Рішення

від 15.01.2024 по справі 420/27460/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27460/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000639/2 від 04.10.2023 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (покупець) та компанією «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD» Китай (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №SFE08-19, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар дзеркало в асортименті, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту. Валюта платежу за цим договором є долари США. Продавець поставляє покупцеві товар на умовах: 40% передплати банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця; 60% оплати банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця після отримання відвантажувальних документів від продавця. Всі банківські витрати, пов`язані з цією банківською операцією бере на себе покупець.

Декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (дзеркала скляні на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленими кромками, меблеві, непризначені для використання у вологих приміщеннях для власного виробництва, всього 3676,03 м2, кількість місць 9 ящиків. Виробник «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO., LTD» Китай) 02.10.2023 року подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500500034868U1, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема: сертифікат якості б/н від 21.07.2023 року, пакувальний лист б/н від 21.07.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) №ТZJCP378 від 21.07.2023 року, домашній коносамент SS23070064 від 27.07.2023 року, автотранспортну накладну №3968 від 22.09.2023 року, сертифікат про походження товару №23С3704А0294/0040 від 04.09.2023 року, акт проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №23UA500500034160U8 від 02.10.2023 року, некласифікований комерційний документ б/н від 15.06.2023 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару №105 від 20.06.2023 року, №106 від 27.06.2023 року, №107 від 11.07.2023 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5676 від 26.09.2023 року, прейскурант (прайс -лист) виробника товару б/н від 03.07.2023 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1518 від 12.09.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 31.07.2021 року, №22 від 19.06.2023 року, №3 від 31.07.2022 року, №4 від 01.06.2023 року, №5 від 31.07.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №SFE08-19 від 01.08.2019 року, договір про надання послуг митного брокера №28-04/21 від 28.04.2021 року, вагову б/н від 02.10.2023 року, довіреність б/н від 18.09.2023 року, карту рахунку №632 від 11.09.2023 року, каталог б/н від 01.12.2021 року, лист №14-09 від 14.09.2023 року, сертифікат №М.2019.206.С1643 від 26.06.2019 року, фото при завантаженні від 27.07.2023 року, податкові накладні №3 від 12.01.2023 року, №30 від 31.08.2022 року, №31 від 31.08.2022 року, №45 від 30.03.2023 року, судове рішення у справі №420/11401/22 від 11.11.2022 року, копію митної декларації №421120230000019511 від 23.07.2023 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 02.10.2023 року №23UA500500034868U1 та доданих до неї документів Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500500/2023/001271 від 04.10.2023 року.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару відсутні документи (договори) між Експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу; у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу; в автотранспортній накладній (СМR від 22.09.2023 року №3968) наявна печатка перевізника ТОВ «Латтепс» але довідка про транспортні витрати (від 26.09.2023 року №5676) видана ТОВ «Фосдайк Груп». 2) пунктом 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.08.2019 року №SFE08-19 передбачена поставка товару відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною контракту, в наданій до митного оформлення специфікації №22 від 19.06.2023 року відсутні умови оплати. Враховуючи розбіжності в документах стосовно умов оплати, поставки та з урахуванням суттєвих логістичних змін щодо доставки контейнеру з КНР до України у зв`язку з блокуванням морського сполучення країною агресором, виникають сумніви щодо правдивих та повних відомостей щодо транспортних витрат; 3) надані банківські платіжні документи, що стосується товару (105, 106, 107) мають посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт, який не є контрактом на партію що розглядається, а є довгостроковим, у зв`язку із чим вказані документи не можуть враховуватись для підтвердження митної вартості партії товару, що розглядається. Митниця не наполягає на не справжності поданих документів, однак за таких обставин вважає за потрібне пересвідчитись у правильності визначення декларантом митної вартості товарів шляхом витребування додаткових документів.

З огляду на вищевикладене, декларанта зобов`язано відповідно до ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; актуальні каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; актуальні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на державну мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що 03.10.2023 року декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» надіслано виписку з бухгалтерської документації (лист про вартість товару), висновок про вартісні характеристики товару, переклад експортної декларації, рахунок на оплату транспорту та наданий лист про те, що додаткові документи надаватись не будуть.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Позивач не погодився із правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000639/2 від 04.10.2023 року та звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару відсутні документи (договори) між Експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу; у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу; в автотранспортній накладній (СМR від 22.09.2023 року №3968) наявна печатка перевізника ТОВ «Латтепс» але довідка про транспортні витрати (від 26.09.2023 року №5676) видана ТОВ «Фосдайк Груп».

Відповідно до положень наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до документів які підтверджують витрати на транспортування можуть належати перелічені в ньому документи, тобто вказаний перелік не є вичерпним. При цьому, до митного оформлення на підтвердження витрат на транспортування було надано довідку про транспорті витрати №5676 від 26.09.2023 року, рахунок на оплату №336 від 03.10.2023 року, який був виставлений саме за транспортні послуги в тому числі і надані за межами території України, платіжну інструкцію №2644 про сплату виставленого рахунку, договір №АП-1-17 від 10.07.2017 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, договір №967/2 транспортно експедиторського обслуговування від 03.07.2023 року. Всі перелічені документи, містять відомості щодо витрат понесених на транспортування товарів.

Щодо посилання відповідача на те що у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу суд зазначає, що жодним нормативно - правовим актом не встановлено вимог щодо реквізитів довідки про транспортні витрати. При цьому, відомості зазначені у довідці повністю співпадають з відомостями зазначеними у інших документах, зокрема, договір №967/2 транспортно експедиторського обслуговування від 03.07.2023 року, рахунок на оплату №336 від 03.10.2023 року та інші.

Крім того, до митного органу було надано договір №АП-1-17 від 10.07.2017 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «Фосдайк Груп» та ТОВ «Латтепс». Відповідно до положень договору №967/2 транспортно експедиторського обслуговування від 03.07.2023 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Фосдайк Груп» останній за плату та за рахунок Клієнта зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, аеропортами, агентами, автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент(B/L), авіа накладна (AWB), автомобільна транспортна накладна (CMR) (пункт 2.1.1. зазначеного договору). Пунктом 2.1.2. передбачено обов`язок ТОВ «Фосдайк Груп» представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін. організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Таким чином зауваження митного органу в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач також зазначив, що пунктом 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.08.2019 № SFE08-19 передбачена поставка товару відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною контракту, проте в наданій до митного оформлення специфікації №22 від 19.06.23 року відсутні умови оплати. Враховуючи розбіжності в документах стосовно умов оплати, поставки, та з урахування суттєвих логістичних змін щодо доставки контейнеру з КНР до України у зв`язку з блокуванням морського сполучення країною агресором, виникають сумніви щодо правдивих та повних відомостей щодо транспортних витрат.

Суд зазначає, що позивачем до митного оформлення було надано додаткову угоду до контракту №4 яка містить в собі положення (пункт 2) щодо оплати згідно Специфікацій 22 і 23А в якості 100 % передплати.

Крім того, відповідач також зазначив, що надані банківські платіжні документи, що стосується товару (105, 106, 107) мають посилання виключно на зовнішньоекономічний контракт, який не є контрактом на партію що розглядається, а є довгостроковим, у зв`язку з чим вказані документи не можуть враховуватись для підтвердження митної вартості партії товару, що розглядається. Митниця не наполягає на не справжності поданих документів, однак за таких обставин вважає за потрібне пересвідчитись у правильності визначення декларантом митної вартості товарів шляхом витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що заповнення необхідних відомостей у банківських платіжних документах контролюється та виконується банківськими працівниками. Під час заповнення SWIFT за даними ЗЕД-договору інформація в полі 70 «Призначення платежу» формується автоматично валютним відділом банку. У полі зазначається: форма оплати, опис товару, номер та дата договору, країна відвантаження й постачання товару або країна надання послуг. Правильність заповнення платіжного доручення регулюється виключно працівниками банку і валютним відділом АТ КБ «Приватбанк» відповідно до міжнародних норм заповнення валютних доручень і має типову форму, яку імпортер не заповнює самостійно.

Відповідно до банківських документів 105, 106, 107 за партію товару було сплачено 37846,51 дол. США, що повністю збігається із сумою специфікацій 22 і 23а.

Також здійснені платежі повністю співпадають з порядком їх сплати визначеному в додатковій Угоді №4 (100% передплата). Тобто, виходячи з наведеного, банківські платіжні документи повністю корелюють з іншими документами наданими до митного оформлення та надають змогу в повній мірі їх ідентифікувати як підтвердження розміру коштів які буди сплачені позивачем за отримані ним товари.

З урахуванням зазначеного, вказані доводи митного органу не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (вул. Мандриківська, буд. 66, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 42685365) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000639/2 від 04.10.2023 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000639/2 від 04.10.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (вул. Мандриківська, буд. 66, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 42685365) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА