Рішення

від 04.01.2024 по справі 908/2866/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024 Справа № 908/2866/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Муляр Є.Г., ордер АА № 1349020 від 06.06.2023

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2866/23

за позовом: Релігійної організації "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" (вул. Терещенківська, буд. 19, літера А, м. Київ, 01024)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Промавтоінвест" (вул. Перша Ливарна, буд. 40, м. Запоріжжя, 69002)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Брюллова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068)

про визнання права власності на майно та зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

14.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 2/ЮФКМ/102/2023 від 11.09.2023) Релігійної організації "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Промавтоінвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якої просила:

1. Визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ" право власності на нерухоме майно, а саме нежитлового приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею 1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060.

2. Зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060.

Позов обґрунтовано накладенням арешту на вказане нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності, згідно постанови від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя; особа, майно/права якої обтяжуються: ВАТ "АвтоЗАЗ".

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

30.10.2023 надійшов відзив. 10.04.1997 наказом ФДМУ № 436 було передано за актом приймання-передачі у власність ВАТ «Запорізький автомобільний завод» об`єкти нерухомості, у тому числі об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 18.07.2001 укладений договір купівлі-продажу майна, реєстраційний № А-106, за яким спірне нерухоме майно перейшло у власність покупця ОСОБА_1 11.10.2001 Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів складено акт № 108 інспекторської перевірки додержання земельного законодавства за адресою: вул. Шенвізька (раніше - Леженка), 4. Згідно висновків акту, майно ВАТ «АвтоЗАЗ» на даній земельній ділянці відсутнє, припинити право користування означеною земельною ділянкою ВАТ «АвтоЗАЗ» згідно п. 1 ст. 27 ЗК України та передати земельну ділянку до фонду земель міської ради. ПрАТ «Промавтоінвест» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Запорізький автомобільний завод». Вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

27.09.2023 надійшло пояснення. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, ВП-Спецпідрозділ встановлено, що на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі документи відносно позивача на даний час не перебувають та не перебували. Надати детальну інформацію про обтяження № 48588649: арешт на все нерухоме майно ВАТ «АвтоЗАЗ», або документи щодо нього (у тому числі копію постанови б/н від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя), неможливо через сплив трирічного строку зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень), після чого вони підлягають знищенню. Таким чином, у Відділу відсутні законні підстави для зняття арешту.

29.11.2023 та 06.12.2023 надійшли пояснення. Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі документи відносно позивача на даний час не перебувають та не перебували. Строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення має п`ятирічний строк зберігання.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

4. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2023, судову справу № 908/2699/23 визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2866/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.10.2023. Зобов`язано третю особу в строк до 01.10.2023 надати матеріали виконавчого провадження, згідно якого накладено арешт на спірне майно постановою від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 19.10.2023 підготовче засідання відкладено на 14.11.2023. Зобов`язано третю особу надати документальні докази на підтвердження списання та знищення матеріалів виконавчого провадження, згідно якого накладено арешт на спірне майно постановою від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 19.10.2023 витребувано у Запорізького міжміського Бюро технічної інвентаризації інформацію щодо речових прав на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. №7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею 1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер якого, як об`єкта нерухомого майна, - 2665188723060, починаючи з 2000 по теперішній час.

31.10.2023 надійшов лист від 27.10.2023 вих. № 1445 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», згідно якого 28.01.2014 ТОВ «ЗМБТІ» було передано Реєстраційній службі ЗМУЮ реєстраційні книги з записами про реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна згідно акту приймання-передачі. Таким чином, ТОВ «ЗМБТІ» позбавлено можливості надавати інформацію про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою суду від 08.11.2023 витребувано у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформацію щодо речових прав на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею 1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер якого, як об`єкта нерухомого майна, - 2665188723060, починаючи з 2000 по теперішній час.

Ухвалою суду від 14.11.2023 застосовано до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) захід процесуального примусу - попередження за невиконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.10.2023 у справі № 908/2866/23. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 20.12.2023 включно. Підготовче засідання відкладено на 12.12.2023. Повторно зобов`язано третю особу надати документальні докази на підтвердження списання та знищення матеріалів виконавчого провадження, згідно якого накладено арешт на спірне майно постановою від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя.

24.11.2023 надійшов лист від 17.11.2023 вих. № 01-19/01/2026 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Зазначено, що до 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводилась ТОВ «ЗМБТІ» на паперових носіях. Архівні справи, в яких містяться документи, що підтверджують виникнення, перехід чи припинення права власності, а також відомості щодо власників об`єктів нерухомого майна до 01.01.2023 зберігаються в ТОВ «ЗМБТІ». До листа додано інформаційну довідку № 354647398 від 16.11.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.01.2023.

У судове засідання 04.01.2024 з`явився представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися.

Згідно клопотань відповідача та третьої особи, останні просили розгляд справи провести без участі їх представників.

Суд визнав можливим розглянути дану справу за наявними матеріалами справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 04.01.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Згідно наказу Фонду державного майна України від 10.04.1997 № 436 передано у власність Відкритого акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод» об`єкти нерухомості (додатки № 1 та № 2).

Як слідує з додатку № 2 до цього наказу «Акт приймання-передачі об`єктів нерухомості у власність ВАТ «АвтоЗАЗ», у власність ВАТ «АвтоЗАЗ» передано двоперхову будівлю по АДРЕСА_1 .

Відповідно договору купівлі-продажу майна від 18.07.2001, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» (продавець) продало, а ОСОБА_1 (покупець) купив будівлю (в подальшому «нерухоме майно»), яке складається з: нежитлового будинку з підвалом літ. А-2, склада-гаража літ. Б, гаража літ. Б1, гаража літ. Д (загальний інв. № 7048), газосховище літ. г/с (інв. № 084В), парканів літ. 1-4, замощення літ. І-ІІ (інв. № 3366, 7050) і розташоване на земельній ділянці площею 5817 кв.м по АДРЕСА_1 . Відчужене нерухоме майно належить продавцю на правах власності на підставі наказу Фонду державного майна України від 10.04.1997 № 436 та додатку № 2 до цього наказу - «Акт прийому-передачі об`єктів нерухомості у власність ВАТ «АвтоЗАЗ», зареєстрованого Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 21.11.1997 за реєстровим № 408 в реєстровій книзі № 3, що підтверджується довідкою-характеристикою № 5-555 від 19.04.2001.

Ринкова вартість та вартість реалізації нерухомого майна складає 1050000,00 грн. (п.п. 4, 5 договору). Право власності на продане нерухоме майно переходить до покупця з моменту підписання цього договору (п. 7).

Договір зареєстровано на Запорізькій «Розрахунково-борговій філії» Запорізької товарної біржі «Гілея» 18.07.2001, реєстраційний № А-106.

Згідно підписаного між сторонами договору акту приймання-передачі від 10.08.2011, вказане нерухоме майно було передано ОСОБА_1 .

В акті від 11.10.2001 інспекторської перевірки додержання земельного законодавства за адресою: вул. Леженко, 4, складеного державним інспектором з використання та охорони земель Запорізького міського управління земельних ресурсів, встановлено, що на земельній ділянці площею 0,5 га належне ВАТ «АвтоЗАЗ» майно продане за договором купівлі-продажу майна від 18.07.2001 № А-106. Таким чином, майно ВАТ «АвтоЗАЗ» на даній земельній ділянці відсутнє. Враховуючи добровільну відмову ВАТ «АвтоЗАЗ» від земельної ділянки по АДРЕСА_1 , припинити право користування означеною земельною ділянкою ВАТ «АвтоЗАЗ» згідно п. 1 ст. 27 ЗК України та передати земельну ділянку до фонду земель міської ради.

Відповідно статуту Приватного акціонерного товариства "Промавтоінвест", ПрАТ "Промавтоінвест" є правонаступником всіх прав та обов`язків, у тому числі майнових, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод» у зв`язку з перейменуванням.

13.08.2001 між ОСОБА_1 (продавець) та Релігійною організацією "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити нерухоме майно - нежитлову будівлю інв. № 7048, 084В, 3366, 7050, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і складається з наступних споруд: літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею 1534,8 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл.; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,1 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 41,1 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 3366 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення. Об`єкт розташований на земельній ділянці площею 5817 кв.м., що підтверджується даними технічного паспорту (інвентаризаційної справи).

Згідно п. 2.1 договору, договірна ціна об`єкту складає 2059788,50 грн.

Балансова оцінка нежитлової будівлі - 1049016,00 грн. (п. 2.3).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С. 13 серпня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 1674.

Право власності на об`єкт нерухомості інв. № 7048, 084В за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леженка, 4, було зареєстровано за Релігійною організацією "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації Управління житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації 17 вересня 2001 року та записано в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 408, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як зазначив позивач, з метою належного документального оформлення права власності на майно у відповідності до чинного законодавства України, позивач вирішив внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При реєстрації права власності, 24.11.2022 державним реєстратором було встановлено, що за адресою майна зареєстровано обтяження (арешт) нерухомого майна на підставі постанови Державної виконавчої служби Жовтневого району міста Запоріжжя від 20 жовтня 2000 б/н (вх. № 1347 від 20.11.2000) (реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - 1977044 від 17 травня 2005 року; номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 48588649; особа, майнові права якої обтяжуються - ВАТ «АвтоЗАЗ»). Позивач не є боржником, поручителем або іншою стороною у виконавчому провадженні, в межах якого було накладено зазначений арешт.

Позивач звернувся з заявою від 04.07.2023 вих. № 047-ОД до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з вказаного майна.

У відповідь на вказаний лист, Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі листом від 18.07.2023 вих. № 31348/3 повідомив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі документи відносно Релігійної організації "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" на даний час не перебувають та не перебували. Надати детальну інформацію про обтяження № 48588649 або документи щодо нього (у тому числі копію постанови б/н від 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя) неможливо через сплив трирічного строку зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень), після чого вони підлягають знищенню. Таким чином, у Відділу відсутні законні підстави для зняття арешту.

Вказане стало підставою для звернення до господарського суду.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що право власності на спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення, інв. № 7048, 084В за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060, зареєстровано за Релігійною організацією "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" .

Вказаний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 316595827 від 02.12.2022, Відповіддю № 282415 від 20.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої на запит суду, Інформаційною довідкою № 354647398 від 16.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Підставою виникнення права власності визначено договір купівлі-продажу від 13.08.2011 № 1674, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С.

Згідно вказаних документів, 17.05.2005 зареєстровано обтяження (№ запису обтяження: 48588649): арешт нерухомого майна, на підставі постанови від 20.10.2000 б/н ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя, суб`єкт обтяження: ВАТ «АвтоЗАЗ».

Відповідно Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 354647398 від 16.11.2023, надана суду Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради) архівна дата щодо обтяження: арешт - 20.11.2000, дата виникнення: 20.11.2000.

Постанову від 20.10.2000 б/н ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя, на підставі якої було зареєстровано обтяження, суду не надано.

Як зазначив Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у Відділі відсутня дана постанова, оскільки відповідно до розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить три роки, після чого вони підлягають знищенню. Відповідно до п. 9.15 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженому наказом Міністерства юстиції від 25.12.2008 № 2274/5 (який втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції від 19.07.2017 № 2305/5) акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення мав п`ятирічний строк зберігання. Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі документи відносно позивача на даний час не перебувають та не перебували.

Судом встановлено, що спірне нерухоме майно було продано Відкритим акціонерним товариством «Запорізький автомобільний завод», правонаступником якого є відповідач, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу майна від 18.07.2001 № А-106.

У подальшому, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 13.08.2001 продав спірне майно Релігійній організації "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" (позивач).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів недійсності даних договорів суду не надано.

За приписами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 920/615/16.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. За змістом вказаної статті позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Передумовою для застосування зазначеної статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 11.12.2019 у справі № 826/12775/15 за позовом юридичної особи до органу ДВС про зняття арешту з майна, яке позивач вважав своєю власністю, Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані іншим учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не призведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання адміністративним судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»). З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду визначила, що позивач у даній справі обрав неефективний спосіб захисту, який не призведе до поновлення речового права на майно. Оскільки зняття арешту з майна здійснює виконавець, приймаючи постанову на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, ефективним способом захисту права позивача на таке майно є звернення до суду за правилами господарського судочинства з позовом про визнання права власності та зняття арешту зі спірного майна.

Суд враховує, наявність обтяження у вигляді арешту майна, що належить позивачу, позбавляє останнього права на безперешкодне розпорядження цим майном.

Разом з тим, згідно статті 13 Конституції України, власність зобов`язує. А відтак, позивач мав належним чином здійснювати свої права щодо власності. Однак, про наявність обтяження дізнався лише 24.11.2022, коли звернувся з метою належного документального оформлення права власності.

Згідно приписів ст.ст. 2, 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Виконавче провадження, відповідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється з дотриманням засад верховенства права; законності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження.

Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечив існування постанови б/н, виданої 20.10.2000 ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя. Копії цієї постанови суду надано не було.

У письмовому поясненні третя особа зазначила, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні в Центральному відділі Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі документи відносно Релігійної організації "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" на даний час не перебувають та не перебували.

У справі "Рисовський проти України" від 20.11.2011 щодо принципу "Належного урядування", державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 5 липня 2023 року в справі 912/2797/21 таку правову позицію. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, як зазначила Велика Палата, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

У даному випадку існує триваюче порушення здійснення позивачем свого права власності на нерухомість, яка була набута ним на підставі чинного договору від 13.08.2011. Однак, існує обтяження даного майна, накладеного постановою державного органу - ДВС Жовтневого району м. Запоріжжя від 20.10.2000. При цьому, на даний час існування цієї постанови державним органом заперечується.

У справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

З урахуванням набуття Релігійною організацією "Релігійне управління церкви Ісуса Христа святих останніх днів в Україні" права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, інв. № 7048, 084В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.08.2001, який був нотаріально посвідчений та зареєстрований в Орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації та в подальшому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на вказане нерухоме майно та зняти з нього арешт.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

7. Судові витрати

Судом при розгляді цієї справи не було встановлено порушення прав позивача саме відповідачем, останній не заперечував наявності права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. У зв`язку з цим, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ" (вул. Терещенківська, буд. 19, літера А, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 21655840) право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею 1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, інв. № 7048, 084В (літ. А-2 інв. № 7048 н/ж будівля, цегл., нежитловою площею1782,4 кв.м; літ. Д інв. № 7048 гараж, цегл., загальною площею 19,9 кв.м; літ. Б1 інв. № 7048 гараж, ш/бетон, нежитловою площею 35,5 кв.м; літ. Б інв. № 7048 склад горюч., ш/блок. нежитловою площею 42,4 кв.м; літ. г/с інв. № 084В газосховище, бутобетон, нежитловою площею 217,3 кв.м, № 1-4 інв. № 336 паркани, І-ІІ інв. № 7050 замощення), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2665188723060.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 15 січня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко