Рішення

від 10.01.2024 по справі 927/1234/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1234/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянув справу №927/1234/23 у порядку спрощеного позовного провадження.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рейл Агро",

вул. 1905 року, 21, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600;

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба",

вул. Шевченка,9, с. Чорний Ріг, Семенівський р-н, Чернігівська обл., 15472;

про стягнення 495 3710,99 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рейл Агро" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про стягнення 495 3710,99 грн боргу -додаткових витрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.11.2023 об 11:00 год., встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з розгляду спору по суті на 13.12.2023 та 20.12.2023 року.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання призначене на 20.12.2023 не відбулось, розгляд справи призначено на 10.01.2024 на 14:30 год., про що сторони повідомлені ухвалою суду від 18.12.2023.

10.01.2024 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору 09/01-01 від 09.01.2023.

Відповідач 11.10.2023 електронною поштою направив відзив на позов на адресу суду.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та посилається на наступне.

- договором не передбачено жодних обов`язків відповідача (як клієнта) з відшкодування експедитору плати за користування вагонами. За умовами договору такий обов`язок не виникає у клієнта ні на першу, ні на тридцять шосту добу їх оренди експедитором;

- позивач не довів, що з вини клієнта відбувся простій вагонів; перевізник нарахував експедитору штрафні санкції за такий простій вагонів; експедитор здійснив оплату таких штрафних санкцій і документально її підтвердив;

- посилаючись на укладення договорів оренди (суборенди) вагонів/напіввагонів з ТОВ "Індустріальні технології", ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія" та з ТОВ "Керрілайн", позивач не долучив до позовної заяви ані самі договори, ані документи, складені (оформлені) на їх виконання, що виключає можливість перевірки обґрунтованості та реальності суми додаткових витрат, заявленої до стягнення позивачем.

Судом долучено подані документи до матеріалів справи.

30.10.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Так, відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 09/01-01 від 09.01.2023 в сумі 495 3710,99 грн.

З огляду на те, що позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог подана в порядку та у строки, передбачені ст. 46 ГПК України, судом прийнято останню до розгляду.

Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Крім того, до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем додані копії договорів оренди (суборенди) вагонів/напіввагонів з ТОВ "Індустріальні технології", ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія" та з ТОВ "Керрілайн", рахунків та актів виконаних робіт, платіжних інструкцій на виконання даних договорів.

Суд долучив документи до матеріалів справи.

30.10.2023 року позивачем подано до Господарського суду Чернігівської області відповідь на відзив на позов в якому просить суд задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Так, позивач зазначає, що листом № 20.03.-23/02 від 20.03.2023 повідомив відповідача про те, що 11 лютого 2023 року завантажено та проведено замитнення 11 напіввагонів з зерном кукурудзи, які йдуть до станції вивантаження. Зважаючи на те, що користування вагонами складає більше ніж 35 діб, позивач просив відповідача з 36 доби користування, компенсувати вартість оренди рухомого складу з розрахунку 350 грн/доба з урахуванням ПДВ, оскільки затримка вагонів виникла з вини отримувача. З даним листом відповідач був ознайомлений і заперечень не надав. Позивач вважає, що відповідач вчинив мовчазну згоду, не висловивши власного заперечення, погодився з додатковими витратами, навіть після того, коли отримав претензію на відшкодування додаткових витрат. Також позивач зазначає, що керівником товариства спільно з керівником відповідача було здійснено виїзд на місце розвантаження вантажу Халмеу (Румунія), для урегулювання спірного питання і відповідач визнавав факт простою вагонів і додаткову плату за користування вагонами.

Судом долучено відповідь на відзив до матеріалів справи.

07.11.2023 через електронний суд від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Так, відповідач зазначає, що за умовами договору єдиними додатковими витратами, які експедитор має право відшкодувати з клієнта без попереднього погодження з останнім розміру таких витрат - це витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками, у разі простою транспортних засобів з провини клієнта (п. 2.2.9. договору). Відшкодування клієнтом експедитору плати за користування вагонами ні на першу, ні на 36 добу їх оренди експедитором умовами договору не передбачено.

Факт направлення позивачем в односторонньому порядку листа №20.03.-23/02 від 20.03.2023 не може свідчити про погодження з відповідачем додаткових витрат, оскільки у вказаному листі позивач пропонував компенсувати йому вартість оренди рухомого складу із розрахунку 350 грн. з ПДВ за добу оренди, тоді як з наданих позивачем актів виконаних робіт до договорів №121222-ЛВ від 12.12.2022, №1-30/0123 від 30.01.2023, №КЛ-584/01-23 від 09.04.2023 вбачається, що реальна вартість оренди більшості вагонів (напіввагонів) складала 300,00 грн. з ПДВ та 301,02 грн. з ПДВ за добу оренди, тобто позивач намагався узгодити з відповідачем компенсацію завищеного та документально необґрунтованого розміру витрат. У вказаному листі позивач документально не підтвердив, що плата за оренду рухомого складу становить саме 350 грн. з ПДВ за добу оренди (відповідне документальне підтвердження було відсутнє та не додавалось позивачем ні до претензії №1-14/06.23 від 14.06.2023, ні до позовної заяви, і вперше з`явилось лише у додатках до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.10.2023).

Відповідач, враховуючи відсутність будь-якого документального підтвердження розміру додаткових витрат, не погоджував додаткові витрати позивача.

Відсутність відповіді на лист не можна трактувати як мовчазну згоду відповідача на компенсацію додаткових витрат, оскільки сторони не передбачали в договорі такий спосіб вираження волі, а законодавець допускає можливість вираження волі сторони правочину мовчанням тільки в разі якщо це встановлено договором або законом.

Відповідач зазначає, що за умовами п. 4.9. договору позивач має документально підтвердити не лише розмір додаткових витрат, але й фактичне здійснення (понесення) ним таких витрат.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт направлення на адресу відповідача оригіналів додаткових рахунків, в той час як їх направлення було обов`язковим в силу умов Договору, оскільки саме з днем отримання Клієнтом додаткового рахунку пов`язується початок перебігу строку здійснення відшкодування додаткових витрат за Договором - протягом 5 (п`яти) банківських днів. Тобто направлення відповідачу додаткового рахунку є необхідною умовою для початку відліку строків розрахунків між сторонами з приводу додаткових витрат.

Суд прийняв заперечення до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору; доведеність суми боргу.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:

- договору на товарно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом № 09/01-01 від 09.01.2023;

- заявки № 01 від 10.01.2023 та № 02 від 18.01.2023,

- декларації № 23UA102160000142U6 від 17.01.2023, № 23UA102160000165U2 від 18.01.2023, № 23UA102160000282U1 від 27.01.2023;

- інвойс-фактури № 1 від 16.01.2023, № 2 від 18.01.2023, № 3 від 26.01.2023;

- CMR;

- сертифікатів EUR.1 № А. 102.015121, № А102.015268, № А 102.015102;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000015 від 18.01.2023 з додатком, № ОУ - 0000014 від 16.01.2023 з додатком, № ОУ - 0000016 від 27.01.2023 з додатком;

- рахунку - фактури № СФ - 0000007 від 16.01.2023;

- платіжної інструкції № 19 від 17.01.2023, № 20 від 18.01.2023, № 55 від 30.01.2023;

- листа на адресу ПСП «Дружба» вих № 20.03-23/01 від 20.03.2023;

- рахунків № СФ-0000047 від 31.03.2023 на суму 215 600,00 грн, № СФ - 0000050 від 14.04.2023 на суму 88 900,00 грн, № СФ - 0000060 від 28.04.2023 на суму 76 650,00 грн, № СФ - 0000064 від 15.05.2023 на суму 73 500,00 грн, № СФ - 0000076 від 31.05.2023 на суму 68 250,00 грн, СФ - 0000087 від 08.06.2023 на суму 25 200,00 грн;

- актів № ОУ-0000050 від 31.03.2023 з додатком, № ОУ - 0000052 від 15.04.2023 з додатком, № ОУ - 0000061 від 30.04.2023 з додатком, № ОУ - 0000065 від 15.05.2023 з додатком, № ОУ - 0000077 від 31.05.2023 з додатком, № ОУ - 0000086 від 08.06.2023 з додатком;

- претензії про погашення заборгованості № 1-14/06.23 від 14.06.2023.

- копії договорів оренди (суборенди) вагонів/напіввагонів з ТОВ "Індустріальні технології", ТОВ "Мультімодальна транспортна компанія" та з ТОВ "Керрілайн", рахунків та актів виконаних робіт, платіжних інструкцій.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «РЕЙЛ АГРО» (експедитор) та ПСП «Дружба» (клієнт) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом № 09/01-01.

Відповідно до п.1.1. Договору експедитор зобов`язується за плату та за письмовою заявою Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов`язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом (надалі - «Послуги»), а також їх завантаженням, розвантаженням та здачею вантажоодержувачу, сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, олійних та інших вантажів, надалі «Вантаж», з усіх станцій (на всі станції) Укрзалізниці, зазначених Клієнтом, а також надавати послуги з перевірки кількості і стану вантажів, зважуванню вантажів, визначення якості вантажу (із залученням спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, оплаті мит, зборів та інших витрат, пов`язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів.

Відповідно до п.2.1 Договору експедитор зобов`язаний організувати перевезення вантажів Клієнта залізничним транспортом і надати інші транспортні послуги, як самостійно, так і шляхом підписання відповідних договорів підприємствами та організаціями залізничного транспорту або іншими юридичними особами від свого імені і за рахунок Клієнта за оптимальною транспортною схемою. Станції (пункти) відправлення, призначення, найменування і кількість продукції, що відвантажується, строк виконання визначаються на підставі заявки Клієнта.

Відповідно до п.2.2. Договору Клієнт зобов`язаний:

- Відшкодувати Експедиторові документально підтверджені витрати пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з провини Клієнта (п.п. 2.2.9)

- У випадках, коли Експедитор під час дії надзвичайних або непередбачуваних обставин діє в інтересах Клієнта, то всі додаткові витрати, збори, платежі покладаються на Клієнта і він зобов`язаний їх відшкодувати Експедитору, за умови попереднього письмового узгодження з Клієнтом (п.п. 2.2.10.)

- У разі ненадання Клієнтом документів та необхідної інформації Експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за цим Договором до надання документів та інформації в повному обсязі без застосування відповідальності (п.п. 2.2.11)

Розділом 4 визначено порядок розрахунків між сторонами.

Так, відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору, за надання послуг Експедитор виставляє Клієнтові рахунок по погодженим ставкам, згідно Додатків до даного договору.

На підставі Заявки Клієнта за погодженими цінами, проводиться оплата виставленого рахунку протягом 2 (двох) банківських днів в розмірі 100% витрат на ТЕО, і включають в себе залізничний тариф, додаткові станційні збори, вартість ЗПУ, вартість оформлення карантинних сертифікатів, показників безпеки, протоколів дослідження на ГМО та Безпеку, ветеринарних свідоцтва, вартість здійснення прикордонного ветеринарного контролю, ветеринарних досліджень, послуги митного брокера, ПГВК. Розмір вартості зазначених робіт та послуг визначається на підставі попереднього розрахунку.

Пунктом 4.9. Договору зазначається про те, що Клієнт зобов`язаний відшкодувати узгоджені з ним та здійснені на його користь додаткові витрати Експедитора, які виникли у останнього при виконанні даного Договору. Підтвердженням додаткових витрат Експедитора є документи (рахунки, накладні та ін.), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), що були залучені до виконання цього Договору або органами влади. Відшкодування Клієнтом документально підтверджених додаткових витрат Експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання додаткового рахунку.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року. (п.9.1. Договору).

Відповідно до п. 10.7. Договору, Сторони цього договору погодили використання в своїх правовідносинах електронної пошти та визнають юридичну силу переданих документів за допомогою вказаної в цьому договорі електронної пошти Сторін, які підписані уповноваженими представниками Сторін з подальшим наданням оригіналів документів протягом 20 днів з моменту надання документів електронною поштою:

e-mail Орендодавця: ----------

e-mail Орендаря: railagro@ukr.net.

Відповідачем на виконання умов Договору складено та надано позивачу Заявки.

Згідно заявки № 1 від 10.01.2023 року ПСП «Дружба» згідно умов договору прохала організувати відправлення вантажу на таких умовах: період відвантаження - до 25.01.2023, 26 вагонів, 1500 тон, станція відправлення - Сновськ 326906, отримувач - SC TIM RAIL CARGO SRL 9999 Dumbravita Ariadna str. 26A Timis Romania VAT NR.RO 31628685, станція призначення Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53.

Згідно заявки № 2 від 18.01.2023 року ПСП «Дружба» згідно умов договору прохала організувати відправлення вантажу на таких умовах: період відвантаження - до 25.01.2023, 4 вагони, 250 тон, станція відправлення - Сновськ 326906, отримувач - SC TIM RAIL CARGO SRL 9999 Dumbravita Ariadna str. 26A Timis Romania VAT NR.RO 31628685, станція призначення Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53.

На виконання умов Договору та Заявок сторонами було підписано Додатки № 01 від 16.01.2023 року, № 02 від 18.01.2023 року, № 03 від 27.01.2023 року відповідно до яких Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажу (назва культури) - зерно кукурудзи в обсязі 14, 10 та 6 напіввагонів, відповідно. Вартість (ціна) послуг Експедитора зі станції відправлення до пункту переходу складає 116000 грн за один вагон з вантажем, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість послуг Експедитора складає 1624000 грн з ПДВ (додаток № 01), 1160000 грн з ПДВ (додаток № 02), 696000 грн з ПДВ (Додаток №03).

За результатами наданих послуг Експедитором складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг № ОУ-0000015 від 18.01.2023, № ОУ-0000014 від 16.01.2023, № ОУ-0000016 від 27.01.2023), які були надані для підписання Відповідачу. Разом з тим, дані акти не повернуті з підписом Позивачу.

Відповідач сплатив Позивачу товарно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу згідно вказаних актів та виставленого рахунку - фактури № СФ-0000007 від 16.01.20223 на загальну суму 3 480 000,00 грн з ПДВ (17.01.2023-1 299 200,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 19, 18.01.2023 - 928 176,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 20, 30.01.2023 - 1 252 624,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 55).

Разом з тим, як зазначає позивач у позовній заяві, у зв`язку із незабезпеченням Відповідачем своєчасного вивантаження вагонів, які були раніше подані під вивантаження, на коліях станції Porumbesti (CFR HALMEU) Romania 53 в очікуванні звільнення вантажу простоювали 18 вагонів які орендувалися Експедитором для перевезення, з них вагони:

№ 63565410 додаткова плата за користування з 23.02.2023 по 26.05.2023,

№ 52228459, № 64969819, № 55080337 додаткова плата за користування з 23.02.2023 по 25.05.2023;

№ 52350824, № 56287923, № 52178522 додаткова плата за користування з 23.02.2023 по 08.06.2023;

№ 52176716- додаткова плата за користування з 23.02.2023 по 25.05.2023;

№ 52877271, №56366867, № 56291040, № 60992815, № 60993326, № 60993078 додаткова плата за користування з 04.03.2023 по 08.06.2023;

№ 56107568, № 64238116 додаткова плата за користування з 21.02.2023 по 11.04.2023;

№ 56627573, № 56655533 додаткова плат аза користування з 23.02.2023 по 11.04.2023.

Позивачу нараховувалась плата за користування вагонами.

Листом № 20.03.-23/01 від 20.03.2023 Позивач повідомив відповідача про те, що з станції Сновськ до станції Porumbesti, завантажено та проведено замитнення 30 напіввагонів з зерном кукурудзи:

- 16.01.2023 - 14 напіввагонів, з них 2 ще не вивантажені;

- 18.01.2023 - 10 напіввагонів

- 27.01.2023 - 6 напіввагонів.

Так, при вивантаженні даних вагонів виникла затримка на ст. Porumbesti, а тому позивач просив Відповідача, починаючи з 36 доби користування, компенсувати вартість оренди рухомого складу з розрахунку 350 грн/доба з урахування ПДВ.

Для оплати додаткових послуг Позивачем виставлялись рахунки - фактури на загальну суму 548 100,00 грн, а саме

- № СФ-0000047 від 31.03.2023 на суму 215 600,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 31.03.2023 о 14:13 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1, оригінал службової доставки «Нова пошта накладна № 59000949206539 від 31.03.2023),

- № СФ - 0000050 від 14.04.2023 на суму 88 900,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 14.04.2023 о 11:34 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1, оригінал службової доставки «Нова пошта накладна № 590000964232016 від 05.05.2023),

- № СФ - 0000060 від 28.04.2023 на суму 76 650,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 03.05.2023 о 14:57 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1, оригінал службової доставки «Нова пошта накладна № 590000964232016 від 05.05.2023),

- № СФ - 0000064 від 15.05.2023 на суму 73 500,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 29.05.2023 о 13:14 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1, оригінал службової доставки «Нова пошта накладна № 59000974802409 від 29.05.2023),

- № СФ - 0000076 від 31.05.2023 на суму 68 250,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 29.05.2023 о 13:14 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1, оригінал службової доставки «Нова пошта накладна № 59000978675241 від 07.06.2023),

- СФ - 0000087 від 08.06.2023 на суму 25 200,00 грн з ПДВ (скан-копія відправлена 14.06.2023 о 15:35 год електронною поштою в тому числі адресату ІНФОРМАЦІЯ_1 , оригінал не направлявся оскільки адресат відмовляється отримувати відправлення).

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог сума додаткових витрат склала 495370,99 грн

Листом № 20.03-23/01 від 20.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом про вимогу компенсувати вартість оренди рухомого складу починаючи з 36 доби користування з розрахунку 350 грн/доба з урахуванням ПДВ.

Відповідач відповіді на лист не надав.

Позивач претензією № 1-14/06.23 від 14.06.2023 звернувся до відповідача з вимогою про сплату додаткових послуг в сумі 548100,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Крім того, у матеріалах справи наявні:

- лист Філії «Головний Інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» № 46/774 від 09.08.2023 з додатком - інформацією щодо дислокації вагонів;

- копія договору № 121222-ЛВ від 12.12.2022 про транспортне експедирування залізничним транспортом (вагонами) Експедитора, укладеного між Позивачем та ТОВ «Індустріальні технології», акти виконання робіт (надання послуг), рахунки - фактури, платіжні доручення до нього;

- копія договору суборенди залізничного рухомого складу № 1-30/0123 від 30.01.2023, укладеного між Позивачем та ТОВ «Мультімодальна транспортна компанія», акти виконання робіт (надання послуг), рахунки - фактури, платіжні доручення до нього;

- копія договору оренди залізничного рухомого складу № КЛ-584/01-23 від 03.01.2023, укладеного між Позивачем та ТОВ «Керрілайн», акти виконання робіт (надання послуг), рахунки - фактури, платіжні доручення до нього.

Зазначені документи позивачем надані в якості доказів понесення ним додаткових витрат.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплати виставлених рахунків (за понаднормове користування вагонами), позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною 2 статті 316 ГК України плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Зокрема, за статтею 189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (частина 1). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2).

Поряд з цим, частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Узагальнено наведені правові приписи вказують, що: ціна договору (вартість послуг) є істотною умовою договору; вона визначається на стадії погодження істотних умов; її зміна допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Умовам Договору, а саме розділом 4 «Порядок розрахунків» передбачено порядок узгодження ціни.

Крім того, відповідно до п. 4.1. Договору за надання послуг Експедитор виставляє Клієнтові рахунок по погодженим ставкам, згідно Додатків до даного Договору.

В матеріалах справи наявні додатки № 01 від 16.01.2023, № 02 від 18.01.2023, № 03 від 27.01.2023, відповідно до яких сторони погодили вартість (ціну) послуг Експедитора за 1 вагон та загальну вартість послуг Експедитора (а.с.12-14).

Таким чином, сторонами погоджено вартість послуг перевезення повагонно, а не подобово.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що усі зміни і доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною та повинні бути виконані у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками.

Таким чином, в Додатках №01, №02, № 03 сторонами визначено як вид послуг, які повинні бути надані за договором, а також їх вартість.

Крім того, відповідно до ч.1 статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право: на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Суд зазначає, що будь-яких погоджених інших послуг, крім тих, які прямо передбачені договором та додатками до нього замовником не було замовлено.

З наявних в матеріалах справи договорів № 121222-ЛВ від 12.12.2022 про транспортне експедирування залізничним транспортом (вагонами) Експедитора, укладеного між Позивачем та ТОВ «Індустріальні технології», № 1-30/0123 від 30.01.2023, укладеного між Позивачем та ТОВ «Мультімодальна транспортна компанія», № КЛ-584/01-23 від 03.01.2023 оренди залізничного рухомого складу, укладеного між Позивачем та ТОВ «Керрілайн» не вбачається що вони були укладені для виконання договору №09/01-01 від 09.01.2023.

Умовами договору, а саме п. 2.2.9. передбачений обов`язок відповідача відшкодувати Експедиторові (позивачу) документально підтверджені витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізникові у разі простою транспортних засобів з провини Клієнта, але, зі змісту позовної заяви вбачається, що додаткові витрати позивача про стягнення яких подана позовна заява, пов`язані з наявними зобов`язаннями позивача перед третіми особами.

З огляду на встановлені матеріалами справи обставин суд доходить наступних висновків:

- позивач не узгодив з відповідачем перелік додаткових послуг та витрат, необхідних для виконання договору, а також, не передбачив їх ймовірність під час укладання договору з відповідачем;

- матеріали справи не містять доказів того, що додаткові витрати виникли з вини клієнта у зв`язку з простоєм вагонів, зокрема у зв`язку з тривалим розвантаженням вантажу, тривалим неповерненням вагонів клієнтом перевізнику, для його подальшого повернення;

- ненадання відповідачем відповіді на претензію про оплату додаткових витрат не свідчить про погодження витрат відповідачем, оскільки Сторони не передбачили у договорі можливості вираження волі сторони правочину, зокрема щодо згоди на відшкодування додаткових витрат експедитора, мовчанням;

- сторонами не було узгоджено як нормативний строк, протягом якого відповідач міг користуватись вагонами, так і строк, протягом якого відповідач зобов`язався повернути вагони позивачу.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту настання у відповідача обов`язку із сплати позивачу заявлених додаткових витрат на підставі договору.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоячою інстанцією.

При цьому, суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим, оскільки позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

Таким чином, позивач не довів перед судом відповідними засобами доказування наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору у сумі 495370,99 грн.

Суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Ціна позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - 495370,99 грн.

Відтак, судовий збір становить 7430,56 грн.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір в сумі 7430,56 грн покладається на позивача.

При цьому, суд зазначає, що при поданні позову до суду позивачем платіжною інструкцією № 3614 від 29.08.2023 сплачено 8221,50 грн.

Відповідно до норм ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на те, що позивачем заявою від 25.10.2023 зменшено розмір позовних вимог і дана заява прийнята судом до розгляду, судовий збір в сумі 790,94 грн підлягає поверненню позивачу.

Оскільки станом на день ухвалення рішення судом клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не подавалось, у суду відсутні підстави для його повернення.

Керуючись статтями 129, 236 - 239, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рейл Агро», код 41610744 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», код 30875551 про стягнення 495370,99 грн відмовити.

2. Судові витрати в частині 7430,56 грн судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.01.2024.

Суддя М.П. Ноувен