яких: 66 126 грн 75 коп. - заборгованість за теплову енергію, спожиту у період з березня по квітень 2022, 3 438 грн 67 коп. - пеня, 2 826 грн 30 коп. - 3% річних, 11 123 грн 51 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 № 533, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до п. 21 договору сторони визначили, що колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:

за березень 2022 року не пізніше 02 травня 2022 року, (30.04.2022 вихідний день (субота), тож строк оплати переноситься на перший робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.05.2022.

за квітень 2022 року не пізніше 31 травня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.06.2022.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 66 126 грн 75 коп. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 66 126 грн 75 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 30 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу колективний споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави перед колективним споживачем за надані населенню пільги та житлові субсидії та в інших випадках, визначених законом.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 3 438 грн 67 коп. за загальний період з 02.05.2022 до 05.10.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 826 грн 30 коп. за загальний період з 02.05.2022 по 05.10.2023 та інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 11 123 грн 51 коп.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, і станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом по даній справі триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 2, 3 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник IV", протокол №2 від 22.10.2016, затверджено Статут Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник IV" (у новій редакції) (а.с. 28-34).

Згідно п. 2 Статуту кооператив є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник IV" використовуються виключно для фінансування видатків на утримання організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Так, мешканцями будинку створено неприбуткову організацію - житлово-будівельний кооператив з метою забезпечення житлом членів кооперативу, належного утримання будинку, забезпечення в отриманні житлово - комунальних послуг.

Однак, положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування обслуговуючим кооперативам, які є юридичними особами, 3% річних та інфляційних втрат, не зважаючи на ті обставини, що ці неприбуткові організації створені мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення. Зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об`єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.

Позивач, поставляючи за договором №533 від 01.11.2021 теплову енергію, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії має своїм предметом споживання теплової енергії саме для забезпечення умов проживання мешканців будинку.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

З огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, в частині заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних в період дії воєнного стану, не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем: пеня за період із 02.05.2022 по 05.10.2023, 3% річних за період із 02.05.2022 по 05.10.2023, інфляційні втрати за період із травня 2022 року по жовтень 2023 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі №904/4176/22, від 12.06.2023 у справі №904/4310/22, від 04.12.2023 у справі №904/4188/22.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 66 126 грн 75 коп.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-IV" (50093, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 66 126 грн 75 коп. основного боргу, 2 125 грн 17 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.01.2024.

Суддя І.А. Рудь