Рішення

від 09.01.2024 по справі 922/4327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024м. ХарківСправа № 922/4327/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського І.П., м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам", м. Харків про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Продоус А.О.

відповідача - не з`явився

третьої особи - Осадча В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам", відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету неустойку за період з 30.12.2021 по 30.06.2023 у розмірі 1 169 831,02 грн.за несвоєчасне повернення майна з оренди та зобов`язати відповідача повернути шляхом підписання акту приймання-передавання державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі № 25-30, 30а, 31-34, 34а, 35,38, 40-44, 46, 49 літ "А-7" учбового корпусу № 2 Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (по новому технічному паспорту № 25-28, 30, 30а, 31, 32, 42-44, 46, 49), який є пам`яткою архітектури, загальною площею 274,30 кв.м. за адресою: м. Харків, майданКонституції, 11/13, Балансоутримувачу - Харківському національному університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (майданКонституції, 11/13, м. Харків, 61003.) Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 16.10.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою до участі у справі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача було залучено Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Третьою особою до суду були подані письмові пояснення щодо суті позову, в яких третя особа підтримала позов у повному обсязі та просила суд його задовольнити.

У судовому засіданні 09.01.2024 представники позивача та третьої особи підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписівГосподарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7ст. 120 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дняпісляїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 названого Закону,для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/4327/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

30.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі Регіональне відділення) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Арсам" (орендар) був укладений договір оренди №2155-Н, предметом якого є індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі № 25-30, 30а, 31-34, 34а, 35, 38, 40-44, 46, 49 літ "А-7" учбового корпусу №2 Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (по новому технічному паспорту № 25-28, 30, 30а, 31, 32, 42-44, 46, 49), який є пам`яткою архітектури, загальною площею 274,30 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13, що обліковуються на балансі Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі по тексту - Балансоутримувач).

Строк дії договору - до 30.11.2021.

30 грудня 2005 року, за актом приймання-передачі, орендоване майно передано відповідачу в строкове платне користування.

В межах орендних правовідносин між контрагентами було укладено низку додаткових угод, які, зокрема, змінюють мету користування орендним майном, визначають алгоритм розрахунку орендної плати (додаткова угода № 2 від 22.06.2007; додаткова угода №3 від 18.03.2018; додаткова угода №4 від 27.02.2009), строк дії договору (додаткова угода № 5 від 21.12.2010), а також зміну найменування учасників правовідносин (додаткова угода №6 від 02.02.2012).

14.07.2021Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського звернувся до Регіонального відділення із заявою № 804 в якій, спираючись на необхідність використання орендованого майна для власних потреб, просив прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії договору оренди державного майна №2155-Н від 30.12.2005.

Регіональне відділення, керуючись частиною 1 ст. 24 Закону "Про оренду державного та комунального майна", заявою від 28.12.2021 №11-05-05084, повідомило ТОВ ВКФ "Арсам" та Балансоутримувача про припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням терміну дії вищезазначеного договору оренди, а також необхідність повернення майна за актом приймання-передавання.

У вересні 2021 року ТОВ ВКФ "Арсам" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Регіонального відділення, в якій просило суд визнати бездіяльність Регіонального відділення протиправною, оголосити аукціон на продовження договору оренди №2155 від 30.12.2005 та оприлюднити оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди № 2155-Н від 30.12.2005 в електронній торговій системі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі №922/3600/21 були частково задоволені позовні вимоги ТОВ ВКФ "Арсам", а саме: зобов`язано Регіональне відділення оголосити аукціон на продовження договору оренди № 2155-Н від 30.12.2005 та оприлюднити оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди № 2155-Н від 30.12.2005 в електронній торговій системі. В частині визнання бездіяльності Регіонального відділення протиправною - відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №922/3600/21 апеляційні скарги Регіонального відділення, Балансоутримувача, а також Харківської окружної прокуратури задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 скасовано в частині зобов`язання Регіонального відділення оголосити аукціон на продовження договору оренди № 2155-Н від 30.12.2005 та оприлюднити оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди № 2155-Н від 30.12.2005 в електронній торговій системі, в цій частині прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі №922/3600/21 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі № 922/3600/21, в межах розгляду справи, був встановлений факт того, що 13.08.2021 Регіональним відділенням був прийнятий наказ № 00609 про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, з підстав, у тому числі, заяви Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського №804 від 14.07.2021 про необхідність використання орендованого майна для власних потреб.

Отже, на виконання вимог чинного законодавства, враховуючи письмове звернення Балансоутримувача щодо обґрунтування власних потреб у використанні майна, Регіональним відділенням було прийнято рішення про відмову у продовженні договору №2155-Н від 30.12.2005.

Відповідно до п.10.8 договору оренди (в редакції додаткової угоди №5 від 21.12.2010), після закінчення терміну дії договору подальше використання об`єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства та за зверненням орендаря.

Відповідно до п. 2.5 договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю та Балансоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю та Балансоутримувачу, аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю та Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.6 договору).

Договір оренди № 2155-Н від 30.12.2005 припинив свою дію 30.11.2021 в силу закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, в орендаря виник обов`язок по поверненню орендованого майна балансоутримувачу шляхом звільнення орендованого майна та підписання акту приймання-передавання.

Листами від 20.01.2023 № 11-05-00230, від 31.07.2023 № 11-05-03143, від 21.08.2023 №01- 23/911 Регіональне відділення направляло на адресу ТОВ ВКФ "Арсам" вимоги про необхідність повернення майна, що належить до державної власності, а також вимоги щодо сплати неустойки за несвоєчасне повернення державного майна з оренди за період з 30.12.2021 по 30.06.2023 у розмірі 1 169 831,02 грн.

Проте, відповідач майно не повернув, неустойку не сплатив.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Орендоване за спірним договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом часини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як визначено частиною 2 статті 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Законодавство визначає наслідки припинення договору найму (оренди) для наймача: у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК); у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина 1 статті 27 Закону).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що строк дії договору закінчився, об`єкт оренди мав бути переданий орендодавцю чи за його дорученнямбалансоутримувачу.

Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі №913/155/17 та об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Крім того, як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 у справі №915/1429/19, визначальним для застосування частини другої статті 785 ЦК України у спірних правовідносинах є саме факт неповернення об`єкта найму наймодавцю, а не факт користування/не користування наймачем об`єктом найму, оскільки поняття "неповернення речі" не є тотожним поняттю "не користування" у правовому сенсі статті 785 ЦК України.

Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, в зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується.

Також суд звертає увагу на правові висновки щодо застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України, які викладено у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19. Зокрема, Верховний Суд прийшов до висновку, що передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка є особливою мірою відповідальності та має певну специфіку у застосуванні. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також є тривалою у часі (зобов`язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном). Відтак на неї не поширюється скорочений строк позовної давності, оскільки передбачено право сторонистягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору. До зазначеної неустойки також не застосовуються положення статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки інше встановлено частиною другою статті 785 ЦК України.

Відповідач не довів виконання свого обов`язку щодо повернення орендованого майна та оформлення передання майна шляхом підписання акта здачі-приймання майна ні в строк, визначений умовами договору, ні станом на час ухвалення рішення у справі, не подав доказів передачі майна чи доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря або на ухилення від підписання акта приймання-передачі майна.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого, доведеного належними та допустимими доказами та не спростованого відповідачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам" (61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13, код ЄДРПОУ 22610443) на користь Державного бюджету (отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/22080200, код ЄДРПОУ отримувача 37874947, рахунок №UA758999980313020093000020649, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) неустойку у розмірі 1 169 831,02 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам" (61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13, код ЄДРПОУ 22610443) повернути шляхом підписання акту приймання-передавання державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі № 25-30, 30а, 31-34, 34а, 35, 38, 40-44, 46, 49 літ "А-7" учбового корпусу № 2 Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (по новому технічному паспорту №25-28, 30, 30а, 31, 32, 42-44, 46, 49), який є пам`яткою архітектури, загальною площею 274,30 кв.м. за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13, Балансоутримувачу - Харківському національному університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (майдан Конституції, 11/13, м. Харків, 61003).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам" (61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13, код ЄДРПОУ 22610443) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 44223324) - 20231,47 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 44223324).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арсам" (61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13, код ЄДРПОУ 22610443).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (майдан Конституції, 11/13, м. Харків, 61003).

Повне рішення складено 15 січня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова