Рішення

від 15.01.2024 по справі 160/26456/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/26456/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Нікопольський трубний завод" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Нікопольський трубний завод" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000007/2 від 14.09.2023 року;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110120/2023/000105 від 14.09.2023 року.

Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення та картки відмови. При цьому позивач зазначає, що у відповідача були наявні всі документи, які підтверджували заявлену митну вартість, які не містили розбіжностей. Надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 15.11.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

31.10.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). Після проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару. Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за ЕМД від 16.01.2023 року №UA110120/2023/000207 на рівні 860 євро/т на умовах FCA Dortmund. З урахуванням транспортних витрат та кількості вантажу, що декларується за МД від 14.09.2023 року № 23UA110120004954U3 митна вартість буде складати 0,9269 євро/кг (860євро/т х 22,937т х 39,2674 (курс євро) + 60277,60 грн. (транспортні витрати). На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 14.09.2023 року №UA110120/2023/000007/2 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року зобов`язано позивача та відповідача надати до суду додаткові докази в даній справі.

28.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли витребувані ухвалою суду від 15.12.2023 року документи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 року продовжено відповідачу строк для надання витребуваних документів до 15.01.2024 року.

05.01.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 15.12.2023 року документи.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 14.09.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UA110120004954U3 задекларовано товар, а саме: труби сталеві безшовні холоднокатані, з трубної заготовки, загального призначення, не з корозійностійкої, марки сталі GRADE B/P235/X42, без теплової ізоляції, діаметром:

- 25,4 x 1,71 NL х 8500-9500 мм., кількість - 2,402 т.;

- 50,8 x 6,00 NL х 8400-8400 мм., кількість - 0,958 т.;

- 38,1 x 1,77 N х 5200-5200 мм., кількість - 0,86 т.;

- 18,0 x 2,00 N х 6000-6000 мм., кількість - 0,28 т.;

- 35,0 x 1,50 N х 6000-6000 мм., кількість - 0,182 т.;

- 25,0 x 4,00 N х 6000-6000 мм., кількість - 0,138 т.;

- 31,8 x 3,28 N х 6090-6090 мм., кількість - 0,584 т.;

- 22,0 x 1,70 N х 6000-6000 мм., кількість - 0,118 т.;

- 25,4 x 2,00 N х 6700-6700 мм., кількість - 1,45 т.;

- 25,4 x 2,30 NL х 9900-10000 мм., кількість - 0,83 т.;

- 50,0 x 1,60 N х 4700-4800 мм., кількість - 0,574 т.;

- 25,0 x 2,20 N х 6200-6200 мм., кількість - 0,156 т.;

- 38,0 x 1,50 N х 6000-6050 мм., кількість - 1,042 т.;

- 15,9 x 2,50 N х 6780-7150 мм., кількість - 0,99 т.;

- 44,5 x 1,70 N х 5800-5900 мм., кількість - 0,338 т.;

- 29,6 x 2,25 N х 6800-6900 мм., кількість - 3,047 т.;

- 25,4 x 2,26 N х 6090-6090 мм., кількість - 0,536 т.;

- 25,4 x 2,77 N х 6300-6300 мм., кількість - 0,808 т.;

- 50,0 x 1,50 N х 5000-5900 мм., кількість - 3,266 т.;

- 40,0 x 1,50 N х 5500-5900 мм., кількість - 0,714 т.;

- 28,0 x 2,00 NZ х 6000-6000 мм., кількість - 1,039 т.;

- 20,0 x 2,00 NZ х 6000-6000 мм., кількість - 0,448 т.;

- 31,8 x 2,00 NZ х 6000-6000 мм., кількість - 0,233 т.;

- 45,0 x 4,00 N х 6000-6100 мм., кількість - 0,964 т.;

- 53,0 x 2,00 N х 5710-5710 мм., кількість - 0,246 т.;

- 28,0 x 5,30 N х 5500-5500 мм., кількість - 0,734 т. Не є товаром військового призначення.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2023 року №03012023, укладеного між позивачем та компанією «Solines GMBH», Німеччина, на умовах поставки FCA DE Dortmund (Німеччина).

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи:

- (код 0003) сертифікати якості №63-807451/022/P від 01.09.2023 року;

- (код 0380) рахунок фактура (інвойс) №210231446 від 01.09.2023 року;

- (код 0730) автотранспортна накладна №NL-86079 від 07.09.2023 року;

- (код 0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А688720 від 04.09.2023 року;

- (код 3000) комерційна пропозиція №489 від 29.08.2023 року;

- (код 3000) прайс-лист №489/1 від 29.08.2023 року;

- (код 3001) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару - виписка №36JBKLN9 від 04.09.2023 року;

- (код 3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №04092023-1 від 07.09.2023 року;

- (код 4100) зовнішньоекономічний договір №03012023 від 03.01.2023 року;

- (код 4203) заявка №04092023-1 від 04.09.2023 року;

- (код 4301) договір (контракт) про перевезення №18/04-1 від 18.04.2023 року;

- (код 9000) лист №0809-1 від 08.09.2023 року;

- (код 9610) копії митних декларацій країни відправлення №23DE810314835861E5 від 05.09.2023 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

14.09.2023 року декларантом надіслано лист-відповідь на запит митниці №260221, в якому декларант повідомив, що повторно надає документи, які уже були надані до митного оформлення разом із митною декларацією: рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги від 07.09.2023 року №04092023-1; заявка від 04.09.2023 року №04092023-1; платіжна інструкція від 04.09.2023 року №36JBKLN9; комерційна пропозиція від 29.08.2023 року № 489; прайс від 29.08.2023 року № 489/1; експортна декларація від 05.09.2023 року № 23DE8103148835861E5; лист від 08.09.2023 року № 0809-1. Також декларант повідомив, що додаткові документи додаватись не будуть, та просив здійснити митне оформлення.

Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за ЕМД від 16.01.2023 року №UA110120/2023/000207 на рівні 860 євро/т на умовах FCA Dortmund. З урахуванням транспортних витрат та кількості вантажу, що декларується за МД від 14.09.2023 року № 23UA110120004954U3 митна вартість буде складати 0,9269 євро/кг (860євро/т х 22,937т х 39,2674 (курс євро)+ 60277,60 грн. (транспортні витрати) та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110120/2023/000007/2 від 14.09.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110120/2023/000105 від 14.09.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що документ не може бути ідентифікований як такий, що стосується даної поставки товару, оскільки «платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснено поставку певного товару», виходячи з наступного. Проформа (інвойс), засвідчений підписом та скріплений печаткою, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону. Наданий до митного оформлення позивачем рахунок-фактура повністю підтверджує митну вартість товару.

Також відповідач необгрунтовано вказує на невідповідності платіжних реквізитів іноземного контрагенту реквізитам зазначеним у контракті, оскільки в контракті вказані платіжні реквізити: рахунок ІВАN: НОМЕР_1 . Ідентичний рахунок вказаний в рахунку (проформі). В платіжній інструкції №36JВКLN9 в призначенні платежу вказаний такий самий рахунок ІВАN: НОМЕР_1 .

Щодо посилання відповідача на ненадання пакувального листа на товар до митного оформлення суд зазначає, що надана відповідачу міжнародна автотранспортна накладна CMR № NL-86079 від 07.09.2023 року повністю замінює собою пакувальний лист та містить всі необхідні відомості, які кореспондуються зі всіма документами наданими для митного оформлення товару.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст.9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3ст.132 КАС України).

Згідност.134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що у відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до позовної заяви позивачем долучено:

- копію договору про надання правової допомоги б/н від 27.09.2021 року;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2023 року.

Так, зі змісту наданої суду копії договору про надання правової допомоги б/н від 27.09.2021 року вбачається, що між Адвокатським об`єднанням "АДЕЛЕКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП Нікопольський трубний завод" був укладений договір предметом якого є надання клієнту визначену цим договором правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2021 року на суму 15000 грн., в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом видно, що вказаним адвокатським бюро позивачеві були надані таки види правової допомоги, а саме:

- Усне консультування - 1 година 00 хв. (1 000,00 грн.);

- Аналіз документів та судової практики щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів -2 години 00 хв. (3 000,00 грн.);

- Написання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №иА110120/2023/000007/2 від 14.09.2023 року і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №ІМ110120/2023/000105 від 14.09.2023 року до Дніпровської митниці Державної митної служби України з додаткам - 6 годин 00 хв. (11 000,00 грн.)

При цьому, зі змісту копії акту приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2023 року вбачається, що клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню суму в розмірі 15000,00 грн. протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000007/2 від 14.09.2023 року і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110120/2023/000105 від 14.09.2023 року.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, а також і зміст наданих послуг за вищенаведеним актом з описом наданих послуг, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 15000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції Верховного Суду з даного питання, тому години, які витрачені адвокатом такі як 6 годин (на складання та подання позовної заяви), є завищеними, а відповідно не є співмірними, тому, з урахуванням наявності заперечення відповідача із розміром витрат на правничу допомогу, викладеною у відзиві, що розцінюється судом як клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 5000,00 грн.

Враховуючи викладене, на користь позивача слід стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 5368,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., що складає 10368,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110120/2023/000007/2 від 14.09.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110120/2023/000105 від 14.09.2023 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Нікопольський трубний завод" (53207, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 169-А/1, код ЄДРПОУ 38709713) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., що складає 10368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна