Ухвала

від 12.01.2024 по справі 914/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2024 Справа №914/84/24

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп», м. Київдо:Західного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України, м. Львівпро:забезпечення доказів до подання позовної заяви Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники: від заявника:Михалевич М.М. адвокат;від АМКУ:Сигляк І.Я. представниця.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» (надалі Заявник, ТОВ «Санеко Груп») звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, що у грудні 2023 року заявнику стало відомо про прийняття адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України (надалі АМКУ) рішення №63/71-р/к від 21.09.2023 у справі №63/5-01-18-2023, згідно із яким ТОВ «Санеко Груп» визнано винним у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та накладено відповідний штраф.

Як вказує заявник, будь-які документи, повідомлення чи рішення, що стосуються вказаної вище справи, на його адресу не надходили. У зв`язку із цим, представник ТОВ «Санеко Груп» звернувся до АМКУ із адвокатським запитом про надання інформації та документів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У відповідь, АМКУ частково задовольнило адвокатський запит та надало необхідні документи, однак із приховуванням основної та значущої частини їх змісту.

Зважаючи на це, заявник просить забезпечити шляхом витребування в АМКУ наступні докази:

- копію рішення №63/71-р/к від 21.09.2023 у справі №63/5-01-18-2023, яким ТОВ «Санеко Груп» та ТОВ «Фортекс Енерджі» визнано винними у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф (без будь-якого обмеження доступу до інформації в ньому) з доказами його надсилання товариству;

- копії усіх матеріалів (запити, звернення, відповіді на них та без обмеження доступу до інформації, що міститься в них), які адміністративна колегія АМКУ використовувала при прийнятті рішення №63/71-р/к від 21.09.2023 у справі №63/5-01-18-2023;

- розпорядження адміністративної колегії АМКУ №63/18-рп/к від 22.02.2023;

- лист ТОВ «Фортекс Енерджі» №63-02/427 від 22.02.2023 та лист TОВ «Санеко Груп» №63-02/426 від 22.02.2023;

- посвідчену копію подання про попередні висновки у справі №63-03/137п від 07.09.2023, яку надіслано товариствам листами АМКУ №63-02/1991 від 07.09.2023 та №63-02/1990 від 07.09.2023;

- листи та одержані відповіді на них (без приховування чи обмеження доступу до інформації, що міститься в них), які були скеровані АМКУ до ГУ ДПС у м. Києві, АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Державний ощадний банк України», ТОВ «Дабл-Ю Нет Юкрейн», Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Вказані документи, на його переконання, потрібні для їх оцінки та подальшого спростування у встановленому порядку, а також для можливості доказування обставин відсутності в діях ТОВ «Санеко Груп» антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів аукціону. Відсутність цих доказів створює для заявника правову невизначеність в підготовці до спору щодо оскарження рішення АМКУ.

Ухвалою від 08.01.2024 суд призначив розгляд заяви про забезпечення доказів на 12.01.2024.

У судове засідання 12.01.2024 представник заявника з`явився, просив задовольнити подану заяву у повному обсязі.

Представниця АМКУ у судове засідання 12.01.2024 також з`явилася, просила відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Заслухавши пояснення та аргументи представників сторін, дослідивши зміст заяви про забезпечення доказів, долучених до неї доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18).

Вказані вище правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №910/9677/21.

Як вбачається зі змісту заяви ТОВ «Санеко Груп» про забезпечення доказів шляхом їх витребування, в його обґрунтування останнє наводить виключно доводи щодо відсутності у нього усіх доказів, які знаходяться у АМКУ і які йому необхідно отримати для забезпечення можливості підготовки та подання до суду позовної заяви.

Разом з цим, заявник не наводить жодних доводів, на надає будь-яких доказів, на підставі яких можна було б дійти висновку про те, що засоби доказування, про витребування яких він просить суд, можуть бути безповоротно втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

У судовому засіданні представник заявника також не зміг надати аргументованої відповіді на запитання суду щодо існування загрози знищення доказів, про витребування яких просить ТОВ «Санеко Груп».

Слід зазначити, що у поданій заяві заявник вказує, що чинне процесуальне законодавство надає учаснику справи можливість витребувати докази з підстав, встановлених ст. 81 ГПК України, проте в порядку визначеному ст.ст. 110-112 цього Кодексу, а тому вимоги ч. 1 ст. 110 ГПК України щодо підстав забезпечення доказів не підлягають застосуванню. До уваги береться тільки порядок забезпечення доказів, без урахування підстав, встановлених ст.ст. 110-112 ГПК України.

На переконання суду вказані вище доводи є безпідставними, адже у дійсності процесуальний закон не передбачає такої можливості, а заявник безпідставно об`єднує відмінні за своїм правовим регулюванням процесуальні інститути. Так, можливість і порядок забезпечення доказів шляхом їх витребування до та після подання позову передбачені статтями 110-112 ГПК України. Метою цього процесуального інституту є не лише забезпечення учасника справи доказами, але й попередження їх знищення, втрати у майбутньому.

У той же ж час, можливість і порядок витребування доказів, яка передбачена ст. 81 ГПК України, застосовуються тільки після подання позову та лише задля того, щоб забезпечити учасника доказами, доступ до яких у нього відсутній.

Таким чином, хоча на перший погляд описані вище інститути й мають спільні риси, однак вони відрізняються за своєю спрямованістю, а також порядком застосування. Забезпечення доказів шляхом їх витребування до подання позову з підстав визначених ст. 81 ГПК України є неможливим, оскільки в такому випадку нівелюється зміст першого інституту, який, на відміну від другого, спрямований на створення умов для збереження доказів, ризик втрати яких і обумовлює звернення до суду із відповідною заявою.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що оскільки заявником не доведено наявності усіх обов`язкових підстав для забезпечення доказів шляхом їх витребування, які передбачено ст. 110 ГПК України, то у задоволенні заяви ТОВ «Санеко Груп» про забезпечення доказів у справі №914/84/24 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110-112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Груп» про забезпечення доказів у справі №914/84/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2024.

Суддя Крупник Р.В.