Рішення

від 11.01.2024 по справі 920/1252/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.2024м. СумиСправа № 920/1252/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1252/23

за позовом Приватного підприємства Зажинок (вул. Миру, буд. 19, с. Кучерівка, Шосткинський район, Сумська область, 41426)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд (вул. Армійська, буд. 18-А, другий поверх, м. Одеса, 65058)

про стягнення 73 763 грн 31 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 73 763 грн 31 коп., в тому числі: 4940 грн 55 коп. інфляційних втрат, 4741 грн 29 коп. 3% річних, 64 081 грн 47 коп. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідно до договору поставки № 13/01-23П-3 від 13.01.2023, укладеного між сторонами. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати (витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4355 грн 00 коп.).

Ухвалою від 06.11.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1252/23; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У період з 04.01.2024 до 10.01.2024 суддя Вдовенко Д.В. перебувала на лікарняному.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.11.2023 доставлена в електронний кабінет відповідача 06.11.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області від 06.11.2023 про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

13.01.2023 між сторонами укладений договір поставки № 13/01-23П-3 відповідно до умов якого позивач зобов`язується поставити і передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти і оплатити пшеницю 4 класу, врожаю 2022 року (код товару 1001 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі іменується «товар», на умовах ЕХW (у редакції Інкотермс 2010) склад за адресою: Сумська обл., Шосткинський р-н, с.Кучерівка, вул. Миру, буд. 19 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 13.01.2023) кількість товару складає 1000,0 тон (+/- 10 % в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена Зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі Зернового терміналу у графі «Залікова вага».

Згідно з п. 3.1. договору ціна товару становить 4700,00 грн з ПДВ за 1 (одну) тонну.

Відповідно до п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 13.01.2023) вартість товару без ПДВ 4 122 810,00 грн (+/- 10%). Сума ПДВ 577 193,40 грн (+/- 10%). Загальна вартість товару з ПДВ 4 700 003,40 грн (+/- 10%).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка товару в повному обсязі здійснюється у строк до 31 січня 2023 року включно, суворо у відповідності до відвантажувальних інструкцій, наданих покупцем.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною. Видаткова накладна повинна бути виписана датою поставки товару, що відповідає даті прийняття/вивантаження товару. Датою поставки та переходу права власності на товар і всіх ризиків та вигод, пов`язаних з товаром, від продавця до покупця є дата відвантаження товару покупцю в місці поставки, відповідно до п. 1.1. договору (п. 4.2., 4.3. договору).

Згідно з п. 5.1. договору покупець сплачує 86% від вартості кожної окремої поставленої партії товару на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання: рахунку на оплату кожної окремої поставленої партії товару із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати; копій документів, зазначених в п.4.2. договору.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець сплачує 14% від вартості кожної окремої поставленої партії товару, поставка якого складає предмет даного договору у відповідності до п. 2.1. вище, на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання копій: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної та на повну суму поставки товару по договору поставки. Податкова накладна вважається виписаною належним чином, в тому числі, але не виключно, при умові, що в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД, вказаний в п. 1.1. договору; квитанції № 1 або квитанції № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, виписаної в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що незважаючи на положення п. 5.2. договору, оплата у розмірі 14% від вартості кожної окремої поставленої партії товару, покупцем здійснюється не раніше завершення (проведення) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової(их) накладної(их) продавця на товар виключно в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи постачальника.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.2. договору).

Згідно з видатковими накладними № 2 від 15.01.2023, № 3 від 16.01.2023, № 4 від 17.01.2023, № 6 від 20.01.2023, № 8 від 21.01.2023, № 9 від 24.01.2023, № 10 від 25.01.2023 позивач поставив відповідачу товар за договором вартістю 4 701 883 грн. 41 коп. Товар отриманий представником відповідача за довіреностями № 6 від 13.01.2023, № 12 від 20.01.2023.

Відповідно до матеріалів справи позивачем на суми поставки товару були складені податкові накладні, що прийняті ДПС України: 13.01.2023 - податкова накладна № 2, що прийнята 18.01.2023 згідно з квитанцією № 1, 17.01.2023 - податкова накладна № 3, що прийнята 18.01.2023 згідно з квитанцією № 1, 20.01.2023 - податкова накладна № 5, що прийнята 06.02.2023 згідно з квитанцією № 1, 25.01.2023 - податкова накладна № 6, що прийнята 06.02.2023 згідно з квитанцією № 1.

Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача за період з 13.01.2023 по 20.01.2023 відповідач частково оплатив товар в загальній сумі 4 476 548 грн 75 коп., в тому числі 13.01.2023 в сумі 2 061 405 грн. 00 коп., 20.01.2023 в сумі 353 738 грн. 75 коп., 20.01.2023 в сумі 575 709 грн 19 коп., 20.01.2023 в сумі 1 485 695 грн 81 коп.

05.05.2023 відповідач надіслав позивачу лист № 13, в якому гарантував сплату коштів за договором № 13/01-23П-3 від 13.01.2023 в повному обсязі за фінансової можливості.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором поставки від 13.01.2023 № 13/01-23П-3 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару Приватне підприємство «Зажинок» звернулось до Господарського суду Сумської області у порядку наказного провадження про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд 225 334 грн 66 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 13/01-23П-3 від 13.01.2023, укладеного між сторонами (справа № 920/731/23).

05.07.2023 Господарський суд Сумської області видав судовий наказ у справі № 920/731/23, який набрав чинності 31.08.2023, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд на користь Приватного підприємства Зажинок 225 334 грн 66 коп. заборгованості за поставлений товар, 268 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Судовий наказ у справі № 920/731/23 виконаний відповідачем у примусовому порядку в межах виконавчого провадження № 73128791, зокрема, згідно з платіжною інструкцією № 227 від 24.10.2023 відповідач погасив заборгованість за поставлений товар та сплатив витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 225 603 грн 06 коп.

Предметом спору у справі № 920/1252/23 є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період прострочення виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 13/01-23П-3 від 13.01.2023 в сумі 225 334 грн 66 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 530, 610 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару за договором на загальну суму 4 701 883 грн. 41 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками, а також довіреностями на отримання товару.

Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо повної оплати товару у встановлений договором строк.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 4940,55 грн за період лютий вересень 2023 року та 3% річних у розмірі 4741,29 грн за період з 10.02.2023 до 23.10.2023, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, виходячи з суми заборгованості в розмірі 225 334,66 грн.

Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Разом з цим, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором поставки не припинилося після видачі судом судового наказу у справі № 920/731/23 та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, а відтак позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4940 грн 55 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 4741 грн 29 коп. 3 % річних.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.3. договору сторони погодили, що у разі невиконання будь-якою зі сторін зобов`язань за договором сторона, яка порушила умови договору, сплачує іншій стороні пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день непостачання товару або суми простроченої оплати.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до п. 6.3. договору, зважаючи на обмеження, встановлене ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідачу нарахована пеня в сумі 64 081 грн 47 коп. за період з 10.02.2023 до 10.09.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 225 334,66 грн.

З урахуванням положень ст. ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що пункт 6.3. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо. Умова, передбачена пунктом 6.3. договору ("за кожний день прострочення"), не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що позивач частково, а саме за період з 11.08.2023 до 10.09.2023, нарахував пеню поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням приписів зазначеної норми суд вважає правомірним нарахування пені, виходячи з суми заборгованості в розмірі 225 334 грн 66 коп., за період з 10.02.2023 до 10.08.2023 (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 55 660 грн 75 коп.

У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8420 грн 72 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю (пеня нарахована поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України).

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі в сумі 4355 грн 00 коп. підтверджується договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14.04.2021 № 6, звітом щодо виконання договору про надання професійної правової (правничої) допомоги, платіжною інструкцією від 01.11.2023 № 1782, довіреністю від 01.11.2023.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, ціною позову. Відповідач правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп., витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4355 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд (вул. Армійська, буд. 18-А, другий поверх, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 38155147) на користь Приватного підприємства Зажинок (вул. Миру, буд. 19, с. Кучерівка, Шосткинський район, Сумська область, 41426, код ЄДРПОУ 35051347) 4940 грн 55 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 4741 грн 29 коп. 3 % річних, 55 660 грн 75 коп. пені, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 4355 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 15.01.2024.

СуддяД. В. Вдовенко