ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/7600/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Груп" про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Груп" про стягнення податкового боргу у розмірі 565485,37 грн у тому числі пеня в розмірі 9105,57 грн по платежам:
- 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 84 350,61 у т. ч. пеня у розмірі 2 132,49 грн;
- 85 11021000 «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 1 841,00 грн;
- 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 207 678,59 грн;
- 50 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» по пені у розмірі 271,37 грн;
- 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 271 343,80 грн у т.ч. пеня у розмірі 4 569,22 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву.
Вказана ухвала відправлена на адресу відповідача, та отримана 15.11.2023 року.
Відповідач відзив на позов не подав.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-Груп" (далі - Відповідач), код ЄДРПОУ 00913410, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 15 та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 565485,37 гривні, у т.ч. пеня в розмірі 9105,57гривні по платежам:
- 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 84 350,61 у т. ч. пеня у розмірі 2 132,49 грн;
- 85 11021000 «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 1 841,00 грн;
- 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 207 678,59 грн;
- 50 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» по пені у розмірі 271,37 грн;
- 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 271 343,80 грн у т.ч. пеня у розмірі 4 569,22 грн.
Що стосується платежу по "Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було подано до контролюючого органу:
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9133636697 за березень 2022 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6 608,00 грн. Відповідачем частково сплачена сума в розмірі 6 411,55 грн. Несплаченою залишається сума зобов`язання в розмірі 196,45 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9133693362 за травень 2022 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4 924,00 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9134467651 за червень 2022 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 10 394,00 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.08.2022 №9163940540 за липень 2022 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 16 686,00 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.12.2022 №9272744859 за листопад 2022 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4 007,00грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.04.2023 №9086059729 за березень 2023 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7 785,00 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.05.2023 №9115661518 за квітень 2023 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 21 508,00 грн;
-податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.06.2023 №9145338489 за травень 2023 року із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 13 596,00 грн.
Відповідно до пп. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.56.11 ст.56 ПКУ, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.203.1. ст.203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.203.2. ст.203 ПКУ сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідачем податкові зобов`язання не сплачено. Доказів зворотнього суду не надано.
Разом з тим, працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт перевірки від 25.11.2022 року № 6171 /07-16-04-07/00913410 та винесено:
-податкове повідомлення-рішення від 06.06.2023 року № 000/2533/07-16-04-07 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн;
-податкове повідомлення-рішення від 06.06.2023 року № 000/2532/07-16-04-07 про застосування штрафу у розмірі 2 101,67 грн.
Указані податкові повідомлення-рішення були надіслані засобами поштового зв`язку та отримані Відповідачем (8960012719585).
Відповідно до п. 57. 3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідачем не погашено вищевказані суми боргу та податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Відтак, податковий борг по податкових повідомленнях-рішенням є узгодженим.
Щодо платежу "Податок на прибуток підприємств".
Відповідачем було подано до контролюючого органу:
- звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 18.10.2022 року №9434411266 за 2021 рік із самостійно задекларованою сумою податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 916,00 грн. Відповідачем частково сплачена сума в розмірі 700,00 грн. Несплаченою залишається сума зобов`язання в розмірі 216,00 грн;
-звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 01.03.2023 року № 9309228196 за 2022 рік із самостійно задекларованою сумою податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 625,00 грн.
Так, відповідно до пп.54.1. ст.54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.56.11 ст.56 ПКУ, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Вказані суми податкових зобов`язань залишаються Відповідачем не сплаченими повністю.
Щодо податку по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості».
Судом встановлено, що Відповідачем було подано до контролюючого органу:
-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №14684016 від 31.03.2021 року за 2020 рік із задекларованою сумою податкового зобов`язання за об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі 38 831,57 грн;
-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9125240654 від 14.05.2021 року за 2021 рік із задекларованою сумою податкового зобов`язання за об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі 52 248,00 грн;
-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9311983757 від 07.07.2023 року за 2022 рік із задекларованою сумою податкового зобов`язання за об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі 56 602,01 грн;
-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9312060361 від 14.07.2023 року за 2022 рік із задекларованою сумою податкового зобов`язання за об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі 59 997,01 грн.
Згідно пункту 56.11 статті 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.
Відповідно до п.п.266.10.1. п.266.10 ст.266 ПКУ податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Вказані суми податкових зобов`язань залишаються Відповідачем не сплаченими.
Щодо платежу "Земельний податок з юридичних осіб".
Відповідачем було подано до контролюючого органу:
-звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/ та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9031874043 від 22.02.2021 року, якою визначено суму податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 94 460,39грн. Відповідачем частково сплачена сума в розмірі 15 743,39 грн. Несплаченою залишається сума зобов`язання в розмірі 78 717,00 грн;
-звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/ та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9034779265 від 18.02.2022, якою визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 188 057,58 грн.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 269 ПКУ передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Вказані суми податкових зобов`язань залишаються Відповідачем не сплаченими.
У відповідності до ст. 129 ПКУ, Відповідачу було проведено нарахування пені у загальній сумі 9 105,57 грн за платежами:
- 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 2 132,49 грн;
- 50 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 271,37 грн;
- 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 4 569,22 грнн.
Вказані суми пені залишаються Відповідачем не сплаченимиу повному обсязі.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв`язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу №9749-17 від 05.04.2018 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями. Указану податкову вимогу було надіслано засобами поштового зв`язку та отримано Відповідачем (896000647832).
Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами ПКУ не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
У якості доказу безперервності податкового боргу Головне управління додає рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №260/3845/21.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 95.4 ст. 95 ПКУ, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 565485,37 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач до суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Груп" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Груп», код ЄДРПОУ 00913410 із місцезнаходженням: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 15, податковий борг у розмірі 565 485,37 грн (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень тридцять сім копійок) у т.ч. пеня у розмірі 9 105,57 грн за платежами: 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 84 350,61 у т. ч. пеня у розмірі 2 132,49 грн; 85 11021000 «Податок на прибуток підприємств» у розмірі 1 841,00 грн; 50 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 207 678,59 грн; 50 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» по пені у розмірі 271,37 грн; 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 271 343,80 грн у т.ч. пеня у розмірі 4 569,22 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 17.01.2024 |
Номер документу | 116293825 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гебеш С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні