Ухвала

від 15.01.2024 по справі 910/17362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заяви про відвід необгрунтованою

м. Київ

15.01.2024Справа № 910/17362/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Пул (01024, м. Київ, вул. Льва Толстого (вул. Гетьмана Павла Скоропадського), буд. 6а, офіс 404)

про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П.

у справі №910/17362/23

За позовом Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Пул» (01024, м. Київ, вул. Льва Толстого (вул. Гетьмана Павла Скоропадського), буд. 6а, офіс 404)

про стягнення 111 209 646, 60 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Гарантований покупець» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ПУЛ» (відповідач) про стягнення штрафу за призупинення продажу електричної енергії у розмірі 111 209 646, 60 грн згідно умов п. 6.4. Договору №271/03/23 купівлі-продажу електричної енергії (з особливими умовами) на ринку двосторонніх договорів від 28.02.2023.

15.11.2023 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 15.11.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

21.11.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач частково усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 15.11.2023.

29.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/17362/23, втім, зобов`язав позивача надати до суду: (1) пояснення, яким чином позивач визначає/встановлює розмір електричної енергії продаж якої призупинено продавцем; (2) подання до суду письмової заяви із наданням доказів наявності у особи, що підписала позов - повноважень на підписанні позову в порядку самопредставництва (трудовий договір (контракт), положення (посадова інструкція) тощо, а також наказ про призначення). Розгляд справи, суд ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче провадження у справі призначив на 30.01.2024.

12.01.2023 до суду від відповідача надійшла заява про відвід судді.

Розглянувши подану заяву про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П., суд дійшов висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Бондаренко - Легких Г. П. не посилається на жоден пункт частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, натомість, з посиланням на практику ЄСПЛ та Бангалорські принципи поведінки суддів, зазначає, що в нього є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості або об`єктивності судді Бондаренко - Легких Г. П.

Такими обставинами, на думку заявника, є дії судді Бондаренко-Легких Г. П. щодо зобов`язання позивача повторно усунути недоліки позову, що на думку відповідача свідчить про те, що суд приймає сторону позивача ще на початку розгляду справи та штучно створює позивачу максимально комфортні умови шляхом надання можливостей, не передбачених чинним процесуальним законодавством.

Суд вважає такі обставини необґрунтованими та такими, що не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" від 04.12.95 ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.98).

Верховний Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами".

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007).

Згідно пункту 1, 6 частини 1 та частини 2 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно пункту 3 та 6 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі.

Згідно частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Таким чином, головуючий, в свою чергу, керуючись частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Таким чином, розпочинаючи розгляд справи, суд враховує, що з огляду на принцип змагальності, тягар доказування певної обставини покладається на сторони. Втім, виконуючи завдання господарського судочинства, суд повинен сприяти сторонам у вирішенні спору та встановлення під час розгляду справи по суті об`єктивної істини, в тому числі і не допускаючи надмірний формалізм, повторно зобов`язувати сторону виконати вимоги ухвали суду про усунення недоліків позову, навіть при відкритті провадження у справі.

При цьому, відповідач не враховує, що у випадку, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк настають відповідні процесуальні наслідки, що визначені статтею 226 ГПК України.

Отже, на переконання суду, прийняття суддею в межах дискреційних повноважень наданих ГПК України судових рішень не є підставою для відводу судді, а заявлення такого роду відводів, навпаки, може ускладнити швидке та ефективне вирішення спору.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, вказані у заяві про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. доводи фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та прийнятими суддею процесуальними рішеннями під час початку розгляду даної справи.

Жодних інших підстав для відводу судді Бондаренко-Легких Г. П., з наданням належних та допустимих доказів існування упередженості судді, заявником суду не надано.

Проте, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, про безпідставність заявленого відводу, що має наслідком визнання заяви про відвід необґрунтованою.

Згідно частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки, заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. у справі №910/17362/23 є необгрунтованою та надійшла раніше (12.01.2024), ніж за три робочі дні до призначеного у справі судового засідання (30.01.2024), то дана заява про відвід судді підлягає переданню на авторозподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Пул» про відвід судді у справі №910/17362/23 Бондаренко - Легких Г.П. необґрунтованою.

2. Заяву про відвід судді передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких