Рішення

від 15.01.2024 по справі 320/43854/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року справа №320/43854/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМПАС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМПАС» (далі позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та повністю скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.07.2023 року № 491100411, яким було збільшено суму грошового зобов`язання на 231 052 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 105 гривень.

- визнати протиправним та повністю скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.07.2023 року № 490800411, яким було зменшено від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що складає 164 054 гривень та суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 0 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ТОВ «ІНКОМПАС» категорично не погоджується із нарахованими ГУ ДПС у місті Києві грошовими зобов`язаннями та вважає зазначені податкові повідомлення-рішення № 491100411 та № 490800411 такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства України та такими, що винесені із його порушенням, внаслідок чого ці податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/43854/23 передана 28.11.23 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 р. адміністративну справу №320/43854/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач заперечує проти вимог адміністративного позову, оскільки платником було завищено від?ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету. А тому податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 17.07.2023 року №491100411 та форми «В4» від 17.07.2023 №490800411, винесені Головним управлінням ДПС у місті Києві відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 61.1. ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статтею 75 Податкового кодексу встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Абзац другий та третій пункту 76.1, статті 76 Податкового кодексу України встановлює, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, які зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Головне управління ДПС у м. Києві на підставі на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (від 20.04.2023 № 9086885178) ТОВ «ІНКОМПАС» (податковий номер - 41481738) та встановлено завищення від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) на суму ПДВ 164054,00 грн та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму ПДВ 231052,00 грн шляхом включення до рядка 7 декларації розрахунку коригування до податкової накладної на суму ПДВ «-» 395106,43 грн з датою виписки у березні 2023 року, який зареєстровано в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 19.05.2023 року №37068/Ж5/26-15-04- 11-03/41481738 (далі акт перевірки).

Із висновками щодо порушення норм податкового законодавства, а саме пп. 192.1.1 п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України в декларації за березень 2023 року, інформація про які була викладена в Акті перевірки, ТОВ «ІНКОМПАС» не погодилось, та подало свої заперечення листом від 03.07.2023 року № 01-03/378 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 04 липня 2023 № 68512/6).

Листом від 17 липня 2023 року № 26906/1/26-15-04-11-08 Головне управління ДПС у місті Києві повідомило ТОВ «ІНКОМПАС» про результати розгляду заперечення, а саме рішення про залишення висновків акту камеральної перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 статті 123 Кодексу, ТОВ «ІНКОМПАС» (податковий номер - 41481738) винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

від 17.07.2023 № 491100411, за результатами якого збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету, на суму ПДВ 231 052,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 23 105,00 грн.

від 17.07.2023 № 490800411, яким зменшено значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) на суму ПДВ 164 054,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ІНКОМПАС» зверталось до Державної податкової служби України зі скаргами від 30.08.2023 01-03/524 та 01-03/525, за наслідками розгляду яких податкові повідомлення-рішення були залишені в силі.

По суті встановлених порушень в частині проведення оплати за Договором поставки №01-01/29 суд зазначає наступне.

18.11.2022 року між ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) та ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) укладено Договір поставки № 01-01/29 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов?язується передати у власність Покупця товар, визначений у Додатку № 1 до цього Договору, надалі іменується «Товар», а Покупець зобов?язується прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у Специфікації до цього Договору а також у подальших Додаткових угодах до цього Договору, які є невід?ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна на Товар вказується та сплачується без урахування ПДВ через те, що Покупець у рамках цього Договору діє в інтересах та на користь державного замовника з оборонного замовлення, про що надається відповідне обґрунтування. Сторони дійшли згоди щодо зміни ціни Товару у випадку зміни коду УКТ ЗЕД або інших рішень Державної митної служби.

Відповідно до п. 7.1 Договору розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в безготівковій формі в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника через перерахування 100% передоплати від суми кожної Специфікації прямим переказом коштів на розрахунковий рахунок Продавця у якості авансового платежу протягом 5 робочих днів після надання Продавцем рахунку на оплату.

Відповідно до Специфікації 1 від 21.11.2022 року до Договору вартість Товару становить 11 853 193,00 грн без ПДВ.

28.11.2022 ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) оплатив ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) передоплату за Товар згідно Специфікації 1 від 21.11.2022 року до Договору.

При оплаті ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) в рамках цього Договору діяв в інтересах та на користь державного замовника з оборонного замовлення і на той момент дана операція не оподатковувалась ПДВ.

Перша подія - попередня оплата від ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) в сумі 11 853 193,00 грн., про що виписана первинна податкова накладна № 145 від 28.11.2022 року без ПДВ.

16.03.2023 року Сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 01-01/29 від 18 листопада 2022 року, якою погодились змінити ціну контракту постачання у Специфікації 1 Додатку 1 Договору. Після підписання Додаткової угоди № 1 загальна сума договору становить 14 223 831,60 грн, в тому числі ПДВ 2 370 638,60 грн.

Після підписання 16.03.2023 року Додаткової угоди № 1 до Договору передоплата ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) в розмірі 11 853 193,00 грн 28.11.2022 року стала частковою передоплатою Специфікації 1 до Договору і ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) 16.03.2023 року було задекларовано ПДВ 20% = 1 975 532,17 грн.

Подальша оплата ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) 2 370 638,60 грн стала доплатою за товар згідно Специфікації 1 до Договору, яка включала в себе ПДВ в розмірі 395 106,43 грн.

Таким чином, оплата зі сторони ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) товару Специфікації 1 на користь ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) відбувалась наступним чином: 11 853 193,00 грн. + 2 370 638,60 грн. = 14 223 831,60 грн.

Відтак, ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) за даними операціями задекларовано податкових зобов`язань щодо ПДВ: 1 975 532,17 грн + 395 106,43 = 2 370 638,60 грн.

При цьому, сума попередньої оплати не змінилась, вона залишилась 11 853 193,00 грн. і стала частковою передоплатою товару Специфікації 1 до Договору, яка була оплачена на користь ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) 28.11.2022 року.

Враховуючи те, що ціна Договору поставки від 18.11.2022 року № 01-01/29, а також Специфікація від 21.11.2022 року № 1 до Договору, передбачали ціну без ПДВ, то, відповідно, 28.11.2022 року, при здійсненні передоплати, ТОВ «ІНКОМПАС» не сплачувало податок на додану вартість.

16.03.2023 року Сторони змінили ціну Договору і встановили, що ця операція підпадає під сплату податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 16.03.2023 року (у цей же день) відповідно до положень Податкового кодексу України ТОВ «ІНКОМПАС» задекларувало ПДВ 20% у розмірі 1 975 532, 17 грн.

У зв`язку із чим, 16.03.2023 року ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) виставив рахунок ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) на доплату за товар в розмірі 2 370 638,60 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 395 106,43 грн.

А 23.05.2023 року ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) було перераховано доплату за товар в розмірі 2 370 638,60 грн. відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору.

Щодо збільшення суми компенсації на користь Постачальника суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов?язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають наданню отримувачеві (покупцеві)-платникові ПДВ, у ЄРПН реєструють: - постачальник (продавець) - якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації; - отримувач (покупець) - якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їхнього постачальника (продавця).

Викладене закріплено в п. 192.1 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246 і п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача-платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пп. 192.1.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов?язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу).

При збільшенні суми компенсації на користь постачальника-платника ПДВ покупець-платник ПДВ має право збільшити податковий кредит тільки на підставі отриманого розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, для того щоб збільшити податковий кредит у результаті зміни компенсації вартості товарів/послуг, покупцеві-платникові ПДВ потрібно мати розрахунок коригування, який пройшов через ЄРПН (пп. 192.1.2 ПКУ).

Згідно коригування ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) № 46 від 16.03.2023 року додано 20% до суми без ПДВ = 11 853 193,00 грн.

Проте, як встановлено під час судового розгляду справи, це було зроблено помилково, оскільки фактично передплата в розмірі 11 853 193,00 грн., яка була здійснена ТОВ «НВП «УКРДЖЕТ» (Покупець) 28.11.2022 року, включає в себе ПДВ в розмірі 1 975 532,17 грн.

ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) помилково подав Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.03.2023 року № 46 до податкової накладної від 28.11.2022 року № 145, в якому було завищено фактичне податкове зобов`язання ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник).

Сума передоплати ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) в розмірі 11 853 193,00 грн. не змінювалась, а після підписання 16.03.2023 року Додаткової угоди № 1 до Договору передоплата в розмірі 11 853 193,00 грн. стала вважатися «в тому числі з ПДВ 20%».

У зв`язку з чим ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) 16.03.2023 року (в цей же день) виправило помилку і подало Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.03.2023 року № 42 до податкової накладної від 28.11.2022 року № 145, зменшуючи помилково завищену суму податкового зобов`язання, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, 16.03.2023 року ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) після підписання Додаткової угоди № 1 від 16.03.2023 року до Договору зобов?язане було подати коригування до податкової накладної № 145 від 28.11.2022 року, яке було складене після отримання ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) передоплати від ТОВ «НВП УКРДЖЕТ» (Покупець) в розмірі 11 853 193,00 грн. Відповідно, ТОВ «ІНКОМПАС» подало розрахунок коригування від 16.03.2023 року № 46 та № 42, у результаті чого TOB «ІНКОМПАС» задекларував ПДВ 20% у розмірі 1 975 532,17 грн.

Щодо реєстрації позивачем податкових накладних (коригувань) суд зазначає наступне.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

До податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку).

Обсяги постачання товарів (послуг) та сума ПДВ, зазначені в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами (складеній без факту здійснення господарської операції), не підлягають відображенню у звітності з ПДВ ні особи, яка склала таку податкову накладну, ні особи, яка зазначена в такій ПН як покупець (отримувач).

Таким чином, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно п. 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних рішень про неприйняття або зупинення реєстрації вищевказаних документів відносно TOB «ІНКОМПАС» податковим органом не приймалося.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС України діяло всупереч вищезазначеним зазначеним нормам законодавства та фактичним обставинам справи, що мало наслідком протиправне прийняття податкових повідомлень-рішень від 17.07.2023 року № 491100411 та від 17.07.2023 року № 490800411.

Вищевказане, зокрема, ґрунтується на принципах ПК України, викладених у статті 4 Кодексу, та у Постанові ВС від 18.06.2019 року по справі № 804/1606/17.

Так, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об?єктивно відтворюють господарські операції, що є об?єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов?язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

До того ж презумпція добросовісності платника презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Зазначена позиція підтверджена постановою ВС від 08 червня 2022 року по справі № П/811/4182/14.

Також аналогічні висновки Верховного Суду містяться в постановах від 20 червня 2022 року в справі № 640/8636/19, від 20 червня 2022 року в справі № 826/7997/18, від 22 червня 2022 року в справі № 640/24096/20, від 14 вересня 2022 року в справі № 120/9806/21-а, від 22 вересня 2022 року в справі № 200/7457/19-а, від 29 вересня 2022 року в справі № 360/2213/20.

Суд акцентує увагу на неможливості застосування штрафу до несвоєчасно зареєстрованих помилкових податкових накладних.

Відповідна позиція була висловлена у листі ДФСУ від 04.05.2018 № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ПК, де вказано про те, що відповідальність, передбачена ст. 120-1 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН помилкових (зайвих) податкових накладних, не застосовується.

Вказаний підхід неодноразово підтверджувався судовою практикою, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б свідчили про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6273,16 грн.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМПАС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити;

Визнати протиправним та повністю скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.07.2023 року № 491100411, яким було збільшено суму грошового зобов`язання на 231 052 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 105 гривень.

Визнати протиправним та повністю скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.07.2023 року № 490800411, яким було зменшено від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що складає 164 054 гривень та суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 0 гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМПАС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6273,16 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.