ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 рокуСправа №160/28195/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ДЖЕМ ЛТД" (вул. Калинова, 72, оф.41,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49087) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а,м.Дніпро,49005) про скасування податкового повідомлення-рішення
УСТАНОВИВ:
30 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю " ДЖЕМ ЛТД" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №01087204008 Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних про зобов`язання сплатити штраф у сумі 52992 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 73 копійки.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не визнає за собою порушення строків реєстрації податкових накладних, які наведені у таблиці акта та додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач не визнає застосований у відсотках розмір штрафу та відповідно йому обраховану суму у загальному розмірі 52992,73 грн. Штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролювальними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що до спірних відносин підлягає застосуванню положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.
Ухвалою від 06.11.2023 суд відкрив провадження у адміністративній справі № 160/28195/23 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
20.11.2023 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач в позовній заяві не наводить жодних обставин, які б наочно доводили, що саме форс-мажорні обставини вплинули на його здатність виконати свій обовязок як платника податків та не надає сертифікату як єдиного можливого документу, який підтверджує вказані обставини. Додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрінкопії екрану компютера) електронної програми «M.E.Doc» не є належними і достатніми доказами виконання позивачем обовязку з напарвлення на реєстрацію податкових накладних. ТОВ «ДЖЕМ ЛТД» заяв та документів відповідно до Порядку №225 до ГУ ДПС не надавало. Закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючт з 16 січня 2023р.). Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підроздлілу 2 розділу ХХ ПКУграничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023р.
30.11.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про відсутність у відповідача будь-яких міркувань та заперечень стосовно значної частини положень позову, а саме щодо: проведення перевірки з порушенням встановленого законом порядку, порушення порядку оформлення результатів камеральної перевірки, відсутності підстав для для застосування штрафів, порушення порядку прийняття та направлення оскарженого податкового повідомлення-рішення, надмірності застосованих штрафних санкцій, відсутності вини позивача у вчиненні правопорушення законодавства, відсутності складу податкового правопорушення у прозумінні ПКУ. Зворотня дія в часі положенням закону передбачена шляхом прямої вказівки про це в самому законі (п.89, п.90 підрозд.2 розд.ХХ ПКУ), а штрафи застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких … санкцій», а не станом на день скоєння правопорушень. Також зазначено про необгрунтованість зауважень відповідача щодо неподання заяви та документів про неможливість виконання податкового обов`язку, а також про недослідження відповідачем обставин воєнного стану.
Відповідно до частини п`ятої та восьмоїстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов й відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД (код ЄДРПОУ 37007043) є юридичною особою, зареєстрованою 06.04.2010 року, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Видами діяльності за КВЕД є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.52 Виробництво морозива; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 82.92 Пакування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
На підставі підпункту19-1.1.1пункту19.1 статті 19, підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20розділу ІПодаткового кодексу України, в порядку підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75та статті76 Податкового кодексу Українипроведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
За результатами проведеної камеральної перевірки, відповідачем складено акт від 17.04.2023 №13448/04-36-04-08/37007043, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ДЖЕМ ЛТД». Зазначено, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України. Загальна сума штрафу 52992,73 грн.
На підставі акта перевірки від 17.04.2023 №13448/04-36-04-08/37007043 відповідач сформував та направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 №00108720408 про застосування штрафних санкцій в сумі 52992,73 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2023 №00108720408, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєтьсяПодатковим кодексом України(далі -ПК України).
Згідно із пунктами20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК Україниконтролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом75.1 ст. 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пунктами75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українипередбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 1 п.201.10 ст. 201 ПК Українивизначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
На момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень ПК Українибуло передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Підпунктом 120-1ст.120-1 ПК Українивизначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5статті 198 цьогоКодексуу разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192і201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-IX(який набрав законної сили 08.02.2023) внесено зміни дорозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Зокремапідрозділ 2розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнено п. п. 89 та 90.
Згідно із п. 89 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК Українитимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 90 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК Українитимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином,Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого п. 89 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидля реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи спір по суті, суд зробив такі висновки.
На момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни, внесеніЗаконом України від 12.01.2023 № 2876-ІХдоПК України, в частині доповнення підрозділу 2розділуXX «Перехідні положення» ПК Українипунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на період дії воєнного стану та продовжили граничні терміни реєстрації податкових накладних.
Суд при розгляді справи врахував, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Україништрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).
Наведене доводить, що на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 року № 01087204008 щодо застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених п. 90 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
В той же час відповідач розрахував суму штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахував згідно із положень п.120-1.1 ст.120-1ПК України.
Податковий орган, застосовуючи положення п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, виходив з того, що нормиЗакону України від 12.01.2023 № 2876-ІХне містять прямої вказівки щодо поширення їх змісту на правовідносини стосовно зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які мали місце у попередніх періодах, а відтак, дія цьогоЗаконуне може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. А штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Україниграничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16.01.2023. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинностіЗаконом України № 2876-ІХ(тобто застосовується до податкових накладних з датою складання не пізніше 15.01.2023 включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п.120-1.1 ст.120-1Кодексу.
Проте суд не може погодитись з таким твердженням, оскільки, по-перше,Закон України № 2876-ІХпом`якшує юридичну відповідальність особи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а по-друге, в самомуЗаконі України № 2876-ІХміститься пряма вказівка щодо його зворотної дії.
Так і п. 89, і п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українив редакціїЗакону України № 2876-ІХзазначає, що він діє тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Відтак виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, відповідач при визначенні розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами п. п. 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українив редакціїЗакону України № 2876-ІХ.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №380/671/20 у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.56.21 ст. 56 ПК України).
Отже мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Презумпція сформульована як принцип устатті 4 ПК України(пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті56.21 статті 56 ПК Українисаме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК Українидає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролювального органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лишеочікуванняплатника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладаєтьсявідповіднийтаким очікуваннямобов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і органом контролю, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролювальний орган.
Крім того позивач слушно зазначив у позові, що відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу, може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
В обгрунтування зазначеного висновку позивач посилається на те, що податкові накладні від 22.07.2022р. №№106-109, від 25.07.2022р. №95, від 26.07.2022р. №111, від 28.07.2022р. №№110, 133-136, від 30.07.2022р. №138, від 13.10.2022р. №48, від 19.10.2022р. №57, від 25.10.2022р. №137, від 31.10.2022р. №№107, 147, 50, від 04.11.2022р. №38, від 31.12.2022р. №149 були своєчасно направлені позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, але зареєстровані вказані податкові накладні були зареєстровані вже з порушенням граничних термінів.
Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246).
Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Аналогічні правові висновки наведені також і в більш пізніших постановах Верховного суду: від 02.02.2022р. у справі 3814/1098/16, від 28.09.2022р. у справі № 200/4176/20-а, від 03.05.2023р. у справі № 580/1728/20.
У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2023 року у справі №580/1728/20, від 16.11.2022р. у справі №160/9013/20 та інших.
Суд встановив, що податкові накладні від 22.07.2022р. №№106-109, від 25.07.2022р. №95, від 26.07.2022р. №111, від 28.07.2022р. №№110, 133-136, від 30.07.2022р. №138 були направлені позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 15.08.2022 року; податкові накладні від 13.10.2022р. №48, від 19.10.2022р. №57, від 25.10.2022р. №137, від 31.10.2022р. №№107, 147, 50 15.11.2022р.; податкова накладна від 31.12.2022р. №149 13.01.2023р. Таким чином, всі зазначені податкові накладні були направлені позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно.
Матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні від 25.07.2022р. №95, від 28.07.2022р. №110, від 30.07.2022р. №138 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.08.2022р.; податквоі накладні від 22.07.2022р. №№106-109, від 26.07.2022р. №111, від 28.07.2022р. №№133-136 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.08.2022р.; податкову накладну від 13.10.2022р. №48 було зареєстровано 16.11.2022р.; податкові накладні від 19.10.2022р. №57, від 25.10.2022р. №137, від 31.10.2022р. №№107, 147, 50 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.11.2022р.; податкову накладну від 31.12.2022р. №149 було зреєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2023р.
Суд встановлено, що по всіх зазначених податкових накладних у межах операційного дня, протягом якого вони ули направлені на реєстрацію, були відсутні квитанції, що підтверджують прийняття податкової накладної або відмову у їх прийнятті. Враховуючи викладене, в илу п.201.10. ст.201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими датою їх надсилання.
У свою чергу, оцінюючі доводи відповідача щодо зазначеного аспекту, суд вважає їх неприйнятними ьа ьакими, що не правовим висновкам верховного суду, викладеним у постанові від 22.11.2021 року у справі №160/10558/19:
«Висновок судів про неприйняття в якості доказу вчасної реєстрації позивачем податкових накладних роздруківок з програми m.e.doc з посиланням на те, що останні не відповідають правилам допустимості доказів направлення електронних документів є необґрунтованим, внаслідок відсутності підстав, передбаченихстаттею 74 КАС України, які свідчать, що вказані докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, або того, що обставини справи, не можуть підтверджуватися цим засобом доказування.
До того ж суд звертає увагу, що статтями73,76 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїнипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В спірному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, зокрема скрін-шоти програми m.e.doc, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2статті 77 КАС Українине довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.»
Відповідач не надав до справи жодного доказу у підтвердження власної позиції по справі.
За сукупності встановлених судом обставин, податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №0108720408 підлягає скасуванню, як протиправне та таке, що не базується на вимогахзакону.
Суд зазначає, що розрахунок штрафної санкції є дискреційними повноваженнями податкового органу, суд лише перевіряє правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення та розрахунок штрафної санкції, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок про задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2684,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 09.10.2023 року № 234750.
Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 2684,00 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246,295,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " ДЖЕМ ЛТД" (вул. Калинова, 72, оф.41,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49087) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а,м.Дніпро,49005) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 року №01087204008 Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних про зобов`язання сплатити штраф у сумі 52 992 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 73 копійки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а,м.Дніпро,49005)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ДЖЕМ ЛТД" (вул. Калинова, 72, оф.41,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49087) судові витрати з оплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв`язку з перебуванням судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 28.12.2023 року по 12.01.2024 року, справу розглянуто 15.01.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 17.01.2024 |
Номер документу | 116293109 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні