Ухвала

від 15.01.2024 по справі 160/28002/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2024 рокуСправа №160/28002/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши матеріалми справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2016» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та скасування і зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Орхідея 2016» № 6487 від 17.07.2020 року;

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області поновити ТОВ «Орхідея 2016» в реєстрі платників ПДВ як платника ПДВ з 17.07.2020 року;

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області поновити ТОВ «Орхідея 2016» в системі електронного адміністрування ПДВ суму 1 359 506,88 грн., на яку воно має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд під час відкриття провадження у справі не вирішував питання стосовно дотримання позивачем строків звернення з позовом до суду.

У позовній заяві та у подальшому позивач не заявляв клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду, однак зазначив про те, що про існування оскаржуваного рішення позивач дізнався лише 20.10.2023 року після отримання дублікату оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі через пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду та встановлено позивачу строк 5-ть днів з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення з позовом до суду, у якій викласти обстаивни поважності пропуску строку звернення з позовом до суду.

Ухвала суду від 11.12.2023 року доставлена представнику позивача в його електронний кабінет 11.12.2023 року о 21-29 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Строк для усунення недоліків позовної заяви сплив для позивача 18.12.2023 року.

Позивач не виконав вимоги ухвали суду від 11.12.2023 року та не надав суду заяву про поновлення строку звернення з даним позовом до суду.

11.12.2023 року позивач через Електронний суд подав додаткові письмові пояснення у справі, у яких вказує на те, що за даними АТ Укрпошта ігформація стосовно поштового відправлення № 4902603455876 в автоматизованій системі відстеження Укрпошта відсутня, надати інформацію немає можливості, а тому позивач вважає, що відповідачі не надали суду доказів направлення та отримання позивачем оскаржуваного рішення.

Згідно вимог ч. 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

За вказаних обстивин суд на підставі ч.15 ст. 171 КАС України залишає позовну заяву без розгляду.

Одночасно суд вважає за необхідне повторно наголосити на тому, що предметом оскарження є рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Орхідея 2016» № 6487 від 17.07.2020 року.

У матеріалах справи міститься копія списку згрупованих поштових відправлень від 21.07.2020 року, копія фіскального чеку відділення поштового зв`язку від 21.07.2020 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання поштового відправлення представником позивача 04.08.2020 року.

На повідомленні про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання поштового відправлення представником позивача 04.08.2020 року міститься напис наступного змісту «анул. № 6487», що відповідає номеру оскаржуваного позивачем рішення.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».

За вказаних обставин та на підставі зазначених вище доводів, судом відхиляються доводи позивача про те, що останній дізнався про оскаржуване рішення 20.10.2023 року, тобто з моменту отримання його дублікату від податкового органу на адвокатський запит представника позивача.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що список згрупованих поштових відправлень від 21.07.2020 року, копія фіскального чеку відділення поштового зв`язку від 21.07.2020 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання поштового відправлення представником позивача 04.08.2020 року, не є належними та допустимими доказами отримання позивачем оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як зазначив Верховний Суд, Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

За пунктом 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).

Разом із цим, позивачем не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні йому відповідного рекомендованого листа, оскільки докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні.

Окрім того, позивач був обізнаний про оскаржуване рішення у 2020 році, оскільки податковий орган у квитанціях про неприйняття податкової звітності позивача з ПДВ за серпень 2020 року вказував про те, що позивач не був платником ПДВ в періоді серпень 2020 року; дата анулювання реєстрації платника ПДВ 17.07.2020 року.

Також на адресу позивача його контрагентами виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 30.10.2020 року № 94214 та від 30.10.2020 року № 94213, у яких вказано статус позивача як неплатник ПДВ.

Окрім того, у відкритому доступі на сайті ДПС України функціонує пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», за допомогою якого можливим є перегляд інформації з реєстру платників ПДВ, яка щоденно оприлюднюються.

Також суд враховую той факт, що з моменту, коли позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, та до моменту звернення позивача з даним позовом до суду пройшло більше трьох років.

У пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.

За вказаних обставин суд вказує на те, що позивач на момент звернення з даним позовом до суду, пропустив шестимісячний строк звернення з позовом до суду, який визначений ст. 122 КАС України.

Керуючись ст.ст. 123, 240 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2016» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та скасування і зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Златін