Рішення

від 10.01.2024 по справі 914/3236/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 Справа № 914/3236/23

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП, с. Новий Яр Львівської області

про стягнення 135 320, 90 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: Гузюк Н.І. - представник;

від відповідача: Сьома І.Б. - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП про стягнення 135 320, 90 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 судове засідання призначено на 13.12.2023.

У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву до 10.01.2024.

10.01.2024 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення на три місяці.

У судовому засіданні 10.01.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги та подала суду заяву, в якій зазначила, що позивач не заперечує щодо задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення терміном на 3 місяці з відповідним графіком, поданим відповідачем.

Представник відповідача підтримав подану заяву про розстрочення виконання рішення та просив її задовольнити.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136300:05:005:0073, 4610136300:05:005:0083, 4610136300:05:005:0077 для обслуговування розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01.09.2020 по 31.08.2023 на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов зазначив про сплив позовної давності до вимог про стягнення коштів за період з 01.09.2020 по 22.10.2020; ствердив, що він не був повідомлений про обстеження та таке відбулось без наявності двох свідків, що позбавило його можливості уточнити відповідність місць розташування, меж земельних ділянок та заміри площ фактичного землекористування.

У відповіді на відзив позивач заперечив доводи щодо спливу позовної давності, оскільки така продовжена на весь період карантину та воєнного стану; акт обстеження вважає належним доказом у справі, оскільки такий містить перелік осіб, які брали участь у обстеженні, площі земельних ділянок та кадастрові номери, долучено план-схему земельних ділянок та встановлено осіб, які фактично користуються ними.

Обставини справи.

Згідно з інформацією з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:005:0073 - 19.07.2007, земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:005:0083 - 13.05.2009, земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:005:0077 - 31.07.2007.

Ухвалою Львівської міської ради №3256 від 10.04.2014 «Про розірвання за згодою сторін договорів оренди землі від 17.07.2007 №З-681 та від 24.11.2008 №З-1138» розірвано за згодою сторін договори оренди землі на вул. Грузинській, 18 та на вул. Грузинській, 25, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Віра» та Львівською міською радою: зареєстрований у Львівській міській раді 17.07.2007 за № 3-681 (книга записів Договорів оренди землі 3-3) та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 31.07.2007 за № 04:07:438:014 (запис у книзі 04-3); зареєстрований у Львівській міській раді 24.11.2008 за № 3-1138 (книга записів Договорів оренди землі 3-3) та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 13.05.2009 за № 04:09:438:00033 (запис у книзі 04-3).

У пункті 2 ухвали зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП, власнику будівель, розташованих на земельних ділянках на вул. Грузинській, 18 та вул. Грузинській, 25 у встановленому порядку слід звернутись у Львівську міську раду для оформлення права користування цими земельними ділянками.

На виконання наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради № 37 від 17.02.2022 спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування 18 лютого 2022 року проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Львів, вул. Грузинська, 30 та суміжних з нею земельних ділянок, зокрема, на вул. Грузинській, 25 та на вул. Грузинській, 18, які відносяться до земель комунальної власності.

За результатом зазначеного обстеження складено акт обстеження земельних ділянок №12 від 18.02.2022.

У акті зазначено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки площею 0,0312 га (в межах червоних ліній, кадастровий номер 4610136300:05:005:0073), площею 0,0620 га (кадастровий номер 4610136300:05:005:0083) на вул. Грузинській, 25 та земельну ділянку площею 0,1063 га (кадастровий номер 4610136300:05:005:0077) на вул. Грузинській, 18 для обслуговування будівель та споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їх в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

До акта долучено план-схему земельних ділянок.

Акт скеровано відповідачу 12.07.2022.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №349567609 від 09.10.2023 нежитлова будівля та навіс (нежитлова будівля "С" - склад загальною площею 148,6 кв.м; навіс "Т" загальною площею 163,5 кв.м) загальною площею 312,1 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 60871346101, дата державної реєстрації права власності - 17.05.2013), нежитлові приміщення (будівля автогаража (механічна майстерня), позначена на плані літерою Б-1", загальною площею 1050,3 кв.м; склад ПММ (бензосховище), позначений на плані літерою Е-1 , загальною площею 152,7 кв.м, кузня і акумуляторна (складське приміщення), позначена на плані літерою В-1 , загальною площею 235,4 кв.м, прохідна, позначена на плані літерою А-Г загальною площею 28,4 кв.м загальною площею 1466,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60189246101, дата державної реєстрації права власності - 16.05.2013) на вул. Грузинській, 25 у м. Львові перебувають в колективній власності ТОВ "ІНВЕСТИЦІЇ УП". Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №349567255 від 09.10.2023 склади (склад/літ.Б-1 площею 498,0 кв.м., склад /літ.В-І/ площею 498,0 кв.м) загальною площею 996,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 60555646101) (дата державної реєстрації майна 17.05.2013) на вул. Грузинській, 18 у м. Львові перебуває в колективній власності ТзОВ "ІНВЕСТИЦІЇ УП".

Для обслуговування зазначеного нерухомого майна відповідач фактично використовує наступні земельні ділянки комунальної власності на вул. Грузинській у м. Львові:

-№4 в межах червоних ліній площею 0,0312 га за кадастровим номером 4610136300:05:005:0073) на вул. Грузинській, 25;

-№5 площею 0,0620га за кадастровим номером 4610136300:05:005:0083 на вул. Грузинській, 25;

-№6 площею 0,1063га за кадастровим номером 4610136300:05:005:0077 на вул. Грузинській, 18.

У акті обстеження зазначено, що доступ до земельної ділянки №4 обмежено шляхом облаштування металевих воріт та бетонної огорожі зі західної частини земельної ділянки; доступ до земельної ділянки №5 обмежено шляхом облаштування металевих воріт і бетонної огорожі на земельній ділянці №4; доступ до земельної ділянки №6 обмежено шляхом облаштуванням огорожі з південно - східної частини земельної ділянки.

У листі ГУ ДПС у Львівській області №1.8-30896-24 від 27.09.2023 зазначило, що відповідно до поданих ТзОВ «Інвестиції УП» податкових декларацій з плати за землю, підприємством не нараховувалась та не сплачувалась плата за земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136300:05:005:0073, 4610136300:05:005:0083, 4610136300:05:005:0077.

Відповідно до розрахунків сум недоотриманих коштів міським бюджетом, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір сум недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування за кадастровим номером:

-4610136300:05:005:0073 за адресою: м. Львів, вул. Грузинська, 25, за період з 01.09.2020 по 31.08.2023 становить 25 761, 48 грн;

-4610136300:05:005:0083 за адресою: м. Львів, вул. Грузинська, 25 за період з 01.09.2020 по 31.08.2023 становить 54 776, 23 грн;

-4610136300:05:005:0077 за адресою: м. Львів, вул. Грузинська, 18 за період з 01.09.2020 по 31.08.2023 становить 54 783, 19 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача 135 320, 90 грн недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання вказаних земельних ділянок без належної правової підстави.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Відповідач є власником будівель, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 4610136300:05:005:0073, 4610136300:05:005:0083, 4610136300:05:005:0077.

Ще у 2014 році міська рада в ухвалі № 3256 зазначила про необхідність відповідачу, як власнику будівель, розташованих на земельних ділянках на вул. Грузинській, 18 та вул. Грузинській, 25 у встановленому порядку звернутись до Львівської міської ради для оформлення права користування цими земельними ділянками.

Однак матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування спірними земельними ділянками.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З урахуванням встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою, що підтверджено актом обстеження, відсутність чинного договору, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою.

Нарахування орендної плати здійснено з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, розміру орендної плати, який затверджувався міською радою та коефіцієнта індексації.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про сплив позовної давності є безпідставними, оскільки, як правомірно зазначив позивач, така перервалась внесеними змінами в Цивільний кодекс України у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та воєнним станом в Україні.

Також не заслуговують на увагу інші доводи, зазначені відповідачем, оскільки визначальним у цій справі є факт використання відповідачем земельних ділянок, на яких розміщене його майно, без правовстановлюючих документів та його обов`язок сплачувати за користування землею.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, беручи до уваги скрутний фінансовий стан товариства, що підтверджується довідкою № 01 від 10.01.2024 та зведеною банківською випискою за грудень 2023 року, введення воєнного стану в Україні, під час якого у будь-якого господарюючого суб`єкта виникають певні труднощі у веденні господарської діяльності, відсутність заперечень позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Також суд вважає, що надання розстрочки виконання судового рішення дасть можливість боржнику поступово погашати присуджену до стягнення заборгованість без значного одноразового фінансового навантаження та не порушить прав стягувача і держави.

Крім того, суд наголошує на тому, що надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП (місцезнаходження: 81023, Львівська область, Яворівський район, село Новий Яр, будинок 47, ідент. код: 30477944) на користь Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1, ідент. код: 04055896) 135 320, 90 грн заборгованості та 2 684, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення за таким графіком:

45 000, 00 грн та 2 684, 00 грн судового збору до 01.03.2024;

45 000, 00 грн до 01.04.2024;

45 320, 90 грн до 01.05.2024.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.01.2024.

Суддя Галамай О.З.