Рішення

від 15.01.2024 по справі 500/7514/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7514/23

15 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення сорок восьмої сесії восьмого скликання Монастириської міської ради від 19.07.2023 №4074 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6300 га у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі Піддеренова в с. Яргорів гр. ОСОБА_1 ;

зобов`язати Монастириську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6300 га у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6124289800:02:001:0221 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в урочищі «Піддеренова» в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області та прийняти відповідне рішення із врахуванням положень пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу;

зобов`язати Монастириську міську раду відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №500/3851/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов`язано Монастириську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.6300 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6124289800:02:0221 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в урочищі Піддернова в селі Яргорів Чортківського району Тернопільської області, та прийняти відповідне рішення із врахуванням положень пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Однак в подальшому при повторному розгляді заяви про затвердження проекту землеустрою рішенням сорок восьмої сесії восьмого скликання Монастириської міської ради від 19.07.2023 №4074 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на підпункт 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі ЗК України). При цьому ОСОБА_1 стверджує, що вказані положення не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам України, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом, вказує, що спірна земельна ділянка перебуває у його користуванні.

Позивач зауважує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконано 26.10.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . При цьому в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено будь-яких недоліків чи невідповідностей проекту землеустрою вимогам закону чи іншим нормативно-правовим актам, відсутнє будь-яке мотивоване обґрунтування відмови у затвердженні проекту землеустрою.

З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає, що рішення Монастириської міської ради від 19.07.2023 №4074 прийняте відповідачем не на підставі, визначеній статтею 186 ЗК України, відтак є протиправним і підлягає скасуванню.

Також позивач стверджує, що вказані порушення його прав призвели до значних моральних страждань, тому просить стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

11.12.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Монастириська міська рада проти прозову заперечує з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, а саме: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з розроблення такої документації забороняється.

Представник відповідача стверджує, що вказана норма унеможливлює затвердження проекту землеустрою до моменту закінчення дії воєнного стану чи внесення змін до врегулювання даних земельних відносин (а.с.44-45).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням шістнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Монастириської міської ради №1750 від 25.08.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,6300 га, урочище «Піддеренова» в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області (а.с.8).

На підставі вказаного рішення Монастириської міської ради та на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області, урочище «Піддеренова» (а.с.28-43).

Рішенням двадцять третьої позачергової сесії восьмого скликання Монастириської міської ради №2469 від 19.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,6300 га за кадастровим номером 6124289800:02:001:0221, урочище "Піддеренова" в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області (а.с.9).

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №500/3851/22, яке набрало законної сили 27.02.2023, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять третьої сесії восьмого скликання Монастириської міської ради від 19.11.2021 №2469 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,6300 га за кадастровим номером 6124289800:02:001:0221 урочище «Піддеренова» в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області. Зобов`язано Монастириську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6300 га у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6124289800:02:001:0221 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в урочищі «Піддеренова» в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області та прийняти відповідне рішення із врахуванням положень пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108639209).

08.08.2023 позивач звернувся із заявою до Монастириської міської ради про затвердження вищезгаданого проекту землеустрою (а.с.10-11).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 рішенням сорок восьмої позачергової сесії восьмого скликання Монастириської міської ради від 19.07.2023 №4074 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6300 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Яргорів гр. ОСОБА_1 позивачу відмовлено у затвердженні поданого проекту землеустрою відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України (а.с.7).

Не погодившись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За змістом статті 3 ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).

Відповідно до пункту б статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.

В силу положень частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями статті 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом підпункту 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Частиною п`ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону №280/97-ВР, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить, зокрема, право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

Проаналізувавши наведені норми, суд зазначає, що в силу приписів Закону № 280/97-ВР та ЗК України саме відповідач наділений виключною компетенцією щодо передачі земельних ділянок територіальних громад у власність чи користування громадян та юридичних осіб. Вирішення питань про передачу земель територіальної громади у власність чи користування є виключним правом міської ради як суб`єкта права власності на землю. Як наслідок, саме відповідач, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями комунальної власності в порядку, визначеному чинним законодавством.

Положеннями частини шостої статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За правилами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини дев`ята, десята статті 118 ЗК України).

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи з питання затвердження проекту землеустрою чи відмову у його затвердженні, повинно прийматись рішення на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема затверджується проект землеустрою або мотивована відмова у його затвердженні.

У свою чергу, порядок затвердження документації із землеустрою визначений статтею 186 ЗК України. Так, згідно з пунктом 6 частини третьої статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частинами восьмою-десятою статті 186 ЗК України встановлено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина десята статті 186 ЗК України).

Отже, підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою ЗК України визначає невідповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Також ЗК України встановлює обов`язок відповідного органу місцевого самоврядування у рішенні про відмову у затвердженні проекту землеустрою вказувати вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою.

При цьому з аналізу положень статті 118 ЗК України вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Як свідчить зміст спірного рішення, відповідач обґрунтовує відмову у затвердженні наданого позивачем проекту землеустрою наявністю прямої законодавчої заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, яка встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача 19.07.2023, так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.

У свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX (далі Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 07.04.2022.

Згідно з підпунктом 12 пункт 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим. Рішення про відновлення або подальше призупинення функціонування Державного земельного кадастру приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Порядком ведення Державного земельного кадастру можуть встановлюватися обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів, а також визначатися інші особливості ведення Державного земельного кадастру. Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).

З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX, із 07.04.2022 до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відтак, приймаючи спірне рішення від 19.07.2023 №4074 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6300 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Яргорів гр. ОСОБА_1 Монастириська міська рада діяла у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, оскільки в силу вказаної імперативної норми орган місцевого самоврядування не мав інших варіантів альтернативної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №300/3771/22, якою залишено без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023.

Щодо тверджень позивача про те, що вказані норми не поширюються на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування, то суд звертає увагу, що за змістом підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

ЗК України від 25.10.2001 №2768-III набрав чинності 01.01.2002. Позивач стверджує, що спірна земельна ділянка відведена йому 26.10.2021, водночас доказів того, що земельна ділянка площею 0,6300 га, розташована в урочищі "Піддеренова" в с.Яргорів Чортківського району Тернопільської області, була передана ОСОБА_1 у користування до набрання чинності ЗК України (до 01.01.2002) суду не надано.

У свою чергу за змістом статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У даному випадку рішенням шістнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Монастириської міської ради №1750 від 25.08.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачем не розроблялась, спірна земельна ділянка не була надана йому у користування в порядку статті 123 ЗК України.

При цьому, суд зазначає, що приймаючи Закон № 2145-IX, законодавець з метою недопущення зловживань переслідував ціль заборонити прийняття рішення про безоплатну передачу земель та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі. Вказаний Закон встановлює абсолютно визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення, зокрема про безоплатну передачу земельних ділянок у власність, завершальним етапом якої є саме затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність. У такий спосіб законодавцем встановлено самостійну підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою у випадку, якщо відповідне питання (клопотання) розглядається після 07.04.2022 (день набрання чинності згаданим Законом) в період дії воєнного стану не залежно від дати його надходження до органу місцевого самоврядування.

Водночас позивач не позбавлений права після закінчення воєнного стану в Україні повторно звернутися до органу місцевого самоврядування для вирішення питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, рішення відповідача є таким, що прийняте у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, та відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.

Оскільки основна вимога позивача у цій справі не підлягає задоволенню, то відповідно не підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та про зобов`язання відповідача відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду. У позові слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (село Яргорів, Чортківський район, Тернопільська область, 48331, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Монастириська міська рада (вулиця Шевченка, 19, місто Монастириська, Тернопільська область, 48301, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04058433).

Повний текст рішення складено та підписано 15 січня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.