Рішення

від 15.01.2024 по справі 320/23141/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Справа № 320/23141/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ ОЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ ОЙЛ" (далі позивач, ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ», товариство) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 256040411.

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що за наслідками проведеної камеральної перевірки, складеного акту від 17.03.2023 № 19321/Ж5/26-15-04-11-03/41498961, в якому зафіксовано про порушення товариством вимог ст. 201 ПК України, протиправно застосовано штраф в сумі 3 307 964,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2023 № 256040411. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 19.06.2023 № 15917/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, та податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач наполягає, що протягом 2022 року було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні із дотриманням та на виконання п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, в належні строки, враховуючи обставини та законодавство, що регулювало введені на території України карантинні обмеження та п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України згідно якого вбачається, що на період з 01 березня 2020 року по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину штрафні санкції не застосовуються санкції, окрім щодо визначених законодавцем видів порушень платника податку, до яких не віднесено вимоги щодо своєчасного складення та подання на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних. Товариство звертає увагу на те, що такий перелік порушень є вичерпним.

Також, позивач посилаючись на позицію Верховного Суду викладену в постановах від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №640/15480/21, зазначив, що податкове правопорушення, склад якого визначено в ст. 201-1 ПК України не стосується нарахування, декларування та сплати ПДВ, оскільки платник податків в силу вимог законодавства має завершити процедуру реєстрації податкової накладної із включенням її показників до податкової декларації з ПДВ за звітний період та сплатити суму ПДВ до бюджету. Коло правопорушення визначене в ст. 201-1 ПК України та склад якого утворений після 01.03.2020 (включно), не тягне настання юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафу.

Товариство додало, що на момент складення та подання на реєстрацію податкових накладних податкове законодавство, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 року, № 225, набрав чинності 06.09.2022, тобто вже після реєстрації податкових накладних, що були предметом камеральної перевірки, що позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних.

ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ» зазначає про необґрунтоване посилання на підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, на дату набрання чинності застосованого підпункту відповідачем, положення п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України були чинними. Посилаючись на ст. 14, п. 56,21 ст. 56 ПК України, та п. 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 щодо принципу презумпції правомірності рішень та щодо колізії в нормах права, застосування та тлумачення такої має бути здійснено на користь платника податку.

Відповідно, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

18 липня 2023 року, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09 серпня 2023 року о 10:30 год.

Відповідачем подано до суду відзив (зареєстровано 09.08.2023) із доказами в обгрунтування своєї правової позиції.

У відзиві відповідач не погоджується із позовом позивача та вважає таким, що не підлягає задоволенню. Перевіркою було встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, складено акт від 17.03.2023 № 19321/Ж5/26-15-04-11-03/41498961 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 256040411. Позивач заперечень до акту перевірки не було подано, товариством подано скаргу на спірне рішення та рішенням ДПС України від 19.06.2023 № 15917/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Посилаючись на положення п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України, щодо підстав проведення камеральної перевірки позивача та обов`язку самостійного визначити грошового зобов`язання платнику податку, що вказано в пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідач вважає правомірним застосування відносно товариства штрафної санкції згідно положень п. 120-1 ст. 120 ПК України.

ГУ ДПС України вважає необґрунтованим посилання позивача на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Зауважує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COYD-19).

ГУ ДПС у м. Києві повідомляє, що на офіційному сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1393398) наявна інформація про Конференцію, яка відбулась 27.02.2023 о 17:38 год. на тему «Податкові перевірки: нові виклики» на якій виступила суддя Верховного Суду Раїса Ханова та зазначила наступне: «внаслідок прийняття Закону України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ в разі виявлення порушень під час податкових перевірок з 27 травня 2022 року не застосовується норма п. 52 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо мораторію на «карантинні» перевірки».

Відповідач також зазначив, що 29 липня 2022 року наказом Міністерства Фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 1 Розділу II Порядку №225 до платників податків податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком. Посилаючись на п. 3 розділу ІІ, п. 7 розділу ІІІ Порядку №225, відповідач відмітив, що за даними ГУ ДПС у м. Києві відсутня інформація про надання підприємством ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ» заяви та документів про підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків у відповідності до вимог Наказу № 225. Також, вказуючи на положення п. 7 розділу ІІ Порядку №1246 інформація стосовно подання заяви щодо неможливості виконання податкових обов`язків ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ» до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225 визначених у пункті 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" відсутня.

Відповідач вважає правомірним винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 256040411, із дотримання положень ст. 19 Конституції України та законів України, в задоволенні позову просить суд відмовити.

09 серпня 2023 року о 10:30 год. судове засідання знято з розгляду у зв`язку з технічною несправністю системи ВКЗ.

Підготовче судове засідання призначено на 25.09.2023 о 11:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

25.09.2023 року в підготовче судове засідання прибули представники позивача Тимощук М.А. та Кизенко Д.О., представник відповідача Федоряко І.М..

У судовому засіданні представник позивача подав відповідь на відзив (зареєстрована 25.09.2023 та аналогічна за змістом відповідь на відзив надійшла до суду засобами поштового зв`язку Укрпошта та зареєстрована судом 31.10.2023), в якій товариство наполягає на грубому порушенням відповідачем норм діючого законодавства під час проведеної камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення рішення за підставами вказаними аналогічними в позовній заяві.

В ході проведення підготовчого судового засідання, представники позивача та відповідача не заперечили проти закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

25.09.2023, ухвалою суду, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30 жовтня 2023 року о 13:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

30.10.2023 в судове засідання прибули представники позивача Тимощук М.А. та Кизенко Д.О., представник відповідача Федоряко І.М.

Представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.

З`ясувавши позиції сторін, які не заперечували проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на місці ухвалено здійснити подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши представників сторін по справі, встановивши їх правові позиції та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 256040411, яким застосовано щодо ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ» штрафну санкцію за встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано - у сумі 3 307 964грн. 40 коп.

До спірного рішення додано розрахунок застосованого контролюючим органом штрафу.

Спірне податкове повідомлення-рішення було направлено товариству засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення/невручення (№041071993886) та отримано - 18.04.2023.

Вказане спірне податкове повідомлення-рішення винесено за висновками складеного контролюючим органом акту від 17.03.2023 № 19321/Ж5/26-15-04-11-03/41498961 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ТАЙМ ОЙЛ" (ПН 41498961), в якому відповідно зафіксовано про встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п. 120 -1 ст. 120- 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Акт перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованих листом з повідомленням про вручення (№0410719900430), та отримано - 24.03.2023. Заперечення від ТОВ "ТАЙМ ОЙЛ" до акту про результати камеральної перевірка від 17.03.2023 №19321/5/26-15-04-11-03/41498961 до Головного управління ДПС Києві не надходили.

Зокрема, в акті перевірки зазначено про те, що об`єктом перевірки були податкові накладні сформовані ТОВ «ТАЙМ ОЙЛ» за листопад грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, які подані на реєстрацію до ЄРПН 28,31 жовтня 2022 року та 01 02 листопада 2022 року, а саме:

№ 169 від 23.11.2021, № 278 від 25.11.2021, № 288 від 27.11.2021, №266 від 30.11.2021, № 225 від 24.11.2021, № 166 від 23.12.2021, №152 від 10.12.2021, № 39 від 03.12.2021, №33 від 02.12.2021, №153 від 10.12.2021 зареєстровані - 28.10.2022;

№282 від 25.11.2021, №269 від 30.11.2021, №255 від 28.11.2022, № 251 від 26.11.2021, № 211 від 24.11.2021, № 284 від 30.11.2021, № 206 від 22.11.2021, № 224 від 25.11.2021, № 262 від 29.11.2021, № 175 від 24.11.2021, № 283 від 25.11.2021, № 287 від 25.11.2021, № 174 від 25.11.2021, № 41 від 04.12.2021, № 123 від 17.12.2021, № 102 від 16.12.2021, № 169 від 23.12.2021, № 94 від 16.12.2021, № 110 від 11.12.2021, № 106 від 16.12.2021, № 193 від 29.12.2021, № 117 від 17.12.2021, № 56 від 06.12.2021, № 34 від 04.12.2021, № 46 від 07.12.2021, № 122 від 17.12.2021, № 168 від 23.12.2021, № 50 від 04.12.2021, № 167 від 23.12.2021, № 67 від 11.12.2021, № 15 від 01.12.2021, № 35 від 02.12.2021, № 54 від 06.12.2021, № 221 від 28.12.2021, № 213 від 29.12.2021, № 104 від 16.12.2021, № 130 від 17.12.2021, № 155 від 22.12.2021, № 223 від 23.12.2021, № 43 від 06.12.2021, № 12 від 02.12.2021, № 159 від 22.12.2021, № 13 від 02.12.2021, № 178 від 26.12.2021, № 85 від 16.12.2021, № 173 від 24.12.2021, № 160 від 22.12.2021, № 145 від 22.12.2021, № 210 від 29.12.2021, № 37 від 03.12.2021, № 109 від 11.12.2021, № 212 від 29.12.2021, № 121 від 17.12.2021, № 119 від 17.12.2021, № 137 від 20.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 2 від 01.12.2021, № 116 від 17.12.2021, № 77 від 08.12.2021, № 74 від 01.12.2021, № 105 від 15.12.2021, № 28 від 03.12.2021, № 107 від 16.12.2021, № 108 від 11.12.2021, № 226 від 30.12.2021, № 57 від 06.12.2021, № 185 від 24.12.2021, № 224 від 30.12.2021, № 1 від 01.12.2021, № 197 від 29.12.2021, № 7 від 01.12.2021, № 8 від 01.12.2021, № 62 від 08.12.2021, № 192 від 25.12.2021, № 136 від 22.12.2021, № 157 від 22.12.2021, № 69 від 11.12.2021, № 49 від 04.12.2021, № 142 від 22.12.2021, № 30 від 04.12.2021, № 194 від 29.12.2021, № 118 від 17.12.2021, № 14 від 02.12.2021, № 150 від 22.12.2021, № 158 від 22.12.2021, № 190 від 25.12.2021, № 176 від 25.12.2021, № 147 від 22.12.2021, № 5 від 01.12.2021, № 162 від 22.12.2021, № 164 від 23.12.2021, № 29 від 02.12.2021, № 45 від 07.12.2021, № 144 від 22.12.2021, № 4 від 01.12.2021, № 61 від 08.12.2021, № 120 від 17.12.2021, № 217 від 29.12.2021, № 75 від 09.12.2021, № 3 від 01.12.2021, № 195 від 29.12.2021, № 112 від 11.12.2021, № 179 від 26.12.2021, № 156 від 22.12.2021, № 225 від 30.12.2021, № 114 від 16.12.2021, № 42 від 06.12.2021, № 6 від 01.12.2021, № 211 від 29.12.2021, № 111 від 11.12.2021, № 23 від 03.12.2021, № 220 від 28.12.2021, № 214 від 29.12.2021, № 80 від 08.12.2021, № 103 від 16.12.2021, № 11 від 02.12.2021, № 32 від 02.12.2021, № 199 від 29.12.2021, № 95 від 16.12.2021, № 84 від 11.12.2021, № 154 від 10.12.2021, № 10 від 01.12.2021, № 135 від 20.12.2021, № 131 від 17.12.2021 зареєстровані 31.10.2022;

№ 92 від 10.12.2021, № 125 від 10.12.2021, № 53 від 06.12.2021, № 115 від 16.12.2021, № 90 від 16.12.2021, № 47 від 08.12.2021, № 97 від 16.12.2021, № 128 від 16.12.2021, № 36 від 03.12.2021, № 99 від 16.12.2021, № 93 від 10.12.2021, № 16 від 02.12.2021, № 113 від 17.12.2021, № 17 від 03.12.2021, № 82 від 10.12.2021, № 19 від 03.12.2021, № 204 від 29.12.2021, № 181 від 28.12.2021, № 187 від 23.12.2021, № 209 від 29.12.2021, № 40 від 03.12.2021, № 38 від 03.12.2021, № 202 від 29.12.2021, № 44 від 06.12.2021, № 219 від 28.12.2021, № 26 від 01.12.2021, № 146 від 22.12.2021, № 170 від 24.12.2021, № 165 від 23.12.2021, № 203 від 29.12.2021, № 60 від 08.12.2021, № 172 від 24.12.2021, №78 від 08.12.2021, № 171 від 24.12.2021, № 184 від 28.12.2021, № 68 від 11.12.2021, № 51 від 04.12.2021, № 98 від 16.12.2021, № 24 від 09.12.2021, № 71 від 11.12.2021, № 20 від 03.12.2021, № 141 від 20.12.2021, № 163 від 23.12.2021, № 186 від 24.12.2021, № 52 від 04.12.2021, № 25 від 01.12.2021, № 70 від 11.12.2021, № 101 від 16.12.2021, № 228 від 21.12.2021, № 148 від 22.12.2021, № 139 від 20.12.2021, № 182 від 28.12.2021, № 206 від 29.12.2021, № 196 від 29.12.2021, № 198 від 10.12.2021, № 180 від 26.12.2021, № 207 від 29.12.2021, № 175 від 25.12.2021, № 72 від 06.12.2021, № 83 від 11.12.2021, № 76 від 08.12.2021, № 100 від 16.12.2021, № 66 від 10.12.2021, № 18 від 02.12.2021, № 132 від 17.12.2021, № 87 від 16.12.2021, № 59 від 06.12.2021, № 86 від 16.12.2021, № 73 від 09.12.2021, № 216 від 29.12.2021, № 222 від 28.12.2021, № 200 від 29.12.2021, № 191 від 30.12.2021, № 27 від 01.12.2021, № 96 від 16.12.2021, № 161 від 22.12.2021, № 31 від 02.12.2021, № 129 від 16.12.2021, № 138 від 20.12.2021, № 205 від 29.12.2021, № 149 від 23.12.2021, № 218 від 24.12.2021, № 127 від 16.12.2021, № 189 від 25.12.2021, № 126 від 16.12.2021, № 134 від 10.12.2021, № 208 від 29.12.2021, № 201 від 29.12.2021, № 64 від 09.12.2021, № 188 від 25.12.2021, № 21 від 03.12.2021, № 79 від 08.12.2021, № 174 від 25.12.2021, № 229 від 28.12.2021, № 55 від 06.12.2021, № 58 від 06.12.2021, № 48 від 08.12.2021, № 22 від 03.12.2021, № 63 від 08.12.2021, № 81 від 08.12.2021, № 140 від 20.12.2021, № 89 від 16.12.2021, № 143 від 21.12.2021, № 215 від 29.12.2021, № 177 від 25.12.2021, № 227 від 10.12.2021, № 88 від 16.12.2021, № 133 від 10.12.2021, № 151 від 10.12.2021 зареєстровані 01.11.2022;

№ 33 від 16.01.2022, № 36 від 16.01.2022, № 23 від 16.01.2022, № 7 від 05.01.2022, № 12 від 05.01.2022, № 56 від 21.01.2022, № 24 від 16.01.2022, № 45 від 17.01.2022, № 51 від 17.01.2022, № 19 від 10.01.2022, № 10 від 04.01.2022, № 20 від 10.01.2022, № 11 від 06.01.2022, № 34 від 16.01.2022, № 32 від 16.01.2022, № 22 від 06.01.2022, № 50 від 17.01.2022, № 6 від 05.01.2022, № 30 від 11.01.2022, № 41 від 16.01.2022, № 39 від 16.01.2022, № 59 від 29.01.2022, № 42 від 16.01.2022, № 35 від 16.01.2022, № 53 від 17.01.2022, № 57 від 21.01.2022, № 5 від 05.01.2022, № 48 від 18.01.2022, № 15 від 10.01.2022, № 46 від 16.01.2022, № 49 від 17.01.2022, № 14 від 10.01.2022, № 47 від 17.01.2022, № 18 від 10.01.2022, № 38 від 16.01.2022, № 54 від 21.01.2022, № 25 від 16.01.2022, № 26 від 16.01.2022, № 52 від 16.01.2022, № 13 від 10.01.2022, № 17 від 10.01.2022, № 40 від 16.01.2022, № 58 від 21.01.2022, № 9 від 04.01.2022, № 28 від 11.01.2022, № 44 від 17.01.2022, № 16 від 10.01.2022, № 55 від 21.01.2022, № 60 від 04.01.2022, № 27 від 11.01.2022, № 37 від 16.01.2022, № 43 від 16.01.2022, № 3 від 04.01.2022, № 8 від 04.01.2022, № 29 від 16.01.2022, № 4 від 04.01.2022, № 21 від 10.01.2022, № 2 від 11.02.2022, № 2 від 28.03.2022 зареєстровані 02.11.2022;

№ 1 від 30.03.2022 зареєстрована 07.11.2022.

Отримавши спірне рішення, позивач оскаржував останнє в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 19.06.2023 № 15917/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідно, не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Враховуючи позиції сторін, вбачається, що предметом спору у даній справі є податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 10.04.2023 № 256040411, у зв`язку з чим останнє підлягає перевірці судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України із дотримання судом під час розгляду та вирішення справи принципів адміністративного судочинства передбачених частиною 3 вказаної статті.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України передбачено, що з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 06 лютого 2023 р. № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 14 березня 2022 р. № 133/2022, від 18 квітня 2022 р. № 259/2022, від 17 травня 2022 р. № 341/2022, від 12 серпня 2022 р. № 573/2022, від 07 листопада 2022 р. № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 9 Закону № 389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 2, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України було передбачено, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

При цьому підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 р. № 225).

Як встановлено судом, контролюючим органом було здійснено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за період з листопад грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, тобто після відновлення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Відтак, суд критично оцінює твердження позивача про те, що за вказаний період з 27.05.2022 до 15.07.2022 позивач мав зареєструвати усі накопичені протягом вказаного періоду листопад грудень 2021 року та січень-березень 2022 року податкові накладні, а технічні та фізичні можливості не дали змогу позивачу своєчасно виконати податковий обов`язок із реєстрації податкових накладних, позаяк період, за який було здійснено перевірку, виходить за межі зазначених позивачем обставин.

Суд встановив, що позивачем зазначені та перелічені вище податкові накладні зареєстровано із порушенням строку 111 днів, 154 днів, 157 днів, 158 та 159 днів, штраф 40 %.

Таким чином, позивачем порушено граничний строк реєстрації зазначених податкових накладних до останнього календарного дня місяця (включно), в якому вони складені, а також 15-тий календарний день (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені - тобто після спливу граничних строків на реєстрацію, а тому відповідач міг застосувати до позивача штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Разом з цим, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Такий висновок зазначеного у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 . 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи встановлене та вищезазначене, позивачем підтверджено протиправність спірного рішення, відповідачем не спростовані твердження позивача в позовній заяві належними та достатніми доказами з дотриманням норм ст. 77 КАС України, відтак судом встановлено протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 №256040411, таке рішення контролюючого органу не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем по справі сплачено судовий збір за подання вказаного позову до суду 26840,00 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №5194 від 05.07.2023.

Інших витрат позивачем по справі не понесено та відповідно до стягнення не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ ОЙЛ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10.04.2023 № 256040411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (03179, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМ ОЙЛ" (03179, Брест-Литовське шосе, будинок 8А, код ЄДРПОУ 41498961) витрати по сплаті судового збору в сумі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.