Рішення

від 15.01.2024 по справі 640/344/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року справа №640/344/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко" (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко", код ЄДРПОУ 19108119, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Іоанна Павла II, буд. 7, кв. 3 податковий борг у розмірі 175703,56 грн по наступним платежам:

- 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 57665,58 грн;

- 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 118037,98 грн, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №640/344/23 передана 27.10.23 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із неналежним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви.

Позивачем направлено 06.11.2023 до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 р. адміністративну справу №640/344/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерко» (код ЄДРПОУ 19108119) перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків та зборів.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 175 703,56 грн. по наступним платежам:

- 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 57665,58 грн;

- 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 118037,98 грн

Вказаний борг виник у зв`язку із наступним:

1.Платіж 18010500 Земельний податок з юридичних осіб.

Відповідачем до податкового органу самостійно подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9041192132 від 01.03.2021 р., якою визначено суму податкового зобов`язання за 2020 рік у розмірі 59 168,87 грн. (щомісячно за січень-листопад у розмірі 4930,74 грн., за грудень 4930,73 грн.).

З урахуванням часткової сплати у розмірі 1503,29 грн., залишок несплаченої суми становить 57 665,58 грн.

2. 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Відповідачем до податкового органу самостійно подано:

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9057782033 від 22.03.2021 за лютий місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11518 грн (сплачено частково у розмірі 9653,02 грн., залишок несплаченої суми становить 1864,98 грн);

- податкову декларацію з податку на додану вартість №є9091806007 від 20.04.2021 за березень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11494,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9132065275 від 20.05.2021 за квітень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11510,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена№

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9165424010 від 22.06.2021 за травень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11666,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9198851107 від 20.07.2021 за червень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11668,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9236544619 від 16.08.2021 за липень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11669,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9271566289 від 17.09.2021 за серпень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11666,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9311016133 від 20.10.2021 за вересень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11668,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9350534244 від 18.11.2021 за жовтень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11668,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9386594841 від 17.12.2021 за листопад місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11168,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена;-

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9422708868 від 20.01.2022 за грудень місяць 2021 року із самостійно задекларованою сумою податкового зобов?язання у розмірі 11496,00 грн. Самостійно задекларована сума податкового зобов?язання Відповідачем не сплачена.

Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу у зазначеному розмірі не сплатив, податковий орган звернувся до суду з цим позовом.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до положень п.203.1, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкового вимогу форми «Ю» від 07.06.2021 року №0024107-1304-0702, яку було отримано відповідачем 13.07.2021 року.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Водночас, податкова вимога не була відкликана та або скасована, докази її оскарження також відсутні.

Не подано до суду також і доказів добровільної сплати наявних у відповідача грошових зобов`язань.

Отже, зазначене податкове зобов`язання є узгодженим.

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правильності визначення суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 175 703,56 грн, який виник у зв`язку з несплатою податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та земельного податку з юридичних осіб.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов у встановлений судом строк.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат за насідками розгляду даної справи, не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.27 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко" про стягнення податкового боргу, - задовольнити;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко", код ЄДРПОУ 19108119, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Іоанна Павла II, буд. 7, кв. 3 податковий борг у розмірі 175703,56 грн по наступним платежам:

- 18010500Земельний податок з юридичних осібу розмірі 57665,58 грн;

- 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 118037,98 грн, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.