Постанова

від 15.01.2024 по справі 440/6761/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р. Справа № 440/6761/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Чеснокова А.О.) від 30.08.2023 року по справі № 440/6761/22

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи"

треті особи Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерне товариство "Ощадбанк", Акціонерне товариство "ОТП Банк", Державна казначейська служба України, Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Акціонерне товариство "Метабанк", Акціонерне товариство "ПроКредит Банк"

про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив застосувати арешт коштів на рахунках відповідача в установах банків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску осіб до проведення фактичної перевірки, що стало підставою для звернення ГУ ДПС у Полтавській області до суду з цим позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року по справі № 440/6761/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року по справі № 440/6761/22 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони та учасники справи про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) (переоформлення), реєстраційний номер: 16120414202000321, дата реєстрації: 08.04.2022, термін дії: з 28 лютого 2020 року до 28 лютого 2025 року, адреса місця зберігання: Полтавська область, Полтавський район, село Попівка, вул. Нова, 57/2, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 60446.

05 липня 2022 року за вх. № 1152/8/16-31 до Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов лист ДПС України № 6524/7/99-00-09-03-02-07 від 05 липня 2022 року, яким позивача зобов`язано з метою здійснення повного та всебічного контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а саме, запобігання незаконному обсягу пального, упередження можливих втрат бюджету по сплаті акцизного податку, здійснити заходи щодо організації контрольно-перевірочної роботи (фактичних перевірок) неплатників акцизного податку, в ході яких обов`язково дослідити дотримання ними вимог діючого законодавства при здійснення операцій з пальним.

Додатком 1 до цього листа є перелік, до якого включено ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи".

02 серпня 2022 року в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області А. Рябковою на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" з метою контролю за обігом пального, наявності ліцензій прийнято наказ № 1045-П "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 03 серпня 2022 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" (код ЄДРПОУ 37845209) за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Великотирнівська, 51, Полтавський район, с. Попівка, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

На підставі наказу від 02 серпня 2022 року № 1045-П та відповідно до направлень на перевірку від 02 серпня 2022 року № 1699, № 1700 посадові особи Головного управління ДПС у Полтавській області 23.11.2020 прибули для проведення фактичної перевірки за місцезнаходженням відповідача.

Однак, представник відповідача від підписання направлень на проведення перевірки та отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки відмовився, а також не забезпечив допуск представників контролюючого органу до її проведення.

На цій підставі посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови від підписання (ознайомлення) направлень на проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року, акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року та акт про неможливість проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року.

З огляду на факт недопуску до проведення фактичної перевірки, начальником Головного управління ДПС у Полтавській області 10 серпня 2022 року прийнято рішення № 28/16-31-09-02 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача.

Враховуючи те, що відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ про проведення фактичної перевірки, а тому відсутні підстави для застосування арешту коштів платника податків з підстав його відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки на підставі такого наказу.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що представник платника ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" - Одинець В.О., відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення фактичної перевірки, при наявності у останніх законних підстав для її проведення та повного виконання вимог ст. 80 та п.81.1 ст.81 ПК України. Зазначає, що відмова від перевірки - це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень пп.16.1.9 п.16.1 ст.16 та п.81.1 ст.81 ПК України. Вказує, що відмова у допуску працівника контролюючого органу до перевірки є необґрунтованою та спрямованою на ухилення від виконання законодавчих вимог. Також посилається на те, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75.1 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 80.1. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, що визначені в пп. 80.2.1 80.2.7. п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Положеннями п. 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у пп. 94.2.1 - 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України, зокрема якщо з`ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 94.3 ст.94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94 ПК України).

Пунктом 94.5 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (абз. 2 п. 94.5 ст. 94 ПК України).

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Отже, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, зокрема, у зв`язку із відмовою платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як було встановлено судом першої інстанції та відповідачем у справі не заперечується, 02 серпня 2022 року в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області А. Рябковою на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" з метою контролю за обігом пального, наявності ліцензій прийнято наказ № 1045-П "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 03 серпня 2022 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" (код ЄДРПОУ 37845209) за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Великотирнівська, 51, Полтавський район, с. Попівка, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

На підставі наказу від 02 серпня 2022 року № 1045-П та відповідно до направлень на перевірку від 02 серпня 2022 року № 1699, № 1700 посадові особи Головного управління ДПС у Полтавській області 23.11.2020 прибули для проведення фактичної перевірки за місцезнаходженням відповідача.

Однак, представник відповідача від підписання направлень на проведення перевірки та отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки відмовився, а також не забезпечив допуск представників контролюючого органу до її проведення.

На цій підставі посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови від підписання (ознайомлення) направлень на проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року, акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року та акт про неможливість проведення фактичної перевірки від 09 серпня 2022 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 у справі № 440/6794/22 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 440/6794/22 скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" № 1045-П від 02 серпня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім цього, ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 917/1345/17 зазначено, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" № 1045-П від 02 серпня 2022 року, на підставі якого призначено фактичну перевірку, до якої відповідач не допустив посадових осіб контролюючого органу, визнаний судом протиправним та скасований, у контролюючого органу були відсутні законні підстави для проведення такої перевірки.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова ТОВ "Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи" в допуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки обґрунтовувалась саме протиправністю наказу № 1045-П від 02 серпня 2022 року про проведення перевірки.

Щодо посилання позивача в апеляційні скарзі на висновки Верховного Суду у постанові від 23.02.2023 р. по справі № 640/17091/21, колегія суддів зазначає, що у справі № 640/17091/21 на момент винесення цієї постанови тривав процес судового оскарження наказу

контролюючого органу (остаточне скасування наказу обумовлено постановою Верховного Суду від 21.03.2023 р. по справі № 640/17177/21, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 640/17177/21).

В свою чергу, на момент винесення рішення Полтавським окружним адміністративним судом від 30.08.2023 р., наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 1045-П від 02.08.2022 року було визнано незаконним та скасовано, що у свою чергу свідчить про законність відмови підприємства позивача у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у зв`язку відсутністю законних підстав для її перевірки.

Отже, доводи позивача щодо необхідності застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що в задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС у Полтавській області про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків слід відмовити.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року по справі № 440/6761/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк