Рішення від 15.01.2024 по справі 520/22934/23

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 січня 2024 р.№ 520/22934/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю), військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування свідоцтва про хворобу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати свідоцтво про хворобу №913 від 08.05.2023р., видане 12 Регіональною військово-лікарською комісією (госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю) військової частини НОМЕР_2 , в частині встановлення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проходженням військової служби, а саме висновок "Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби";

- зобов`язати 12 Регіональну військово-лікарську комісію (госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю) військової частини НОМЕР_2 , повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 для встановлення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 з проходженням військової служби, з урахуванням висновків, викладених у постанові суду.

В обґрунтування позову зазначив, що під час проходження військової служби у позивача з`явились та розвились ряд захворювань, а саме ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги ФК II. дифузний та постінфарктний (інфаркт міокарду нижньо-базальної стінки лівого шлуночка) кардіосклероз з порушенням ритму у вигляді частої стійкої шлуночкової екстрасистології, гіпертонічна хвороба 2 стадія 3 ступінь ризик дуже високий. Однак, 12 Регіональної військово-лікарської комісії прийшла до висновку, що захворювання не пов`язані з проходженням військової служби. Позивач вважає, що висновки відповідача суперечать приписам чинного законодавства. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 262 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається із військового квитка та медичних довідок, ОСОБА_1 проходив військову службу з червня 2021р. в військовій частині НОМЕР_3 , військове звання штаб сержант військової служби за контрактом, військова професія - водій, прийнятий на військову службу Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Рівненської області.

Під час проходження військової служби у позивача з`явились та розвились ряд захворювань, а саме ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги ФК II, дифузний та постінфарктний (інфаркт міокарду нижньо-базальної стінки лівого шлуночка) кардіосклероз з порушенням ритму у вигляді частої стійкої шлуночкової екстрасистології, гіпертонічна хвороба 2 стадія 3 ступінь ризик дуже високий.

З вказаними діагнозами позивач був вперше госпіталізований ургентно 05.12.2022р. до КНП "Шевченківська центральна лікарня", виписаний з покрашенням самопочуття 10.12.2022р.

В період з 16.02.2023р. по 24.02.2023р. позивач знов був ургентно госпіталізований та проходив лікування в умовах стаціонару в КНП "Шевченківська центральна лікарня".

В період з 13.04.2023р. по 20.04.2023р. позивач також був ургентно госпіталізований та проходив лікування в умовах стаціонару в КНП "Шевченківська центральна лікарня".

Після цієї госпіталізації ОСОБА_1 був направлений на лікування та обстеження до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, де проходив лікування з 22.04.2023р. по 25.04.2023р. звідки позивача перевели на лікування до КНП "Чугуївська центральна лікарня", де він проходив лікування в умовах стаціонару в період з 25.04.2023р. по 11.05.2023р.

За результатами обстеження та лікування позивача було направлено на огляд до ВЛК, згідно ст. 40а, 39б графи II розкладу хвороб ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Свідоцтво направлене до 12 РВЛК м. Харкова для затвердження.

Вказані відомості підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2264 від 10.12.2022р. КНП "Шевченківська центральна районна лікарня", випискою з медичної карти стаціонарного хворого №461 від 24.02.2023р. КНП "Шевченківська центральна районна лікарня", випискою з медичної карти стаціонарного хворого №909 від 20.04.2023р. КНП "Шевченківська центральна районна лікарня", випискою з медичної карти стаціонарного хворого №6567 від 25.04.2023р. Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1903 від 11.05.2023р. КНП "Чугуївська центральна лікарня".

12 Регіональна військово-лікарська комісія госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 22.04.2023р. №269А з метою визначення ступеню придатності до військової служби провела медичний огляд позивача, за результатами якого прийшла до висновку "На підставі ст.ст. 40а, 39б графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Також 12 РВЛК прийшла до висновку, що Захворювання, не пов`язані з проходженням військової служби. Вказане підтверджується свідоцтвом про хворобу №913 від 08.05.2023р., виданим 12 РВЛК.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно з п.2.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі по тексту Положення) для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п.1.1 розділу І Положення Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п.6.1 розділу ІІ Положення направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням. Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби. Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

Позивача направлено на медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 21.1 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (п. 21.4 Положення № 402).

Пунктом 21.5 Положення № 402 регламентовано формулювання про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, зокрема:

- "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

- "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

- "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

Суд наголошує на тому, що вимог щодо необхідних документів для встановлення причинного зв`язку захворювання військовослужбовця, на відмінну від встановлення причинного зв`язку травм, каліцтва, поранень законодавством не встановлено. Тобто таке встановлення відбувається виключно за медичними даними з урахуванням часу виникнення захворювання.

Суд зазначає, що сама процедура проходження медичного обстеження позивачем під час обстеження ВЛК не оскаржується.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що вказане захворювання могло бути набуте ним виключно під час проходження військової служби.

Так, позивач посилається на відсутність таких захворювань до направлення на військову службу за контрактом.

Відповідно до абз. 2 п. 2.2 Положення № 402 кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.

Перед медичним оглядом усім призовникам проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту "В" (HBsAg), антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться флюорографічне обстеження органів грудної клітки, профілактичні щеплення у відповідності з календарем профілактичних щеплень, електрокардіографічне дослідження. Здійснюється вивчення медичних документів з поліклінік та лікувальних закладів за місцем проживання та перебування на обліку (медичної карти амбулаторного хворого, виписки з медичної карти від дільничного лікаря, лікаря-педіатра дільничного, виписних епікризів, даних диспансерного обстеження та лікарського спостереження, результатів попередніх медичних оглядів, інших документів, що характеризують стан здоров`я). Інші дослідження проводяться за показаннями (п. 2.5 Положення № 402).

Тобто суд наголошує на тому, що певні захворювання можуть і не бути виявлені під час проходження призовної комісії, оскільки відсутні показання для проведення конкретних медичних обстежень.

Відповідно до матеріалів справи, вказане захворювання, щодо якого оскаржується причинно-наслідковий зв`язок, було виявлено у позивача під час проходження лікування.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 28.11.1997 року № 340 " Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії" такі діагностичні дослідження проводяться тільки за клінічними показаннями. Відтак, суд зазначає, що захворювання могло існувати й до проходження військової служби.

Суд наголошує, що за відсутності порушення процедури прийняття таких висновків, суд не може оцінити неправомірність таких рішень.

Виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання. Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності. З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюють ся висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.

Принагідно суд зазначає, що у випадку наявності сумніву щодо правильності висновків ВЛК позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідних висновків по суті.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі приписів Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю), військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування свідоцтва про хворобу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 січня 2024 року.

СуддяН.А. Полях