Рішення

від 05.01.2024 по справі 905/1420/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.01.2024р. Справа №905/1420/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково комерційне підприємство «Дніпро» м.Жовті Води (код ЄДРПОУ 39775233)

до відповідача Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» м.Добропілля, Донецька обл., (код ЄДРПОУ 43895975)

про стягнення 56 247,29 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково комерційне підприємство «Дніпро» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» про стягнення заборгованості в загальному розмірі 56 247,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов`язань за договором №1199-21ШУД-ШУН про закупівлю товару за результатами торгів №UA-2021-09-01-000053-b від 21.09.2021. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» суму боргу в розмірі 41 613,72 грн., 3% річних 2 247,13грн. та інфляційних втрат в розмірі 12 386,44 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2023 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково комерційне підприємство «Дніпро» та запропоновано усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1420/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 85001, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ(З), ПР.ШЕВЧЕНКА, БУДИНОК 2.

Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу вказану як у позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до повідомлення про вручення, ухвала про відкриття провадження від 07.11.2023 була вручена відповідачу 14.11.2023 року

З огляду на зазначене, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про розгляд справи.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом не скористався, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВОВ:

Між позивачем, ТОВ «НКП «ДНІПРО», та відповідачем, Державним підприємством «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК», був укладений договір № 1199-21ШУД-ШУН про закупівлю товару за результатами торгів № UA-2021-09-01-000053-b від 21.09.2021 року відповідно до умов якого, відповідач взяв на себе обов`язок прийняти та оплатити продукцію, що буде поставлена позивачем, а саме продукцію виробничо-технічного призначення: ДК 021:2015 - 42130000-9 «Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої» (ЗАСУВКА 30Ч6БР ДУ50 РУ10, 3ГІН СТАЛЕВИЙ ДУ50, ТРІЙНИК 152Х152Х76 3 БС БОЛТ. 3'ЄДН).

Сторонами було погоджено, що розрахунки за поставлену Постачальником Продукцію за цим Договором здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника з відстроченням платежу протягом 60 календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого Покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору та відповідною Специфікацією до Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. (п. 5.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.7 Договору, у разі несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.

Так, на виконання замовлення відповідача №564 від 27.09.2021 р., позивачем 13.10.2021 року було відправлено продукцію на їх склад. Відповідно до квитанції про прийом вантажу № 0330632124 від 13.10.2021 року, позивачем було відправлено товар на адресу складу відповідача вул. Низова, 1.

На виконання вимог п. 4.3, п. 5.3 Договору, разом з продукцією ТОВ «НКП «ДНІПРО» передало наступні документи:

рахунок на оплату № 711 від 13.10.2021 року;

видаткова накладна № 660 від 13.10.2021 року;

товаросупровідна накладна, а саме квитанція про прийом вантажу № 0330632124 від 13.10.2021 року;

паспорт, технічний опис та інструкція з експлуатації поставленого товару;

сертифікат відповідності.

Продукція була прийнята Відповідачем без будь-яких претензій, проте оплату за поставлений товар не здійснив.

Зі змісту видаткової накладної № 660 від 13.10.2021 року на загальну суму 41 613,72 грн. (разом з ПДВ) вбачається що уповноважена особа Відповідача отримала відправлену позивачем продукцію 19.10.2021 року за довіреністю, про що є відповідна відмітка з підписом отримувача.

Також, Позивачем була зареєстрована податкова накладна № 37 від 13.10.2021 року на суму поставленого відповідачу товару 41 613,72 грн. (разом з ПДВ).

Оплата за товар поставлений згідно видаткової накладної №660, у відповідності до вимог пункту 5.3 Договору, мала відбутися у термін до 18.12.2021 року, тобто протягом 60 днів з дня отримання поставленого позивачем товару з 19.10.2021 року.

Проте, ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» в порушення умов Договору, вартості отриманої продукції Постачальнику не оплатив.

У позові позивач зазначає, що направив на адресу ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» претензію з вимогою сплатити неустойку за прострочення зобов`язання, проте з їх боку по цей день не було вчинено жодних дій для погашення заборгованості.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» станом 26.10.2023 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по Договору № 1199-21ШУД-ШУН складає 41 613,72 грн.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» суми основного боргу по Договору № 1199-21ШУД-ШУН від 21.09.2021 року у розмірі 41 613,72 грн., інфляційні втрати у сумі 12 386,44 грн. та 3% річних у сумі 2 247,13 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору № 1199-21ШУД-ШУН від 21.09.2021.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між ТОВ «НКП «ДНІПРО» та Державним підприємством «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» Договір № 1199-21ШУД-ШУН про закупівлю товару за результатами торгів № UA-2021-09-01-000053-b від 21.09.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання умов Договору, згідно замовлення відповідача № 564 від 27.09.2021, Позивач 13.10.2021 відправив продукцію на склад ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК». Відповідно до квитанції про прийом вантажу № 0330632124 від 13.10.2021 року, позивачем було відправлено товар на адресу складу відповідача вул. Низова, 1.

Згідно доводів Позивача, які не спростовані Відповідачем, разом з продукцією ТОВ «НКП «ДНІПРО» передало наступні документи:

рахунок на оплату № 711 від 13.10.2021 року;

видаткова накладна № 660 від 13.10.2021 року;

товаросупровідна накладна, а саме квитанція про прийом вантажу № 0330632124 від 13.10.2021 року;

паспорт, технічний опис та інструкція з експлуатації поставленого товару;

сертифікат відповідності.

Зі змісту видаткової накладної № 660 від 13.10.2021 року на загальну суму 41 613,72 грн. вбачається що уповноважена особа Відповідача отримала відправлену позивачем продукцію 19.10.2021 року за довіреністю, про що є відповідна відмітка з підписом отримувача. Продукція була прийнята без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості товару.

Також, Позивачем була зареєстрована податкова накладна № 37 від 13.10.2021 року на суму поставленого відповідачу товару 41 613,72 грн.

Оплата за товар поставлений згідно видаткової накладної №660, у відповідності до вимог пункту 5.3 Договору, мала відбутися у термін до 18.12.2021 року, тобто протягом 60 днів з дня отримання поставленого позивачем товару з 19.10.2021 року.

Проте, ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» в порушення умов Договору, вартості отриманої продукції Постачальнику не оплатило.

У позові позивач зазначає, що направив на адресу ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» претензію, проте доказів направлення вказаної претензії до суду не надано.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Наявність у Покупця зобов`язання щодо здійснення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а це означає, що відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, проте Відповідач на час вирішення спору, прийнятий товар не оплатив.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» станом на час вирішення спору по суті, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по Договору № 1199-21ШУД-ШУН складає 41 613,72 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення Покупцем товару отриманого за цими накладними.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 41 613,72 грн. основної заборгованості, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням Покупцем грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» інфляційні втрати в сумі 12 386,44 грн. (за період з січень 2021 серпень 2023) та 3% річних (за період з 18.12.2021 по 05.10.2023) в сумі 2 247,13 грн. нараховані на суму основного боргу по Договору №1199-21ШУД-ШУН у розмірі 41 613,72 грн.

Здійснивши власний розрахунок річних суд встановив, що розмір 3 % річних в загальній сумі 2 247,13 грн. (за період з 18.12.2021 по 05.10.2023) є арифметично вірним, а тому підлягає стягненню у заявленому розмірі.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, за вказаних позивачем період судом встановлено, що інфляційні втрати є більшими ніж заявлені позивачем та враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума інфляційні втрати в заявленому позивачем розмірі 12 386,44 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат, які за змістом позову, крім судового збору в сумі 2648,00грн. складаються також з витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 5000,00грн.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представником позивача у справі №905/1420/23 є адвокат Савко В.В., який діє на підставі свідоцтва Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №736 від 18.03.2010.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші вид правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

12.09.2023 між ТОВ «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» (далі-Клієнт) та адвокатом Савко В.В. (далі-Адвокат) укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичну допомогу, пов`язану із представництвом його інтересів у господарському суді (в тому числі у районному, міськрайонному, апеляційному, окружному, Верховному, іншому господарському суді), бути його представником перед фізичними особами, юридичними особами незалежно від форм власності, державними органами та посадовими особами з приводу захисту та реалізації його законних прав та інтересів, а Клієнт в свою чергу зобов`язується сприяти в цьому Адвокату та своєчасно вносити за це оплату.

Відповідно п.3.1 вказаного договору за надання юридичної допомоги Клієнт сплачує Адвокату плату у розмірі 10 000,00грн. за складання позовної заяви, та її подачі до суду з приводу стягнення заборгованості с ПрАТ «ДТРЗ» та ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК», 6500,00 грн. за складання позовної заяви та подачу її до суду з приводу стягнення заборгованості з ДСП «Пуща».

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частина друга та третя статті 126 ГПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено в ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує, що у зв`язку із розглядом справи поніс судові витрати на загальну суму, а саме: витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 5000 грн. (складання позовної заяви), сплата судового збору, який був розрахований відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у загальному розмірі 2684 грн.

В якості доказу на підтвердження факту надання послуг суду надано акт виконаних робіт №2709, за яким підтверджено виконання таких послуг: складання позовних заяв та подача їх до суду -10 000,00грн. (з них відповідно до умов договору 5000,00 грн. за позов до ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК»).

У позовній заяві позивач просить стягнути відповідні витрати в якості судових з відповідача. Заява органами поштового зв`язку направлена на адресу відповідача.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що позов складений за підписом адвоката Савко В.В.

З огляду на те, що виконання умов договору про надання правової допомоги підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти розміру судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача у розмірі 5000,00 грн.

Судові витрати у відповідності до ст.129 ГПК України покладаються на ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК».

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (код ЄДРПОУ: 43895975, 85001, Донецька область, місто Добропілля(З), пр.Шевченка, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» (код ЄДРПОУ: 39775233, 52209, Дніпропетровська область, місто Жовті Води(З), вулиця Мудрого Ярослава, будинок 10) суму основного боргу по Договору №1199-21ШУД-ШУН від 21.09.2021 року у розмірі 41 613,72 грн., інфляційні втрати у сумі 12 386,44 грн., 3% річних у сумі 2 247,13 грн., 2 684,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 05.01.2024.

Суддя Е.В. Зекунов