Рішення

від 12.01.2024 по справі 420/30733/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30733/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Клінічного санаторію "Аркадія" Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Клінічного санаторію "Аркадія" Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні; зобов`язання Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, а саме виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, за період з 31 серпня 2018 року по 17 жовтня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування підстав для задоволення адміністративного позову позивач вказав, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Клінічному санаторію «Аркадія» Державної прикордонної служби України, та відповідно до витягу з Наказу № 266 о/с від 31 серпня 2018 року звільнений зі служби. При звільненні з військової служби Позивачу не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення. Позивач вказав, що 17.10.2023 року на розрахунковий рахунок позивача нарахована грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення на виконання рішення Одеського оружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі № 420/18990/23 у розмірі 34 434,00 грн. Позивач вважає не нарахування та виплату йому середнього заробітку за час несвоєчастної виплати суми грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки - протиправними. Позивач наполягає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки лише оскаржувані дії відповідача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні вчинені відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому вони є протиправними. Враховуючи викладене та посилаючись на норми діючого законодавства, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

28.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що позовні вимоги відповідно до адміністративного позову не підлягають задоволенню у зв`язку з тим що позивач ні в адміністративному позові, ні в додатках до адміністративного позову не надав жодних доказів бездіяльності Клінічного санаторію «Аркадія» (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку. Щодо періоду, за який позивач хоче отримати середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, то з аналізу норм ст.116, ст.117 КЗпП України можна дійти до висновку, що зазначені норми є мірою відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Поряд з цим, як вказав відповідач, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини працівників, а у даному випадку предметом спору є правовідносини щодо грошового забезпечення під час проходження військової служби, які регулюються нормами спеціального законодавства та не можуть підмінюватися нормами Кодексу законів про працю України, оскільки позивач перебував у статусі військовослужбовця, а не працівника Державної прикордонної служби України. Враховуючи викладене, а також посилаючись на положення норм діючого законодавства України та порушення строку звернення до суду із цим позовом, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у клінічному санаторії ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України та має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 11 березня 2015 року.

10.07.2018 року, наказом Голови Державної прикордонної служби України № 630-ОС позивача звільнено з військової служби в запас.

Відповідно до витягу з наказу начальника клінічного санаторію ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 31.08.2018 року № 266-ОС, позивача з 31.08.2018 року, виключено з списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При виключенні із списків особового складу, позивачу не нарахована та не виплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі №420/18990/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення; зобов`язано Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

На виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі №420/18990/23, відповідачем 17.10.2023 виплачено грошову компенсації у розмірі 23 311,32 грн(а.с.9).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 вищеназваного Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Під час прийняття рішення у справі, судом не враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, оскільки на момент формулювання висновків суду стаття 117 КЗпП України діяла в іншій редакції, яка не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку затримкою розрахунку при звільненні.

Разом з тим, на дату звернення позивача із цим позовом, обмеженням строку стягнення середнього заробітку шістьма місяцями відповідно частині 1 статті 117 КЗпП України, фактично закріплено принципи розумності, справедливості, пропорційності та добросовісності при стягненні середнього заробітку.

Поряд з цим, під час прийняття рішення у справі суд враховує наступне.

У травні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльності Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні; зобов`язати Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 31 серпня 2018 року по 18 травня 2023 року.

Так, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №420/12359/23 частково задоволено апеляційну скаргу Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ); скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково; стягнуто з Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 14321624) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) середній заробіток у сумі 15000 гривень за час затримки розрахунку при звільненні в частині затримки виплати індексації грошового забезпечення, яка виплачена на виконання судового рішення у справі № 420/9379/22; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Тобто, звертаючись до суду із цим позовом позивач повторно бажає реалізувати таке право на отримання середнього заробітку за час затримки виплати донарахованої суми грошового забезпечення.

Суд наголошує про неприпустимість повторного застосування такої санкції, оскільки середній заробіток за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а тому, незважаючи на донарахування суми вчасно невиплаченої грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, відповідача вже притягнуто до фінансової відповідальності за такі дії, з урахуванням частини 1 статті 117 КЗпП України .

З урахуванням викладеного, обмеження строку стягнення середнього заробітку шістьма місяцями відповідно частині 1 статті 117 КЗпП України та прийняття постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №420/12359/23, якою стягнуто середній заробіток у сумі 15000 гривень за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Клінічного санаторію Аркадія Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні; зобов`язання Клінічний санаторій Аркадія Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, а саме виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки, за період з 31 серпня 2018 року по 17 жовтня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.