Рішення

від 15.01.2024 по справі 922/4635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4635/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг", 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 доКомунального підприємства "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013", 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1 простягнення 42 994,80 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013" про стягнення 42 994,80 грн. суми основного боргу за договором № 526 від 18.11.2021 року. Також до стягнення заявлені судові витрати та витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою адвоката, визначені на підставі детального опису наданих послуг та понесених витрат.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (вх. № 4635/23) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

14.11.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 31152/23) про усунення недоліків позовної заяви, у якій останній зазначає що при підготовці позовної заяви було допущено помилку, а саме у зазначенні дати договору, та просить вважати вірною дату 19.11.2021 року, у зв`язку із чим, за твердженнями позивача, останнім усунуто недоліки позовної заяви, та просить суд, порушити провадження у справі № 922/4635/23 за позовом ТОВ "Рона інжиніринг" до КП "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013" про стягнення 49 994,80 грн.; справу просить суд, розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4635/23. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини заяви (вх. № 31135 від 14.11.2023 року) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/4653/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 15.11.2023 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 0600233923181), та була вручена відповідачу 21.11.2023 року.

Проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 19.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (позивач, виконавець) та Комунальним підприємством "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013" (відповідач, замовник) було укладено договір № 526 про надання послуг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 травня 2022 року, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань до повного їх виконання сторонами (пункт 12.1. договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: Послуги з гідродинамічного очищення ділянок фекальної каналізації на території с. Дослідне, Чугуївського району, Харківської області, код 90470000-2 послуги з очищення каналізаційних колекторів (прочищення каналізаційних мереж).

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у пункті 1.1. цього договору (пункт 1.2. договору).

Надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі приймання наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2 та довідки складені за типовою формою КБ-3 (пункт 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору, сторони визначили, що склад, обсяг та вартість послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначаються кошторисною документацією до цього договору.

Вартість послуг розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально технічних ресурсах та поточних цін на них відповідно до «Правил визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013. Вартість експлуатації машин та механізмів розраховується відповідно до нормативних витрат часу згідно з кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункти 1.5 1.6. договору).

Згідно пункту 2.1. договору, загальна сума договору складає 42994,80 грн., у тому числі ПДВ (20%) 7165,80 грн.

Пунктом 3.1. договору, сторони визначили, що за надані послуги згідно пункту 1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі прийняття наданих послуг.

Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг із урахуванням пункту 3.2. здійснюється не пізніше 31 травня 2022 року.

Згідно пункту 5.1. договору, прийом наданих виконавцем послуг оформлюється актом (ми) здачі прийняття наданих послуг та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, замовник зобов`язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити виконавця про відмову від підпису актів.

На виявлені недоліки або дефекти виконавець та замовник складають акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. У разі прострочення або ненадання замовником вмотивованої відмови від підпису актів наданих послуг, виконавець має право в односторонньому порядку підписати ці акти, які мають бути оплачені замовником (пункт 5.2. договору).

Також, між сторонами було підписані додатки до договору, а саме:

- договірна ціна на послуги з гідродинамічного очищення ділянок фекальної каналізації на території с. Дослідне, Чугуївського району, Харківської області код 90470000-2 Послуги з очищення каналізаційних колекторів (прочищення каналізаційних мереж), що здійснюється у 2021 році;

- дефектний акт від 19.11.2021 року на послуги з гідродинамічного очищення ділянок фекальної каналізації на території с. Дослідне, Чугуївського району, Харківської області код 90470000-2 Послуги з очищення каналізаційних колекторів (прочищення каналізаційних мереж).

Як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору було надано відповідачу послуги, про що свідчить підписаний між сторонами акт № б /н від 22.11.2021 року приймання виконаних робіт, за примірною формою КБ-2 та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2021 року від 22.11.2021 року, за примірною формою КБ-3 на загальну суму 42994,80 грн.

Проте, відповідачем в порушення умов договору, не здійснено оплату наданих позивачем послуг, у зв`язку із чим, за розрахунком позивача станом на 24.10.2023 року у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 42994,80 грн.

Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, укладений між сторонами 19.11.2021 року договір № 526, за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який регулюється приписами статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було надано послуги, про що свідчить підписаний між сторонами 22.11.2021 року акт на загальну суму 42 994,80 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2021 року від 22.11.2021 року. Даний акт та довідка підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості наданих послуг, підписи скріплено печатками сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця..

Згідно пункту 3.3. договору, кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг із урахуванням пункту 3.2. здійснюється не пізніше 31 травня 2022 року.

Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив розрахунку за надані позивачем послуги відповідно до акту від 22.11.2021 року на суму 42994,80 грн.

У зв`язку із чим, за розрахунком позивача, сума боргу, яка не сплачена відповідачем, становить 42994,80 грн.

У відповідності до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів оплати послуг за договором № 526 про надання послуг від 19.11.2021 року не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 42994,80 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідач доказів оплати суми боргу до суду не надав, наявності заборгованості перед позивачем не спростував.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення 42 994,80 грн. суми основного боргу за договором № 526 від 19.11.2021 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем у пункті 3 заявлено клопотання, а саме:

«У випадку задоволення повністю або частково, додатково стягнути із відповідача на користь позивача витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою адвоката, визначені на підставі детального опису наданих послуг та понесених ним витрат».

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Крім того, при стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, провадження № 61-9124св20, вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом досліджено матеріали справи, та встановлено, що позивачем в порушення вищезазначених вимог Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не надано жодного доказу у підтвердження заявлених до стягнення із відповідача у 3 пункту прохальної частини витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката, які визначені на підставі детального опису наданих послуг та понесених ним витрат, а саме договору на правову допомогу, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів про оплату таких послуг тощо, розрахунку таких витрат), також у прохальній частині позовної заяви відсутнє зазначення суми витрат пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката, які позивач просить суд стягнути із відповідача.

При цьому, саме лише зазначення позивачем у позовній заяві детального (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи без надання належних та допустимих доказів у підтвердження таких витрат, не може бути підставою для задоволення клопотання заявленого позивачем у 3 пункту прохальної частини позовної заяви, та покладення таких витрат на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів щодо понесення останнім витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою адвоката, у тому числі і зазначеного у пункті 3 прохальної частини позовної заяви «детального опису наданих послуг та понесених ним витрат», не зазначено суму таких судових витрат яку останній просить суд стягнути із відповідача, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Крім того, як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 684, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями73, 74, 86, 123, 126, 129, 183, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013" (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1, ЄДРПОУ 38623342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, ЄДРПОУ 39070065) 42 994,80 грн. суми основного боргу за договором № 526 від 19.11.2021 року та 2684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині клопотання позивача викладеного у 3 пункті прохальної частини, про стягнення із відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, визначені на підставі детального опису наданих послуг та понесених ним витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, ЄДРПОУ 39070065);

відповідач: Комунальне підприємство "Чкаловське житлово-комунальне експлуатаційне управління-2013" (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1, ЄДРПОУ 38623342).

Повне рішення складено "15" січня 2024 р.

СуддяО.О. Ємельянова