Рішення

від 15.01.2024 по справі 692/963/23

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/963/23

Провадження № 2/692/16/24

15.01.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Позов мотивував тим, що його батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідачка по справі. Позивач виховувався батьком, та проживав разом з ним, а мати інколи приїжджала до них. Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки на яку померлий батько мав право на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. Спадщину після смерті батька позивач прийняв шляхом постійного проживання, проте не може оформити спадщину в зв`язку з тим, що його мати подала заяву до нотаріуса в якій вказала що вона є дружиною померлого, але не підтвердила і спадщину не оформила. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з наявністю заяви про прийняття спадщини від відповідачки.

Представник позивач у судовому засідання позов підтримав, пояснив суду, що мати позивача розвилась з батьком, проте через цей факт неможливо підтвердити, через те, що це можливо відбулося на території росії, мати на даний час проживає у росії, зв`язок з нею втрачений, вона є громадянкою росії, а тому не може претендувати на земельну ділянку в Україні.

Відповідач в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в встановленому законодавством порядку, причин неявки не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. За життя померлий ОСОБА_4 мав на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЧР № 065028 право на земельну ділянку площею 3,13 га розташованої на території Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120655100:02:002:1427.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Колосовської С.О. від 05.08.2023 року, вбачається, що позивач звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на всю земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_4 , проте 03.02.2009 року відповідачка подала заяву про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу. Нотаріус роз`яснив, що може видати свідоцтво про право на спадщину за законом лише на частку спадкового майна. З копії нотаріальної справи вбачається наявність в ній заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 , особа встановлена по даним її паспорта громадянина України, виданого у 1999 році. Також в спадковій справі наявна довідка Виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 12.07.2009 № 2832 про те, що померлий ОСОБА_4 на день смерті проживав з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст.321, 328 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позовна заява подана до суду стосується захисту права позивача на земельну ділянку, яка належала його батьку, проте, з постанови нотаріуса вбачається, що будь-яких перешкод у позивача на оформлення частини спірної земельної ділянки не має, тому позов в цій частині подано необґрунтовано. Щодо іншої половини земельної ділянки, то твердження позивача, що його мати розлучилась з батьком не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні. До нотаріуса відповідачка звернулась з паспортом громадянина України, і даних про позбавлення її громадянства України не має, як і даних, що вона є громадянином іншої країни. За таких обставин твердження представника позивача про відсутність прав відповідачки на спірне майно не підтверджено належними і допустимими доказами. В даному випадку, нотаріусу належить право визначати коло спадкоємців, і дії нотаріуса щодо цього позивачем не оспорювались.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.1216, 1218, 1223, 1268Цивільного кодексуУкраїни ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий