Рішення
від 15.01.2024 по справі 910/18505/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2024Справа № 910/18505/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу №910/18505/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ"

про стягнення 41 666,67 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ" про стягнення 41 666,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки товару № КР0030316 від 12.10.2022 в частині реєстрації податкової накладної на загальну суму 250 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 41666,67 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивачу завдано збитків на суму 41 666,67 грн, оскільки позивач не зміг скористатися правом на податковий кредит на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 відкрито провадження у справі №910/18505/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.05.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 прим. 43.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 18.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

12.10.2022 між ТОВ "УКРМЕТАЛ ТРЕЙД" (за договором - покупець) та ТОВ "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ" (за договором - постачальник) було укладено Договір поставки № КР0030316, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар та оплатити ого вартість.

Строк поставки товару за договором визначається Додатком (п. 3.2. договору).

Умовами п. 3.4. договору визначено, що право власності на товар виникає у покупця у момент підписання видаткової накладної. Датою поставки та датою переходу права власності на товар є дата, зазначена представником покупця у видатковій накладній.

Відповідно до п. 4.4. договору, розрахунки здійснюються у національній валюті України, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати виставленого рахунку, якщо інше не визначено додатковою угодою.

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині не виконаних зобов`язань за договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору (п. 7.1. договору).

Розділом 8 Договору визначено, що у зв`язку з початком дії системи електронного адміністрування ПДВ, постачальник (у випадку наявності статусу - платник ПДВ) під час дії цього Договору приймає на себе наступні зобов`язання:

- надавати покупцеві податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в електронній формі шляхом їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) не пізніше терміну реєстрації, передбаченого Податковим кодексом України в порядку та з дотриманням умов, визначених законодавством України та цього Договору.

- за порушення постачальником граничного терміну реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, на строк понад 60 календарних днів, постачальник має сплатити на користь покупця штраф в розмірі 100% суми податку на додану вартість (в розмірі визначеному ПКУ) від суми накладної на товар/послугу/роботу або розміру проведеної попередньої оплати. постачальник зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання від Покупця відповідної вимоги заплатити йому штрафні санкції, зазначені в розділі 8 Договору.

Сторони дійшли згоди, що застосування вищевказаної відповідальності застосовується покупцем виключно за його бажанням за результатами з`ясування обставин кожного індивідуального випадку.

Як свідчать матеріали справи, сторони підписали також Додаток № 1 до Договору поставки товару № КР0030316 від 12.10.2022, в якому визначили найменування товару, його вартість з урахуванням ПДВ, строки поставки та умови оплати.

Відповідно до умов Додатку № 1 до договору поставки, покупець сплачує 75% - авансової оплати за товар, доплата за кран 25% - по факту готовності до відвантаження зі складу постачальника на об`єкт замовника.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу для оплати рахунок на оплату № 150 від 13.10.2022 на суму 272 460,00 грн, у тому числі ПДВ 45410,00 грн, та рахунок на оплату № 173 від 09.11.2022 на суму 272 460,00 грн, у тому числі ПДВ 45410,00 грн.

Позивач на підставі платіжної інструкції № 3564 від 09.11.2023 рахунок № 150 від 13.10.2022 оплатив частково в сумі 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн, а на підставі платіжної інструкції № 3582 від 15.11.2022 оплатив рахунок № 173 від 09.11.2022 у сумі 150 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25000,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № 150 від 12.01.2023 відповідач передав позивачу товару на суму 272 460,00 грн, у тому числі ПДВ 45410,00 грн.

Однак, у порушення вимог договору та Податкового кодексу України відповідачем протягом року так і не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на загальну суму 250 000 грн, у тому числі ПДВ - 41 666,67 грн., що підтверджується скріншотом з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.11.2022 по 29.11.2023, у зв`язку з чим позивач не зміг скористатись своїм правом на податковий кредит на вказану суму.

04.10.2023, в порядку ст. 222 ГК України, позивачем цінним листом з описом вкладення було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № УМТ-26/09/2023 від 26.09.2023 з вимогою відшкодувати збитки в сумі 50 000,00 грн, які виникли у зв`язку з не проведенням реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму, сплачених позивачем коштів у загальному розмірі 250 000,00 грн.

Також 21.11.2023 позивачем через Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua/) було подано скаргу за реєстраційним індексом 113771/6 до ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних постачальником.

Однак, станом на дату подання даного позову збитки в розмірі 41 666,67 грн. так і не були відшкодовані відповідачем.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит і до понесення збитків у розмірі 41667,67 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір поставки товару № КР0030316 від 12.10.2022 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявними у матеріалах справи копіями платіжної інструкції № 3564 від 09.11.2023 на суму 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн та платіжної інструкції № 3582 від 15.11.2022 на суму 150 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25000,00 грн підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів у загальній сумі 250 000,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 41 667,67 грн.

Відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо здійснення реєстрації податкових накладних на вказані роботи в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивача позбавлено права податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 41 667,67 грн.

У відповідності до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, в порушення ст. 201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 41 667,67 грн.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Відсутність реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Реєстрі не дає покупцю можливості (права) включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, що ним не заперечується, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 41 667,67 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ у розмірі 41 667,67 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 прим. 43, код ЄДРПОУ 43692530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛ ТРЕЙД" (02091, м. Київ, вул.. Харківське шосе, 152; код ЄДРПОУ 35944514) збитки у розмірі 41 667 грн 67 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.01.2024.

Суддя А.І. Привалов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення15.01.2024
Оприлюднено16.01.2024
Номер документу116287918
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —910/18505/23

Рішення від 15.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 08.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні