Рішення

від 15.01.2024 по справі 915/1537/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Справа № 915/1537/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54005, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС» (03134, м. Київ, вул. Бунґе Родини, буд. 8; ідентифікаційний код 41083979)

про: стягнення 93 469,56 грн,

Суть спору:

03.10.2023 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1888/36 від 25.09.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Задовольнити клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС» (ЄДРПОУ 41083979, 03134, м. Київ, вул. Бунґе Родини, 8) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 67 442,20 грн вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, 22 102,57 грн інфляційних втрат, 3 924,59 грн трьох процентів річних.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС» (ЄДРПОУ 41083979, 03134, м. Київ, вул. Бунґе Родини, 8) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 2 684,00 грн витрат на оплату судового збору.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на централізоване водопостачання та водовідведення № А/3318 від 20.03.2017, з додатками та додатковими угодами до нього; сертифікату визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2О20 від 28.02.2020, з додатком до нього; витягу з журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів; результатів аналізу контрольної проби стічної води ТОВ «HIKIHBECT2017» відібраної 15.07.2021; рахунку № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021, розрахунку коефіцієнта кратності, зведеної таблиці об`ємів споживання по абонентам платника за період з 17.04.2021 по 15.07.2021; акту нарахування плати за скид стічних вод; претензії №150/36 від 26.01.2022, №1302/36 від 25.07.2023; листування учасників справи; застосування норм статей 526, 625 Цивільного кодексу України, приписів Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2018; та мотивовані, зокрема, тим, що відповідачем було здійснено скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Позивач зазначає, що 15.07.2021 в присутності представника відповідача Чигирінського С.А. з контрольного колодязя за адресою: вул. Мала Морська, буд. 108 в м. Миколаєві представником позивача було відібрано контрольну пробу стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин. В результаті проведених аналізів виявлено перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин. У зв`язку з наведеним, позивачем було здійснено нарахування відповідно до Порядку визначення розміру плати та місцевих Правил приймання. Боржник не висловив своєї незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у відповідному рахунку, однак кошти станом на день подання позовної заяви не сплатив.

Ухвалою суду від 09.10.2023, позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1537/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 13.10.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення.

Копія ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600228105217). Оскільки приписами ч.6 ст. 242 ГПК України день проставлення такої відмітки не вважається днем вручення судового рішення, суд вважав за необхідне повторно скерувати на адресу відповідача копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 у справі № 915/1537/23, із проставлянням на ній відмітки «Судова повістка».

Копія ухвали суду від 09.10.2023, повторно направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 07.12.2023 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600235347986).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 у справі № 915/1537/23 є 07.12.2023.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 09.10.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Датою отримання відповідачем вказаної ухвали слід вважати 07.12.2023. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 22.12.2023 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Натомість, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи неможливість у вказаний період констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, суд вважав за можливе та необхідне розглянути справу № 915/1537/23 поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ухвалити рішення суду після закінчення строку на подання відзиву (з урахуванням строку поштового перебігу) для забезпечення принципу рівності та змагальності сторін.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2017 року між Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал», як виробником, то Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКІНВЕСТ2017» (новим найменуванням якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС»), як споживачем, був укладений Договір № А/3318 на централізоване водопостачання та водовідведення (далі Договір), відповідно до предмету якого виробник зобов`язався надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в Точках розподілу (далі Послуги) відповідно до умов цього Договору, а Споживач зобов`язався здійснювати своєчасну оплату Послуг на умовах цього договору, дотримуватися Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за № 190 від 27.06.2008 (далі за текстом Правила користування), Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради від 22.04.2010 за № 45/10 (далі за текстом Тимчасові правила), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (далі за текстом Правила приймання), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 70 від 23.01.2003 (далі за текстом Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п. 2.1).

За умовами наведеного Договору:

- споживач під час користування послугами з централізованого водовідведення забезпечує скид (відведення) стічних вод в межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 2.5);

- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води та/або іншими способами визначення обсягів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання (п. 3.1.4);

- виробник має право, зокрема: вимагати від споживача дотримання ним Правил користування, Правил приймання, Місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених в пункті 2.1. цього Договору (п. 4.2.1); в робочі години проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання споживачем вимог, передбачених Договором, контролювати раціональне водоспоживання, відбирати проби стічних вод тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень. Споживач вирішує питання допуску на територію споживача представника виробника (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо) в термін не більш як 30 хвилин з моменту прибуття останнього для виконання службових обов`язків (п. 4.2.4);

- споживач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам виробника (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо) для зняття контрольних показань із засобів обліку, для відбору з контрольних каналізаційних колодязів проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до міської каналізаційної мережі (п. 4.3.7);

- за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, передбачених Місцевими правилами приймання, споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством (п. 5.2);

- цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2017 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1).

Додатками до Договору є:

1. Акт розмежування балансової належності.

2. Дислокація об`єкта. У вказаному Додатку визначено адресу об`єкту: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108.

3. Договірні (планові) обсяги споживання Послуг.

3-а. Розрахунок (нормативний) місячного обсягу водоспоживання та водовідведення.

4. Витяг з наказу про призначення відповідальної особи. Зі змісту вказаного Додатку вбачається, що відповідальною особою за стан системи водопостачання та водовідведення по об`єкту Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКІНВЕСТ2017» призначено головного інженера Чигринського А.А.

5. Перелік Субспоживачів (за наявності).

6. Порядок розрахунків.

7. Форма Звіту про обсяги фактично отриманих Послуг.

У період дії Договору між сторонами укладалися Додаткові угоди, якими сторони, зокрема визначали вартість приймання 1 м3 стічних вод з понаднормативними забрудненнями та порядок здійснення розрахунку вартості приймання 1 куб.м наднормативно забруднених стічних вод, а саме:

- Додаткова угода № 1 від 30.03.2017;

- Додаткова угода № 2 від 24.04.2017;

- Додаткова угода № 3 від 15.01.2018;

- Додаткова угода № 4 від 04.04.2018;

- Додаткова угода № 5 від 02.10.2018;

Крім того, між сторонами укладено Додаткові угоди, якими узгоджено «Значення тимчасово погоджених концентрацій забруднюючих речовин» у стічних водах споживача, а саме:

- Додаткова угода № 6 від 10.04.2019;

- Додаткова угода № 7 від 16.03.2020.

Вказаний Договір з Додатками та Додатковими угодами до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виробника, щодо стягнення з відповідача, як споживача, за договором на централізоване водопостачання та водовідведення вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, а також штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/3318 від 20.03.2017, з додатками та додатковими угодами до нього;

- сертифікат визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2О20 від 28.02.2020, з додатком до нього;

- витяг з журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів;

- результати аналізу контрольної проби стічної води ТОВ «HIKIHBECT2017» відібраної 15.07.2021;

- рахунок № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021, розрахунок коефіцієнта кратності, зведена таблиця об`ємів споживання по абонентам платника за період з 17.04.2021 по 15.07.2021;

- акт нарахування плати за скид стічних вод;

- претензії №150/36 від 26.01.2022, №1302/36 від 25.07.2023;

- листування учасників справи.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються положеннями чинного законодавства, що регулює порядок приймання стічних вод.

Так, згідно з Розділом V п. 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 01.12.2017 (далі Правила № 316) виробники та споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до Розділу І п. 2 Правил № 316 ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/ або очищення стічних вод) (далі виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

За змістом п. 1.3 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2018 (далі Місцеві правила приймання стічних вод) ці правила поширюються на МКП «Миколаївводоканал» як суб`єкта господарювання, який надає послуги з централізованого водовідведення (далі виробник), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на фізичних осіб-підприємців, на фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди М.Миколаєва (далі - споживачі та/або субспоживачі).

Згідно з положеннями розділу VI Правил № 316 з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Відповідно до приписів п. 8 розділу VI Правил № 316 у разі виявлення перевищення ДК за бруднюючих речовин, встановлених цими Правилами виробник:

- у термін не більше 5 робочих днів з моменту відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення (факсом або електронною поштою) про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та результати хімічного аналізу;

- у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

За змістом п. 9 розділу VI Правил № 316 у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виробником та споживачем.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі м. Миколаєва, 15.07.2021 в присутності представника відповідача Чигирінського С.А з контрольного колодязя за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108 представником Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» було відібрано контрольну пробу стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи витягом з Журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів за 15.07.2021.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод позивачем було оформлено Результати аналізів контрольної проби стічної води від 21.07.2021, якими зафіксовано перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин.

Позивачем до матеріалів справи надано також сертифікат визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2020 від 27.02.2020 на підтвердження правомочності проведення таких досліджень відповідною лабораторією.

Після виявлення факту порушення, про результати проведеного лабораторного аналізу з перевищенням (ДК) забруднюючих речовин відповідачу було повідомлено листом № 1459/36 від 22.07.2021, який був скерований позивачем на електронну адресу відповідача.

При цьому, як стверджує позивач, та не спростовує відповідач, останній у встановлені законом строки не виявив бажання на отримання арбітражної проби та інформації про хімічний склад стічних вод.

Враховуючи наведене, у зв`язку з виявленим перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин позивачем було здійснено відповідачу нарахування відповідної оплати згідно з Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 та Місцевими правилами приймання стічних вод.

За результатами відповідного нарахування позивачем оформлено рахунок № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021 на суму 67 442,40 грн, з розрахунками коефіцієнта кратності.

Приписами п. 8 Розділу VІ Правил № 316 встановлено, що у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

З матеріалів справи вбачається, що Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» було скеровано на адресу відповідача лист, з вимогою про оплату рахунку № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021 у строк протягом 20 днів. До вказаного листа позивачем було додано оригінал вказаного рахунку та розрахунок обсягу стічних вод, розрахунок коефіцієнта кратності, результати аналізів від 21.07.2021 року, копію журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів, акт нарахувань.

Разом з тим, за даними позивача, не спростованими відповідачем, останній вказаний лист залишив без реагування.

Споживач взагалі не висловив своєї незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021 на суму 67 442,40 грн, оплати відповідних коштів не здійснив.

При цьому, матеріали справи також містять лист Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІНВЕСТ2017» (новим найменуванням якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС») №17 від 25.01.2022, зі змісту якого вбачається, що підприємство гарантує виплату штрафу за перевищення гранично допустимих концентрацій у стічних водах у розмірі 73 027,86 грн разом з пенею, до 01.03.2022.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було оформлено претензію № 150/31 від 26.01.2022, з вимогою оплатити вищенаведений рахунок.

Водночас, суд відмічає, що докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

У подальшому 26.07.2023 позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію № 1302/36 від 25.07.2023, з вимогою оплатити рахунок № Ш-8006/0282-9.2021/1 від 01.09.2021, а також нараховані проценти річні та інфляційні втрати.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

На переконання суду, діями щодо скиду стічних вод в систему каналізації м. Миколаїв з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин відповідач порушив вимоги статті 32 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що у позивача виникло право на стягнення вартості приймання стічних вод у систему каналізації міста Миколаєва із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини з об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС».

Здійснений позивачем розрахунок вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на суму 67 442,20 грн є правильним та обґрунтованим.

При цьому, суд зауважує, що відповідач фактичні обставини справи не спростовував і не заперечував.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Окрім вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача:

- 3 % річних у розмірі 3 924,59 грн за період з 12.10.2021 по 19.09.2023;

- інфляційні втрати у розмірі 22 102,57 грн за період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року.

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС» (03134, м. Київ, вул. Бунґе Родини, буд. 8; ідентифікаційний код 41083979) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54005, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144) вартість приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини у розмірі 67 442,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 102,57 грн, три проценти річних в розмірі 3 924,59 грн, а також 2684 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» (54005, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕФАС» (03134, м. Київ, вул. Бунґе Родини, буд. 8; ідентифікаційний код 41083979).

Повне рішення складено та підписано судом 15.01.2024.

Суддя О.Г. Смородінова